Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН
Корінь зла – Росія, і цей корінь потрібно вирвати
Розгортання гуманітарних місій ООН під постійними загрозами обстрілів з боку РФ, яка сидить у кріслі постійного члена Радбезу на місці колишнього Радянського Союзу – це абсурд, вважає постпред України. Розмовляємо з паном Кислицею про реагування Організації Об’єднаних Націй на підрив Каховської греблі й на російську війну загалом, а також про те, звідки в міжнародної організації беруться гроші на допомогу й наскільки їх вистачає…
- Сергію Олеговичу, як відомо, ООН – це неприбуткова, некомерційна структура, яка, однак, оперує величезними коштами. Звідки беруться гроші на гуманітарне реагування – на ліквідацію наслідків лих, що зачіпають велику кількість людей, та підтримку постраждалих?
- Загалом ООН фінансується за рахунок регулярних внесків держав-членів, які формують бюджет Організації, та донорських коштів. Витрати на гуманітарну допомогу ідуть не з бюджету й залежать лише від готовності донорів надавати їх.
- А хто є головним, так би мовити, «утримувачем» ООН, тобто платником внесків, і хто здійснює найбільші донорські платежі на гуманітарне реагування, яке реалізує ООН?
- Якщо говорити про регулярний бюджет, то головним контрибутором виступають США, які сплачують 22 відсотки усього бюджету ООН. Розміри внесків обраховуються залежно від економічної потужності країни – внутрішнього валового продукту, платоспроможності та інших показників. Принагідно скажу, що внесок найбільшої як за територією, так і за кількістю створених у світі проблем країни – не дотягує і до 2 відсотків.
- Очевидно, що ви маєте на увазі Росію…
- Щодо основного донора гуманітарних програм, то це також США. З тією різницею, що на них Штати спрямовують ще більше коштів – майже 40 відсотків усіх донорських грошей, або 5,4 млрд доларів. До топ-десятки глобальних гуманітарних донорів також входять Єврокомісія (11,4%), Японія (9,7%), ФРН (8,4%), Швеція (5%), Нідерланди (3,3%), Канада (3%), Норвегія (2,1%), Велика Британія (1,7%), Франція (1,3%).
Кошти на гуманітарне реагування ООН виділяють не лише держави, а й неурядові організації, комерційні структури, приватні компанії.
- І наскільки ці кошти задовольняють потреби у світі?
- Торік план глобального гуманітарного реагування ООН був профінансований на 57,5 відсотка, що становило майже 30 млрд доларів. І це була рекордна сума.
На жаль, цього року ситуація гірша… Станом на середину червня донори надали лише 18,4 відсотка від річної потреби глобального гуманітарного реагування ООН, тобто менш як п’яту частину за пів року.
Водночас, за оцінками ООН, у 2023 році кількість людей у світі, що потребують гуманітарної допомоги, зросла на 65 млн, порівняно з минулим роком, і становить загалом 339 млн осіб.
Гострі потреби щодо гуманітарної допомоги зросли не лише через конфлікти, а й через потужні природні лиха.
- Як свідчать дані, внаслідок повеней у Пакистані загинули чи отримали поранення 15 тис. чоловік, ще 8 млн були змушені шукати притулку, зруйновано або пошкоджено понад 2 млн будинків, постраждало 4 млн акрів сільськогосподарських угідь. Через землетрус у Туреччині та Сирії загинуло майже 47 тис. чоловік, без житла залишилося 19 млн осіб. Якою була допомога ООН цим країнам і як це вплинуло на підтримку України?
- Так, це жахливі за своїми руйнівними наслідками природні лиха... На подолання наслідків повені Пакистану по лінії ООН надано гуманітарної допомоги на загальну суму 360 млн доларів (цього й минулого року). Для Туреччини оголошено збір на суму 1 млрд доларів, зібрано 420 млн.
Водночас, оскільки наша держава потерпає від безпрецедентних за своєю ницістю й масштабністю актів державного тероризму з боку РФ, Україна була й залишається в пріоритеті гуманітарного реагування ООН. Торік нам було виділено близько 4 млрд доларів допомоги.
Гуманітарне реагування ООН в Україні перебуває й у фокусі постійної уваги МЗС, зокрема 8 червня під час зустрічі з координаторкою системи ООН в Україні Деніз Браун міністр закордонних справ Дмитро Кулеба домовився про подвоєння зусиль задля подолання гуманітарних наслідків терористичного акту Росії на Каховській ГЕС.
І ООН цю обіцянку виконує: станом на 14 червня в районах, постраждалих від лиха, уже роздано 115 тис. продуктових наборів, 900 тис. літрів питної води, 5400 чоловік отримали грошову допомогу. Крім того, передано таблетки для очищення води, сонячні лампи, гігієнічні набори, медикаменти для медичних закладів тощо.
Водночас, як зазначив міністр Кулеба стосовно реагування ООН, «проблема не у відсутності бажання щось робити, а в процедурах, які гальмують процес». Але ми активно працюємо, щоб відповідні рішення та дії пришвидшити.
Зокрема, у Нью-Йорку ми постійно комунікуємо як з ключовими партнерами-донорами, так і з керівниками секретаріату ООН задля підвищення ефективності гуманітарного реагування. Нещодавно я провів окремі зустрічі з заступниками Генсека з політичних питань, гуманітарного реагування та програм розвитку.
Нагадаю, що на початку повномасштабного вторгнення у березні-квітні минулого року ООН виявилася неготовою оперативно реагувати, оскільки вперше за свою історію зіткнулася з війною такого характеру й масштабу в Європі. Проте доволі швидко адаптувала свою діяльність у координації з українським урядом та налагодила гуманітарне реагування. Сьогодні структури ООН здійснюють в Україні свою найбільшу в світі гуманітарну операцію.
- Часто лунає критика на адресу ООН за брак допомоги українцям на тимчасово окупованих територіях, зокрема постраждалим внаслідок підриву Росією Каховської греблі…
- В ООН ніколи не замовчували, що Росія не надає доступу гуманітарним місіям на тимчасово окуповані території, незважаючи на численні запити. Так було під час блокади Маріуполя, захоплення районів Харківщини та Чернігівщини, окупації частин Донецької та Луганської областей – починаючи з 2014 року.
Гуманітарний персонал не має зброї, тому необхідні гарантії безпеки з боку окупантів. А Росія не дає таких гарантій і всі запити ігнорує.
Отже, варто чітко розуміти, що корінь зла в цій ситуації – це Росія. І цей корінь треба вирвати. Адже це абсурд, що ООН розгортає свої гуманітарні місії під загрозою обстрілів з боку РФ, яка сидить у кріслі постійного члена Радбезу ООН.
Володимир Ільченко, Нью-Йорк