Ерік ван дер Бург, Державний секретар міністерства юстиції та безпеки Нідерландів

Війна Росії в Україні спричинила одну з найбільших міграційних криз у світі. І попри всі намагання РФ змусити світ відвернутися від України, хвиля міграції викликала безпрецедентну солідарність. Багато країн почали надавати притулок українцям одразу після 24 лютого 2022 року. 

Нідерландський політик Ерік ван дер Бург обіймає посаду держсекретаря з притулку та міграції Нідерландів з січня 2022 року. У перші місяці після призначення на цю посаду він одразу зіткнувся з новими викликами. Повномасштабне вторгнення росії в Україну змусило швидко шукати рішення та діяти, адже війна стала причиною одного з найбільших і найшвидших переміщень біженців, які відбувалися в Європі після другої світової війни.

Отже, як Нідерланди організували притулок і допомогу українцям, які через війну були змушені покинути власні домівки? Скільки українців знайшли роботу? І чи прийматимуть Нідерланди російських ухилянтів від мобілізації? Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів державний секретар міністерства юстиції та безпеки Нідерландів з питань притулку і міграції Ерік ван дер Бург.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД БОРЕТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ ЗА СВОЮ СВОБОДУ, АЛЕ Й ЗА МАЙБУТНЄ ЄВРОПИ

- Якщо я не помиляюся, ви стали держсекретарем з притулку та міграції Нідерландів 10 січня 2022 року. З якими труднощами та викликами ви зіткнулися на вашій новій посаді у перші місяці роботи?

- Через ганебний напад росії на Україну (а слід також пам’ятати, що росія на той момент вже окупувала Крим) почався дуже великий потік біженців. Тож це означало, що на додачу до стандартного прийому шукачів притулку нам довелося організовувати екстрений прийом біженців. Звісно, ми не вагалися, але зрозуміло, що це означало багато додаткової роботи. Нам довелося напружено працювати. Проте це ніщо у порівнянні з тим, через що доводиться проходити українцям. Тож ми були раді допомогти.

- Як повномасштабна війна Росії в Україні вплинула на ваше життя та роботу?

- Ми мали багато додаткових зустрічей, але, передусім, ми краще усвідомили те, що насправді ми вже давно знали в Західній Європі, але замовчували: ми в безпеці лише доки у нас є дієва оборона. Окрім того, я цілком усвідомлюю, що український народ бореться не тільки за свою свободу, але й за майбутнє Європи. Я намагаюся стежити за розвитком усіх подій, наскільки це можливо.

- Я знаю багато нідерландців, які прийняли у своїх домівках українських біженців. Чи долучилися ви особисто до такої благодійності?

- Я не маю змоги прихистити українців у себе вдома через ризик для їхньої безпеки у зв’язку з моєю роботу. Але я бачу, що люди в моєму оточенні приймають їх у себе вдома, здебільшого тому, що вони знають цих українців або просто з міркувань благодійності. Це дуже приємно і це викликає захоплення.

- Відчинити двері своїх будинків для українців – це було лише бажання самих нідерландців, яких обурила війна? Чи це було також частиною вашої програми допомоги?

- Це поєднання обох чинників. Багато українців знайшли притулок у домівках своїх родичів або друзів, які вже тут мешкали. Є також багато прикладів нідерландських сімей, які прийняли біженців у себе вдома. Також після початку повномасштабної війни наше міністерство разом із кількома неурядовими організаціями, серед яких Червоний Хрест та Армія Спасіння, започаткувало програму, спрямовану на безпечне розміщення українських громадян у нідерландських сім’ях. Я маю сказати, що дуже вражений тим, як українці та приймаючі нідерландці живуть разом. Звісно, іноді виникають певні труднощі, але дуже часто між ними виникають глибокі дружні стосунки.

БЛИЗЬКО 45 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ УЖЕ ЗНАЙШЛИ РОБОТУ В НІДЕРЛАНДАХ

- Скільки центрів допомоги українським біженцям у Нідерландах? Як вони працюють? Яку роль відіграють українські волонтери? Які структури й організації допомагають впоратися?

- На центральних вокзалах Амстердама та Утрехта функціонують два спеціальні центри допомоги, хаби, якими керує Червоний Хрест. Саме сюди потягом чи автобусом прибуває більшість українських біженців. У цих центрах надається перша допомога. Звідти людей направляють до муніципалітетів, де вони знаходять притулок на більш тривалий період часу. Усі муніципалітети мають свої власні структури для допомоги біженцям, часто у співпраці з іншими муніципалітетами.

Важливими партнерами для муніципалітетів є Червоний Хрест та Армія Спасіння, а також неурядова організація Vluchtelingenwerk (робота з біженцями – ред.), яка надає біженцям інформаційну, а іноді й юридичну допомогу. Українські, а також нідерландські волонтери допомагають у багатьох притулках. Виникає чимало ініціатив, через які збирають одяг, іграшки та інші побутові речі, необхідні людям, для того, щоб повернутися до відносно нормального життя.

- Скільки українців прийняли Нідерланди? І скільки повернулося додому?

- З початку війни ми прийняли в Нідерландах близько 92 000 українців. Понад 12 000 з них уже залишили країну. Ми не реєструємо, куди вони виїжджають, але знаємо, що деякі з них переїжджають до інших країн ЄС, а інші повертається додому. У базі даних, що містить особисті дані українців, станом на 30 жовтня цього року зареєстровано 12 730 випадків зняття з реєстрації. Нідерландська служба репатріації та виїзду (DT&V) пропонує урядову підтримку українцям та іншим особам, які потребують допомоги. Служба DT&V допомогла близько 350 біженцям з України повернутися додому (станом на 14 листопада цього року).

