Майбутнє Туреччини визначатимуть у другому турі

Голосування 28 травня – другий шанс і для правлячої партії, і для опозиції  

14 травня в Туреччині відбулися президентські та парламентські вибори. Попри те, що і кандидат від влади – президент Реджеп Тайїп Ердоган, і лідер опозиції Кемаль Киличдароглу мали великі небезпідставні сподівання на перемогу в першому турі, жодному не вдалося здобути 50% та один голос на виборах. Боротьба продовжиться в другому турі 28 травня, і тепер на розклад сил впливають не лише політичні переконання виборців, а й те, кому віддасть свої голоси третій кандидат – лідер Альянсу предків Сінан Оган, якими будуть явка виборців та розклад сил у новому парламенті.

ГРОМАДСЬКИЙ СПОКІЙ – УЖЕ РЕЗУЛЬТАТ

Як сам виборчий день, так і ніч та день підрахунку голосів минули у відносному спокої. І влада, й опозиція, закликали виборців поважати право на волевиявлення, але при цьому кожна з політичних сил вважає себе провідником і захисником демократії та прозорості виборів у країні.

Явка була рекордною – 89% всередині країни та близько 50% за кордоном, що теж є високим показником. На виборчі дільниці йшли найстарші, декого привозили з лікарні на ношах або родичі несли на руках. Якщо раніше вибори в Туреччині вважалися справою старшого покоління, то цього року відзначили дуже високу активність саме молоді. Майже 5 млн голосували вперше, а це значить, що вони народилися і прожили все своє свідоме життя при нинішній владі.

Напередодні голосування градус напруги в суспільстві піднімався, говорили про готовність до історичної “битви”, і не лише у вигляді голосування на виборчих дільницях. Але обійшлося без особливих конфліктів як в ході голосування, так і після оголошення результату.

Перемогою народу й демократії назвав президент результати виборів. Міжнародні спостерігачі у своїх оцінках були менш пафосними, відзначили не тільки високу явку, гарну організацію та можливість вибору політичних альтернатив, а й те, що чинний президент і правлячі партії мали перевагу, не за призначенням використовуючи держ- та медіаресурс, тому “умови гри” були нерівними, але конкурентними.

5% ВІД СІНАНА ОГАНА

Сьогодні основна дискусія щодо другого туру виборів точиться довкола того, кому віддасть свої трохи більше 5% голосів третій кандидат, Сінан Оган. Тут можливі обидва варіанти – як на користь опозиції (що здається більш імовірним), так і на користь правлячої верхівки (що теж є зовсім не виключеним).

Кілька годин тому в ефірі CNN Оган сказав про те, що не прийняв ще рішення про підтримку одного з кандидатів, але має намір це зробити найближчим часом і керуватиметься виключно інтересами держави та народу.

З огляду на минуле Огана, пов'язане як із правлячою партією, так і з опозицією, деякий “російський слід” у його біографії, точно спрогнозувати його рішення непросто.

Питання ще й в іншому: чи ті, хто проголосував за Огана, у другому турі підтримають його рішення та проголосують за того кандидата, якому він віддасть перевагу, чи керуватимуться іншими аргументами або ж чи взагалі підуть на виборчі дільниці.

Очікується, що і в другому турі явка буде високою.

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

В обох виборчих штабах уже знову кипить робота – за два тижні слід виправити недоліки, максимально охопити електорат, перетягнути на свою сторону виборців інших кандидатів.

Опозиція сподівалася на вищий результат свого кандидата, про це говорили й прогнози експертів та опитування настроїв протягом передвиборчої кампанії. Оскільки екзит-поли в Туреччині не проводять, то й результат передбачити було важко. Попри високий запит на зміни в турецькому суспільстві, лідером першого туру перегонів став президент Ердоган. Він отримав додатковий аргумент на користь перемоги в другому турі в якості результатів голосування за склад парламенту. У частини електорату є розуміння можливого негативного впливу в разі приналежності глави держави та більшості в парламенті до політичних сил, що жорстко протидіють між собою. Отож, одним із аргументів майбутнього голосування може стати політична стабільність, хоч яка, але з можливістю діяти узгоджено.

ОПОЗИЦІЯ З НАРОДОМ

“Я тут, із вами”, – звернувся до виборців у понеділок лідер опозиції та кандидат на посаду президента Кемаль Киличдароглу, запевнивши, що боротьба продовжується. Він, як і його суперник, готується до перемоги в другому турі. Переломними для голосів опозиції (спочатку, за офіційними даними, Ердоган набирав більше 50% голосів) став підрахунок у великих містах, де рейтинг діючого президента став під цією межею у 50%. Стамбул, Анкара, Ізмір – найбільші міста країни із офіційною сукупною кількістю населення більше 23 млн стали опозиційними ще на місцевих виборах, коли перемогу на посади мерів здобули опозиціонери. Але 85 млн населення Туреччини – це не лише великі міста, а й віддалені регіони, де сімейні та ісламські цінності (які пропагує правляча верхівка) цінують більше, аніж перспективу прозахідного курсу та зміну форми правління в державі (що є в програмі опозиційного кандидата).

Як зазначають експерти, голоси у опозиціонерів відняло й те, що їх підтримали курди, що у свою чергу відвернуло частину електоральної аудиторії. Але з іншого боку, голоси курдів додалися, хоча явка в регіонах, де значна кількість курдського населення, була нижчою.

ВАРІАЦІЯ ВАРІАНТІВ

Якщо припустити, що в другому турі перемагає президент Ердоган, це фактично означатиме відсутність особливих змін курсу, продовження попередньої політики, у т.ч. у відносинах з Україною (і з росією також). Президент матиме потужну підтримку парламенту, влада буде й надалі зосереджена в його руках з огляду на президентську форму правління в країні.

Якщо ж переможе лідер опозиції Кемаль Киличдароглу, то він матиме справу із потужною опозицією в парламенті, до складу якої увійдуть принаймні 16 міністрів нинішнього уряду. І за такого розкладу сил виглядає проблематичною не лише ефективна робота, а й виконання однієї з основних передвиборчих обіцянок про повернення до парламентської форми правління. Та й сама опозиція може бути не зацікавлена відібрати у президента всю повноту влади. Але слід зважати й на те, що Киличдароглу – представляє “стіл шести” опозиційних партій, кандидатуру прем’єр-міністра вже також попередньо визначено. Відмова від реформування системи державного правління означатиме невиконання попередніх домовленостей. Хоча завжди можна передомовитися.

Стосовно України очікувати різких змін у відносинах не варто. Звичайно, потрібен буде час на “звірку годинників”, але стратегічне партнерство залишатиметься в пріоритеті. Як поведе себе росія, яка підтримує діючу владу, спрогнозувати важко. Очевидно, що буде використовувати всі можливі ресурси для послаблення підтримки Туреччиною України. Тим більше, що опозиція звинуватила росію у втручанні у виборчий процес поширенням діп-фейків та маніпулюванням інформацією.

Але хоч хто б переміг у другому турі, доведеться вживати оперативних та дієвих заходів щодо стабілізації економічної ситуації, особливо враховуючи, які були обіцяні соціальні та інші виплати напередодні виборів. І так, стабільна економіка теж залишається серед аргументів для прийняття рішень виборців щодо голосування в другому турі 28 травня.

Ольга Будник, Анкара

Перше фото: GETTY IMAGES