Президент Австрії поділяє занепокоєння, що путін не зупиниться на Україні
Федеральний президент Австрії Александер Ван дер Беллен поділяє занепокоєння балтійських країн, а також Фінляндії та Швеції, що російська агресія не припиниться в Україні.
Як передає Укрінформ, про це Ван дер Беллен заявив у коментарі Австрійському агентству преси (АРА) під час участі у саміті Тримор’я у Ризі.
"Якщо почитати заяви і статті, які путін зробив за останні дванадцять місяців, то вже може скластися враження, що він хоче відновити царську імперію, яка була до Першої світової війни. Це все – вагомі причини для серйозного занепокоєння", - заявив австрійський президент.
Саме тому він розуміє "глибоке занепокоєння всіх трьох балтійських країн, а також Фінляндії та Швеції, що агресія не припиниться в Україні, і якщо ми її не зупинимо, то можуть постраждати й інші країни".
Ван дер Беллен заявив, що лише завдяки своїй географії Австрія перебуває "у привілейованому становищі, а географію змінити неможливо".
Водночас австрійський президент, який після 2014 року кілька разів зустрічався з путіним, у т.ч. у росії, заявив, що він "був одним із тих людей, які, враховуючи історичні відносини між росією та Австрією, просто не думали, що така агресивна війна (повномасштабний напад рф на Україну - ред.) є можливою".
Як повідомлялося, 24 лютого цього року росія розпочала неспровоковане військове вторгнення в Україну та продовжила війну, яку розпочала проти України ще у 2014 році. Війська рф обстрілюють і руйнують ключові об'єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, балістичних ракет. Загарбники влаштували масовий терор на тимчасово зайнятих територіях.
Керівництво України не раз заявляло, що на сьогодні багато країн Європи перебувають під ризиком продовження російської агресії, якщо Україна не вистоїть в розв’язаній проти неї війні.
Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що агресія рф проти України стала сигналом до пробудження для всієї Європи в сфері безпеки та оборони і змусила шукати скоординовані шляхи до зміцнення власної обороноздатності.
Фінляндія та Швеція 18 травня офіційно подали заявку на вступ у НАТО, щоб посилити свою безпеку на тлі вторгнення росії в Україну.