Росія і Білорусь наклали вето на обрання Естонії головою ОБСЄ
Росія з Білоруссю наклали вето на затвердження Естонії як наступного голови ОБСЄ в 2024 році на засіданні Постійної ради Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Відні.
Про це повідомила у вівторок офіційний представник МЗС Естонії Бретті Сарапуу, передає Укрінформ з посиланням на ERR.
«Під час голосування Росія та Білорусь наклали вето на кандидатуру Естонії», — сказала вона.
Оскільки рішення в ОБСЄ ухвалюються консенсусом, обрати Естонію головою організації не вдалося.
Відповідаючи на запитання, що буде далі, Сарапуу визнала, що ситуація незрозуміла. "Оскільки Естонія також є єдиним кандидатом від країн Євросоюзу, ми обов'язково обговоримо це з іншими країнами ЄС", - зазначила вона.
Сарапуу також повідомила, що наступного тижня у Скоп'є, столиці нинішнього голови ОБСЄ Північної Македонії, відбудеться зустріч міністрів закордонних справ ОБСЄ, де це питання, як очікується, знову буде включено до порядку денного.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна та голова комісії Рійгікогу із закордонних справ Марко Міхкельсон у своїх коментарях наголосили на необхідності не піддаватися тиску Росії.
«Росія своїми діями блокує роботу всієї організації, оскільки вже кілька років Москва не дозволяє затвердити бюджет організації, організовувати офіційні заходи ОБСЄ, продовжувати польові місії, а також поклала край усім місіям ОБСЄ в Україні, яка стала жертвою російської агресії», — заявив Тсахкна.
«Зараз через Росію та Білорусь ми перебуваємо в ситуації, коли за півтора місяці до нового року ОБСЄ не має підтвердженого голови, хоча з 2020 року Естонія була єдиним кандидатом Євросоюзу на цю посаду», - сказав Тсахкна.
«У ситуації, коли Росія порушує всі основні принципи ОБСЄ, ведучи кровопролитну агресивну війну, неприпустимо підкорятися вимогам Москви, у тому числі бажанню, щоб наступний голова ОБСЄ не був союзником по НАТО. Зараз ми маємо всіляко ізолювати Росію на міжнародній арені, а не шукати рішень, які влаштовують Москву», - наголосив глава естонського МЗС.
За його словами, Естонія, як і раніше, дотримується думки, що ОБСЄ має твердо відстоювати свої основні цінності і поступки агресору повинні бути виключені. Цахкна додав, що це найсерйозніша криза в історії ОБСЄ.
Своєю чергою Міхкельсон наголосив, що Естонія не може і не повинна відмовлятися від своєї кандидатури саме заради захисту архітектури європейської безпеки.
За його оцінкою, Росія свідомо використовує ОБСЄ як платформу для руйнування єдності Заходу, що є частиною ширшої стратегії Москви. «Вони відчувають, що США не можуть відмовитися від ОБСЄ, і тому чинять тиск, блокуючи бюджет і накладаючи вето на кандидатуру Естонії», - заявив голова зовнішньополітичної комісії.
Технічно можливо, що Північна Македонія продовжить виконувати обов'язки голови наступного року, і сама країна в принципі погодилася на це, однак якщо країни ЄС і НАТО піддадуться тиску Росії, то Москва доб'ється великої дипломатичної перемоги, зазначив Міхкельсон.
Як повідомлялося, щорічна зустріч міністрів закордонних справ 57 країн-учасниць ОБСЄ відбудеться на запрошення чинного голови ОБСЄ, міністра закордонних справ Північної Македонії Буяра Османі.
Рада міністрів закордонних справ – центральний директивний і керівний орган Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Вона є підсумковим заходом ОБСЄ високого рівня, який має на меті здійснити огляд діяльності Організації за рік та визначити стратегічні орієнтири на наступний рік.