Ентоні Банбурі, генеральний директор Міжнародної фундації виборчих систем

Перемога у війні проти російських загарбників наразі є першочерговим завданням української нації.  Але вона не скасовує інших справ. Мова, зокрема, йде про вибори. Хоча їх проведення під час воєнного стану заборонене  Конституцією, державна машина вже змащує коліщата, аби бути готовою до виборів після перемоги над агресором.

Водночас, згідно з тим же Основним Законом України, цього року мали б відбутися парламентські вибори, а наступного – президентські. Деякі представники міжнародної спільноти вже озвучують перестороги щодо загроз демократії в Україні і закликають готуватися до виборів негайно.

Насправді підготовка до них уже розпочалася. Про це Укрінформу розповів генеральний директор Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Ентоні Банбурі. Ми поспілкувалися з директором IFES під час його візиту до Києва для зустрічей із Центральною виборчою комісією, Нацагентством із запобігання корупції, громадянським суспільством та молоддю.

ІСНУЄ ВЕЛИКА РІЗНИЦЯ МІЖ  СВОБОДОЮ ДУМОК І ДІЯМИ, ЯКІ ГРУНТУЮТЬСЯ НА НИХ

– До повномасштабного російського вторгнення велися розмови про те, де проходить лінія свободи, тому що було очевидно,як прихильники Росії користалися нею для власної користі. Вони казали: «Ми підтримуємо Росію, ми обираємо Росію, і ви повинні поважати наш вибір». Де ви провели б межу між свободою людей і реальними маніпуляціями з боку авторитарних режимів?

– Те, що одна людина може, скажімо, підтримувати Росію, не означає, що вона може нав’язувати це суспільству.

Українське суспільство є вільним, демократичним. Більшість обирає лідерів, ґрунтуючись на політиці, яку вони проводять. Якщо переважна частина українців обирає лідерів на основі прагнень до ширших свобод і відкритості з Європою та іншими демократичними країнами, тоді права тих, хто перебуває у меншості і не підтримує цього, слід поважати.

Представники меншості можуть сказати, що ми підтримуємо іншу позицію. Але це не означає, що вони мають право на політичний вибір, якого вони хочуть. Це буде не свобода, а тиранія меншості. Адже більшість в Україні обрала свободу для суспільства в цілому, а не російське панування.

– Після початку повномасштабного вторгнення всі проросійські політичні сили повністю дискредитували себе. Для українського суспільства вони опинилися на одному щаблі з нацистами. У вашої організації – IFES – чи іншої експертної спільноти це викликає  занепокоєння?

– Одним із основних принципів демократії є, звичайно, свобода слова, пов’язана зі свободою думки. Окремі особи та групи вільні мати будь-яку думку, яку забажають, стосовно тих, кого вони вважають опонентами.

Але мати свою думку про когось чи якусь групу - це законно, люди вільні у цьому. Водночас  будь-які дії, які можуть завдати фізичної шкоди опонентам,– це вже інше.

Тож якщо людина думає: «Цей політичний діяч представляє ворожу силу, він не повинен бути частиною уряду», це нормально. Але цього діяча не можна кинути у в’язницю лише тому,  що він підтримує проросійські сили. Тобто існує велика різниця між свободою думок і діями, які ґрунтуються на них.

IFES НІКОЛИ НЕ ВКАЗУЄ ЦВК В УКРАЇНІ ТА  ІНШИХ КРАЇНАХ, ЩО ЇМ РОБИТИ

- Давайте переведемо фокус із глобальної перспективи на вашу організацію. Як виглядає ваша співпраця з ЦВК України та українським громадянським суспільством?

– IFES працює в Україні з початку 1990-х років і крок за кроком іде демократичним шляхом разом з українським суспільством та українськими інституціями, такими як Центральна виборча комісія.

За останні 20 років українське суспільство зробило величезний прогрес у розвитку своєї демократії. Це все заслуга народу України.

У нашій роботі з Центральною виборчою комісією в Україні чи виборчими комісіями по всьому світу ми ніколи не вказуємо,  що їм робити.

Це їхні суверенні рішення.  Але ми можемо надати технічні поради та консультації, а також найкращі міжнародні практики щодо вирішення таких питань, як голосування за межами країни, реєстрація нових виборців, яким виповнилося 18 років, забезпечення доступу людей з обмеженими можливостями до виборчих дільниць. Ми надаємо технічну підтримку виборчій комісії, щоб вона могла потім вирішити, як це застосувати в українському контексті.

Ми також допомагаємо з  юридичною експертизою ЦВК, Верховній Раді та парламентським комітетам, яким доручено розробляти законопроекти. Ми можемо надати деякі юридичні консультації щодо дотримання міжнародних стандартів.

