Новий президент Чехії. Що про нього відомо

Новим, четвертим президентом Чеської Республіки, став колишній військовий, 61-річний Петр Павел.

У другому турі виборів він отримав 58,32% голосів виборців. 

Опонент, експрем’єр-міністр і мільярдер словацького походження Андрей Бабіш поразку визнав. Зрозуміло, що з різницею в майже 960 тисяч голосів про жодне оскарження результатів йтися не може. 

Цей результат узагалі став найпереконливішою перемогою на президентських виборах у Чехії. 

Новий «очільник Празького граду» матиме повну підтримку уряду та законодавців. 

Прем’єр-міністр Петр Фіала привітав Петра Павела ще до оголошення остаточних результатів голосування і висловив переконання у продуктивній співпраці. Потім приїхав у виборчий штаб переможця привітати його особисто, так само як багато депутатів.

Сюрпризом стала поява там же в перші ж хвилини президентки Словаччини Зузани Чапутової, яка також висловила впевненість у тісній співпраці між лідерами найближчих сусідів і партнерів. 

До слова, під час передвиборчої дуелі Петр Павел заявив, що хотів би відвідати Київ, але разом з Чапутовою…

Фото: ČTK

ПЕТР ПАВЕЛ ПРО УКРАЇНУ 

Петр Павел повністю стоїть на боці України, проти якої росія веде війну. 

Напад рф він назвав «війною проти системи міжнародних відносин» і закликав до військової та гуманітарної допомоги Україні. На його переконання, захід повинен був діяти рішучіше у відповідь на вторгнення. Зокрема, після анексії Криму та фактичної окупації частин Донбасу, захід повинен був створити захищені коридори для мирних жителів під контролем ОБСЄ. 

Втім, у перші дні після вторгнення ексгенерал належав до тих, хто вважав, що Україна не матиме достатніх ресурсів, щоб витіснити російську армію, включаючи Крим, навіть за допомогою західних країн. Утім наразі він підтримує продовження постачання зброї Україні, але застерігає проти залучення НАТО до війни в будь-який спосіб. Він вважає правильним рішення НАТО відмовити Києву у запровадженні безпольотної зони над Україною, адже це означало би оголошення війни рф. 

«З іншого боку, всі члени НАТО підтримують Україну зброєю, включаючи найсучаснішу. Для того, щоб ми краще захистили повітряний простір України, ми повинні були, і зараз це робимо, постачати більш досконалу зброю, і у великих кількостях, так, щоби свій повітряний простір вони могли ефективно захистити самі», – заявив колишній військовий. 

Протягом кампанії Петр Павел говорив також: «росія має програти в Україні, тому що її можливий успіх був би сприйнятий як слабкість заходу». 

Водночас прогнози він дає обережно-оптимістичні: «Одна справа - наші бажання, а інше - чого реально можна досягти. Зрозуміло, всі ми хочемо, щоб росія зазнала поразки в Україні, щоб була повністю відновлена територіальна цілісність України, щоб росія компенсувала збитки, а військові злочинці постали перед судом. Питання, що з цього можна досягти. Думаю, успіхом буде відновлення територіальної цілісності України щонайменше на стан перед 24 лютим 2022 року». 

Переговори про мир, на переконання Павела, мають розпочатися тоді, коли до цього буде готова Україна.

Після поширення дезінформації опонентів про те, що в разі його перемоги Чехія буде безпосередньо залучена до війни в Україні, Павел заявив: «Я знаю, що таке війна, і точно її нікому не бажаю. Перше, що я б зробив, це спробував би тримати країну якомога далі від війни. Але я не кажу, що тримати країну якомога далі від війни означає змиритися з поганими речами, які відбуваються. Бо якщо ми будемо тільки дивіться, війна прийде і до нас ... Солдати не починають війн. Політики їх починають, а потім солдати вирішують за них», - сказав колишній солдат. 

