кремль планував встановити політичний контроль над Молдовою до 2030 року – ЗМІ
Молдовські журналісти-розслідувачі разом з 11 виданнями країн Європи та США отримали у своє розпорядження документ, розроблений у москві, "Про російську стратегію впливу на Молдову" та проаналізували його.
Як повідомляє Укрінформ розслідування опубліковані на сайтах RISE (Молдова) та Центру "Досье" (проєкт російського політемігранта Михайла Ходорковського, Лондон).
За даними розслідувачів, документ був підготовлений тим же Управлінням президента рф з прикордонного співробітництва, яке розробило аналогічну стратегію щодо планів росії з анексії республіки білорусь. Стратегію було розроблено у 2021 році (як і стратегію щодо білорусі), за участю генштабу росії та російських спецслужб — фсб, сзр та гру. Структура зазначеної "стратегії" також дуже схожа на "білоруську": завдання поділяються на "військово-політичні", "торгово-економічні" та "гуманітарні".
Реалістичними цілями на поточне десятиліття автори документа вважають: 1) протистояння впливу НАТО та ЄС на Молдову; 2) примус Молдови до участі в ОДКБ, ЄАЕС та інших російських міжнародних проєктах; 3) "врегулювання" за участю росії придністровського конфлікту на основі особливого статусу Придністров'я; 4) нарощування проросійських настроїв у суспільстві через інформаційний вплив пропаганду та освітні програми, протидія "румунізації". Стратегія визначає 2030 рік як "крайній термін" взяття під політичний контроль Молдови та її дистанціювання від західних партнерів.
У плани кремля входила підтримка проросійських політсил у Молдові (Партія "ШОР", Партія соціалістів та Партія комуністів Республіки Молдова), експлуатація залежності країни від російського імпорту, зокрема газу, для досягнення політичних цілей. Для останнього планувалося зберегти існуючі обсяги постачання газу. Кремль розраховував підтримувати значні обсяги експорту російських товарів у Молдову та лобіювати інтереси підприємств із Придністров’я та Гагаузької автономії, де сильні проросійські настрої.
Для розширення інформаційного впливу рф хотіла запобігти обмеженням для своїх ресурсів (що не вдалося, оскільки у 2022 році влада Молдови закрила 6 телеканалів), а також створювати мережу лояльних до себе громадських організацій, як Молдавсько-російський діловий союз, заснований експрезидентом соціалістом Ігорем Додоном.
"Дискредитувати НАТО" серед жителів Молдови планували до 2025 року. Такою ж середньостроковою ціллю визначали "протидію експансіоністській політиці Румунії у Молдові".
До 2030 року кремль розраховував збільшити кількість російських ЗМІ, зберегти за російською мовою статус мови міжнаціонального спілкування та "зменшити присутність валюти третіх країн" у розрахунках з росією.
Джерело, яке передало документ, стверджує, що складав стратегію Андрій Вавілов зі згаданого Управління з прикордонної співпраці. Він - випускник академії фсб, близько 10 років працював у спецслужбі, потім – у Фонді "русский мир", згодом в АП росії.
Ще один співавтор документа - Віктор Лисенко, заступник начальника Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків із закордонними країнами (де раніше працював і Вавілов). Безпосереднім начальником Лисенка є заступник керівника АП росії Дмітрій Козак (який був куратором українського напрямку в кремлі), з ним він тісно співпрацює близько 10 років. За даними джерела, Лисенко "вручну курує молдавські справи". Білінги мобільних дзвінків, які отримали розслідувачі, показують, що Лисенко регулярно спілкується з генералом фсб Дмитром Мілютіним, який є "куратором Молдови" від спецслужб рф.
Кожен із пунктів стратегії відповідає тому, що можна спостерігати у відносинах Молдови та росії, зазначають розслідувачі. Водночас в уряді Молдови журналістам висловили впевненість: документ наочно показує, що через війну Кремль зараз відстає від власних планів.
До міжнародного консорціуму журналістів, який отримав документ і працював над розслідуванням також входили: Delfi (Естонія), Kyiv Independent (Україна), Belarusian Investigative Center (Білорусь), Yahoo News (США), Süddeutsche Zeitung, Westdeutscher Rundfunk, Norddeutscher Rundfunk (Німеччина), Expressen (Швеція), Frontstory (Польща), VSquare (Вишеградська група). "Ймовірність того, що ці документи фальшиві, дорівнює нулю", — заявило джерело, яке надало журналістам документи.