Україна готується до приватизації майна російських олігархів. Що відбувається з арештованими активами РФ у світі

Перший успішний приватизаційний аукціон з продажу вилученого російського майна має стати прикладом для усього світу

Фонд держмайна готується провести перші приватизаційні аукціони з продажу майна, вилученого у російських олігархів. Продаж Демурінського ГЗК, Ocean Plaza та інших активів стануть одними із перших прецедентів у світі, коли росіяни, які підтримують війну з Україною, понесуть відповідальність за вторгнення в нашу країну.

Загалом, за підрахунками українських економістів, Україна конфіскувала російського майна на суму приблизно 80 млрд грн. На ці гроші можна придбати майже 550 Himars або приблизно 700 БМП Bradley.

Перший успішний приватизаційний аукціон з продажу вилученого російського майна має стати прикладом для усього світу. Тим паче, що у світі набагато більше арештованих російських активів. На жаль, більшість країн побоюються продавати це майно, щоб надати Україні додаткову фінансову допомогу.

ЗАМОРОЖЕНІ АКТИВИ VS ПОТРЕБИ УКРАЇНИ

У світі загалом, за різними оцінками, російських активів заморожено не менше, ніж на $500 млрд.

По-перше, є цілий ряд активів Центробанку Росії. Лише в ЄС їх зараз заморожено на понад €200 млрд.

По-друге, у світі багато арештованого майна російських еліт та осіб, причетних до війни. Коли почалося повномасштабне вторгнення, під егідою США найбільш активні країни сформували Міжнародну групу з блокування російських активів (REPO). До неї увійшли представники Австралії, Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, Франції, Японії та Єврокомісії. Лише за 100 днів роботи (тобто станом на червень 2022 року) вона заморозила статки росіян, які потрапили під санкції, на $30 млрд. За рік роботи групи ця сума майже подвоїлася.

За словами Прем'єр-Міністра України Дениса Шмигаля, Україна ще рік тому потребувала на поточне та післявоєнне відновлення приблизно $750 млрд. Світовий Банк у своєму дослідженні стверджує, що лише після першого року війни потреби у відбудові складають $411 млрд. З них розмір прямої шкоди – $135 млрд. А обсяг збитків, спричинений порушенням економічних потоків і функціонування виробничих циклів, а також додаткових витрат СБ оцінює в $290 млрд.

Ці цифри – узагальнені та не можуть врахувати всі потреби України. А ще їх розрахували до того, як Росія зруйнувала Каховську ГЕС, значно пошкодила портову інфраструктуру України та вийшла із зернової угоди. The New York Times пише, що за новими оцінками загальні збитки України досягли $1 трлн. Тобто сума на відновлення зростає щодня, а репарації – поки навіть не на порядку денному. Тож найбільші сподівання наша країна має саме на активи, які колективний захід вже заморозив та досі здебільшого ніяк не використовує.

ПІВНІЧНА АМЕРИКА ЯК ЛОКОМОТИВ СВІТОВИХ ЗМІН

Першою західною країною, яка проявила рішучість у блокуванні та вилученні підсанкційного майна, стала Канада. Вона змінила законодавство: дозволила конфіскацію активів через порушення міжнародного миру та безпеки, грубі та систематичні порушення прав людини та масштабні корупційні дії. До цього (закон прийняли в червні 2022 року) так чинити можна було лише з майном, отриманим злочинним шляхом.

Вже у грудні 2022 року Канада почала конфіскацію $26 млн у Granite Capital Holdings Ltd. – компанії, що належить російському мільярдеру Роману Абрамовичу. Міністерка фінансів Канади Христя Фріланд заявила, що її країна «не буде притулком для нечесно здобутих прибутків російських олігархів».

Є надія, що невдовзі процес конфіскації буде відбуватися активніше. Так, у квітні український прем'єр-міністр відвідав Канаду. За результатами візиту Денис Шмигаль повідомив, що наш північноамериканський партнер готує конфіскацію літака АН-124 та інших активів агресора в Канаді. У подальшому їх планують передати Україні.

Друге подібне рішення серед усіх країн світу прийняли у США. У лютому 2023 року суд дозволив конфіскувати $5,4 млн російського бізнесмена Костянтина Малофєєва. Сама ж конфіскація, за погодженням Генпрокурора США, відбулася у травні цього року. Цю суму планують направити у фонд відновлення України, як і мільйони Абрамовича з Канади.

Базою для вирішення долі майна під санкціями стала поправка про фінансування уряду США, прийнята в грудні 2022 року. Вона націлена на те, щоб дозволити вилучати «дорогі активи олігархів Путіна».

Також у США обговорюють, що ж робити з грошима Центробанку та Мінфіну рф (США заморозили близько $39 млрд суверенних активів рф). Влітку 2023 року представники обох партій американського Конгресу представили проєкт закону про конфіскацію та передачу Україні у вигляді репарацій державних активів рф. Цей документ є нині найсерйознішою спробою конфіскувати держрезерви Росії. А підтримка обох партій дає йому непогані шанси.

ЄВРОПА ВСЕ ЩЕ В ПОШУКАХ РІШЕНЬ

Країни ЄС теж розмірковують над тим, що робити з арештованими російськими активами. Нещодавно Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що активи агресора невдовзі «запрацюють» на Україну.

В ЄС обговорюється варіант направити Україні прибутки європейських фінансових компаній, які управляють заблокованими активами рф. Одна із таких компаній – найбільший у світі депозитарій Euroclear (надає фінпослуги, займається міжнародними трансакціями та зберіганням активів центральних банків і глобальних комерційних банків).

Протягом першого півріччя 2023 року Euroclear, у якої зберігається приблизно €197 млрд російських грошей, реінвестувала частину з них та додатково заробила близько €1,7 млрд, які можуть перейти Україні. Таким чином можна генерувати приблизно €3 млрд щорічно на підтримку нашої країни.

Остаточне рішення Євросоюзу дізнаємося лише восени, коли відбудеться наступне засідання робочої групи щодо цього питання.

Варто цінувати спроби партнерів розв'язати питання конфіскації підсанкційного російського майна та грошей. Однак поки світ займається юридичними тонкощами та зважую ризики, Україна бореться за своє існування. Тому має право очікувати більш швидких та кардинальних дій від країн, які декларують нам свою повну підтримку.

Ірина Несин, директор департаменту супроводження санкційного майна та майна на тимчасово окупованих територіях ФДМУ