Відлуння невивчених уроків, мобілізація по-польськи та чорноморські пошуки

Річниці початку російсько-грузинської війни та масових протестів у Білорусі повинні стати точкою відліку для переосмислення ситуації, що склалася на пострадянському просторі.

Польща інтенсифікує підготовку до парламентських виборів та референдуму. Чорне море після припинення дії зернової угоди стає все більш гарячою точкою.

Серпень 2008 року назавжди змінив ситуацію на пострадянському просторі, адже Росія не лише розв’язала війну проти Грузії, але і отримала територіальні загарбання та відчуття безкарності. Вона не зупинилася на цьому, зумівши змінити зовнішньополітичний курс Тбілісі на більш лояльний Кремлю. Для України в цих умовах боротьба за звільнення Міхеїла Саакашвілі, який набув українське громадянство, набуває особливого значення. Власне, і наймасовіші в історії Білорусі політичні протести змінили настрої в країні та дали імпульс процесам формування білоруської політичної нації. Шкода, що український МЗС не приєднався до слів підтримки, які висловили представникам білоруських демократичних сил країни Європейського Союзу. Припинити боятися Росію та створити систему відповідей на її зазіхання  – ось головне завдання для держав, які є її сусідами.

Польща отримала дату проведення парламентських виборів та референдуму, Анджей Дуда призначив їх на 15 жовтня. Це означає, що два найближчих місяці будуть наповнені не лише політичними дискусіями, але і прагненнями Кремля підірвати позиції Варшави у Балто-Чорноморському регіоні. Цьому, очевидно, слугуватимуть і маневри «вагнерівців» у інформаційному просторі, і словесна активність Олександра Лукашенка на польському напрямі. Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про початок навчальної операції RENGAW задля прикриття кордону з Білоруссю. Невипадково святкування Дня Войска Польського 15 серпня буде наймасштабнішим за останні роки – Польща демонструватиме готовність захищатися.

Ситуація у чорноморському басейні після виходу Росії з зернової угоди розвивається далеко не за планами Кремля. Атака морських безпілотників на базу ЧФ РФ у Новоросійську та танкер Sig неподалік Керченського мосту продемонстрували, що Росія не може одноосібно панувати у Чорному морі навіть на фоні пасивності флотів країн НАТО. Удари морських дронів позначили реальні сценарії розвитку подій для російської зовнішньоторговельної активності у Чорноморському басейні.  Фейковим  повідомленням російського Міноборони про огляд судна під прапором Палау ситуацію навряд чи вдасться змінити. Можна лише уявити, з яким інтересом спостерігають за розвитком подій у Анкарі, адже Реджеп Ердоган сподівається під час особистої зустрічі переконати Путіна повернутися до зернової угоди. 

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: PAP