ПАРЄ рекомендує посилити захист дітей-мігрантів
Парламентська асамблея Ради Європи пропонує урядам країн-членів РЄ вжити низку заходів для посилення захисту дітей-мігрантів, розлучених із рідними.
Як передає кореспондент Укрінформу, відповідну резолюцію ПАРЄ ухвалила після спільних дебатів щодо трьох доповідей - про гуманітарні наслідки і внутрішні та зовнішні переміщення у зв’язку з агресією росії проти України, про захист та догляд за несупроводжуваними дітьми-мігрантами та про справедливість і безпеку для жінок.
У резолюції зазначається, що ПАРЄ глибоко занепокоєна швидким зростанням кількості дітей-мігрантів і біженців без супроводу або дітей, які проживають окремо в Європі. Асамблея підкреслює, що держави-члени мають зобов’язання захищати приватне та сімейне життя, особливо дітей-мігрантів або дітей-біженців без супроводу чи розлучених, які є особливо уразливими та потребують вищого рівня захисту.
ПАРЄ констатує, що бідність, збройні конфлікти та кліматична криза є основними причинами того, що велика кількість дітей опиняється в Європі на самоті, часто без жодних документів та без засобів до існування. За останні роки більшість дітей без супроводу приїхали з Афганістану, Сирії та Бангладеш.
Водночас у резолюції наголошується, що агресія російської федерації проти України призвела до драматичних наслідків масового переміщення дітей-мігрантів і біженців, багато з яких розлучені із сім’єю.
“У цих умовах вони наражаються на високий ризик експлуатації та зловживань і легко потрапляють до рук контрабандистів та торговців людьми. Надзвичайно важливо і нагально, щоб компетентні органи держав-членів Ради Європи, включаючи парламентарів, були повністю обізнані з юридичними зобов’язаннями, що випливають з міжнародних та європейських договорів, які стосуються захисту дітей без супроводу або розлучених із сім’єю, аби забезпечити їм повний захист у всіх сферах”, - йдеться у резолюції.
Асамблея наголошує, що всі держави-члени повинні прийняти загальний підхід, згідно з яким несупроводжувані або розлучені діти-мігранти чи біженці розглядаються насамперед як діти. Це передбачає, що інтереси дитини мають бути першочерговими, незалежно від її міграційного статусу в тій чи іншій країні.
У цьому контексті держави-члени повинні забезпечити, щоб несупроводжувані або розлучені діти-мігранти чи біженці могли скористатися:
- всіма гарантіями захисту дітей, включаючи адекватну та негайну ідентифікацію та реєстрацію їхньої особистості, правового, сімейного й соціального статусу;
- серйозною гендерно-чутливою оцінкою їхніх негайних потреб у захисті, підтримці та догляді; особливу увагу слід приділяти жертвам насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми, а також дітям з особливими потребами, у тому числі медичними та психологічними;
- негайним призначенням опікуна, який захищатиме інтереси дитини та забезпечуватиме зв’язок між дитиною та компетентними службами під час розшуку її батьків та інших членів її сім’ї;
- повною оцінкою та визначенням найкращих інтересів дитини її опікуном, службами захисту дітей або компетентними судами;
- доступом до освіти, уряди повинні забезпечити інтеграцію неповнолітніх мігрантів без супроводу в шкільне середовище, забезпечити їм навчальний процес та сприяти зв'язку зі школою та іншими дітьми їхнього віку.
ПАРЄ також наголошує, що держави-члени несуть юридичну відповідальність за несупроводжуваних або розлучених дітей-мігрантів або дітей-біженців, які перебувають на їхній території, відповідно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини. Таким чином, вони повинні мати потужні системи захисту дітей, включаючи міцну координацію між відповідними органами захисту дітей та міграції, а також з іншими агенціями та відповідними організаціями громадянського суспільства.
Асамблея вважає, що Рада Європи має сприяти створенню європейської платформи для обміну знаннями, практичними ноу-хау та передовою практикою між своїми державами-членами для належного догляду за такими дітьми.
Також Асамблея запропонувала державам-членам Ради Європи належним чином реагувати на потреби дітей-мігрантів та біженців, надаючи їм допомогу, яка зберігає єдність сім’ї та дозволяє залишатися з батьками чи іншими особами, які піклуються про них. З цією метою держави-члени повинні ухвалити, як проміжний захід, конкретний перелік рішень щодо догляду, які триватимуть, поки діти не зможуть об'єднатися з членами сім'ї.
ПАРЄ підтвердила, що у випадках, коли повернення дитини до її сім'ї неможливе, держави-члени повинні розробити та впровадити відповідні та якісні рішення щодо догляду, які відповідають індивідуальним потребам, зокрема несупроводжуваних або розлучених дітей мігрантів чи біженців.
Крім того, держави-члени повинні розробити альтернативні форми сімейного догляду, включаючи незалежне проживання під наглядом, колективний догляд у малих групах і в крайньому разі - відповідне розміщення в інтернатних закладах, забезпечуючи дотримання принципу непозбавлення волі.
Нарешті, держави-члени повинні надавати послуги, програми та заходи, щоб допомогти дітям-мігрантам або біженцям без супроводу або дітям, розділеним із сім'єю, залишити опіку й постійну психологічну та практичну підтримку, спрямовану на зміцнення їхньої автономії; це потребує доброї підготовки та планування перед виходом з опіки, незалежно від того, залишається молода особа в країні чи виїжджає з неї.
Щодо надзвичайної ситуації, яка стосується українських дітей, Асамблея підкреслює постійну потребу посилювати скоординований підхід на європейському рівні між країнами першого прибуття, країнами транзиту та країнами перебування, щоб діти були швидко ідентифіковані й зареєстровані та могли користуватися всіма гарантіями з точки зору захисту й отримувати належну якісну підтримку.
Як повідомляв Укрінформ 20-24 червня у Страсбурзі відбувається літня сесія ПАРЄ.
Фото: CTK Photo