Бербель Бас, президентка Бундестагу ФРН

Бербель Бас рік керує найвищим законодавчим органом Німеччини, яка є парламентською республікою. На цю посаду її було обрано 26 жовтня 2021 року. Відносно спокійними були для нового парламенту тільки перші місяці, а далі росія розв’язала проти України свою агресивну війну, яка не залишила осторонь і Німеччину. Під куполом Рейхстагу 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив про «переломний момент» в історії, а депутати з того часу чи не щотижня вели і досі ведуть запеклі дебати щодо допомоги Україні.

Президентка парламенту у своїх коментарях завжди демонструє підтримку нашій державі. Але не тільки на словах. Бербель Бас стала першим високопосадовцем ФРН, яка відвідала українську столицю після початку війни. Це відбулося 8 травня. Повернувшись у Берлін, Бас закликала прискорити процес прийняття України в ЄС.

22 жовтня Президент України Володимир Зеленський нагородив Бербель Бас у числі голів парламентів 12 країн орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня «за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі».

Укрінформ вітає пані Бас із високою відзнакою і пропонує інтерв’ю з політиком напередодні її участі у першому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи.

МИ МАЄМО ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ, ЯКА БОРЕТЬСЯ З РОСІЙСЬКОЮ АГРЕСІЄЮ

- Пані президентко, 25 жовтня ви візьмете участь у першому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи в Загребі. Наскільки важливою є, на вашу думку, ця платформа? І чого очікувати від зустрічі?

- Коли мій український колега Руслан Стефанчук запросив мене до Загреба, я одразу погодилася. Ми маємо підтримувати Україну, яка вже вісім місяців бореться з російською загарбницькою війною, не лише на урядовому рівні, але й за допомогою наших парламентів.

Ми, парламентарії, постійно спілкуємося з людьми у своїх виборчих округах. Ми хочемо зберегти солідарність з українцями в наших суспільствах. Для мене важливо, щоби зберігалася велика готовність допомагати і підтримувати.

Кримська платформа – це дуже хороший формат для необхідного в цьому плані парламентського обміну.

- Якщо я не помиляюся, це буде ваша четверта зустріч з українським колегою Русланом Стефанчуком. Таке відчуття, що співпраця двох парламентів зараз є кращою, ніж будь-коли. Все так конструктивно лише на рівні керівників парламентів чи також і на інших щаблях?

- Насправді я часто спілкуюся з Русланом Стефанчуком як телефоном, так і особисто. Я думаю, що тісний обмін особливо важливий у ці важкі, дуже напружені часи.

Але інші депутати Бундестагу також підтримують тісні контакти з Україною – як із колегами з Верховної Ради, так і з представниками громадянського суспільства.

Народні депутати різних фракцій та члени Комітету у закордонних справах, Комітету з питань Європи та Комітету з питань оборони на власні очі побачили ситуацію у Києві та інших регіонах України та склали власне уявлення про війну.

У своїх округах депутати цікавляться, як живуть люди, які втекли (від війни – ред.) до нас, до Німеччини, і підтримують їх.

До цього часу з України в Німеччину приїхало понад мільйон людей, у тому числі багато дітей. Громадяни Німеччини з великим співчуттям і енергією підтримують біженців. Багато хто взяв українські родини у свої домівки.

Також існує дуже тісна співпраця та координація між нашими урядами, щоб надати Україні найкращу підтримку. Це стосується практично всіх підрозділів.

З розмов із Русланом Стефанчуком, а також із Володимиром Зеленським я знаю, наскільки ви цінуєте підтримку Німеччини.

І в ЄС ми також продовжуємо постійно розглядати питання, як найкраще підтримати Україну.

НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ МАЄ БУТИ НАЗВАНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЮ

- Київ давно закликав Берлін, Бундестаг, визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом. Ви бачите такі перспективи? І наскільки ймовірно, що Бундестаг визнає сьогоднішні дії росії в Україні геноцидом чи тероризмом (як це зробили деякі парламенти)?

- Абсолютно зрозумілим є те, що без правди не може бути ні справедливості, ні справжнього миру. Несправедливість має бути названа несправедливістю і визнана такою. Це стосується як злочину Голодомору, так і нинішніх воєнних злочинів у загарбницькій війні росії проти України.

Темою Голодомору з 2015 року опікується спільна Німецько-українська комісія істориків. Німеччина також повністю підтримала декларацію до 85-ї річниці Голодомору на 73-й Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй, щоби пам’ять жертв Голодомору була належним чином вшанована. Комітет із петицій німецького Бундестагу розглядає петицію про Голодомор, яку підписали понад 56 тисяч осіб. Ми ще чекаємо на результати.

На сьогодні важливим є те, що російські воєнні злочини в Україні мають бути задокументовані, потім незалежно розслідувані, а винні притягнуті до відповідальності. Тут потрібна також міжнародна спільнота.

