Пія Каума, президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ

Зимова зустріч Парламентської асамблеї ОБСЄ 22-23 лютого пройшла без участі російської делегації, яка добровільно вирішила не приїжджати до Відня, пам’ятаючи, як її "тепло" прийняли торік. І це значно вплинуло на атмосферу зустрічі та сприяло її конструктивній роботі, у тому числі, у напрямку подальшої підтримки України.

Як заявила під час відкриття сесії президентка ПА ОБСЄ Пія Каума – депутатка парламенту Фінляндії, яка влітку минулого року була обрана главою цієї міжпарламентської організації, – це рішення російської делегації було очікуваним і воно лише підтверджує правильність зусиль Асамблеї щодо притягнення Росії до відповідальності через її війну проти України. "Парламентська асамблея ОБСЄ не є безперешкодною платформою для поширення пропаганди та сприяння агресивній війні", – наголосила вона.

Попри напружений графік зустрічей та засідань, пані Каума зголосилися для бліц-інтерв’ю з власним кореспондентом Укрінформу у Відні та прокоментувала відсутність росіян на Асамблеї й призупинення їх членства в Асамблеї, враження від недавньої поїздки до України, а також питання про роботу "перекладачки Путіна" в міжнародному секретаріаті ПА ОБСЄ.

БЕЗ РОСІЯН АТМОСФЕРА В АСАМБЛЕЇ БІЛЬШ СПОКІЙНА

- Пані президентко, російська делегація відсутня на цьогорічній зимовій зустрічі. Як ви оцінюєте атмосферу цієї сесії у порівнянні з минулорічною, коли росіяни були присутні, незважаючи на рішучі протести багатьох делегатів, в тому числі з України?

- Так, усе правильно, рівно рік тому російська делегація була присутня на зимовій зустрічі. Я думаю, що атмосфера конференції цього року, за відсутності російської делегації, була більш спокійною.

Однак, це не змінює того факту, що Росія все ще веде війну проти України. І більшість виступів та коментарів депутатів сьогодні стосувалися саме цього питання. Я можу припустити, що якби члени делегації Російської Федерації були тут сьогодні, то, напевно, слова були б іще більш різкими.

Але зараз багато делегатів говорили про можливості ПА ОБСЄ як організації запобігати подібним речам в інших країнах та в майбутньому, а також про інструменти і механізми, які у нас є і які нам потрібно оновити.

Отже, я припускаю, що якби росіяни були присутні, то було би більше протестів, спрямованих у їх сторону. Можливо, на столах з'явилися б також українські прапори. Минулого року так було. І коли вони виступали – я маю на увазі російських делегатів – то були делегати з інших країн, які залишали залу. А також і інші подібного роду протести.

Цього разу такого не було. Тому члени делегацій зосередилися на проблемних питаннях як таких.

- Так, я пам'ятаю, один латвійський делегат був особливо емоційним на минулій сесії...

- Так.

- Чи помітили ви серед делегатів так звану "втому від війни", втому від війни в Україні під час нинішньої сесії?

- Не обов'язково саме втому від війни, але деякі делегати зверталися до мене, щоб наголосити, що в регіоні ОБСЄ є й інші потенційно кризові зони. І, наприклад, якщо поглянути на відносини між Вірменією та Азербайджаном, то суперечка між двома країнами триває, як і протягом останніх кількох років. Це лише доводить, що в регіоні ОБСЄ є багато інших сфер, які потребують нашої уваги, і не лише Україна.

Але я б не назвала це "втомою".

ДЛЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА РОСІЇ НЕМАЄ ПРОЦЕДУРИ, АЛЕ Й ГОЛОСІВ ТАКОЖ

- Очільник Держдуми РФ В'ячеслав Володін заявляв, що до 21 лютого обидві палати російського парламенту ухвалять рішення про припинення членства Росії в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Однак цього не було зроблено. Як ви гадаєте, чому? Чи надсилала російська сторона офіційний лист у секретаріат ПА ОБСЄ з інформуванням про припинення членства та на який період часу?

- Так, ця тема досить багато обговорювалася та дискутувалася одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це було головною темою. Багато хто з делегатів дотримувався думки, що Росію треба або виключити, або принаймні призупинити її участь у всіх заходах ПА ОБСЄ.

Але потім ми зіткнулися з жорсткою реальністю, тому що, згідно з нашими правилами процедури, неможливо призупинити членство країни-члена, не кажучи вже про її виключення, якщо немає "консенсусу мінус один". А проти цього, схоже, буде не лише Росія.

