День Європи – особливий, український
Візит Урсули фон дер Ляєн, подарунок Європарламенту та жовто-сині кольори в «іншій реальності» ЄС
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який встановлює нове свято – День Європи. Україна відзначатиме цей день разом з усіма європейцями 9 травня. Саме у цей день у далекому вже 1950 році Робер Шуман, один з «батьків-фундаторів» європейської інтеграції, оприлюднив «Декларацію Шумана», яка містила ідеї створення спільноти європейських країн, на той момент об’єднавши виробників вугілля та сталі. Цей день є міжнародним, має свою історію та свої традиції. В Україні й раніше проводилися заходи з нагоди Дня Європи, проте не 9 травня, а в інші травневі дні, і організатором та ініціатором, як правило, виступало Представництво Європейського Союзу в Україні та посольства країн-членів ЄС. З цього року ми більше не поряд, а разом з усіма європейцями, а значення та зміст нової дати і насправді історичного указу Президента виходить далеко за рамки календаря офіційних подій.
Про те, як Україну сьогодні привітали в Єврокомісії та Європарламенті, чому цей день став саме українським Днем Європи, і як його святкували в окремих країнах, читайте в огляді кореспондентів Укрінформу.
СИМВОЛІЧНИЙ ВІЗИТ ГЛАВИ ЄВРОКОМІСІЇ
У День Європи біля будівлі Єврокомісії у Брюсселі поруч із прапорами ЄС підняли стяг України. «Сьогодні ми піднімаємо український прапор у серці Європи. Відзначаючи День Європи, ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку і солідарність із Україною та її народом. Ми підтримуватимемо український народ стільки, скільки буде потрібно», – йдеться у дописі ЄК.
А президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн спеціально прибула до Києва та наголосила, що Україна є частиною єдиної європейської родини. «Добре знову бути в Києві, де цінності, які є важливими для нас, захищаються щодня. Тож це дуже належне місце, щоб святкувати День Європи саме тут. Я вітаю рішення Президента Зеленського відзначати День Європи 9 травня також тут, в Україні», – підкреслила вона.
Конкретним змістом відзначалися й переговори Урсули фон дер Ляєн з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Прем’єр-міністр розцінив візит як потужний сигнал підтримки євроінтеграційних прагнень України та чіткою ознакою продовження подальшої плідної співпраці. Імплементація семи рекомендації ЄС, робота Міжвідомчої координаційної платформи донорів, надання допомоги та підтримки Україні, а також інші важливі питання практичної взаємодії були в порядку денному. Підбиваючи підсумки, Денис Шмигаль зазначив: «Наближаємо реалізацію нашої амбітної мети – набуття повноправного членства України в ЄС».
ПОДАРУНОК ЄВРОПАРЛАМЕНТУ І ВИСТУП ШОЛЬЦА
Цього року День Європи в Україні особливий, Україна воює. Тому й подарунок від Європарламенту особливий – рішення про виробництво боєприпасів, які так потрібні нашим військовим на фронтах, потрібні нашим силам ППО, щоб відбивати повітряні атаки по наших містах та об’єктах інфраструктури. Йдеться про ухвалення Європарламентом термінової процедури затвердження запропонованого Єврокомісією Акта з підтримки виробництва боєприпасів.
В Європейському парламенті виступив сьогодні федеральний канцлер ФРН Олаф Шольц. Цей виступ, хоча й у святковий день, також був насичений важливими політичними сигналами. «Європа, світ не повинні забувати про російську агресію проти України, але мають продовжувати солідарно підтримувати європейську країну, адже це відповідає інтересам самого ЄС», – заявив Шольц. Характеризуючи сучасну ситуацію, він зазначив, що російська агресія є загрозою миру та безпеці в Європі та в усьому світі. «З нападом на Україну пов’язане чітке послання. І ми разом з НАТО маємо чітко всім показати, що ми є достатньо сильними, аби бути в змозі захиститися як мирний альянс, який не здійснює агресію проти інших», – наголосив канцлер Німеччини. Він привернув увагу до того, що «процвітаюча, демократична Україна є чітким відторгненням путінської імперської, ревізіоністської, незаконної політики на нашому континенті».
БРЮССЕЛЬ: ПІД ЗНАКОМ СОЛІДАРНОСТІ З УКРАЇНОЮ
У Брюсселі День Європи – більше ніж свято. Це ще й своєрідний індикатор народної підтримки величезної та потужної структури під назвою Європейський Союз. Треба визнати: те, що відбувалося у Брюсселі не лише 9 травня, але й у дні, що передували, було дуже показовим.