Ми також працюємо з громадянським суспільством в Україні; наприклад, Громадянською мережею ОПОРА, Громадянським рухом «Чесно» та іншими, щоб забезпечити повну інклюзивність української демократії та рівний доступ жінок до політичних процесів у своїй країні.

Ми підтримуємо залучення молоді до виборчого процесу, щоб молоді люди реєструвалися та йшли голосувати за тих, кого вони хочуть, усвідомлюючи цінність своєї участі у суспільному житті. Курс громадянської освіти, який ми проводимо, та спілкування зі студентами університету є частиною наших зусиль щодо мобілізації української  молоді на підтримку демократії.

Ми працюємо в різних сферах, щоб підтримати українців у їхніх демократичних прагненнях. У мене була зустріч з Національним агентством з питань запобігання корупції, оскільки питання боротьби з корупцією в Україні також важливе для зміцнення демократії.

 І ЧЕРЕЗ 25, І ЧЕРЕЗ 100 РОКІВ УКРАЇНЦІ ВСЕ ЩЕ ПРАЦЮВАТИМУТЬ НАД ПОКРАЩЕННЯМ СВОЄЇ ДЕМОКРАТІЇ

– Ви відзначили успіхи, яких досягла Україна. А які виклики для нас  ви бачите?

- Демократія у Сполучених Штатах веде відлік з 1776 року, але й через 250 років,  у 2023 році, ми все ще маємо, скажімо, проблеми з нею і працюємо над тим, щоб зробити її більш досконалою. Це довгий шлях для нас. Україна є демократичною впродовж набагато меншого періоду – приблизно 10 відсотків  від віку американської демократії. Отже, цілком природно, що ваша чи будь-яка інша демократична країна стикається із серйозними проблемами у вдосконаленні своєї демократії.

І через 25 років, і через 100 років українці все ще працюватимуть над подальшим покращенням своєї демократії. Але те, чого Україна досягла за той період, відколи вона стала вільною та незалежною державою, є вагомим. Я думаю, що українці мають пишатися своїми демократичними досягненнями за той короткий проміжок часу, який вони мали.

Країни Західної Європи, починаючи з Віденського конгресу в 1815 році і дотепер, усе ще працюють над удосконаленням своїх демократій. Тому дуже нереалістично очікувати, що Україна за період  20-25 років розв’яже всі свої демократичні виклики. Але те, чого вже досягли українці,  надихає світ.

Попереду досі чекає серйозна робота, її буде ще більше, і це ніколи не завершиться. Демократія – це подорож, а не пункт призначення. Але Україна потужно розпочала цей шлях.

БАЙДУЖІСТЬ ЛЮДЕЙ ДО ВИБОРІВ ВІДКРИВАЄ ШЛЯХ ДО ВЛАДИ АВТОРИТАРНИМ СИЛАМ

– Поза світом журналістики у мене є друзі, яким це байдуже. Вони хороші люди і говорять правильні речі, якщо їх запитати. Але їм подобається тільки ходити на роботу, повертатися з роботи, дивитися Netflix і зустрічатися з друзями. Чи загрожує демократії цей політичний нігілізм?

– Коли люди не цікавляться тим, що робить їхній уряд, і кого обирають у владу, це є однією з найбільших загроз для демократії. Найбільша надія авторитаристів, які намагаються впливати на демократію, полягає в тому, що людям усе буде байдуже, оскільки це відкриває шлях до влади авторитарним і недемократичним силам.

Людям не буде байдуже, коли порушать їхні права, заборонять Netflix, інші соціальні медіа, їхніх сусідів кинуть у в’язницю без вагомих причин, але це може бути занадто пізно.

РОБОТУ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ВИБОРІВ В УКРАЇНІ ВЖЕ РОЗПОЧАТО

– Тема вашої лекції: «Завоювання миру після перемоги». Після Перемоги нас також чекають вибори.  Як IFES допоможе Україні пройти через це?

– Зараз ми щодня працюємо з Центральною виборчою комісією, Національним агентством з питань запобігання корупції та громадянським суспільством, щоб підготуватися до того моменту, коли ці вибори відбудуться.

Ми також аналізуємо голосування за кордоном. Є мільйони українців, які залишили рідні міста. Незалежно від місця проживання - в іншій частині України чи за її межами, вони матимуть право голосу. Який спосіб голосування для них буде  найкращий?

Я зустрічався з членами ЦВК, мої колеги в офісі IFES в Україні, який є найбільшим у світі, працюють зі своїми колегами в Комісії, народними депутатами, з Державним реєстром виборців щодо розробки законодавчих змін, щоб вони були готові провести вибори вільні і демократичні вибори, коли прийде час. Ця робота триває щодня.

Іван Косякін, Київ