Максим Кононенко, Посол України в Нідерландах

Нідерланди активно підтримують Україну у війні, розв’язаній росією. Йдеться про фінансову, гуманітарну та військову допомогу. У понеділок, 11 липня, нідерландський прем'єр-міністр Марк Рютте відвідав зруйновані росіянами Ірпінь, Бучу, Бородянку та був вражений побаченим. Він також наголосив, що такі руйнування – одна з причин, чому Нідерланди продовжують допомагати Україні.

Про те, чому влада Нідерландів закликає й інших передавати Україні всю можливу зброю, чи розірвав нідерландський бізнес контакти з росією та чи готовий брати участь у відбудові України, а також про ситуацію на юридичному фронті боротьби з рф в інтерв’ю Укрінформу розповів Посол України в Нідерландах Максим Кононенко.

ГААГА СКАЗАЛА «ТАК» СТАТУСУ КАНДИДАТА НА ВСТУП ДО ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ, БО ЦЕ ПІДТРИМУВАВ НІДЕРЛАНДСЬКИЙ НАРОД

- У грудні минулого року вас було призначено послом у Нідерландах, а вже 24 лютого 2022 року росія атакувала Україну. Повномасштабна російська агресія стала викликом для цілого світу. З якими викликами ви зіткнулися особисто?

- Безумовно, ми готувалися до цієї ситуації. Були створені відповідні комунікаційні протоколи і протоколи реагування. Але масштаб того, що відбулося, та інтенсивність подій значно перевищили очікування. Крім того, реакція будь-якої нормальної людини – емоційна. Одна справа, коли ти читаєш про скупчення російських військ і бронетехніки на наших кордонах, а зовсім інша – коли бачиш, як російські танки і літаки знищують українські міста і вбивають наших людей… Це зовсім інше емоційне сприйняття.

Особистим викликом було налагодити швидку комунікацію та співпрацю з нідерландською стороною, оскільки я прибув до Гааги лише у січні, 16 лютого вручив вірчі грамоти і буквально через тиждень почалася війна. І слід віддати належне нашим партнерам – такий ефективний зв’язок було встановлено надзвичайно швидко. Вони не зізнаються, але у мене таке враження, що нідерландці прискорили процедуру вручення мною вірчих грамот, щоб не було жодних обмежень у взаємодії. Багато колег-дипломатів як із МЗС Нідерландів, так і з дипкорпусу, акредитованого в країні перебування, самі прийшли підтримати і допомогти, за що я їм неймовірно вдячний.

- Розкажіть про роботу посольства у такий складний час? Як змінилися пріоритети?

- Ми поставили роботу посольства на воєнні рейки і, звісно, були переглянуті пріоритетні напрями. Це не означає, що ми більше не займаємося економічним співробітництвом чи культурними проєктами, але на перший план вийшли такі питання, як постачання зброї, запровадження та ефективна імплементація санкцій проти рф, налагодження каналів постачання гуманітарної допомоги, інформаційна протидія російській агресії.

- Нідерланди, які називали однією з країн-скептиків, підтримали надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Чому все ж сказали Україні «Так»?

- Я сформулював би це таким чином: Нідерланди дійсно займали стриману позицію щодо європейської інтеграції України в цілому і щодо надання кандидатського статусу зокрема. Це пояснюється багатьма факторами: накопиченою «втомою від розширення» ЄС та фрустрацією від втрати контролю над його функціонуванням, яка все більше відчувається всередині нідерландського політикуму; вочевидь, не дуже вдалим менеджментом досьє Західних Балкан; досвідом двосторонніх відносин з Україною, який також не завжди був позитивним. Беззастережно звинувачувати Нідерланди у скептицизмі я б не став. Звичайно, ситуація була складна, і вони дуже обережно ставилися до прийняття цього рішення. Тому нашим завданням було якнайкраще пояснити позицію України, навести правильні аргументи, розвіяти міфи та стереотипи, насаджені російською пропагандою протягом багатьох років.

