Російське вторгнення: білоруський контекст, липень-2023

Блоги

У липні підтвердився факт переміщення російських ядерних боєприпасів до Білорусі. 

Разом з тим, Росія поки зберігає одноосібний контроль над ними. Наприкінці місяця О. Лукашенко разом з В. Путіним вдалися до чергової провокації, розмірковуючи про «польську загрозу» для України та Білорусі та можливий «похід» бойовиків ПВК «Вагнер», що перебувають на білоруській території, на Жешув та Варшаву.

У липні питання щодо розміщення ядерної зброї в Білорусі перестало бути предметом припущень. Розвідувальне управління Міністерства оборони США повідомило, що у їх аналітиків «немає підстав сумніватися» в заявах В. Путіна, який стверджує, що Росія вже розпочала передачу ядерних боєголовок для зберігання у білоруських сховищах. Росіяни, на їх думку, «досягли певних успіхів» у цьому процесі, проте не збираються віддавати контроль над ядерною зброєю режиму О. Лукашенка.

Таке бачення підтвердила й чергова заява російської сторони, зроблена на тлі неодноразових висловлювань О. Лукашенка про те, що він вважатиме російську ядерну зброю «своєю» та матиме вплив на прийняття рішень щодо її застосування («Мені мотлох тут не потрібен… розмістити зброю… заради зберігання? У росіян чудові сховища»). Зокрема, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков в інтерв’ю ТАСС сказав: «Кроки, зроблені нами в рамках єдиного оборонного простору Союзної держави мають вимушений характер. При цьому вони не виходять за межі наших міжнародних зобов'язань, у тому числі щодо ДНЯЗ. Необхідно вкотре наголосити: контроль над російською ядерною зброєю не передається».

Достеменно невідомо, як саме ядерні боєприпаси потрапили з Росії до Білорусі: в США визнали, що мають складнощі з відстеженням цієї зброї. Водночас «Спільнота залізничників Білорусі» повідомляла про плани перевезення ЯЗ з використанням поїздів. За їх інформацією, поставки були заплановані зі станцій РЖД на станцію Прудок у Білорусі на червень та листопад. Крім того, повідомлялося, що у жовтні-листопаді 2023 р. до РБ мають привезти допоміжне та захисне обладнання для зберігання ядерних боєприпасів (заплановано три відправки). О. Лукашенко та В. Путін неодноразово говорили, що завершити перекидання ЯЗ планують до кінця цього року.

Наприкінці липня В. Путін вирішив вчергове підвищити ставки у протистоянні із країнами НАТО, і використав для цих цілей Білорусь. Так, 21 липня російський президент провів засідання Ради безпеки РФ, під час якого розгорнув антипольську кампанію. Він звинуватив Варшаву в територіальних амбіціях, оголосивши, що сприйматиме «агресію проти Білорусі» як «агресію проти Росії» і відповість на це «усіма наявними засобами». На твердження В. Путіна, Польща має намір втрутитися у війну на території України, а її військові нібито готуються захопити українські землі на заході країни. Нарешті, він вдався до агресивної риторики і заявив: «Західні території нинішньої Польщі – подарунок Сталіна полякам, наші друзі у Варшаві підзабули про це? Ми нагадаємо…». В. Путін використовував подібні погрози і раніше, щоб виправдати агресію Росії щодо сусідніх держав. Зокрема, перед захопленням Криму він казав, що півострів був подарований Україні М. Хрущовим, а незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р. стверджував, що «київський режим» готує напад на окупований Донбас. А сама Україна створена рішенням В. Леніна.

