На інформаційному фронті без змін?

Не можна недооцінювати російські інформаційно-психологічні спеціальні операції

Поки військові експерти говорять про те, що у бойових діях на фронті російсько-української війни спостерігається «стабілізація лінії», Росія не припиняє свої спроби переломити ситуацію на свою користь, використовуючи будь-які методи. Власне, ще минулого року вони почали приходити до розуміння, що суто військовими засобами вони своїх цілей щодо окупації та підпорядкування досягнути не зможуть, а тому почали шукати альтернативні методи, серед яких на перший план вийшов тероризм. Зима 2022-2023 відзначилася масованими атаками на українські об’єкти цивільної інфраструктури. У першу чергу – енергетики, що призводило до знеструмлення українських міст та сіл. Подібна стратегія була покликана зломити волю до опору українців, і, тим самим, полегшити окупацію українських територій. Однак результат від відвертого тероризму навряд чи був сприйнятий російським керівництвом як позитивний, а тому вони почали переходити до комбінації різноманітних підходів, які були спрямовані на інформаційно-психологічний тиск на українців.

Інформаційний аспект ведення бойових дій набуває особливого значення за умов підвищеної діджиталізації сучасних суспільств, коли будь-яка інформація поширюється майже миттєво за допомогою новітніх засобів. Відповідно, будь-який пропагандистський вплив може чинити надзвичайно-серйозний вплив на стан суспільної свідомості, яка, у свою чергу, впливає на стан збройних сил. Ще один важливий інформаційний аспект – це кібербезпека, що може завдавати по суспільству болючих ударів. І тут теж російська сторона активно застосовує хакерські атаки на Україну, яскравим прикладом чого стало виведення з ладу 11 грудня 2023 української мережі мобільного зв’язку «Київстар» за результатами кібер-атаки російських хакерів. Все це переводить війну у все більше інформаційну площину.

Російсько-українська війна – перший широкомасштабний військовий конфлікт, що висвітлюється миттєво за допомогою новітніх інформаційних платформ: від youtube, telegram і до TikTok. Все це впливає на характер інформаційного впливу, інформаційно-психологічних спецоперацій, які здійснюються для підкріплення ведення бойових дій.

З перших днів повномасштабної агресії проти України російська сторона активно використовує пропагандистські засоби, які були покликані здійснювати психологічний тиск на українське суспільство, але вони суттєво змінювалися протягом майже двох років війни. Якщо початково, коли російська сторона була впевнена у швидкій перемозі, пропаганда зводилася до тез про «швидку капітуляцію України» та «непереможність російської армії», то після тривалих бойових дій характер пропаганди суттєво змінився, що є свідченням готовності російських агресорів до вивчення власного досвіду.

На даний момент російський інформаційний тиск спрямовано не на просування якихось прихильних настроїв до агресора чи його підтримки, а на сіяння зневіри, паніки та депресивних настроїв серед українців.

Ключові напрямки російського інформаційно-психологічного впливу станом на осінь 2023:

• залякування українців масштабними обстрілами, новітньої зброєю, посиленням мобілізації серед громадян держави-агресора;

• тема про «втому від України» на Заході, зменшення підтримки тощо;

• негативна ситуація у ЗСУ, проблеми в українській армії, зневіра та депресія з цього приводу.

Але ключова теза російського інформаційно-психологічного впливу – концепція конфлікту серед військового та політичного керівництва держави. На даний момент саме на цьому зосереджені найбільші зусилля російських пропагандистських ресурсів.

Варто відзначити, що російська пропаганда діє нешаблонно, та постійно прагне підкріпляти свої тези за допомогою певних зовнішніх джерел. Наприклад, вони здійснюють моніторинг українського інформаційного простору, збирають та аналізують усі тези, які озвучуються громадсько-політичними діячами, аби потім їх можна було використати для здійснення інформаційного впливу, якщо ці тези для цього підходять. Оскільки в Україні (навіть в умовах воєнного стану) відсутня цензура, то не так складно знайти необхідні тези в середовищі критично-налаштованих по відношенню до влади громадсько-політичних діячів.

Активно використовується і іноземна преса – зокрема, провідні ЗМІ розвинених держав Заходу, у яких нерідко виходять суперечливі за своїм змістом публікації. У них досить не важко відшукати окремі моменти та цитати, довкола яких можна вибудувати потрібні для пропагандистів концепції (про «відмову від України» або «провал ЗСУ»).

Інструментарій здійснення інформаційного впливу теж є досить різноманітним. Використовуються численні фейки. Наприклад, зняті спеціально постановочні відео з начебто українськими військовослужбовцями, які розказують про «зраду керівництва». Спеціально створені анонімні телеграм-канали, які начебто ведуться українськими військовослужбовцями. Також епізодично використовуються і елементи фальсифікації даних як, наприклад, створення відео-звернень українських посадовців за допомогою технології deep-fake.

Важливо відзначити, що російський інформаційний вплив адаптується до нових умов. Оскільки вони зрозуміли, що позиція, висловлена росіянами, сприймається більшістю українців дуже негативно, в якості ретрансляторів необхідних тез використовуються псевдо-українські джерела. Наприклад, несправжні військовослужбовці, або просто анонімні громадяни, які, з метою підвищення довіри, використовують у спілкуванні українську мову.

Найважливіший напрямок російського інформаційного тиску – протидія мобілізації, для чого активно використовуються усі наявні інформаційні майданчики, де здійснюється як пропаганда проти мобілізації, так і надання «рекомендацій» по її уникненню.

Загалом, необхідні відзначити наступне.  Не можна недооцінювати російські інформаційно-психологічні спеціальні операції, оскільки вони постійно удосконалюють власні підходи та методологію, використовують широкий набір засобів та інструментів, вкладають у реалізацію власних проєктів значні ресурси. Тож будьте пильні та використовуйте тільки верифіковані джерела інформації.

Петро Олещук

Джерело: "The Gaze"
"Об'єднана Україна"