Взагалі хочу сказати, що Гаагу відвідав надзвичайно потужний дипломатичний, парламентський і неурядовий десант із метою навести ці аргументи, переконати, показати, що українське суспільство сконсолідувалося не тільки у відповіді російській агресії, а й у прагненні набуття кандидатського статусу та європейської інтеграції.

Провідну роль у цьому процесі відіграло особисте спілкування Президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. У них склалися по-справжньому довірливі й дружні стосунки, а частота спілкування – раз на два-три тижні – давала змогу регулярно обговорювати найактуальніші питання.

Важливим кроком став візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у травні цього року. На додаток до звичних елементів програми наш міністр отримав можливість зустрітись із прем’єр-міністром та пробрифінгувати Його Величність Короля Нідерландів Віллема-Олександра про ситуацію в Україні та російсько-українську війну. Зазвичай така честь належить лише главам держав, але безпрецедентні обставини вимагають безпрецедентних рішень, і для очільника української дипломатії було знайдено особливий формат.

Врешті-решт нашим найбільшим союзником на шляху переконання Нідерландів підтримати кандидатський статус для України став сам нідерландський народ, адже у будь-якій демократичній державі політики відображають настрої та переконання своїх виборців. І дивлячись на кількість українських прапорів на вулицях, на те, яку допомогу надають нідерландці і як вони ставляться до наших переміщених осіб, ми розуміли, що це наш найпотужніший союзник. І я дуже радий, що влада змогла врахувала позицію свого виборця – пересічного нідерландця.

НІДЕРЛАНДИ ШВИДКО СПРАЦЮВАЛИ У ПИТАННІ НАДАННЯ УКРАЇНІ ОЗБРОЄННЯ

- На початку червня Нідерланди заявили, що додатково витратять на свою оборону 5 мільярдів євро, найбільшу суму з часів холодної війни, і що більше не можуть поставляти в Україну гаубиці Panzerhaubitzen 2000, оскільки інвестуватимуть у свої збройні сили. Однак потім Рютте закликав Захід надіслати Україні всю зброю, яку тільки можна. До того ж,  Нідерланди та Німеччина пообіцяли Україні ще шість самохідних артилерійських установок Panzerhaubitze 2000, на додачу до тих 12, про які оголошували раніше. Чому Нідерланди вирішили зробити більше та взялися закликати до рішучих дій щодо надання зброї?

- Механізм ухвалення рішення про надання зброї не залежить виключно від Міноборони, МЗС чи навіть від уряду в цілому. У процесі беруть участь різні суб’єкти. До вирішення цього питання повною мірою залучений і парламент, який своєю політичною підтримкою може простимулювати уряд зробити більше. Що, власне, і відбулося. Якщо ви подивитеся на діяльність парламенту, то побачите, що депутати постійно тримали питання надання озброєння на контролі. У нижній палаті сформувався міжпартійний консенсус на підтримку України, важливим елементом якого стало посилення оборонних спроможностей ЗСУ. Було ухвалено кілька резолюцій, що містили заклик до уряду зробити більше для підтримки України саме у цій сфері. Ми постійно проводили консультації з усіма учасниками процесу прийняття рішень, доносячи наші потреби. І чим чіткіше вони були сформульовані, чим швидше ми про них повідомляли партнерів, тим більшою була вірогідність отримання цієї допомоги від Нідерландів.

- Чи достатньо зброї надають Україні Нідерланди?

- Передусім потрібно зрозуміти, що Нідерланди практично не мають власного виробництва зброї. Майже вся зброя, яка у них є, придбана або отримана від інших країн. Тому у нідерландців немає таких можливостей, як у тих країн, що її виробляють. Але я надзвичайно вражений тим, наскільки Нідерланди швидко спрацювали у питанні надання нам озброєння.

З того моменту, як ми почали цей діалог у січні цього року і до моменту перших поставок минуло не більше півтора-два місяці. Тобто Нідерланди були серед тих, хто блискавично швидко надав нам необхідні протитанкові та протиповітряні озброєння малої дальності, які допомогли стримати росіян на Київщині, Чернігівщині, в інших областях. Зараз Нідерланди пішли далі та спільно з німецькою стороною надають нам самохідні артилерійські установки і снаряди до них.