Святкувати у ключовій європейській столиці розпочали ще 6 травня, у суботу. Саме тоді відбувся традиційний День відкритих дверей в європейських інституціях, включаючи Європейську раду (не плутати з Радою Європи!), Європейську комісію та Європейський парламент. Саме тоді у так званому європейському кварталі, а також навіть на прилеглих вулицях вдалося побачити щось абсолютно нетипове – довжелезні черги людей, котрі абсолютно щиро хотіли потрапити до згаданих адміністративних будівель, щоб дізнатися, якою вона є, ця європейська влада, що визначає зміст та ритм життя для більш ніж півмільярда європейців? Така висока зацікавленість сама по собі є свідченням, хай і непрямим, високої поваги людей до європейських керівних структур.
Особливістю Дня Європи 2023 було те, що він відбувався під знаком солідарності з Україною. І це, знову ж таки, було явищем неординарним та невипадковим. Справа не лише у рішенні Шведського головування ЄС оголосити цей День Європи «українським», що прозвучало абсолютно на офіційному рівні. Але й сам цей факт став відображенням того «зворотного зв’язку», який реально існує між євроінституціями та європейською громадськістю. Адже, за офіційними повідомленнями Євростату, незважаючи на всі негаразди, що стали наслідками російського вторгнення в Україну, включаючи зростання цін на продовольство, високу інфляцію та небувалі рахунки за електроенергію, більшість європейців – близько 70 відсотків – продовжують підтримувати Україну в її боротьбі, включаючи надання фінансової допомоги та військового обладнання.
Варто пам’ятати, що гроші на таку «доброчинність» заради України йдуть із кишені пересічного платника податків. Ми, українці, маємо це розуміти й цінувати. Варто також усвідомлювати: те, що роблять європейці, не є «доброчинністю» у традиційному розумінні. Взагалі, незважаючи на всі демократичні свободи, західне суспільство є доволі прагматичним та жорстким, тож люди не часто роблять щось просто «за красиві очі». Те, що європейці роблять для України зараз, продиктовано дуже прагматичним розумінням: якщо Україна не втримається, не вистоїть під російською навалою, наступною може стати будь-яка з європейських країн. Але Україна втримається. Саме про це під час звернення до багатотисячного натовпу на центральній брюссельській площі Шумана говорив Представник України при ЄС Посол Всеволод Ченцов.
«Ми дякуємо всім вам, громадянам Європи, за допомогу та підтримку. Кожна посилка, кожен цент і навіть кожне слово правди на адресу України наближає її перемогу у боротьбі з агресією росії, отже, наближає нашу спільну перемогу», – наголосив український дипломат.
Такі ж тези звучали наступного дня вже біля стін Європарламенту, де з нагоди Дня Європи громадська організація Promote Ukraine влаштувала мітинг та театралізовану виставу, де образно представила, як об’єднана Європа допомагає Україні вибити російських загарбників із суверенної української території.
На цьому зібранні блискуче виступив сенатор Бельгії, колишній член Європейського парламенту Марк Демесмекер. «Ви – на стороні правди. Ви зі зброєю в руках виборюєте саме ті цінності, які є дорогими для кожного європейця. Ми продовжуватимемо підтримувати вас, включаючи постачання зброї. Я особисто виступаю за це, у тому числі за якнайшвидше передання Україні літаків F-16», – зауважив бельгійський політик.
На цей імпровізованій мітинг, повністю присвячений солідарності між Україною і ЄС (взаємній солідарності!), прийшли небайдужі представники інших країн та народів, зокрема, представники Уряду вільної Ічкерії в екзилі, майорів там також прапор Грузії, народ якої ніколи не змінював орієнтирів у підтримці України. Навіть традиційний бельгійський дощик не зміг завадити цьому святу волевиявлення, яке абсолютно логічно завершилося виконанням європейського гімну.
Уже дев’ятого травня у Брюсселі відбулися масові гуляння. Були у місті концерти, презентації, конкурси, виступи вуличних «джаз-бендів», або, наприклад, змагання з брейк-дансу. Як водиться, головний символ Брюсселя – «Хлопчика, що пісяє» – одягли в кольори європейського прапора. Все це створило в місті теплу та невимушену атмосферу. Єдине – дощ значно припустив, що примусило людей радіти життю якомога швидше, і бажано – під дахом.
