Сексуальне насильство в умовах війни: як захистити себе

Як убезпечити себе та що робити, якщо ви вже постраждали від сексуального насильства

Повномасштабна війна змусила багатьох українців і українок рятуватися, тікаючи від обстрілів у безпечніші регіони країни. Залишившись без роботи, грошей, житла, у ситуації небезпеки та невизначеності, люди стають особливо вразливими та можуть потрапити до рук злочинців.

Під час та після переміщення жінки, діти та підлітки, особливо дівчата, зіштовхуються із ризиками постраждати від сексуального насильства. Однак його можуть зазнати й чоловіки та хлопчики.

То ж як убезпечити себе під час пошуку роботи, житла, отримання гуманітарної допомоги та що робити, якщо ви вже постраждали від сексуального насильства?

МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), близько 5 млн людей стали внутрішньо переміщеними особами в Україні внаслідок війни. Більшість з них досі потребують фінансової підтримки, одягу, продуктів, безпечного житла та роботи.

В особливо вразливому становищі залишаються діти та підлітки, адже через свій вік вони не можуть подбати про себе фінансово або забезпечити належні умови проживання, наприклад, під час переміщення. Їхнє виживання в умовах війни повністю залежить від дорослих, рідних і сторонніх людей, які не завжди є «рятівниками», а можуть, навпаки – виявитися кривдниками.

Зґвалтування – не єдина форма сексуального насильства. Воно також проявляється у вигляді сексуальної експлуатації, наруги, небажаних доторків, домагань, розбещення, примусу до сексуальних відносин, до вагітності або аборту тощо.

У кризових ситуаціях, таких як війна та вимушене переміщення, сексуальна експлуатація та наруга можуть проявлятися й у гуманітарному контексті. Наприклад, гуманітарні працівники або волонтери можуть вимагати послуги сексуального характеру в обмін на їжу або іншу гуманітарну допомогу, працевлаштування тощо.

ЧОМУ ПОСТРАЖДАЛІ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА МОВЧАТЬ ПРО ЦЕ

В Україні існують культурні бар’єри, через які постраждалі від насильства часто замовчують це, бо суспільство може звинувачувати їх, а не кривдників.

Нерідко постраждалі, які зазнали сексуального насильства, не повідомляють про такі порушення через страх помсти зі сторони кривдників. Вони також можуть не знати своїх прав чи не усвідомлювати, що над ними вчиняють насильство. Серед інших перешкод – відсутність інформації про те, як отримати допомогу та захист від злочинців.

ЯК ВБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА ТА ДЕ ШУКАТИ ДОПОМОГИ

Для того, щоб почуватися у безпеці та не постраждати від сексуального насильства, експлуатації чи наруги, не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції допомоги в обмін на щось: працевлаштування, безкоштовне житло чи гуманітарну допомогу.

Також пам’ятайте:

• Гуманітарні організації ніколи не повинні вимагати від вас будь-яких послуг або грошей в обмін на надану допомогу. Уся гуманітарна допомога є безкоштовною.
• Будь-які спроби вимагати послуги сексуального характеру в обмін на допомогу – неприпустимі та караються законом.
• Ви заслуговуєте на те, щоб до вас ставилися з гідністю та повагою. Навіть попри війну, потребу у гуманітарній підтримці чи необхідність мешкати у колективних центрах.
• Ви не повинні терпіти неадекватні жести, повідомлення, дотики, запрошення до сексу чи погрози від будь-кого – сусіда у колективному центрі, волонтерів, гуманітарних працівників або знайомих на новому місці.
• Отримання допомоги та подання скарги щодо неприпустимої поведінки стосовно вас – здійснюється у конфіденційний та безпечний спосіб.

Якщо ви опинились у ситуації, коли від вас вимагають або натякають на інтимну винагороду в обмін на допомогу, або ж ви вже постраждали від сексуального насильства – не бійтеся звернутися по допомогу!

Пам’ятайте, що сексуальне насильство ніколи не є провиною людини, яка його зазнала, за жодних обставин. Відповідальність за вчинення насильства завжди на кривдниках. А про проблему варто говорити, щоб припинити толерувати насильство.

• У випадку екстрених ситуацій – телефонуйте до поліції за номером 102.
• Для психологічної допомоги – телефонуйте на гарячу лінію психологічної підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) 0-800-211-444.
• Для отримання більш детальної інформації щодо безпечної міграції, працевлаштування та допомоги для постраждалих від експлуатації – звертайтеся до Національної гарячої лінії з консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції (МОМ) за номером 527 (з мобільного) або 0 800 505 501 (зі стаціонарного).

Для скарг на неналежну сексуальну поведінку гуманітарного персоналу використовуйте коротку форму на сайті weareallin.iom.int, яку можна заповнити будь-якою мовою конфіденційно та анонімно.

Контакти служб підтримки в інших країнах можете знайти за посиланням.

Стівен Роджерс, заступник голови Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні