Василь Зварич, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі

Рік тому українське дипломатичне представництво у Польщі очолив Василь Зварич.

Підсумки року перебування на посаді посла у сусідній з Україною країні, яка чи не найбільше в Європі допомагає Україні в умовах повномасштабної російської агресії, український дипломат люб’язно погодився підбити в інтерв’ю Укрінформу.

ПОЛЬЩА ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ТОПІ КРАЇН, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ УКРАЇНІ

- Пане посол, минув рік як ви вручили вірчі грамоти й офіційно розпочали дипломатичну місію на посаді посла України в Польщі. Що було найважчим за цей рік?

- Це був дуже динамічний рік за кількістю візитів і контактів перших осіб обох країн. За минулий рік і за нинішнє півріччя відбулося понад 120 візитів і телефонних розмов на найвищому і високому рівнях. Рівень діалогу і взаємодовіри між Україною й Польщею є безпрецедентно високим.

Це був рік величезної солідарності й консолідації зусиль на підтримку України. Це також був рік моєї вдячності усім полякам за те, що вони зробили і, сподіваюся, ще продовжуватимуть робити заради того, щоб Україна якнайшвидше перемогла в цій розв’язаній Росією війні.

Звичайно, найважче отримувати новини з України про ракетні обстріли мирних українських міст, про те, як Україна щодня втрачає найкращих синів і доньок. За цією інформацією, звісно, слідкують у Польщі, а завдання посольства – доводити її до всіх верств польського суспільства з чіткою інформацією про потреби України в оборонній та гуманітарній сферах. Важливо, щоб увага до боротьби українського народу проти російського агресора не спадала, а зростала, і це відображалося в обсягах, передовсім військової, але також і гуманітарної та фінансової допомоги, що значно підсилить спроможність України пережити цей час і перемогти у війні. Ми розуміємо, що від цієї підтримки залежить швидкість наближення нашої перемоги.

- Що ви вважаєте найбільшим своїм досягненням за цей рік?

- Польща залишається у топі країн, які допомагають Україні, Польща є першою країною в регіоні за масштабами допомоги, вона стала першою державою, яка відправила в Україну дуже потрібні нам танки Leopard 2. Варшава була дуже активною у формуванні авіаційної коаліції, 10 літаків МіГ-29 вже надійшли в Україну з Польщі. Польща була також дуже активною в лобіюванні інтересів України в ЄС і НАТО. Польська дипломатія поставила собі за мету, щоб Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС і якнайшвидше розпочала переговори про вступ до Євросоюзу. Натомість, по треку НАТО ми бачили як президент Польщі Анджей Дуда вів активну дипломатичну кампанію перед самітом Альянсу у Вільнюсі. Сейм і Сенат Польщі прийняли дуже чіткі заяви на підтримку України. Україна вдячна обом палатам польського парламенту за те, що вони визнали Росію країною-спонсором тероризму, засудили викрадення українських дітей. За цей рік було дуже багато ініціатив на підтримку України з боку польських органів влади, що дуже зблизило наші країни й народи. Це надзвичайно солідний фундамент для майбутнього наших народів, нашого спільного майбутнього в ЄС та НАТО.

МЗС УКРАЇНИ ПОСИЛИЛО СКЛАД УКРАЇНСЬКИХ КОНСУЛЬСТВ У ПОЛЬЩІ

- Польща – країна, де найбільша мережа українських генконсульств і почесних консульств у світі. Що змінилося у їх функціонуванні за останній рік, враховуючи появу великої кількості українців, змушених шукати прихистку від війни в Польщі?

- Звісно, посилилося навантаження, враховуючи величезну кількість громадян України, які почали прибувати до Польщі після початку повномасштабного вторгнення. Від 24 лютого минулого року кордон України з Польщею перетнуло більше 13 млн громадян України, більшість з них поїхали далі – до інших держав, але понад 1,6 млн громадян України залишилися в Польщі та отримали номери PESEL (польський ідентифікаційний код – ред.). Лише уявіть собі таку величезну кількість людей, які перетинали кордон у розпачі, часто без документів і фінансів. Наші консули цілодобово чергували на кордоні й надавали консульські послуги на місці, спільно з польськими державними і волонтерськими організаціями допомагали нашим співвітчизникам знайти дах над головою і основні засоби для проживання, надавали необхідні консультації. Відповідно, на українських консулах було величезне навантаження по видачі документів українцям. Наприклад, у 2022 році консули в Польщі здійснили понад 220 тис. консульських дій, що утричі більше, ніж у 2021 році, коли було здійснено близько 74 тис. таких дій.

