Фінські компанії постачають Росії компоненти військового призначення

Фінські журналісти з'ясували, що близько 20 невеликих логістичних та експедиторських компаній, які належать особам російського походження, експортували з Фінляндії у Росію продукцію, що належить до предметів військового призначення.

Про це йдеться у розслідуванні Yle, передає Укрінформ.

За даними розслідування, ці компанії працювали у непримітних ангарах і невеликих офісах, переважно на південному сході Фінляндії недалеко від кордону з РФ і в Вантаа, де є аеропорт і великі логістичні центри. Вони або експортували товари безпосередньо в Росію, або виступали в ролі посередника між іноземним продавцем і російським покупцем.

Клієнти цих компаній пов'язані з російською військовою промисловістю або розвідувальними органами, такими як ФСБ, йдеться у публікації.

Наприклад, згідно з митними даними, які отримали журналісти, одна компанія, розташована недалеко від Лаппеенранта, експортувала в РФ датчики, дизельні двигуни, паливні насоси і трансмісійне обладнання. Частини аналогічних товарів було виявлено у знищеній в Україні російській зброї і транспортних засобах. Лише деякі з цих компонентів потрапили під санкції Заходу, що спростило їхній експорт до Росії.

Одна з фінських компаній за кілька тижнів до початку війни відповідала за поставки на суму понад 10 млн євро замовнику, пов'язаному з російською оборонною промисловістю. Поставки включали відеокамери, жорсткі диски та іншу електроніку. Після вторгнення Росії в Україну компанія «почала організовувати аналогічні поставки товарів з Фінляндії до Узбекистану, за допомогою якого, як відомо, Росія обходить санкції», йдеться у статті.

Згідно з матеріалами розслідування, щонайменше дев’ять російських клієнтів цих фінських компаній мають зв’язки або з ФСБ, або з російським ОПК.

Як повідомляв Укрінформ, низка компаній із США, Японії, Південної Кореї, Німеччини, Італії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Австрії та Сербії продовжують попри санкції продавати в РФ верстати та компоненти для виробництва танків «Прорив» та «Армата».

Фото з сайту euractiv.com