Нідерландці дуже уважно спостерігають за тим, що відбувається в Україні, і щиро співпереживають українцям. Звірства у Бучі, Ірпені, Бородянці, та жорстокість, яку росіяни демонструють на сході України, обстріли цивільних об’єктів в Одесі, Кременчуці, інших українських містах абсолютно нікого не залишають байдужим. Вони також чудово усвідомлюють, що Україна сьогодні воює не тільки за свою свободу, безпеку і демократичні європейські цінності. Україна захищає Європу і весь цивілізований світ. І це не перебільшення. Нідерландці абсолютно чітко розуміють, що який би внесок вони зараз не зробили у нашу оборону, у зміцнення ЗСУ, він все одно буде на порядок меншим, ніж той, який їм доведеться сплатити, якщо, не дай Боже, Україна не вистоїть і росія просунеться далі.

Результат, який ми маємо сьогодні у постачанні нам озброєння, – це поєднання тих зусиль, які докладає українська сторона, і абсолютно чітке усвідомлення нідерландцями всієї складності геополітичної ситуації та можливих наслідків.

- Прем’єр-міністр Нідерландів закликав затягнути паски для перемоги України. Водночас в інших країнах можна почути скарги, зокрема, на дорогий бензин, брак продуктів, втому від війни... Чому, на вашу думку, нідерландці цінують мирне небо над головою та так вболівають за перемогу України?

- Я в цьому плані привілейований посол, оскільки мені від самого початку не потрібно було доводити, що існує військова загроза і що росія – це держава-агресор. Моїм привілеєм було те, що я зосередився відразу на роботі, на співпраці на конкретних напрямах. Нідерландці від самого початку розуміли й існуючу загрозу, і беззаперечну вину росії, і що саме росія має нести повну відповідальність за все те, що відбувається сьогодні в Європі. Адже зникнення товарів на полицях чи подорожчання палива – це наслідок російської агресії проти України, а не провина Української держави.

Думаю, що досвід проведення переговорів з росіянами, зокрема у справі про збиття рейсу МН17, для них був дуже показовим. Важко передати розчарування і обурення нідерландців тим абсолютно аморальним і цинічним підходом, який господарі кремля обрали у цій справі. З часом до цього обурення, розчарування і прагнення справедливості додалось усвідомлення того, що будь-які намагання провести переговори з росіянами сприймаються ними як прояв слабкості, як нездатність захистити свої інтереси. Будь-які переговори з рф можливі тільки з тієї позиції, коли у тебе є перевага. У цій ситуації нідерландці чудово розуміють, що Україна зможе проводити реальні переговори тільки тоді, коли вона матиме перевагу на полі битви. І мені здається, що саме це тверезе усвідомлення ситуації якраз їх мотивує на подальшу підтримку України, мотивує затягнути паски, прийняти економічні втрати від санкцій і незручності від браку енергоносіїв, мотивує невтомно працювати для створення переваги, яка призведе до завершення війни перемогою України і до встановлення сталого миру. Адже неможливо досягти сталого миру «миром за будь-яку ціну». Він можливий лише після перемоги над тираном і окупантом. Власний історичний досвід Нідерландів підтверджує цю просту істину.

УКРАЇНА МАЄ ВЕЛИКУ ПІДТРИМКУ В ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ ЗАБОРОНИ ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ

- У квітні в ОЗХЗ (Організація із заборони хімічної зброї - ред)  заявили, що «стривожені» непідтвердженими повідомленнями про застосування хімічної зброї в Маріуполі. Яка атмосфера панує сьогодні?