Оскільки значна частина громадян України перетинали кордон без актуальних паспортних документів, найбільш затребуваними консульськими послугами торік стали виготовлення та продовження терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, внесення даних дітей до паспортного документа одного з батьків, а також оформлення свідоцтва про підтвердження особи та належності до громадянства України. Крім того, збільшилася кількість запитів на вчинення нотаріальних дій і реєстрації набуття громадянства України за народженням. Лише цього року наші консули у Варшаві зареєстрували 2014 новонароджених українців. Це – приємна статистика.

Зараз у Польщі продовжує залишатися десь до 1,3 млн громадян України, які мають відповідний статус і залишаються під захистом польської держави. Також в Польщі перебуває дуже багато українських дітей, у тому числі сиріт, які потребують консульської допомоги, і наші консули регулярно виїжджають у місця їх проживання. Наприклад, центр під назвою “Осса”, де станом на сьогодні перебуває понад 400 дітей з України, є в Лодзькому воєводстві. Це – місце, яке вимагає постійної уваги наших консульських працівників, і таких місць у Польщі є багато.

- Чи, враховуючи цю ситуацію, якось оптимізовано роботу консульств, збільшено кількість консулів?

- МЗС України оперативно відреагувало на збільшення навантаження на консульські установи у Польщі й фактично одразу було посилено склад кожної установи на 1-2 особи. У цьому році продовжується часткове посилення установ там, де це найбільш потрібно.

З літа цього року загалом відзначаємо зменшення кількості наших громадян, які приїхали до Польщі після початку повномасштабної агресії Росії: близько третини з них повернулися додому чи виїхали в інші країни. Але навантаження на українські консульські установи залишається значним, тому консульська служба продовжує шукати нові способи вирішення питання щодо задоволення потреб великої кількості українців у Польщі. Безальтернативним напрямом є розвиток дистанційних послуг, адже досить часто візит до консульства необхідний лише для того, щоб ідентифікувати особу заявника. Тож активне використання електронних засобів ідентифікації зніме необхідність фізичної присутності та покращить якість надання послуг. Працюємо в напрямку, щоб інтереси українців за кордоном були максимально забезпечені.

- Чи планується збільшення кількості генконсульств України у Польщі?

- Станом на зараз, я вважаю, що у нас оптимальна кількість консульських установ у Польщі. Тому про відкриття нових поки що не йдеться.

У ПОЛЬЩІ РОЗУМІЮТЬ, ЩО ДОПОМОГА УКРАЇНІ – ІНВЕСТИЦІЯ ТАКОЖ І У ВЛАСНУ БЕЗПЕКУ

- Польща з перших днів війни прийшла на допомогу Україні й українцям, стала головним логістичним хабом для нашої держави. Як ця допомога відбувається зараз?

- Від початку повномасштабної агресії Росії Польща надала Україні допомоги на загальну суму понад 14 млрд злотих (понад 3,4 млрд дол. США), що включає військову техніку та озброєння, паливо, фінансову допомогу, продукти харчування, а також ліки та медичне обладнання.

Зараз ця допомога стала більш систематизованою, налагоджено логістику, є відповідні алгоритми дій. Якщо спочатку допомога велася у хаотичний спосіб, то зараз ми чітко знаємо алгоритм дій у кожному хабі. У січні цього року до логістичного і медичного хабів додався енергетичний (RescEU), що є спільним проєктом Єврокомісії й Польщі. Через цей хаб до України надходять трансформатори, генератори, все необхідне обладнання для швидкого відновлення енергетичної інфраструктури, яка зазнала величезних збитків від російських обстрілів.

- Пане Посол, чи не відчуваєте певної втоми від війни у польському суспільстві? Як це явище може вплинути на подальшу допомогу Україні?