СПРАВЖНІЙ ГЕНЕРАЛ

Павел насправді знає, про що каже…

Фактично все свідоме життя Петра Павела було присвячено військовій справі. Він закінчив військову гімназію в Опаві, Моравія. Продовжив навчання у Військовій школі сухопутних військ у Вишкові, яку закінчив у 1983 році у віці й поступив на службу до чехословацької армії як десантник, був командиром взводу. 

Згодом продовжив військову освіту у Військовій академії в Брно. Після «оксамитової революції» 1989 року навчався в Коледжі оборонної розвідки в Бетесді, Штабному коледжі в Камберлі, Королівському коледжі оборонних досліджень у Лондоні, і закінчив Королівський коледж Лондона зі ступенем магістра міжнародних відносин.

Після закінчення навчання у Великій Британії працював у військовій розвідці (1991–1993 рр.), потім служив у чехословацькому військовому контингенті Сил ООН в Боснії.

У січні 1993 року його підрозділ був відряджений для евакуації французької військової бази з сербського оточення. Чеський офіцер вирушив на базу з 29 бійцями та 2 озброєними транспортниками ОТ-64 СКОТ. Попри всі труднощі 55 французьких солдатів були евакуйовані з бази, за цю операцію Павел був відзначений і нагороджений як у Чехії, так і у Франції.

Після операції в Боснії Павел служив на різних посадах у чеській армії, зокрема у військовій розвідці, дипломатії (у 1993-2002 роках був заступником військового аташе Чеської Республіки в Бельгії, представником у штаб-квартирі НАТО в Бранссумі, Нідерланди), а також командував бригадою спецпризначення. 

Отримав звання бригадного генерала у 2002 році. 

З 2002 по 2007 рік командував Спеціальними силами, був заступником командувача Об’єднаними силами та заступником начальника Секції Міністерства оборони. У 2003 році служив заступником у штабі операції «Незмінна свобода» в Тампі (США). 

У 2007–2009 роках - військовий представник Чеської Республіки при Європейському Союзі в Брюсселі, а в 2010–2011 роках — представник ЧР при Верховному штабі об’єднаних сил НАТО в Європі. 

Під час американського вторгнення в Ірак у 2003 році Павел служив офіцером зв'язку в штаб-квартирі США в Катарі. 

З 2012 по 2015 рік обіймав посаду начальника Генерального штабу збройних сил Чехії, при цьому в липні 2014 року уряд Чехії висунув його на посаду голови Військового комітету НАТО та призначив на цю посаду у Вільнюсі у вересні 2014 року. 

З 2015 по 2018 роки Петр Павел очолював Військовий комітет НАТО. При цьому він став першим головою організації з країни - колишнього члена Варшавського договору. 

ПОЛІТИКА НА ПЕНСІЇ

У 2018 році вийшов на пенсію, був викладачем та консультантом.

Навесні 2020 року запустив ініціативу «Сильніші разом» з метою допомоги людям під час пандемії COVID-19. Багато їздив по країні, що дало йому змогу краще зрозуміти проблеми регіонів. 

Іти на президентські вибори вирішив у 2019 році. Про свій намір брати участь у виборах президента Чехії оголосив 29 червня 2022 року під лозунгом: «Повернути порядок і мир у Чехію». 

Сам себе Павел позиціонував як «правоцентрист із сильним соціальним акцентом». 

Зізнавався, що ніколи не голосував за президента Мілоша Земана. 

Назвав помилкою те, що кілька років залишався членом Компартії, в лави якої вступив під час служби в чехословацькій армії, після «Оксамитової революції».

Петр Павел активно підтримує членство Чехії в ЄС і НАТО, введення євро; підтримує впровадження евтаназії, одностатеві шлюби та права на усиновлення для гомосексуалістів. 

Одружений. Має двох синів від першого шлюбу. 

Володіє чеською, англійською, французькою та російською мовами. 

Президент України Володимир Зеленьский став одним з перших іноземних лідерів, хто привітав нового чеського колегу. 

Ольга Танасійчук. Прага-Берлін. 

Перше фото: blesk.cz