Рішення щодо розширення ЄС ніколи раніше не мало настільки потужної причини - фон дер Ляєн

Рішення європейських лідерів щодо подальшого розширення ЄС ніколи раніше не мало настільки потужної причини, оскільки є відповіддю на зростаючу нестабільність у світі та інвестицією для безпеки та заможності усього континенту.

Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками дводенної зустрічі Європейської Ради заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вчорашні рішення демонструють, що Європейський Союз виконує свої обіцянки. Причина для розширення сьогодні ніколи раніше не була більш потужною та невідкладною. У світі, який здригається від багаточисельних криз, це інвестиція в стабільність і безпеку, а також – у заможність усього нашого континенту. Це також велика інвестиція в демократію, яка залишається високою та об’єднаною», - наголосила президентка Європейської комісії.

Вона зауважила, що кроки з розширення ЄС, які були в четвер погоджені на вищому рівні, є видатною позначкою для всієї спільної історії Європейського Союзу. Зокрема, це стосується рішення відкрити переговори щодо розширення з Україною і Молдовою, надати статус країни-кандидата для Грузії, відкрити переговори про входження до ЄС із Боснією і Герцеговиною, щойно ця країна відповідатиме необхідним для цього критеріям.

«Ми також потужно підтвердили наше колективне зобов’язання перед майбутнім, в якому всі шість наших партнерів у Західних Балканах будуть частиною нашого Європейського Союзу. Наприклад, для Албанії та Північної Македонії Європейська комісія має на меті відкрити переговори про входження, навколо перших так званих фундаментальних кластерів, якомога швидше. Ми маємо намір досягти цієї мети вже наступного тижня», - додала фон дер Ляєн.

Як вже повідомлялося, вчора Європейська Рада ухвалила рішення розпочати переговори про членство в ЄС з Україною і Молдовою та висловила потужну підтримку та солідарність з Україною у її боротьбі проти російської агресії.

Водночас, за підсумками дискусії, глави держав та урядів не змогли досягти консенсусу та прийняти поправки до багаторічного бюджету ЄС на 2024-2027 роки, які передбачали, зокрема, створення Українського фонду в обсязі 50 мільярдів євро для бюджетної підтримки України в умовах війни та для створення умов для її повоєнного відновлення. Розгляд цього питання європейські лідери перенесли на початок наступного року.