Президент Латвії ініціює посилення кримінальних покарань за злочини проти держбезпеки

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що підготував і подав на розгляд до Сейму поправки до Кримінального закону, які посилять покарання за злочини проти державної безпеки. Це - перша законодавча ініціатива Рінкевичса на посаді президента.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Delfi.

Президент пропонує зробити більш суворими покарання, передбачені статтями Кримінального закону (КЗ): "За заклики, спрямовані проти Латвійської Республіки" (тобто заклики, спрямовані проти незалежності, суверенітету держави), "Допомога іноземній державі у діяльності, спрямованій проти Латвійської Республіки" та "Шпигунство".

Рінкевичс пропонує доповнити 85-ту статтю КЗ "Шпигунство" нормою, що організація чи керівництво незаконним збором або передачею закритої інформації чи державної таємниці іноземній державі або іноземній організації безпосередньо чи через посередника, каратиметься довічним ув'язненням або тюремним строком від 10 до 20 років з конфіскацією або без конфіскації майна та апробаційним наглядом на строк до трьох років.

У листі до Президії Сейму Латвії Рінкевичс наголошує, що "у кожної демократичної держави є обов'язок діяти, щоб гарантувати стабільність та ефективність своєї демократичної системи". "Кримінально-правова політика держави є одним із проявів демократії, яка захищає себе, що полягає у використанні кримінально-правових засобів проти зовнішніх загроз держави", - зазначає президент Латвійської Республіки.

Він згадує про те, що до 10-го розділу Кримінального закону "Злочини проти держави" суттєві поправки було внесено у 2016 році. Проте відтоді міжнародна ситуація у сфері безпеки суттєво погіршилася, і Латвія вже кілька років відчуває особливу загрозу.

На думку президента, регулювання, включене до Кримінального закону, має бути адекватним реальним загрозам, і не повинно бути непропорційно слабким у порівнянні з потенційною шкодою, яка може бути завдана інтересам держави та суспільства. З листа Рінкевичса випливає, що політика покарань у Латвії має сприяти громадській безпеці та утримувати від скоєння злочинів. Політика покарань має бути ефективним інструментом, який є у розпорядженні держави.

«Вважаю, що встановлення більш суворих покарань у Кримінальному законі за злочини проти держави стане безумовним посланням законодавця як тим, хто застосовує Кримінальний закон, так і суспільству Латвії та інших держав, що Латвія не допустить загроз своєї безпеки", - йдеться у листі Рінкевичса до Президії Сейму.

Також президент Латвії, зважаючи на інформацію, отриману від правоохоронних установ, закликає Міністерство юстиції приділити увагу ширшому системному перегляду регулювання політики покарань, оцінивши необхідність передбачити відповідальність і за іншу діяльність, яка загрожує безпеці Латвії.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні, у вівторок, на зустрічі в Ризі з міністром оборони ФРН Борисом Пісторіусом президент Латвії Едгарс Рінкевичс подякував Збройним силам Німеччини "за їхню присутність у країнах Балтії та плани щодо збільшення їх чисельності".