Одразу після засідання Радбезу РФ на сайті Кремля з'явився анонс призначеної на 23 липня зустрічі В. Путіна з О. Лукашенком. Рішення виглядало раптовим, хоча О. Лукашенко і намагався надати цій зустрічі вигляду планової, заявивши під камери, що переговори готувалися ще півроку тому. На порядку денному, за даними Кремля, були «обговорення актуальних питань подальшого розвитку російсько-білоруських відносин стратегічного партнерства та союзництва, а також інтеграційної взаємодії в рамках Союзної держави». Проте головним підсумком публічної частини зустрічі стала низка заяв О. Лукашенка на тему тої ж таки «польської загрози», які він практично зачитував із папірця. Зокрема, він відзначив «провальний» наступ української армії, сказав про великі втрати західної військової техніки, звернув увагу на «перекидання збройних сил Польщі до кордонів Союзної держави» (нібито вони базуються зовсім близько до білоруських міст – в 40 км від Бреста та у 100 км від Гродно) і додав, що «активізується аеродром [у Жешуві], куди американці перекидають техніку [для України]»: «Я спеціально привіз вам карту про перекидання збройних сил Польщі ... Ми бачимо, готується ґрунт». За його версією, за активну участь поляків в операції проти російських військ Варшава нібито попросила частину західних територій України: це під виглядом прийняття в НАТО, щоб населенню зайшло. Вони хочуть відтяти Західну Україну та приєднати до Польщі». О. Лукашенко також згадував про загрозу окупації західної Білорусі. Зрештою він повідомив, що готовий спільно з Росією «надати західному населенню в Україні допомогу та підтримку», якщо таке прохання надійде.

Про загрозу для Білорусі з боку Польщі і готовність її захищати говорив також посол РФ у РБ Борис Гризлов. Після заяв В. Путіна він зауважив, що «з Варшави долинають дедалі більш войовничі заяви щодо Республіки Білорусь та Союзної держави в цілому». А рішення Варшави про переміщення військових підрозділів на схід країни через присутність у РБ найманців ПВК «Вагнер» він назвав «мілітаризацією прикордоння»: «Керівництво Польщі має затямити: перший же крок військових країн НАТО чи будь-якого іншого агресора через білоруський кордон стане для них останнім… Напад на Білорусь юридично і фактично вважатиметься нападом на Союзну державу, і ми відповімо жорстко та рішуче».

Під час зустрічі з В. Путіним О. Лукашенко у своєрідній манері також нагадав про присутність найманців ПВК «Вагнер» у Білорусі. «Можливо, й не варто було говорити. Але скажу, що нас почали "напружувати" вагнерівці . Просяться на захід: "Дозвольте нам!" Я кажу: Вам навіщо на захід туди? (ну і в тиху) ... Ми ж контролюємо, що відбувається. - "Ну, сходимо на екскурсію до Варшави та Жешува"... вони ж знають, звідки йшла військова техніка ... Звичайно, я тримаю їх у центрі Білорусі, як домовилися. Не хотілося б туди їх передислокувати. Тому що у них настрої погані», – заявив О. Лукашенко. І додав: «Ну це так, штрих. Тому ми всіляко протидіятимемо цьому, і я прошу, щоб Ви теж дивилися це питання у себе в плані нашої підтримки вже по Західній Україні (мається на увазі план із "захисту" населення західних областей України від "польської агресії")».

Таким чином, О. Лукашенко дав зрозуміти, що присутність «вагнерівців» у Білорусі в нинішній конфігурації викликає певні побоювання. Білоруський лідер почував би себе набагато спокійніше, якби «вагнерівців» відправили назад до України (або, можливо, задіяли в інших операціях Кремля). Однак поки найманці перебувають в Білорусі, О. Лукашенко розраховує на компенсацію від РФ.

З 13 по 28 липня в РБ, за інформацією моніторингової групи «Білоруський гаюн», прибуло 13 колон легкових та вантажних автомобілів, а також автобусів з особовим складом ПВК. Із важкого озброєння була зафіксована лише незначна кількість бронетранспортерів «Щука» (або «Чекан»). За оцінкою Держприкордонслужби України угруповання «вагнерівців» у Білорусі може становити трохи більше 5 тис. осіб (28.07.23) . Самі найманці говорили, що до РБ прибуло близько 10 тис. чоловік. Вони розмістилися у наметовому таборі у селі Цель під Осиповичами. Примітно, що там же була зареєстрована фірма ТОВ «Конкорд Менеджмент і Консалтинг», директором якої є Євген Вікторович Пригожин, а основним видом діяльності зазначено «управління нерухомим майном».

