Китай та російська війна проти України. Динаміка січня 2023
Публічна позиція Китаю щодо російсько-української війни залишалася практично незмінною, при цьому дещо посилилася критика розширення західної військової допомоги Україні.
Так, 13 січня на засіданні Ради Безпеки ООН постійний представник КНР Чжан Цзюнь заявив, що міжнародна спільнота, насамперед держави, які мають великий вплив на поточну ситуацію, повинні спонукати рф і Україну до діалогу та «допомогти відкрити двері для політичного рішення кризи»: «Ескалація санкцій або надання зброї тільки ускладнить перелом ситуації і може навіть спровокувати більше масштабні зіткнення, загострюючи та затягуючи конфлікт, що необхідно уникнути будь-якою ціною». При цьому він зазначив, що фундаментальне рішення, щоб «покласти край конфлікту та відновити архітектуру європейської безпеки», може бути досягнуто, коли зацікавлені сторони подолають розбіжності та сядуть за стіл переговорів. А на засіданні Ради Безпеки ООН 18 січня вже заступник постійного представника КНР в ООН Дай Бін заявив, що Пекін сподівається на настання миру між рф та Україною у 2023 р.
Зазначимо символічну демонстрацію пріоритетів нового глави МЗС КНР Цінь Гана. Вже 1 січня відбулася його перша телефонна розмова з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Останній повідомив, що обговорювали відносини між США та КНР та підтримку відкритих ліній зв'язку. А ось перша телефонна розмова Цінь Гана із сергієм лавровим відбулася 9 січня. Глава МЗС КНР підкреслив, що в українському питанні Пекін має намір дотримуватися позиції відповідно до вказівок Сі Цзіньпіна. Зокрема, Китай вважає за необхідне враховувати основні принципи та статут ООН, водночас брати до уваги стурбованість кожної з зацікавлених сторін. Крім того, КНР виступає за повагу до суверенітету та територіальної цілісності кожної держави. Нарешті, Китай буде робити всі можливі зусилля для того, щоб українське питання було врегульоване мирним шляхом. Втім, далі китайський міністр зазначив: «Ми готові працювати з росією для реалізації важливого консенсусу , досягнутого главами двох держав, і безперервно просувати вперед китайсько-російські відносини».
Протягом січня з'явилася інформація, що китайська сторона надає росії військову допомогу, але поки нелетальну. 24 січня агентство Bloomberg повідомило зі посиланнями на джерела в адміністрації Джо Байдена, що деякі китайські державні компанії здійснюють росії нелетальну військову та економічну допомогу. Вашингтон направив китайському уряду докази цього й намагається з'ясувати, чи знає офіційний Пекін про цю діяльність. Пізніше координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі повідомив, що Вашингтон має намір прийняти заходи проти компаній, у тому числі китайських, що порушують американський режим санкцій щодо москви. Того ж дня прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр на регулярному брифінгу для журналістів заявила, що США мають намір продовжувати відмовляти Китай від підтримки вторгнення росії в Україну, і Вашингтон попереджає Пекін про «наслідки» надання Москві допомоги на цьому напрямі. А 26 січня США запровадили санкції проти китайської компанії Changsha Tianyi Space Science and Technology Research Institute Co. за надання супутникових знімків України російській групі найманців ПВК «Вагнер».
Звернемо увагу на заяву від 17 січня директора Служби зовнішньої розвідки (СЗР) рф сергія наришкіна, що москва та Пекін обмінюються великою кількістю розвідувальної, оперативної та сигнальної інформації. При цьому він назвав безпрецедентним рівень відносин між двома країнами.
Офіційний Київ спробував активізувати китайський напрямок своєї зовнішньої політики. Для цього був використаний майданчик Всесвітнього економічного форуму у Давосі. 17 січня, розповідаючи про українську формулу миру, перша леді Олена Зеленська повідомила, що передасть віце-прем'єру Держради Китаю Лю Хе, що приїхав до Давосу, лист від Володимира Зеленського для Сі Цзіньпіна. Пізніше під час прес-конференції вона пояснила: «Це був лист Президента України до керівника КНР Сі Цзіньпіна і він супроводжував українську формулу миру. Це 10 пунктів, які бачить Україна, для того, щоб здобути мир і зафіксувати його на міжнародному просторі. Я думаю, що це був жест-запрошення до діалогу і сподіваюся, що цей жест буде мати відповідь».
У свою чергу голова Офісу Президента Андрій Єрмак, коментуючи 19 січня передачу листа Сі Цзіньпіну заявив : «Ми сподівалися та сподіваємося, що ця ситуація зміниться (у позиції Китаю щодо війни рф проти України. – Ред.). Ми бачимо можливість. І, передусім, ми бачимо цю можливість через Формулу миру, запропоновану Президентом Зеленським. Оскільки, як мінімум, є два пункти, як ми знаємо, є дуже важливими для Китаю». При цьому А.Єрмак висловив сподівання, що Китай «дуже серйозно погляне на ці наші пропозиції та, можливо, побачить свою участь чи й лідерство щодо деяких пунктів». «Ми чекаємо реакції Китаю», – підсумував глава Офісу президента.
