Міятович закликала світ робити більше для безпеки журналістів, які висвітлюють збройні конфлікти
Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович переконана, що держави мають робити більше для безпеки журналістів, які висвітлюють збройні конфлікти.
Про це йдеться у її статті на сайті РЄ, передає Укрінформ.
“Війна в Україні ще раз наочно засвідчує вразливість журналістів у конфліктних ситуаціях. Хоча неможливо запобігти всім ризикам, на які наражаються ці журналісти, держави можуть і мусять зробити більше для підвищення їхньої безпеки”, - наголошує Міятович.
За її словами, збираючи та поширюючи достовірну інформацію про конфлікти, журналісти виконують важливу місію. Часто завдяки журналістам інформація про серйозні порушення прав людини, воєнні злочини доводяться до відома громадськості та тих, уповноважений приймати рішення.
“Іноді журналісти, які висвітлюють конфлікти, також допомагають судовим органам отримати важливі докази для притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Тому їхня робота сприяє документуванню злочинів, дотриманню прав людини, встановленню відповідальності та зміцненню міжнародної солідарності”, - зауважила комісар РЄ.
Водночас вона наголосила, що журналісти, які працюють у зонах бойових дій, часто стикаються з надзвичайною небезпекою і тому мають отримувати захист відповідно до міжнародного гуманітарного права.
“У збройних конфліктах журналісти часто стають об’єктами навмисних нападів, викрадень або катувань. Відсутність ефективного розслідування злочинів, скоєних проти журналістів, і неспроможність притягнути до відповідальності винних створює атмосферу безкарності, що сприяє продовженню насильства”, - констатує комісар РЄ з прав людини.
Вона нагадала, що держави мають вжити комплекс заходів до, під час і після конфлікту, щоб максимально гарантувати безпеку журналістів. Рада Європи розробила чіткі стандарти, щоб допомогти державам-членам виконувати свої зобов'язання щодо захисту журналістів, які висвітлюють конфлікти. Крім того, різні органи Організації Об'єднаних Націй ухвалили відповідні резолюції.
За словами Міятович, усі уряди, включно з тими, хто безпосередньо не причетний до конфлікту, мають співпрацювати з журналістами, їхніми роботодавцями, профспілками та асоціаціями, зокрема, з метою збору та розповсюдження засобів захисту. "Урядам слід розглянути можливість спрощення формальностей для журналістів і допомогти (у тому числі фінансово) журналістам та їхнім роботодавцям створити стратегічний запас захисного обладнання, яке можна швидко розповсюдити за потреби”, - наголошує вона.
Також, за словами комісара РЄ, уповноважені цивільні та військові органи влади мають регулярно інформувати журналістів про заходи безпеки, яких необхідно вжити, і гарантувати їм свободу пересування та доступ до інформації.
Крім того, зазначає Міятович, держави мають підтримувати бойову підготовку та навчання для журналістів з надання першої допомоги із залученням фахівців, у разі евакуації чи переміщення - надавати дипломатичну, військову та матеріально-технічну допомогу.
“Їм також слід підтримувати ініціативи щодо забезпечення журналістів житлом та предметами першої необхідності, а також створення прес-центрів із необхідними приміщеннями, де журналісти зможуть безпечно працювати”, - наголосила вона, додавши, що серед основних потреб є і психологічна допомога.
Водночас Міятович наголосила на важливості кращого захисту свободи преси, яка "все більше слабшає в Європі". “Конкретним кроком у цьому напрямку було б посилення боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. (...) Необхідні більш рішучі зусилля зі збирання доказів і покарання винних. Це допомогло б забезпечити правосуддя, і тим, як вони мають справу з пресою, держави продемонстрували б, що вони визнають фундаментальну роль преси в демократії”, - заявила вона.
Комісар РЄ підкреслила, що дотримання конфіденційності журналістських джерел є одним із основних способів захисту свободи преси та допомоги журналістам, у тому числі під час збройного конфлікту.
“Якщо їхні джерела не будуть захищені, робота та безпека журналістів можуть бути серйозно послаблені, а життя їхніх джерел під загрозою. Ось чому ... жодного журналіста не можна примушувати передавати інформацію чи передавати документи, які він зібрав у контексті висвітлення конфлікту. Будь-яке відхилення від цього принципу має здійснюватися суворо до відповідних стандартів, що також відображено в практиці Європейського суду з прав людини”, - наголошує комісар РЄ.
Як повідомлялося, російські війська за час повномасштабного вторгнення в Україну вбили 22 журналістів.