Ви спитаєте, а куди поділося 8 травня? Восьмого, у день пам’яті та примирення, можна було бачити людей з традиційними «маками» на лацканах одягу, на знак пошани до полеглих. Але масових заходів, традиційних у попередні роки, не відбулося. Вочевидь, змінилося щось фундаментальне. Гасло «Ніколи знову!», яке завжди було в центрі таких заходів, після початку того жаху, який нині коїть російський агресор в Україні, вже не звучить настільки переконливо.
Утім, Європа живе. Вона сподівається на мир і на розвиток. І вже вважає Україну «своєю», подобається це комусь або ні.
НІДЕРЛАНДИ: ЗАЯВИ ПРО «ІНШУ РЕАЛЬНІСТЬ» ТА ЗРОСТАННЯ РОЛІ ЄС
З підняття європейського прапору було розпочато святкування Дня Європи в Гаазі. Олдермен Роберт ван Астен (радник з питань урбанізації, стратегії і Європи) разом із представниками Європейського парламенту, Європейської комісії, Гаазького університету прикладних наук та студентами підняв європейський прапор на площі Хофвейвер.
“Завдяки Європі в Гаазі панує мир і процвітання уже 73 роки, – сказав ван Астен. – Гаага є опорою миру і справедливості в Європі. Наше місто представляє свободу, рівність, демократію і верховенство права. Щодня ми маємо активно захищати ці набуття; війна в Україні нам про це знову нагадує”.
“У День Європи ми відзначаємо європейську єдність та співпрацю. З моменту свого створення ЄС збільшив нашу свободу, безпеку та процвітання. Як одна з шести держав-засновників, Нідерланди інвестують у створення більш стійкого та перспективного Союзу”, – написав у Твіттері міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра. Він також зазначив, що після вторгнення росії в Україну ЄС відчув іншу реальність. “Коли російські війська вторглися в Україну, ЄС відчув іншу реальність. Відтоді значення нашого Союзу тільки зросло. Наша відповідь була сильною, рішучою та єдиною. Ми продовжуватимемо захищати наші спільні цінності та працювати разом, щоб підтримати Україну”, – написав він.
Сьогодні жителі Гааги мали змогу пограти в онлайн гру від ЄС та взяти участь у вікторині, переможець якої отримає від Європейської Комісії подорож до європейських інституцій у Брюсселі. До речі, для інощемних студентів була організована англомовна вікторина.
ПОЛЬЩА: ВІТАННЯ У СОЦМЕРЕЖАХ ТА ЗАПРОШЕННЯ НА СВЯТКУВАННЯ У ВИХІДНІ
У Польщі День Європи відзначають доволі стримано. Оскільки вівторок є робочим днем, багато польських політиків просто привітали своїх виборців із Днем Європи у соцмережах, а святкування у багатьох містах країни переноситься на найближчі вихідні. Зокрема, цього року представництво Єврокомісії та Європарламенту в Польщі запросили поляків на цьогорічні святкування Дня Європи 13 травня до Варшави і Вроцлава. У визначених парках цих міст відбуватимуться святкові пікніки, освітньо-розважальні ігри, різноманітні конкурси з нагородами.
Посол Німеччини у Польщі Томас Баггер запросив усіх варшав’ян на європейський пікнік у садах на територіях, розташованих біля посольств ФРН та Франції. Він розмістив у Твіттері відеоролик з привітанням різними мовами з нагоди Дня Європи послів країн ЄС, акредитованих у Польщі. Декотрі з них, зокрема посол Литви в РП Едуардас Борісовас і директорка представництва Єврокомісії в Польщі Мажена Гуз-Веттер закликали у цей день до солідарності з Україною.
ЛАТВІЯ: СВЯТО ПЕРЕРОСТАЄ В «МІСЯЧНИК ЄВРОПИ»
День Європи в Латвії починають відзначати до 9 травня і продовжують – після. Тому можна сказати, що це перетворюється в своєрідний «Місячник Європи». І в цьому немає якоїсь бюрократичної штучності, надуманості. Заходи різноманітні – прості та складні; одноденні та довгі; теплі, свійські та ділові, з практичною користю в підсумку.
Розпочати, звісно, хочеться з чогось гарного та сонячного. Біля пам’ятника Свободи в Ризі був зроблений жовто-синій килим із квітів – на знак пошани до мужнього українського народу та на підтримку приєднання України до Європейського Союзу. Цінність, вага дружнього жесту подвоюється, якщо врахувати, що перед тим, з 4 травня, тут же стояв латвійський прапор із живих квітів (на честь Дня відновлення незалежності Латвійської Республіки).