- Звичайно, цей рівень емпатії й вибуху солідарності на перших етапах війни був значним. Зараз питання допомоги увійшло в системне русло, прийняті відповідні законодавчі акти, є розуміння – яким чином, кому і де допомагати. Звісно, є певні хвилі настроїв у польському суспільстві, але я б не назвав це втомою. Я не помічаю зменшення рівня суспільної підтримки і розуміння того, що українці боряться не тільки за себе, а й за інтереси Польщі. У польському суспільстві є усвідомлення, що українці зараз захищають також і Польщу, щоб російський чобіт не топтався по польській землі. Саме тому польські органи місцевого самоврядування, волонтерські організації та уряд країни продовжують допомагати, оскільки розуміють: у цій ситуації це не доброчинність, а інвестиція також і у власну безпеку.

МИ ПРОСИМО ПОЛЬЩУ ПРО ЗБРОЮ, ЯКА МОЖЕ ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ НА ПОЛІ БОЮ

- Безпекова складова залишається однією з найбільш важливих тем в українсько-польських відносинах. Які головні віхи в оборонній співпраці ви б відзначили?

- Нам дуже допомогли польські гаубиці Krab, які реально змінили ситуацію на фронті. Ми потребуємо якомога більше такої зброї й дуже вдячні Польщі за те, що вчасно її отримали, і вона виконує завдання на полі бою. Ми також вдячні за ПЗРК Piorun, БТРи Rosomak, польські дрони, а також боєприпаси різних калібрів. Ця зброя нам вкрай потрібна. Не забуваймо, що крім МіГ-29 Польща також передала декілька одиниць бойових гелікоптерів Мі-24. Зараз нам дуже необхідна артилерія, яка активно використовується під час нашого контрнаступу, і ракети середньої й великої дальності. Відтак, ми просимо Польщу про цю зброю, яка може змінити ситуацію на полі бою.

- Скільки загалом літаків МіГ-29 передано Україні?

- Поки що передано 10 МіГ-29, але не виключено, що Польща передасть решту – близько 20-ти літаків цього типу, які в них ще залишаються на озброєнні. Однак, швидше за все це станеться після того, як до Польщі почнуть надходити літаки від країн Заходу. Цей процес уже розпочався (Польща отримала від Південної Кореї перші винищувачі FA-50 – ред.). Польща зараз є серед 11-ти країн, які задекларували готовність розпочати тренування українських пілотів на F-16.

- Коли розпочнуться тренування українських пілотів на F-16?

- Загальні тренування в рамках коаліції держав мають розпочатися у серпні. Ми перебуваємо у стадії узгодження з польською стороною щодо того, коли саме, в якій кількості й яким чином реалізовуватимуться ці домовленості по тренуванню українських пілотів у Польщі.

- У Польщі мають розгорнути додаткові потужності для виробництва боєприпасів, які також мають йти в Україну. Чи вже відбувається виробництво цих снарядів, зокрема на підприємстві ОПК Desamet SA?

- Відповідні документи про наміри, меморандуми були підписані. Це все відбувається на комерційній основі. Зараз узгоджуються умови контракту і подальшого виробництва боєприпасів.

ПОЛЬЩА ЗАЛИШАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШИМ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПАРТНЕРОМ УКРАЇНИ В ЄС

- Польща намагається бути активною у справі відбудови України, в уряді нещодавно створено посаду уповноваженого з цього питання, у Варшаві звучали заяви про те, що країна хоче стати головним хабом. Розкажіть, як Польща вбачає свою участь у відбудові України, на чому акцентує увагу?

- Польща у травні призначила урядовим уповноваженим з питань відбудови України Ядвігу Емілевич, яка є дуже досвідченим урядовцем. З моменту її призначення на урядовому рівні значно активізувалася робота польських компаній щодо реалізації проєктів з відбудови України. У Києві відновило роботу Польське агентство з питань інвестицій і торгівлі, пані Емілевич активно відвідує Україну. Польща є дуже активною в підготовчому етапі щодо відбудови України. Вже понад 2 тис. польських компаній задекларували своє бажання брати участь у цих проєктах, половина з яких ще не працювали на українському ринку.

Варто підкреслити, що значну частину дуже важливих проєктів за участі Польщі вже реалізовано в Україні. Йдеться про будівництво модульних містечок для внутрішніх переселенців, участь Польщі в розмінуванні території України, що є дуже важливим аспектом у процесі швидкої відбудови, а також відновлення електромереж України. Тобто Польща вже присутня у процесі відбудови України. Але звісно, коли розпочнуться масштабні проєкти, то ми очікуємо на активну участь Польщі. Дуже важливою була участь Польщі в червні у Лондонській конференції з відбудови України, серед компаній, які підписали договір (Ukrainian business-compact) були також вісім із Польщі.

