Оглядини у Джидді, польсько-український дружній вогонь та Балто-Чорноморські ітерації

У порту Джидда в Саудівській Аравії пройшла зустріч дипломатичних представників, які шукали алгоритм завершення російсько-української війни. 

Польща та Україна обмінялися викликами послів до МЗС та гострими заявами політиків. Балто-Чорноморський регіон перетворюється на зону підвищеної напруженості.

Мирний план Володимира Зеленського, оприлюднений восени 2022 року, обговорювався минулими вихідними у Джидді (Саудівська Аравія). 10 пунктів, про які, на жаль,  погано знають громадяни України, лягли в основу пошуків шляхів врегулювання ситуації. Зустріч заслуговує на увагу присутністю представника КНР Лі Хуея, а також можливістю представників Заходу та глобального Півдня шукати спільні підходи до припинення російсько-української війни. Представників Росії у Джидді не було, Сєргєй Лавров у властивій йому манері піддав критиці саму можливість обговорення створеного у Києві документа. Варто розуміти, що мирний план Зеленського переживатиме трансформації, проте він є важливим для демонстрації Україною зацікавленості у припиненні війни та мінімізації її негативного впливу на світ.

Напруженість у Польщі, пов’язана з парламентськими виборами, які відбудуться у жовтні, знайшла відображення у політичному «дружньому вогні» між Києвом та Варшавою. Держави, які є стратегічними партнерами та перебувають на піку розвитку відносин, обмінялися викликами послів та доволі гучними заявами урядовців. Як видається, питання українського зерна у даному випадку не є головним. Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький продемонстрував на комунікаційному треку з Україною підвищену активність, обумовлену його лідерством у списку «Права і справедливості» та боротьбою за право представляти партію на виборах президента Польщі наступного року. Варто нагадати, що Польща є не лише хабом для надання військово-технічної допомоги Україні, але і камертоном зусиль Заходу з підтримки України. Тому пауза в публічній активності Варшави та Києва може піти на користь клімату двосторонніх відносин.

Потреба у нормалізації польсько-українських відносин є очевидною на фоні помітного загострення ситуації у Балто-Чорноморському регіоні. Два білоруських гелікоптери минулого тижня перетнули повітряний кордон Польщі та безкарно повернулися назад. Лукашенко взяв назад слова про «екскурсію «вагнерівців» до Жешува» та наголосив, що не хоче, щоб білоруси воювали. Проте військово-кримінальна компанія Пригожина продовжує грати на нервах мешканцям Польщі та Литви. Прем’єр Моравецький та президент Науседа демонстративно зустрілися в Сувалках, щоб продемонструвати рішучість дати відсіч можливим провокаціям. Прикро, що там не було українського представника, адже актуальність викликів для «Люблінського трикутника» ніхто поки не скасував.

Початок серпня став трагічним для білоруських добровольців, які воюють у лавах Сил Оборони України, шестеро з них загинули у боях з російськими агресорами. Полк Кастуся Калиновського провів консультації з представниками Об’єднаного перехідного кабінету (його представляли Павєл Латушка та Франтішек Вечорка). 6 червня у Варшаві пройшла друга конференція «Нова Білорусь», на якій представники білоруських демократичних сил обговорювали боротьбу з Лукашенком та чинники зміцнення власних лав. Аляксандр Азаров втратив посаду представника ОПК з питань відновлення правопорядку, проте зберіг керівництво реалізацією плану «Перамога». Білоруські демократичні сили в Україні тепер представлятиме Геннадій Манько, який протягом тривалого часу комунікує з білоруськими добровольцями з різних підрозділів.

Євген МАГДА, Інститут світової політики