Є кілька країн, які дотримуються думки, що незалежно від того, що відбувалося на території України тоді й що відбувається зараз, не можна призупиняти членство Росії, оскільки це суперечило б початковій ідеї ОБСЄ, яка полягала в тому, щоб об'єднати країни, які в цілому погоджуються з тим, що вони незгідні з багатьма речами.

- Бірмінгемська декларація закликає внести зміни до правил процедури Асамблеї, які б передбачали також можливість призупинення повноважень національної делегації. На вашу думку, чи не настав час це виконати?

- Так, це можливо зробити. Але знову ж таки, ми потрапимо в ту саму ситуацію, в якій ми були раніше, що нам потрібно мати "консенсус мінус один" для того, щоб змінити наші правила процедури.

- Невелике уточнення до попереднього питання. Чи надсилала російська сторона офіційного листа до секретаріату з повідомленням про призупинення членства?

- Я не бачила цього листа, але мені сказали, що він стосувався неучасті

у зимовій зустрічі тут, у Відні, але не про майбутнє, принаймні, не про довгострокове майбутнє.

- Хотів би ще також запитати вас про присутність громадян Росії в секретаріаті ОБСЄ. Чи не несе це певні ризики для Асамблеї, в тому числі безпекові? Чи не могли б ви прокоментувати кейс Дар'ї Боярської, очільниці віденського офісу ПА ОБСЄ, чиє ім'я в контексті російського шпигунства згадувалося тим же латвійським депутатом під час останньої зимової зустрічі?

- Дивіться, генеральний секретар (генеральний секретар ПА ОБСЄ Роберт Монтелла, – ред.) пояснив Постійному комітету процедуру, згідно з якою вона була зарахована, зареєстрована як співробітниця віденського офісу, і ця справа розглядалася вже понад рік тому. Тож у нас більше немає підстав повертатися знову до цього питання.

ПІДТРИМКА УКРАЇНИ "СКІЛЬКИ ЦЕ БУДЕ ПОТРІБНО" І "ЧОГО Б ЦЕ НЕ КОШТУВАЛО"

- Ви перебували з візитом в Україні 5 лютого. Які враження від ситуації в країні, що запам’яталося найбільше?

- Думаю, що це те, наскільки хоробрим та мужнім є український народ, а також те, як життя в умовах війни змушує людей звикати до цих воєнних умов. Я маю на увазі, що є обстріли, навіть у районі Києва, є повітряні нальоти в нічний час і навіть удень, і люди дійсно звикли до цього. Й іноді навіть не шукають укриття, хоча знають, що в небі літають небезпечні об'єкти.

- Під час візиту до України ви на власні очі могли ознайомитися з російськими звірствами. Чи вірите ви в те, що усі причетні до воєнних злочинів в Україні будуть притягнуті до відповідальності, у тому числі особисто Володимир Путін, за вчинення злочину агресії та причетність до викрадення українських дітей?

- Надзвичайно важливо, щоб воєнні злочинці були притягнуті до відповідальності та понесли покарання. І це дійсно серйозне питання, і я повністю розумію стурбованість українського народу тим, що деякі, або навіть багато хто з воєнних злочинців будуть розгулювати на свободі, якщо ми не будемо достатньо пильними та активними, щоб створити спеціальний кримінальний суд... для воєнних злочинців. Я вважаю надзвичайно важливим те, щоб люди, які вчинили такі звірства,

були притягнуті до відповідальності.

І також одним із моїх головних меседжів в Україні було те, що ми будемо підтримувати Україну, скільки це буде потрібно і чого б це не коштувало. Ми не можемо дозволити Росії виграти цю війну.

- Ви маєте на увазі Парламентську асамблею, говорячи "ми"?

- Так.

УКРАЇНІ ПОТРІБНА ВІЙСЬКОВА ПІДТРИМКА ДЛЯ ПЕРЕМОГИ

- І, наостанок, ще одне питання. Під час відкриття виставки "Living the War“ ви сказали, що російська агресивна війна має бути зупинена. Ми в Україні переконані, що це можна зробити лише посиленням військової підтримки України. Що ви думаєте з цього приводу?

- Я боюся, що Росія – це країна, яка прислуховується лише до військової сили, і саме тому я вважаю, що Україні потрібна військова підтримка для того, щоб виграти цю війну.

Василь Короткий, Відень

Фото: Lehtikuva, ОБСЄ, SAMI KUUSIVIRTA