Німецький Бундестаг неодноразово найрішучіше засуджував ці злочини. І федеральний генеральний прокурор федерального суду вже розпочав розслідування проти росії після того, як з'явилися конкретні ознаки воєнних злочинів.

УКРАЇНА НАЛЕЖИТЬ ДО ЄВРОПИ, В ЦЬОМУ НЕМАЄ СУМНІВІВ

- Після візиту до Берліна місяць тому Голова Верховної Ради України заявив, що парламенти України та Німеччини могли б спробувати спільно привести українське законодавство у відповідність до європейського. Він сподівається, що найближчим часом Верховна Рада України та Бундестаг підпишуть відповідний меморандум про співпрацю. Коли це може статися? І як ви особисто бачите європейські перспективи України?

- Для мене питання не виникає: Україна належить до Європи!

Мене вражає воля до боротьби українців, які ризикують життям заради свободи, демократії та європейських цінностей. Таким чином вони нагадують нам у Німеччині про те, які цінності ми відстоюємо. І що ми повинні встати за наші цінності – з бажанням і здатністю захищати та боронити наші вільні демократії та наш спосіб життя. Я хотіла би зробити все можливе, щоб підтримати Україну на шляху до Європейського Союзу. Шлях туди ще буде довгим. Але перший крок – статус кандидата – вже зроблено.

Як я вже сказала, наші парламенти перебувають у тісному контакті. І там, де це потрібне, ми стоїмо на боці Верховної Ради та підтримуємо і порадою, і діями.

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ САМІТ КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ СПРИЯТИМЕ ПОСИЛЕННЮ СОЛІДАРНОСТІ З УКРАЇНОЮ ТА ОПОРУ АГРЕСОРУ

- Всі засудження путінської війни більшістю держав світу не зупинили ані війну, ані самого путіна. Як ви вважаєте, що може зробити світова спільнота, щоб покласти край цьому варварству і не допустити встановлення продиктованого миру?

- «Кримська платформа» – це велика міжнародна парламентська зустріч, яка також сприятиме посиленню солідарності з Україною та опору російському агресору.

Після восьми місяців війни Європа залишається єдиною та рішучою у підтримці України – військової та гуманітарної, фінансової та політичної.

путін такого не очікував, він хотів розділити Європу. Але ми згуртувалися.

Також важливими є резолюції ООН. Вражаюче голосування 12 жовтня на Генеральній асамблеї ООН ще раз показало, що Росія ізольована, і що грубі порушення нею нашого міжнародного порядку не будуть прийняті.

Ми маємо й надалі діяти разом, координувати наші зусилля, об’єднувати наші ресурси та підтримувати Україну в її боротьбі за свободу. Стільки, скільки буде потрібно, та з усіх сил.

Разом із нашими партнерами ми продовжуємо вивчати, як найкраще ми можемо підтримати Україну. Санкції, які знову і знову посилюються, і поставки зброї показують, що ми не обмежуємося деклараціями та засудженнями.

- Ви були в Україні у травні. Наскільки важливі такі особисті враження для кращого розуміння України та нашої рішучості боротися до Перемоги?

- Мій візит до Києва 8 травня став дуже серйозним досвідом, у тому числі й особисто для мене.

Я народилася в мирі в 1968 році і виросла з пацифістськими поглядами.

Але коли я стояла у розбомблених Бучі та Ірпені і говорила там з людьми, які благали про допомогу, в моїй голові ніби відбувся власний переломний момент. Я була змушена усвідомити, що коли ти маєш справу з жорстоким нападом, який порушує міжнародне право та права людини, тобі потрібна зброя для самозахисту.

Мене глибоко вразила воля до боротьби та рішучість українців у цій драматичній ситуації.

НІМЕЦЬКИЙ ПОЛІТИКУМ ПЕРЕЖИВ ПОВОРОТНИЙ МОМЕНТ У СТАВЛЕННІ ДО РОСІЇ

- Лідер СДПН Ларс Клінгбайль заявив, що партія припустилася серйозних помилок у політиці щодо росії. Ви поділяєте таку оцінку? А також оцінку, що з цим режимом у росії не може бути миру та безпеки в Європі?

- Моїй партії (соціал-демократичній – авт), але також іншим партіям довелося пережити поворотний момент у своїх політичних настроях.

Ми, на жаль, занадто довго покладалися на спільний безпековий порядок та партнерство з росією. При цьому ми недостатньо серйозно сприймали обґрунтовані застереження наших партнерів із Центральної та Східної Європи. Це була помилка.

Сьогодні зрозуміло: ми знову повинні захистити себе та наших партнерів по альянсу від росії.

Особливо для нас, німців, це означає справжній поворот. Насамперед це помітно в політиці безпеки та оборони та в енергетичній політиці.

Ми дуже серйозно ставимося до своїх зобов’язань щодо допомоги нашим союзникам, і також моя партія демонструє велику солідарність з Україною.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Фото автора

Перше фото: dpa