Лондонська конференція: результати і “домашні завдання” для України

Україні потрібно пройти значний шлях змін в умовах триваючої повномасштабної війни

21-22 червня у Лондоні відбулася Конференція з відновлення України, у якій взяла участь і українська парламентська делегація. Перебуваючи в її складі, можу констатувати – цей захід справді має надзвичайну вагу для української економіки, інфраструктури, соціальної сфери. І обіцяні нашими партнерами кошти зможуть як влити “свіжу кров” в українську економіку, так і допомогти відбудувати конкретні інфраструктурні об'єкти. Та потрібно зважати, що для реалізації цих планів Україні необхідно виконати не одне “домашнє завдання”. І роль парламенту тут є ключовою.

Ми цілком усвідомлюємо, що успіх процесу відновлення залежить не тільки від самого фінансування, а й від нашої здатності забезпечити прозорість, відповідальність та ефективне використання ресурсів. А, це, в першу чергу, стосується удосконалення законодавчих основ та встановлення прогресивних прозорих механізмів залучення та використання коштів. Окрім того, на моє переконання, важливо забезпечити, щоб фінансування було спрямоване саме на сектори, які мають найбільший вплив на соціальне відновлення та сталий розвиток. Умовно кажучи – кошти мають піти не на “проїдання”, а на системний перезапуск економіки країни.

РОЛЬ ПАРЛАМЕНТУ – НЕ ЛИШЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Наразі український парламент готовий брати найбільш активну участь й у діалозі з міжнародними фінансовими установами, і співпрацювати з ними у плануванні та оцінці ефективності законодавчих ініціатив, які прямо чи опосередковано стосуються сфери відновлення. У цьому контексті Верховна Рада готова ефективно забезпечити і контрольну функцію – зокрема, щодо реалізації проєктів, ефективного використання коштів та додержання встановлених законодавчих стандартів.

Попереду ще багато роботи саме в законодавчому аспекті, адже вкрай важливо, щоб партнери не сумнівалися – кожен вкладений долар, євро чи фунт не просто будуть використані ефективно, а направлятимуться на тривале стратегічне зростання нашої економіки. А іноземні інвестори, які захочуть прийти в Україну – отримають тут європейський законодавчий базис, прозорі правила гри, страхування воєнних ризиків та урядові гарантії.

Згідно з офіційним текстом заяви урядів України та Великобританії, а також усіх організаторів конференції з відновлення України в Лондоні, маємо наступні ключові меседжі. Вони значно розширюють, а також наповнюють конкретним змістом і цифрами низку наших базових домовленостей, які були досягнуті з європейськими партнерами минулоріч у швейцарському Лугано.

ФІНАНСОВА ДОПОМОГА: СКІЛЬКИ І ЗВІДКИ

Партнери погодилися надати Україні додаткові 60 млрд доларів для задоволення потреб у відновленні та реконструкції. Так, Євросоюз оголосив про нову багаторічну фінансову підтримку в обсязі до 50 млрд євро. США зобов’язалися надати додаткової допомоги у розмірі 1,3 млрд доларів, включаючи 675 млн доларів на модернізацію критичної інфраструктури. Великобританія, у свою чергу, оголосила про надання гарантій 3 млрд доларів для підтримки додаткового кредитування від Світового банку до 2027 року. А також – про надання підтримки в розмірі 240 млн фунтів на невідкладні потреби. Швейцарія має надати додаткову підтримку у розмірі 1,5 млрд швейцарських франків до 2027 року.

Більше того, майже 500 глобальних підприємств з загальною вартістю понад 5,2 трлн доларів з 42 країн та представники 21 сектору економіки вже підписали так званий Український бізнес-компакт (коаліція інвестицій в Україну Ukraine business compact), взявши на себе зобов'язання підтримати відновлення нашої країни. Підприємства з усього світу погодилися співпрацювати з Україною для реалізації її великого потенціалу в пріоритетних секторах, включаючи енергетику, технології, інфраструктуру та фінанси.

Так, Сполучене Королівство та Україна запустили нову цифрову платформу для того, аби “зконектити” бізнес-проєкти між собою. Вона працюватиме вже з цього часу, і це триватиме щонайменше до наступної конференції з питань відновлення України URC24 в Німеччині, поки не будуть прийняті нові рішення для запуску чергових ініціатив «бізнес-бізнесу».

СПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Наразі однією з ключових вимог бізнесу, які спільно мають задовольнити український уряд та його міжнародні партнери, є попит щодо розширення комерційного страхування в Україні. Адже ризики для бізнесу справді значні, і це всім зрозуміло. На Конференції була запроваджена так звана Лондонська модель страхування воєнних ризиків. Зокрема, партнери оголосили про підтримку Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (MIGA) із групи Світового банку. Воно, у свою чергу, буде надавати допомогу Трастовому фонду підтримки реконструкції та економіки України. При цьому Велика Британія заявила про внесок до 20 млн фунтів стерлінгів на зазначені цілі, на додачу до внеску Японії у розмірі 23 млн доларів.

Про розробку своєї пілотної програми страхування воєнних ризиків оголосив і Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD). Уряд України, у свою чергу, зобов'язався покращити обмін інформацією зі страховою галуззю.

Наразі підтримці бюджетних потреб країни суттєво сприяє продовження програми Міжнародного валютного фонду на 15,6 млрд доларів. Водночас, G7 та європейські фінансові інституції запустили нову Інвестиційну платформу для України у співпраці з ЄБРР. Важлива угода підписана і між Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Міжнародною корпорацією розвитку США (USDFC) та British Investment International. Заявлено і про гарантії з метою підтримки малого та середнього бізнесу. Всі ці домовленості стануть для нас особливо важливі тоді, коли все це запрацює в комплексі.

Бачення повоєнного відновлення з нашими партнерами збігається у тому, що довгострокову відбудову України у перспективі мусить оплатити росія. Тож створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, а також – Спеціальної робочої групи щодо використання заморожених російських активів, мають стати базовими інструментами на цьому шляху. G7 та європейські партнери і зараз продовжують досліджувати всі законні шляхи, щоб забезпечити використання підсанкційних російських активів на відбудову України.

НЕ ПРОСТО ВІДБУДУВАТИ, А ПОКРАЩИТИ

Згідно з підсумковим документом Конференції, кінцева мета України це не просто відновлення того, що було, а побудова сучасної, інноваційної, “зеленої” економіки, наближеної до Єдиного ринку ЄС. Тим більше, це вкрай актуально для нас після отримання Україною кандидатства на вступ до Євросоюзу. Адже цей шлях ми повинні пройти так чи інакше.

Тож уряди країн G7 за результатами Конференції зобов'язалися розробити нове Партнерство з чистої енергетики з Україною. США тим часом з цією метою оголосили про виділення 520 млн доларів для модернізації енергетичної мережі України. Окрім того, партнери України оголосили про нові інвестиції в Програму дій з економічної стійкості Міжнародного фінансового співробітництва.

Конференція запустила Фонд викликів у сфері зелених інновацій InnovateUkraine, щоб прискорити інновації в галузі низьковуглецевої доступної енергетики. Енергетична ініціатива України, у свою чергу, буде запущена для прискорення відновлення енергетичного сектора, який значно постраждав від цілеспрямованих атак рф.

На черзі також – нові технологічні партнерства, адже партнери високо  оцінюють технологічний потенціал України. Наприклад, це стосується проекту TechBridge між Великою Британією та Україною для сприяння інвестиціям і підтримці талантів. У світі визнають, що Україна продемонструвала своє лідерство в електронному урядуванні, цифровій трансформації та наданні ефективних цифрових послуг.

ПОЗИТИВНІ ОЦІНКИ НЕ ПОВИННІ РОЗСЛАБЛЯТИ

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що «Україна прискорила свою програму реформ зі швидкістю та рішучістю, які вражають». На Лондонській конференції також привітали прогрес України щодо виконання семи рекомендацій, які були надані нашій країні при отриманні статусу кандидата на членство в Євросоюзі. Але позитивні оцінки маємо розглядати як аванс, який потрібно виправдати ретельною роботою в царині законодавства, імплементації міжнародних договорів, зміцнення ключових антикорупційних та судових інституцій, прогресом у боротьбі з корупцією та відмиванням коштів. ЄС обов’язково буде оцінювати наш подальший шлях до забезпечення відкритої конкуренції, зниження бар'єрів для входу на ринки та, що особливо важливо, руху до справедливого і неупередженого судочинства та регуляторних процедур.

Наступна Конференція з відновлення України пройде у Німеччині у 2024 році, базуючись на досягненнях Лугано та Лондона. Але до того часу Україні потрібно пройти значний шлях змін в умовах триваючої повномасштабної війни. Це завдання не буде легким, але певен, що ми його виконаємо.

Олег Кулініч, народний депутат України, голова депутатської групи “Довіра”