Дипломатія гаубиць, Шмигаль та мільярди і збереження Макрона

Завершення другого місяця російсько-української війни позначився зламом у позиції Заходу щодо постачання важкого озброєння Україні. 

Денис Шмигаль на чолі урядової делегації побував у США. Еммануель Макрон зберіг посаду президента Франції.

Стійкість та успіхи українських захисників не лише сприяли руйнуванню міфу про «другу армію в світі», але і змінила підходи лідерів Заходу до надання важкої техніки Україні. Про гаубиці 155-го калібру практично в унісон говорили Джозеф Байден та президент Європейської Ради Шарль Мішель. Відповідне рішення ухвалили Велика Британія та Канада, а снарядами гаубиці з Нідерландів буде забезпечувати Німеччина (!). Відповідні рішення ухвалили також Франція та Італія, адже снаряди 155-го калібру є уніфікованими для армій країн НАТО. Спостерігається стрімке зростання усвідомлення необхідності підсилення ЗСУ для більш ефективного опору російській навалі, яке підтвердив і візит до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра оборони Ллойда Остіна, який після переговорів з українськими високопосадовцями рушив до Німеччини, де 26 квітня на військовій базі «Рамштайн» у Німеччині  відбудеться представницька зустріч про надання Україні допомоги, у якій мають взяти участь представники 40 країн світу.

Війна, безумовно, є не лише бойовими діями, протистоянням волевих якостей, але і економічним змаганням. Зрозуміло, що вистояти у ньому Україні нелегко, тому до Вашингтону минулого тижня вирушив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на чолі урядової делегації. Прем’єр зустрівся не лише з президентом Джозефом Байденом, але і провів переговори з представниками МВФ та Світового банку. Досягнуто домовленості про надання нашій державі фінансової допомоги. Втім, варто розуміти, що до завершення активної фази бойових дій Україні не варто розраховувати на дійсно масштабну допомогу для відбудови зруйнованого загарбниками.

Другий тур президентських виборів у Франції подарував приводи для радості обом фіналістам. Еммануель Макрон переміг, зумівши вперше за 20 років переобратися на президентську посаду. Марін Ле Пен суттєво (на добру чверть) покращила свій результат, порівняно з попереднім герцем з Макроном, який проходив 5 років тому. Проте не варто розраховувати на стрімку зміну поведінки Макрона на зовнішньополітичній арені: 12 та 19 червня пройдуть вибори до Національних зборів – парламенту Франції, і перед Макроном цілком реально маячить перспектива «коабітасьйон»  - співіснування з прем’єром, який представлятиме іншу політичну силу. Тому  президенту Франції доведеться розглядати різні варіанти для посилення власної ролі у ЄС та трансляції образу «сильного лідера» всередину країни.

Євген МАГДА, Інститут світової політики