Виступаючи перед бойовиками Є. Пригожин назвав кілька завдань групи в Білорусі: « зробити білоруську армію другою у світі», а якщо буде потрібно, то «заступитися за них»; підвищувати рівень власної бойової підготовки перед відправкою до Африки. Про намір проводити спільні із ПВК заняття для «обміну досвідом» заявляли і в білоруському міноборони. Відомство навіть повідомило про розроблену разом із керівництвом ПВК «дорожню карту… з підготовки та передачі досвіду між підрозділами різних родів військ». Пізніше з’являлися новини про участь «вагнерівців» у якості інструкторів у заняттях з територіальними військами під Осиповичами (14.07.23) та у тренуваннях з підрозділами сил спеціальних операцій на полігоні «Брестський» (20-26.07.23). Крім того, заступник міністра внутрішніх справ та командувач внутрішніх військ РБ Микола Карпенков згадував про плани задіяти «вагнерівців» для бойової підготовки загонів спецназу, які створюються у структурі ВВ.

У світлі заяв В. Путіна про «польську загрозу» можна також припустити, що сили «Вагнера» можуть бути задіяні для гібридних операцій чи провокацій на кордоні Білорусі як із Польщею, так і з Україною. Звернемо увагу, що окремі російські політики (наприклад, голова Комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов) та російська державна пропаганда спекулювали на тому, що найманці можуть бути використані для захоплення Сувальського коридору (територія Польщі та Литви, яка відокремлює Білорусь від Калінінградської області РФ). Про пересування близько 100 «вагнерівців» до кордонів з Польщею (район Гродно) 29 липня повідомив прем’єр Матеуш Моравецький. Уряд Польщі вважає, що найманців можуть задіяти для допомоги нелегальним мігрантам, які прагнуть потрапити в ЄС через польський кордон, або ж відправлятимуть їх до Польщі під виглядом нелегалів для дестабілізації ситуації в країні.

Присутність «вагнерівців» у Білорусі була предметом постійної уваги з боку військово-політичного керівництва України, в тому числі це питання регулярно піднімалося на засіданнях Ставки Верховного Головнокомандувача під керівництвом Президента Володимира Зеленського. За даними українських військових, розвідників та прикордонників наразі на півдні Білорусі не фіксуються переміщення техніки чи підрозділів, які би могли становити загрозу для України. За словами речника Держприкордонслужби А. Демченка, діяльність ПВК «Вагнер» в РБ поки що спрямована скоріше на нагнітання ситуації, «в тому числі стосовно країн Європейського союзу. Це такий собі один із факторів впливу, який вони продовжують використовувати».

Разом з тим Росія поступово зменшувала присутність своїх військових в Білорусі. На початку липня з'явилася інформація про ліквідацію таборів на полігонах, де проходили підготовку мобілізовані росіяни. На супутникових фото від 4 липня на Обуз-Лісновському полігоні під Барановичами видно розібрані намети. Схожа картина спостерігалась і на інших знімках, де зображені полігон «Лепельський» та «Репище» під Осиповичами. 7 липня «Спільнота залізничників Білорусі» повідомила, що мобілізованих російських військових, які пройшли підготовку на білоруських полігонах, передислокували до Воронезької області. Відомо як мінімум про п'ять ешелонів, відправлених із Білорусі на станції Ліскінського відділення Південно-Східної залізниці РФ. Однак вже 11 липня міноборони РБ заявило, що готує полігони до прибуття нових груп російських військових для проведення бойового злагодження та підготовки в рамках регіонального угрупування віск Союзної держави.

Читайте червневий огляд подій в Білорусі за посиланням

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Ольга Кравченко, аналітик Центру політичного аналізу