- Як загалом виглядає співпраця України й Польщі в економічній сфері в умовах війни?

- Власне навіть в умовах війни Польща залишається найбільшим торговельним партнером України в ЄС, зберігаючи лідерські позиції. Торік товарообіг між Україною й Польщею склав 12 млрд дол., що майже на 20% більше обсягів торгівлі в 2021 році. У структурі експорту до Польщі переважають поставки чорних металів, жирів, олій та зернових культур, а імпорту до України – паливо-мастильні матеріали, засоби наземного транспорту. Цього року така динаміка зберігається. Фактором, який ще більше нас зближує в економічних зв’язках, є наявність на території Польщі понад 25 тис. українських компаній, де повністю чи частково присутній український капітал. Найбільше таких компаній діє у сфері будівництва й торгівлі.

- Пане Посол, як заборона на імпорт українських зернових до Польщі впливає на цю співпрацю, особливо якщо врахувати, що Варшава активно виступає за те, щоб розширити обмеження на імпорт також і на інші українські товари?

- Ми віримо, що Польща нас розуміє. Нам вкрай важливо в умовах російської агресії зберегти експортний потенціал, зокрема в сільськогосподарській галузі. Ця сфера чи не єдина в українській економіці, яка дає дохід і допомагає наповнювати зосереджений на воєнних цілях бюджет України. Якщо створюються перепони в наповненні бюджету України, то це викликає наше занепокоєння. Тому ми проти будь-яких односторонніх кроків, які забороняли б експорт української продукції до країн ЄС.

Ми вважаємо, що в цій ситуації треба діяти не заборонами, а нормальною двосторонньою співпрацею, треба знаходити шляхи й можливості, як діяти далі, не застосовуючи будь-яких обмежувальних заходів. Тому цей крок польського уряду, коли 15 квітня одночасно був заборонений імпорт 18-ти позицій української сільськогосподарської продукції разом з транзитом зернових, для нас виявився неочікуваним. Це дуже вдарило на наших аграріях: за тиждень дії такої заборони українські аграрії втратили 260 млн дол. Ці кошти Україні не компенсує Євросоюз, а сільськогосподарський виробник, завдяки сплаті податків, наповнює українських бюджет. Ми розуміємо, що польські фермери також зазнали збитків, але це не сталося з провини України, а через російську агресію. Тому свій протестний потенціал треба скеровувати проти Росії, а не проти України. Ми вважаємо, що це питання має вирішуватися в рамках ЄС, оскільки торговельні відносини країн Євросоюзу є прерогативою Брюсселя. Тому ми сподіваємося, що у питанні обмежень на українські зернові, що діють до 15 вересня, на рівні Євросоюзу буде знайдено рішення, яке влаштує як наші країни-сусіди, так й Україну. Не повинно бути жодних односторонніх ембарго чи обмежень з боку ЄС на українську продукцію.

ПИТАННЯ СКЛАДНОЇ ІСТОРІЇ ТРЕБА ДЕПОЛІТИЗУВАТИ І ПЕРЕВЕСТИ В РУСЛО ПРАКТИЧНОЇ Й ФАХОВОЇ СПІВПРАЦІ

- Війна показала, що прикордонна інфраструктура є недостатньо розвинена між обома країнами. Як вона використовується зараз, як планується її розвиток?

- Прикордонна інфраструктура між Україною й Польщею завжди була проблемою, а в умовах російської агресії, коли на пункти пропуску пішло надзвичайне навантаження, ця тема потребує особливої уваги. Наші країни намагаються багато робити для збільшення пропускної спроможності наших пунктів пропуску, приймати різні пілотні рішення, які дозволяли б максимально швидко перетинати кордон, особливо для вантажного транспорту.

За останній рік ми запустили в тимчасовому режимі новий пункт пропуску “Нижанковичі-Мальховіце”, через який проходить порожній вантажний транспорт масою понад 7,5 тонн. Тобто створена тимчасова інфраструктура для цього пункту пропуску, і ми очікуємо, що на початку 2024 року цей пункт пропуску запрацює на повну потужність.

Другим позитивом, який вдалося досягти за цей рік, стало вдосконалення пропускної спроможності пункту пропуску “Краківець-Корчова”. Врешті вдалося розмежувати автомобільні й вантажні смуги, відтак їх кількість збільшилася з чотирьох до дев’яти.

Зараз розглядаються нові цікаві ідеї, зокрема про створення експериментального КПП, де був би спільний контроль за вантажним транспортом. Звісно, наші можливості є обмеженими, оскільки кількість пунктів пропуску на протяжність українсько-польського кордону не відповідає потребам. Але ми розуміємо, що процес створення чи будівництва нових пунктів пропуску в нинішніх умовах є доволі складним. Тому ми намагаємося максимально ефективно використовувати існуючий потенціал і збільшувати пропуску спроможність там, де це можливо. Вдячні Польщі за пов'язаний кредит, який зі 100 зріс до 160 млн євро, і ці кошти призначені власне для розбудови прикордонної інфраструктури.

- Днями відбулося вшанування 80-ї річниці Волинської трагедії, яке викликало значний резонанс у Польщі. З цього приводу проросійські сили провели під посольством України чималу акцію, про що ще рік тому навіть ніхто би не міг подумати. Як роззброїти тему Волинської трагедії, щоб вона не висіла “дамокловим мечем” над двосторонніми відносинами і щоб це питання не розігрували треті сили, зокрема Росія?

- Вважаю, що у сфері примирення і поєднання спостерігається значний прогрес. Ми зосереджуємо свої зусилля на вшануванні пам’яті невинних жертв Волинської трагедії і робимо це послідовно. Торік я від імені Президента України покладав вінок до пам’ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві в рамках державного відзначення цих роковин. У цьому році друга особа в державі – Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук – прибув до Варшави, де з керівництвом польської держави взяв участь у вшануванні жертв Волинської трагедії. Вперше два Президенти обох країн зустрілися в Кафедральному соборі в Луцьку, де вшанували пам'ять жертв цієї трагедії для обох народів. Це показує, що ми дедалі більше розуміємо чутливість цієї теми для польського народу і стаємо більш відкритими для обговорення цих складних сторінок історії.

Я вважаю, що єдиний рецепт на вирішення цих проблем – відвертий і щирий діалог, що має відбуватися між відповідними установами в Україні й Польщі та істориками, спільно маємо досліджувати тему і спільно визначати факти й обставини тогочасних подій. Ми до цього йдемо: у серпні відбудеться перше засідання новоствореної робочої групи на рівні заступників міністрів культури України й Польщі.

- Розкажіть про це детальніше?

- Ця робоча група створена в рамках підписаного торік меморандуму між міністерствами культури України й Польщі. Робота цієї групи має бути спрямована на врегулювання усіх питань у галузі національної пам’яті. У нас значне сподівання на роботу цієї групи, що дозволить значною мірою деполітизувати цю тему і перевести її в русло практичної й фахової співпраці. З українського боку її очолить заступниця міністра Катерина Чуєва, а з польського – віцеміністр культури Ярослав Селлін.

Ця співпраця повинна полягати в тому, щоб гідно вшанувати пам'ять усіх жертв тогочасних подій по імені й прізвищу. Тут важливо, щоб усі ексгумаційно-пошукові роботи відбувалися на підставі законодавства обох країн. Метою цього має бути віднайдення, ідентифікація і вшанування жертв, щоб ця проблема ніколи більше не кидала тінь на відносини між нашими країнами.

Варто зауважити, що тотальної заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв в Україні немає. В листопаді 2019 року Україна видала два дозволи на проведення цих робіт на околицях Львова на запит польської сторони. Потім на заваді стала пандемія COVID-19 та російська агресія. Але навіть у цих умовах Україна видала дозвіл на проведення пошукових робіт на території вже неіснуючого села Пужники Тернопільської області. Зараз там роботи тривають, і це місце нещодавно відвідав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

Своєю чергою українська сторона також очікує на відновлення у первісному вигляді пам’ятної таблиці на українській могилі на горі Монастир (неподалік Перемишля – ред.). Це є легальне поховання, на якому таблицю було сплюндровано. Потім польська сторона її відновила, але вже без прізвищ загиблих. Разом з польською стороною треба зробити все можливе, щоб повернути ці імена й прізвища на надмогильну таблицю. Вважаємо, що це наше прохання – справедливе, оскільки кожен має право на гідне поховання і пам'ять, незалежно від того подобається він комусь чи ні. І віримо, що так це станеться, в дусі добросусідства і взаємної поваги.

Юрій Банахевич, Варшава