У свою чергу, виступаючи у Давосі, міністр іноземних справ Дмитро Кулеба зробив акцент на тому, що Китай зараз не надає допомогу росії: «За поточних обставин найголовніше те, що рф не отримує вигоди від позиції Китаю. Це гарний початок для розмови, яку ми прагнемо мати з Пекіном». Він підкреслив, що Китай є особливим випадком, і дуже важливо бути обережними в оцінюванні позиції Китаю, щоб не подати неправильний сигнал. І далі пояснив: «Коли ми бачимо, що Китай не допомагає росії обходити санкції, і ми знаємо, що росіяни просили їх, це добре. Коли ми бачимо, що Китай не постачає росії військове обладнання, – це також добре. Коли ми чуємо оцінки від деяких китайських чиновників щодо причин російської агресії – ми не відчуваємо радості». Глава МЗС також відзначив необхідність подальшої взаємодії між Україною та Китаєм.
Дещо інші акценти зробив нещодавно призначений заступником глави МЗС Андрій Мельник (раніше був послом України в Німеччині та відзначився жорсткими висловлюваннями на адресу Берліна через зволікання з наданням військової допомоги): «Як на мене, зараз ще триває процес вирішення у Пекіні, як себе позиціонувати відносно росії. Назвати це нейтралітетом, напевно, не можна. Ви ж розумієте, якою є позиція Китаю в ООН під час голосування за резолюції про нашу територіальну цілісність і суверенітет, які для нас є надважливими». Він додав, що обережно відноситься до прогнозів повоєнних відносин України та КНР: «Чи можуть бути відносини стратегічними? Не впевнений. Але нову стратегію нам, справді, час будувати, зокрема, воєнну стратегію взаємин із офіційним Пекіном». Більше того, заступник міністра підкреслив: «Зараз ці відносини у стані переосмислення». За його словами, важливою буде майбутня роль партнерів України, насамперед США та ЄС, у вибудовуванні нової архітектури взаємин із Китаєм. Цю країну розглядали крізь призму вигідних торгових контактів, але зараз у Європі вже замислюються, чи це доцільно без урахування політичної позиції Пекіна, – зазначив О.Мельник.
Більш жорстку заяву щодо КНР зробив народний депутат від правлячої партії «Слуга народу» Олександр Мережко: «Як на мене, 24 лютого завершилося стратегічне партнерство між Україною та Китаєм. Я не думаю, що залучити Китай на наш бік реально. Китай не зацікавлений у поразці росії. росія є молодшим партнером Китаю, а Китай намагається асимілювати росію і перетворити її на свого васала. Тому Пекін не зацікавлений у перемозі Києва. Я не вірю, що Китай щирий у своїх спробах знайти мир. Хоча він намагається вдавати нейтралітет, насправді це якийсь нейтралітет зі схильністю до росії». Він сформулював такі претензії до Пекіна – надання економічної допомоги москві через скуповування російських природних ресурсів та розповсюдження російської пропаганди з війни рф проти України.
На думку О.Мережка, якщо Україна терпить невдачу, а росія переможе, це дасть сигнал Китаю, що він може почати агресію проти Тайваню, але якщо переможе Україна, то це покращить ситуацію навколо Тайванської протоки. Нарешті, він заявив: «Парадоксально дивним чином, незважаючи на географічну віддаленість, обидві країни пов’язані одна з одною. У нас також багато спільного. І Тайвань, і Україна живуть у тіні свого роду імперій, які загрожують їхньому існуванню. Тому ми повинні підтримувати одне одного, адже так ми зміцнюємо демократію в усьому світі».
Народний депутат від партії «Голос» Кіра Рудік анонсувала, що планує знову відвідати Тайвань навесні 2023 р. Серед іншого, вона розповіла, що сподівається провести переговори про відкриття тайванського представництва в Україні. К.Рудик сказала, що поважає бажання Президента та МЗС уникати невдоволення уряду КНР, але вона зробить усе необхідне, щоб українці знали про допомогу, яку Тайвань надає зараз Україні.
Позиції, висловлені українськими парламентарями, знаходять відклик і на Тайвані. Так, міністр цифрових технологій Тайваню Одрі Тан у коментарі українським ЗМІ заявила, що Україна стала прикладом для тайванців у боротьбі з авторитарним режимом: «Як продемонструвала Україна, лише за умови єдності проти авторитарного експансіонізму можна по-справжньому вести переговори і розмовляти на рівних. На Тайвані ми зараз усвідомлюємо це більше, ніж будь-коли, тому що стратегічна ясність…– це не ескалація». А з 1 січня 2023 р. Міжнародне Радіо Тайваню (МРТ) запустило інформаційне мовлення українською мовою. Додамо також, що 4 січня міністерство економіки Тайваню оголосило про розширення своїх санкцій проти росії та білорусі, щоб запобігти використанню високотехнологічних товарів тайванського походження у військових цілях у зв'язку з вторгненням в Україну. До списку потрапили хімічні речовини, нержавіюча сталь, продукція машинобудування, а також широкий спектр засобів для правоохоронних органів, таких як кийки, наручники, ножні ланцюги та гамівні сорочки.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Центр політичного аналізу