- Атмосфера напружена. Повномасштабною війною проти України рф порушила фундаментальні норми міжнародного права починаючи зі Статуту ООН, зруйнувала архітектуру європейської безпеки, що ґрунтується на Заключному акті НБСЄ/ОБСЄ, знецінила механізми стримування та врегулювання конфліктів, суттєво підірвала режим нерозповсюдження ядерної зброї. Більш того росія відверто ігнорує міжнародне судочинство, відмовляючись виконати рішення Міжнародного суду ООН припинити агресію проти України.  Отже, станом на сьогодні немає жодних гарантій того, що росія буде дотримуватися Конвенції про заборону застосування хімічної зброї. Водночас, відчувається рішуча готовність відреагувати на будь-яку хімічну небезпеку на території України. Ми маємо велику підтримку технічного секретаріату, генерального директора ОЗХЗ, більшості держав членів, які ретельно відстежують ситуацію та готові надати Україні будь-яку необхідну допомогу.

- Як після нападу росії, на вашу думку, може змінитися світовий порядок?

- Він уже змінився абсолютно радикальним чином. Очевидно, що він вже ніколи не буде таким, як був раніше. Архітектура європейської безпеки, можливо, навіть і світової безпеки, вже зруйнована, і світу ще належить дати відповідь на те, як поводити себе з рф. Ми бачимо, як росія в один момент відкотилася на два сторіччя назад у своєму геополітичному позиціонуванні, в економічних зв’язках і в усьому іншому. Зараз відбувається абсолютне падіння росії по всіх фронтах, і ми бачимо що вони відкотилися до варварського існування. Світові, міжнародному співтовариству, Європейському Союзу, НАТО слід зрозуміти і дати чітку відповідь на те, яким чином вони будуть діяти стосовно росії. Частково ця відповідь уже надана, зокрема на Мадридському саміті НАТО, де росія була визначена прямою, безпосередньою й основною загрозою європейській безпеці та супротивником Альянсу.

- Які санкції можуть зупинити війну та змусити росіян прозріти?

- Що стосується прозріння росіян, то це, звичайно, складне питання: що ще має статися для того, щоб вони прокинулися від цього летаргічного сну та почали діяти, зупиняти цю агресію всередині власної держави? Сподіваюсь, що одного дня це прозріння таки трапиться: російське суспільство прокинеться і, жахнувшись скоєному, притягне кремлівську верхівку до відповідальності. Санкції, безумовно, наближають цей день. Але для того, щоб вони подіяли, потрібна політична воля, яка стосується не тільки їхнього запровадження, але і їхньої належної імплементації. Тому що одна справа – задекларувати, що ми щось зробимо, зокрема, зупинимо імпорт російської нафти чи російських енергоносіїв, чи російського золота, чи будь-яких інших товарів. Інша справа – це ефективно зробити. І питання імплементації санкцій залишається на порядку денному.

Санкції – це як сила тяжіння: її не бачиш неозброєним оком, але немає сумнівів, що вона діє. Росія була доволі сильно інтегрована у світову економічну систему, в європейські ринки. Зараз завдяки санкціям відбувається відторгнення, ізоляція російської економіки з усіма подальшими наслідками. Для того, щоб ці наслідки стали більш очевидними, потрібен час. Через 5 місяців від початку повномасштабної війни відбувається певне накопичення. Думаю, що на осінь, на кінець року росіяни у повній мірі відчують їхній ефект. І тоді почнеться боротьба холодильника і телевізора. Сподіваюся, що у певний момент холодильник переможе. Важливо усвідомлювати, що санкції самі по собі для нас не є способом покарання росіян. Росіян ми покараємо інакше. Росіяни будуть покарані на полі бою нашим воїнами, росіяни будуть покарані в судах нашими юристами. Санкції для нас – це дієвий спосіб зупинити війну, це ефективний інструмент зупинити агресора. Чим більш жорсткими та ефективними будуть ці санкції, тим швидше завершиться війна.

УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА ВІДІГРАЄ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У НАДАННІ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ, ЯКІ ВТІКАЛИ ВІД ВІЙНИ

- Минулого року перші українські військовослужбовці прибули до Нідерландів на реабілітацію. Сьогодні багато тяжко поранених також серед цивільного населення. Чи готові Нідерланди допомогти нам із реабілітацією?