9 травня традиційно проводиться «День відчинених дверей» у багатьох державних установах, мистецьких і навчальних закладах. Також організовуються спеціальні майданчики у дворі чи перед ними, на яких підготовлена окрема програма. Так, перед латвійським парламентом, Саеймою, відбулася молодіжна дискусія на тему «Досвід, який змінив моє життя». Серед інших відома латвійська співачка українського походження Катріна Гупало поділилася досвідом, набутим під час організації та проведення акцій на допомогу Україні.
У ризькому Домі ЄС пройшов Європейський фестиваль навичок (на честь того, що нині триває «Європейський рік навичок»), в рамках якого можна було ознайомитися з навичками та культурними цінностями різних народів країн ЄС.
Тут же, в художній кімнаті Дому Європейського Союзу, 9 травня відкрилася виставка «ЄС і мої цінності», серед учасників якої була українська художниця Марія Зенькова, котра з весни минулого року перебуває в Латвії. А напередодні, 8 травня, в цьому ж будинку пройшов Латвійсько-український муніципальний форум солідарності «Перед тим...», в якому взяли участь гості з України – представники Чугуївського, Коропського та Новобілоуського місцевих самоврядувань.
Латвійський громадський альянс організував 9 травня цілоденний Фестиваль демократії на історичній «АВ дамбі». (Ця гребля була створена наприкінці 1860-х років як технічна будівля Ризького порту, зараз це місце відпочинку в центрі міста, де розташована найбільша в країні щогла з національним прапором). Тут проходили дискусії щодо можливостей участі громадян ЄС і Латвії у прийнятті рішень, тренінги з громадянських навичок. А під вечір відбулися Пікнік демократії з неформальним спілкуванням і висаджування соняшників на підтримку України.
І все це лише мала частка того, що проходило та ще проходитиме в Латвії в межах Дня Європи, якому однієї доби, 9 травня, вже не вистачає. Не кажучи вже про те, що заходи проходять не тільки в столиці, а й у багатьох містах країни.
ТУРЕЧЧИНА: ГАСЛО «СИЛЬНІШІ РАЗОМ» І ЖОВТО-БЛАКИТНІ ВАРЕНИКИ
Дні Європи в Туреччині цього року відзначають під гаслом "Сильніші разом", що підкреслює солідарність країн ЄС із Туреччиною після землетрусів, демонструє підтримку постраждалим.
Заходи стартували ще на початку травня – у тур країною вирушив “Хор цивілізацій” з Антакії, провінції, що постраждала від землетрусів 6 лютого. Концерти відбувалися у всіх регіонах країни – в Едірне (північний захід), Денізлі (захід), Ескішехірі (центр), Анталії (південь), Самсуні (північ), Сівасі (центр), Вані (схід), Шанлиурфі (південний схід). Концертна програма підкреслювала єдність та взаємну підтримку країн Європи. Організатором заходів у Туреччині виступило представництво ЄС в країні та інформаційні центри в регіонах.
“З Днем народження, Європо! У Дні Європи демонструємо силу єдності та співпраці. Давайте пам'ятати про важливість бути разом з Туреччиною ключовим і давнім партнером та країною-кандидатом, особливо у непрості часи”, – наголосили в представництві ЄС в Туреччині.
У Трабзоні, що на чорноморському узбережжі, інформаційний центр ЄС організував шоколадний майстер-клас під гаслом перетворення сумного на солодке, запросивши до участі жінок і дітей, які постраждали від землетрусів.
У Бурсі, що на заході країни, інформаційний центр ЄС провів захід для молоді, аби поінформувати про освітні та молодіжні програми.
Заключний захід в рамках Днів Європи в Туреччині відбудеться ввечері 9 травня в Анкарі. На ньому виступить Голова представництва Європейського Союзу в Туреччині Ніколаус Меєр-Ландрут. У програмі відкриття цифрової виставки та святковий концерт. Особливим цьогоріч буде святкове меню – пригощання для гостей заходу готують українські шеф-кухарі Василь Ковач та Володимир Таран. Вони нині працюють в рамках проєкту з евакуації та перебування в Анталії українських дітей-сиріт “Дитинство без війни”, який реалізує Фонд Руслана Шостака. Для гостей заходу шеф-кухарі та представниці української громади приготували котлети по-київськи та жовто-блакитні вареники.
Дмитро Шкурко, Ірина Драбок, Юрій Банахевич, Олег Кудрін, Ольга Будник
Брюссель-Гаага-Варшава-Рига-Анкара