Центральноєвропейський дует, пришестя Джонсона до Палати представників та близькосхідний резонанс
Роберт Фіцо одразу після набуття прем’єрського статусу почав робити заяви в унісон з Віктором Орбаном.
Майк Джонсон з когорти трампістів став новим спікером Палати представників. Конфлікт на Близькому Сході обростає новими деталями.
Новий-старий словацький прем’єр практично одразу після формування уряду взяв участь у засіданні Європейської Ради. Оскільки для Роберта Фіцо це вже четвертий досвід роботи на чолі уряду Словаччини, у Брюсселі йому все добре знайомо. Є і один очевидний союзник – Віктор Орбан, про позицію якого мова піде трохи нижче. Поки що зауважимо, що Фіцо наголосив на небажанні постачати зброю Україні та запроваджувати нові санкції проти Росії без аналізу їх впливу на економіку Словаччини. Скептичною є і його позиція стосовно формування Українського фонду ЄС, який має скласти 50 мільярдів євро на 4 роки.
Угорський прем’єр може лише потішитися позицією словацького колеги, адже його критика України тепер не буде унікальною. Центральноєвропейський дует прем’єрів-популістів свідчить, що у регіоні популярними є ідеї сильної руки, на які ставлять у Кремлі. Щоправда, інші учасники засідання Європейської Ради дали зрозуміти, що позиція лідерів Словаччини та Угорщини їм не до вподоби. Проте це не зупиняє Віктора Орбана, який порівняв перебування Угорщини у складі ЄС з радянською окупацією країни у річницю придушення радянськими військами Будапештського повстання. Порівняння було відверто провокативним, тому Жозеп Боррель і наголосив, що Угорщину ніхто в складі Євросоюзу не тримає. Орбан, як видається, взяв на озброєння тактику шантажу для отримання заблокованих Брюсселем коштів для відновлення економіки. І його заяви навряд чи стануть менш гучними ближчим часом. Вояжі міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто до Москви та Мінська останнім часом свідчать, що Будапешт розглядає себе як потенційний переговорний майданчик у контексті завершення російсько-української війни.
Послідовний союзник Дональда Трампа Майк Джонсон очолив Палату представників. Разом з відмовою його тезка Пенса від претензій на статус кандидата в президенти від Республіканської партії це дозволяє припустити, що саме Дональд Трамп стане висуванцем Great Old Party, як ще називають республіканців, на президентських виборах 2024 року. Відтак Палата представників, яку контролюють республіканці, стане ареною потужного політичного протистояння. Джонсон вже висловився за роз’єднання 100-мільярдного пакету допомоги, запропонованого Джозефом Байденом минулого тижня, наполягаючи на якомога швидшій допомозі Ізраїлю. Він не відмовляється навідсіч від допомоги Україні, але готовий висунути низку умов для її надання. Офіційному Києву час задіяти механізми парламентської дипломатії, щоб відновити двопартійну підтримку України та не дозволити підважити стратегічне партнерство з Сполученими Штатами.
Тим часом ЦАХАЛ здійснює операції у Секторі Гази, які не відповідають очікуванням численних експертів, поєднуючи демонстративні дії бронетехніки з точковими ліквідаціями своїх найбільш небезпечних опонентів з ХАМАС. Оголошення Беньяміном Нетаньягу про новий етап війни поки більше нагадує пропагандистську акцію. Конфлікт на Близькому Сході помітно нагадує глобальний лакмусовий папірець, і от вже готовність Ілона Маска використовувати Starlink у Секторі Газа набуває геополітичного звучання. Реджеп Ердоган відзначив 100-річчя проголошення Турецької Республіки настільки образливою заявою, спрямованою проти Ізраїлю, що той вирішив відкликати своїх дипломатів з Туреччини. Не зайвим буде нагадати, що Ердоган не лише має претензії на лідерство у мусульманському світі, але і очолює одну з країн НАТО. Росія прийняла у Москві делегацію ХАМАС та представника Ірану, а на Північному Кавказі зафіксовано керований та спрямований спецслужбами спалах антисемітизму. Глобальний вимір близькосхідного конфлікту продовжує переважати над його військовим компонентом.
Євген МАГДА, Інститут світової політики