- Так, кількість людей, які отримали поранення внаслідок воєнних дій в Україні, збільшується. І ми ведемо роботу з нідерландською стороною для того, щоб організувати їхню реабілітацію. Враховуючи децентралізований характер країни, це не так просто, потрібно спілкуватися з регіонами і муніципалітетами, домовлятися з конкретними установами і благодійними організаціями. Нам, безумовно, надають велике сприяння органи державної влади Нідерландів, маю на увазі міністерства оборони, охорони здоров’я і соціальної політики, але насправді основний тягар лежить не на них. Утім, у нас вже є певні успіхи.

- Яких домовленостей досягнуто?

- Досягнуто домовленостей про проведення реабілітації чотирьох людей, які вже прибули до Нідерландів, і я думаю, що найближчим часом ця кількість збільшиться. Сподіваюся, що ми зможемо допомогти нашим громадянам.

- Чотири людини – це йдеться про військових чи цивільних?

- Цивільні. Реабілітація військових відбувається за окремим треком.

- Українці, які через війну опинилися в Нідерландах, налякані, часом панікують, потребують допомоги. І перше місце, куди біжать у чужій країні – посольство. Скільки українців на день приймаєте? Які найпоширеніші питання?

- Так, посольство – це те місце, куди кожен громадянин України може прийти, коли він має якусь проблему чи потребує допомоги. У перші тижні після повномасштабного вторгнення наш консульський відділ обробляв численну кількість звернень. Рахувати їх ми стали вже пізніше. Зараз щодня, наприклад, консульський відділ опрацьовує більше двохсот звернень громадян України. Я переконаний, що в перші тижні війни їх було в рази більше. Ми справилися з цим викликом завдяки відданій роботі працівників посольства, завдяки надзвичайно великій допомозі волонтерів. Отримали підтримку від установ, підприємців, які знаходяться по сусідству, на нашій вулиці. Наприклад, поруч із нами знаходиться Музей звуку і візуального зображення. Його працівники з перших днів почали допомагати українцям, які очікували на прийом, приносили гарячі напої і бутерброди. Потім приєдналися інші установи, які знаходяться на нашій вулиці. Мерія Гааги нам допомогла створити більш комфортні та безпечні умови для прийому громадян. Станом на сьогоднішній день у Нідерландах зареєстровано більше 66 тисяч тимчасово переміщених осіб з України. Але фактична кількість є більшою.

Важливу роль у наданні допомоги людям, які втікали від війни, відіграла і продовжує відгравати українська громада в Нідерландах. Здавалось, її представники встигали всюди, вони займались розподілом новоприбулих у притулки, у нідерландські родини, допомагали з перекладом, реєстрацією в муніципалітетах, пошуком шкіл для дітей і роботи для дорослих. Вони збирали гуманітарну допомогу і відправляли її до України. Сьогодні в Нідерландах українською громадою створена одна з найефективніших систем інформування про вимоги нідерландського законодавства та надані ним можливості.

- По яку допомогу зверталися в перші тижні і як ситуація змінилася зараз?

- На самому початку ми зосередилися на видачі сертифікатів, які підтверджують особу. Ці документи давали людям змогу зареєструватися й отримати доступ до соціальних сервісів, до права на роботу, на отримання пільг. Зараз ми бачимо, що вже відбувається еволюція у бік вчинення нотаріальних дій, засвідчення фактів народження, і, на жаль, смерті.

Не всі 66 тисяч українців перебувають в Амстердамі, Роттердамі чи Гаазі. Вони розпорошені по країні. І муніципалітети, провінції відіграють важливу роль у тому, щоб створити якомога більш комфортні умови для перебування наших громадян. Завдання Посольства полягає у забезпеченні документами, вчиненні адміністративних і консульських дій, які може зробити тільки українська сторона. З цією метою ми організовуємо виїзні консульські обслуговування. У вихідні дні виїжджаємо до різних нідерландських міст, де є найбільші осередки тимчасового проживання українців, і вже на місці надаємо громадянам широкий спектр консульських послуг. Це стосується і роботи з такими особливими категоріями населення, як, наприклад, неповнолітні чи сироти. Станом на сьогодні, до Нідерландів перевезено чотири українські сиротинці. Всі ці вразливі категорії потребують особливого піклування. Ми прагнемо зробити все можливе, щоб наші люди відчули, що вони не самі, що вони не покинуті, що Українська держава продовжує про них дбати та надавати допомогу.