- Які програми допомоги зараз діють для українців?

- На рівні держави, я вважаю, важливо забезпечити кожного, хто тут живе, незалежно від того, чи він є біженцем, чи ні, можливістю мати гідне життя в безпечному суспільстві. Стосовно українських біженців ми зосереджені на п’яти питаннях: житло, освіта, робота, охорона здоров’я та соціальна підтримка. Для нас важливо, щоб люди брали активну участь у громадському житті, незалежно від їхніх планів на майбутнє: спробувати залишитися в Нідерландах чи повернутися в Україну. Майже 25 000 неповнолітніх українців навчаються в нашій країні. Більшість програм створюються на місцевому рівну й часто муніципалітетами з акцентом на пошук роботи, вивчення мови, англійської або нідерландської, культурно-розважальних заходах.

- Скільки українців уже знайшли роботу в Нідерландах?

- Близько 45 000 українців уже знайшли оплачувану роботу, і ми дуже раді цьому. Нідерландам бракує робочої сили, а українці справляють дуже гарне враження: вони хочуть працювати та працюють дуже старанно.

УКРАЇНЦЯМ ТРЕБА МАТИ ПОЗНАЧКУ У ПАСПОРТІ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ СТАТУСУ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ

- Якщо я не помиляюся, українці перебувають в країнах ЄС у статусі тимчасового захисту. Які документи видають українцям в Нідерландах?

- Ви маєте рацію, українці мають статус тимчасового захисту. Вони отримують позначку в паспорті на підтвердження цього. Для тих, хто залишив свою країну без жодних документів, ми надаємо так звану О-карту. О – означає переміщена особа (Ontheemde). 

- Які труднощі виникають в українців з отриманням позначки в паспорті чи О-документом? Хто з українців має виїхати з країни?

- Біженці з України, які підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист (TPD), протягом останніх місяців мали змогу отримати підтвердження місця проживання в нідерландській Службі імміграції та натуралізації (IND). Понад 68 000 біженців та громадян третіх країн скористалися цією можливістю. Під цю директиву підпадають особи з українським громадянством.

Ми нікого не повертаємо в зону бойових дій. Людина має право бути тут, якщо вона виїхала з України через війну. Якщо хтось уже жив в іншій країні ЄС до війни, він повинен повернутися до цієї країни. Якщо така особа все ж бажає залишитися в Нідерландах, застосовуються інші процедури. Впродовж останніх тижнів кілька сотень українців також подали документи на підтвердження місця проживання, хоча вони не мали на це права. Вони не підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист, оскільки до початку війни вже мали дозвіл на проживання в іншій європейській країні. Їм ми пропонуємо повернутися в країну, де вони перебували на той час, або звернутися за захистом через процедуру надання притулку.

РОСІЯНИ МОЖУТЬ ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ПРО НАДАННЯ ПРИТУЛКУ

- У вересні нідерландські ЗМІ повідомили, що Нідерланди готові прийняти росіян, які приїжджають, щоб уникнути військової служби у власній країні та не готові виконувати злочинні накази путіна. Чи багато таких росіян у Нідерландах? Як довго вони можуть перебувати в країні та в якому статусі? Як їх перевіряють, щоб не впустити в країну, наприклад, шпигунів? Адже ми пам’ятаємо, як цього року російський шпигун намагався потрапити в Міжнародний кримінальний суд під виглядом стажиста. 

- Росіяни можуть вільно подавати заяву про надання притулку в Нідерландах. Кожна заява буде розглядатися індивідуально. Служба імміграції та натуралізації  ретельно перевіряє правдивість історії, на якій базується прохання про надання притулку. Якщо є підстави вважати, що хтось прибув до Нідерландів з іншою метою, заявка буде відхилена, а надана інформація передається іншим державним службам.

Мораторій діє стосовно осіб, які відмовилися від призову, та дезертирів з росії. Це означає, що ніяких рішень щодо надання притулку цій групі людей не прийнято і що їх виїзд не є проблемою. Наразі ми з’ясовуємо, чи потрібні додаткові заходи у зв’язку з нещодавньою мобілізацією. Продовження мораторію могло б бути рішенням. Але про це ще рано говорити.

- Скільки росіян попросили притулку в Нідерландах з 24 лютого 2022?

- З березня 2022 року 420 росіян подали заявки про надання притулку в Нідерландах.

- Чи є в Нідерландах випадки, коли росіяни намагалися видавати себе за українців, щоб отримати притулок? Зокрема, такі випадки були зафіксовані в сусідній Бельгії.

- Наразі немає жодних сигналів від Служби імміграції та натуралізації щодо того, що росіяни видають себе за українців. З подальшими питаннями щодо цієї теми, зверніться, будь ласка, до Служби імміграції і натуралізації.

- Чи правда, що в школах, де навчаються українські діти, проводилися опитування щодо того, чи готові українські діти сісти за одну парту з дітьми з росії?

- Жодних сигналів про ці опитування ми не отримували. В освітніх закладах усвідомлюють імовірність, що може виникнути індивідуальна чутливість і завжди зосереджують увагу на тому, щоб створити безпечне середовище у школі та класах.

Ірина Драбок, Гаага