- Чи відвідували ви особисто сиротинці, щоб проконтролювати умови, в яких перебувають діти?

- Так, безумовно. Я вважаю, що на додаток до моїх службових обов’язків посла я ще маю певний моральний борг перед тими, хто потребує особливої турботи і піклування. Консул не може бути одночасно в кількох місцях, тому ми намагалися охопити географічно якомога більше локацій для тимчасово переміщених осіб. Ми разом з дружиною, дипломати, волонтери у вихідні дні виїжджаємо у різні регіони, спілкуємось і допомагаємо нашими громадянам.

І ПІД ЧАС ВІЙНИ НЕ ПРИПИНЯЄМО ВІДКРИВАТИ УКРАЇНУ НІДЕРЛАНДЦЯМ

- Розкажіть про заходи, які час від часу проходять в Нідерландах. Як культурні події допомагають нашій країні? Чи важко їх організовувати? Зокрема, під час благодійного концерту в Амстердамі було зібрано 2,3 мільйона гривень.

- Пошук фінансування, технічної та організаційної підтримки, домовленості з митцями та артистами – це складна робота. Але ми бачимо дуже багато доброї волі від партнерських організацій і простих людей, які готові нам допомагати у тому, щоб показати: Україна – це не тільки війна, Україна – це не тільки вбивства, злочини, горе і сльози. Україна – це оригінальна, сучасна, креативна культура. Художня культура, культура фотографії, музична культура. Це потужний мотор культурного розвитку Європи. І наше завдання в цій складній ситуації – не припиняти відкривати Україну для нідерландців. Саме на це спрямовані наші зусилля. До того ж, це нам дозволяє донести до нідерландської аудиторії важливі сигнали.

На відміну від російської пропаганди, ми не займаємося зомбуванням нідерландського суспільства і нав’язуванням якихось неоімперських чи фашистських ідей. Наше завдання – краще пояснити, що відбувається в Україні, ким ми є, чого ми хочемо як нація. Тому ми докладаємо багато зусиль для організації і проведення виставок, концертів, кінопоказів та інших проєктів. Буквально нещодавно відбулася фотовиставка «Faces of War» фотожурналістів Олександра Чекменьова та Оксани Парафенюк. Було презентовано неймовірно сильний проєкт «Захоплений дім» за кураторства Катерини Тейлор. У приміщенні мерії Гааги триває виставка робіт «Самчиківський розпис» художниці Вікторії Радочиної, які майстриня змогла вивезти з України, тікаючи від війни.

І, звісно, концерт Embrace Ukraine, який відбувся в Амстердамі 21 червня, був абсолютно неймовірним за багатьма параметрами. З одного боку – це привернення уваги до триваючої війни в Україні, з іншого боку –адвокатування за надання Україні статусу кандидата. Плюс збір пожертв на підтримку України та потужний майданчик для просування сучасної української поп-культури. Я надзвичайно вдячний меру Амстердама, яка надала необхідне сприяння, щоб нам було виділено місце, спрощено адміністративні та процедурні питання, організовано безпеку. Завдяки ефективній і злагодженій роботі всіх організаторів і партнерів нам вдалось провести дійсно грандіозний захід, який відвідали близько 15 000 глядачів, і ще мільйони – дивились концерт у прямому ефірі.

Також ми провели масштабний економічний форум у Роттердамі. Він був частиною наших заходів на підтримку надання Україні кандидатського статусу, але це не применшує його значення як економічної події. У рамках форуму більш ніж 200 нідерландських та українських компаній мали змогу поспілкуватися між собою та зав’язати економічні зв’язки. І це одна з перших такого роду подій, що відбулася в умовах повномасштабної агресії росії. Ми показуємо, що незважаючи на всі жахіття, які сьогодні відбуваються під час війни, Україна продовжує розвиватися, ми маємо плани на майбутнє та відновлення. Сьогодні українська економіка продовжує функціонувати, ми готові приймати нідерландських інвесторів, надавати їм максимальне сприяння. Чекаємо, щоб нідерландські компанії взяли участь у відновленні України. У цьому був основний меседж, і мені здається, що нідерландські компанії його почули.

- Чи є вже конкретні домовленості, проєкти щодо відбудови?

- Я переконаний, що Нідерланди обов’язково відіграють свою роль у відбудові. Вони готові фінансувати проєкти відновлення в Україні через міжнародні інституції, через ЄС, ЄБРР, МВФ та інших партнерів. Також залишається такий інструмент як патронаж – шефство деяких країн над українським регіонами, особливо тими, які постраждали від воєнних дій.

Станом на сьогоднішній день ми провели аналіз, зважили на ті галузі, які найбільш розвинуті в країні. Наприклад, Нідерланди мають виключний досвід будівництва портів, розвитку і менеджменту портової інфраструктури. Нідерланди – це провідна країна у галузі сільськогосподарських технологій, ІТ. А ще Нідерланди надзвичайно сильні в управлінні водними шляхами, будівництві. Здійснивши весь цей аналіз, ми розуміємо: якщо говорити про те, що якісь регіони можуть бути підшефними для Нідерландів, то це – прибережні регіони України, зокрема Одеська або Херсонська області. Але вибір звичайно за нашими нідерландськими партнерами.

НА ОФІЦІЙНОМУ РІВНІ НІДЕРЛАНДИ РОЗІРВАЛИ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ З РОСІЄЮ

- Як Нідерланди допомагають подолати продовольчу кризу?

- Уряд Нідерландів бере активну участь в обговореннях на рівні Європейської комісії щодо створення так званих «Solidarity Lanes» («Коридори солідарності» – ред.), які покликані об’єднати зусилля європейських країн з метою вивезення заблокованого в Україні зерна через територію ЄС до країн, які мають прямий вихід до моря та достатньо розвинуту портову інфраструктуру, щоб мати змогу транспортувати необхідні обсяги продукції до країн-імпортерів зерна.

- Яка ситуація в Нідерландах із бізнес-контактами з росією та Україною?

- Наразі спостерігається поступовий вихід нідерландського бізнесу з ринків рф. Серед найбільших нідерландських компаній, які наразі вийшли або перебувають у процесі виходу з російського ринку, можна назвати MassageBird, Heineken, Damen, Deloitte, ING, Houthoff, KLM, Airbus, Prosus, Rabobank, Boksalis, Stellantis та інші. Більшість із нідерландських компаній, які функціонують на території рф, перебувають у стані пошуку можливості продати свої підприємства та продовжити роботу поза її межами. На офіційному рівні Нідерланди розірвали всі наявні економічні зв’язки з рф та засудили військову агресію кремля проти українського народу. Наразі відсутні будь-які економічні проєкти з російською стороною. На постійній основі ведеться комунікація між урядом та бізнес-сектором, яка координується через МЗС та Нідерландське агентство підприємств (RVO), щодо імплементації санкцій. Нідерландська держава надає роз’яснення щодо небезпеки ведення бізнесу з рф та рекомендує вихід бізнесу з території країни. Натомість більшість нідерландських підприємств, які мали зв’язки та функціонували на території України, продовжують підтримувати нас: вони виплачують заробітну платню українському персоналу, надають гуманітарну і фінансову допомогу. Готуються взяти участь у післявоєнній відбудові країни. Особливо це стосується сільськогосподарського сектору.

ВАЖЛИВОЮ ВІХОЮ БОРОТЬБИ З РОСІЄЮ НА ЮРИДИЧНОМУ ФРОНТІ СТАНЕ МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ 14 ЛИПНЯ В ГААЗІ

- Нідерланди будуть співорганізаторами міжнародної конференції в Гаазі 14 липня 2022 року щодо посилення та координації зусиль міжнародного співтовариства, спрямованих на розслідування злочинів, скоєних в Україні, та забезпечення правосуддя. Розкажіть про цей захід. Яка головна мета?

- Це важливий захід для України і ми вдячні Нідерландам за підтримку цієї ініціативи, адже проведення такої конференції в Гаазі, столиці міжнародного правосуддя, є дуже символічним. Перемога у війні мусить також супроводжуватись перемогою і на правовому фронті. Усі ті, хто вчиняли злочини, мають бути притягнуті до відповідальності.

Для цього є низка механізмів – як національних, так і міжнародних. Офіс генерального прокурора (України – ред.) забезпечує проведення національних розслідувань, шість країн увійшли до складу спільної слідчої групи. При цьому за участю МКС та Євроюсту Офіс прокурора МКС проводить своє власне незалежне та неупереджене розслідування. Низка країн надають експертну та дорадчу допомогу при здійсненні кримінальних проваджень.

Лише спільними скоординованими зусиллями ми зможемо встановити повну картину подій, зібрати належні докази та досягнути встановлення істини. Саме налагодження найбільш ефективних шляхів такої взаємодії є основною метою цього заходу.

Важливою рисою конференції є її практичний характер. Представники багатьох держав, міжнародних організацій і судових органів зберуться 14 липня у Гаазі для того, щоб обговорити, яка практична допомога потрібна Україні для відновлення справедливості і притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності. Сьогодні ми бачимо багато доброї волі, ми бачимо багато добрих намірів, всі заявляють про те, що готові допомогти Україні. Але коли доходить до справи, не так багато країн готові скерувати своїх експертів або надати обладнання для роботи на місцях: Франція, ті ж самі Нідерланди… Очевидно, підхід потрібно змінити. Конференція має стати майданчиком для трансформації добрих намірів у конкретні справи з конкретними технічними рішеннями, з виділенням конкретного персоналу. На жаль, ми бачимо багато випадків гендерно вмотивованого насильства під час збройного конфлікту на території України. Ми бачимо багато випадків зґвалтувань, травматизму, нанесеного у зв’язку з цим. Органи державної влади України усвідомлюють, що це буде окремим напрямом, на який ми повинні будемо реагувати всі разом. Тож ініціатива дуже серйозна, і, наскільки мені відомо, вже більше 20 міністрів закордонних справ, міністрів юстиції, генеральних прокурорів із різних країн підтвердили свою участь. Я не знаю, чи ця конференція стане першою серед наступних, але точно вона буде важливою віхою боротьби на юридичному фронті.

- Після Другої світової війни не було випадків покарання за злочин агресії на міжнародному рівні. Чи обговорюватиметься також це питання?

- Ми шукаємо механізм, який дозволить притягнути до відповідальності тих, хто розв’язав неспровоковану агресивну війну проти України. У нас є конкретні напрацювання, які ми хочемо представити й обговорити з нашими партнерами. Так само є питання компенсації за ті економічні збитки, які завдані Україні. Ми розуміємо, що це вже більше 600 мільярдів доларів. Безумовно, ми розраховуємо на допомогу наших партнерів, які готові інвестувати у відновлення України. Але ми переконані, що основний тягар має понести та держава, яка спричинила руйнування і збитки, – російська федерація. Зараз ми опрацьовуємо та шукаємо міжнародний механізм, який нам дозволив би це зробити.

- Чи розглядатиметься питання створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України?

- Питання створення Спецтрибуналу є складним юридичним викликом, і обговоренням на одній конференції воно навряд чи вирішиться. Але абсолютно очевидно, що ми не можемо залишити злочин агресії проти України безкарним. Потрібно реагувати, потрібно шукати інструменти, тому що до Нюрнберзького і Токійського процесів, до Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії і Міжнародного трибуналу щодо Руанди не було міжнародних інструментів, які б давали змогу притягнути до відповідальності за міжнародні злочини. Але ж міжнародне співтовариство знайшло рішення, в який спосіб відновити справедливість і притягнути до відповідальності. Тож і ми можемо знайти рішення. Для цього нам потрібна підтримка і політична воля наших партнерів. Гаазька конференція є важливим форумом для їх консолідації.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Ірина Драбок