Парламент Киргизстану ухвалив закон про «іноагентів»

Парламент Киргизстану (Жогорку Кенеш) у третьому, остаточному читанні ухвалив законопроєкт «про іноземних представників», який багато в чому схожий на російський закон про «іноагентів».

Про це повідомляє киргизька служба Радіо Свобода, передає Укрінформ.

За документ проголосували 66 депутатів, проти – п'ять. Зазначається, що документ ухвалили спішно, без обговорень. Ще вранці питання на порядку денному не значилося. Він набуде чинності після того, як його підпише президент.

Законопроєкт дає змогу посилити держконтроль за некомерційними організаціями (НКО). Місцеві неурядові організації, які фінансуються з-за кордону та здійснюють «політичну діяльність» у Киргизстані, будуть визнані такими, що «виконують функції іноземного представника» та будуть зареєстровані у відповідному реєстрі. Діяльність організацій, які не зареєструвалися як «іноземні представники», припинятимуть на шість місяців.

Такі НКО будуть зобов'язані складати додаткові звіти киргизькій владі і можуть піддаватися позаплановим перевіркам. Крім того, «іноземні представники» повинні будуть супроводжувати свої публікації плашкою, аналогічною російській.

Законопроєкт раніше розкритикували активісти та міжнародні організації, зокрема Human Rights Watch та Amnesty International. Вони наголошували, що закон може призвести до того, що у Киргизстані закриється більшість НКО, а міжнародні донори підуть із країни.

Делегації Європейського Союзу та посольств Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії та США у четвер зробили спільну заяву, в якій висловили стурбованість у зв'язку з ухваленням Жогорку Кенешем КР законопроєкту «про іноземних представників».

Раніше Фонд «Правова клініка «Адилет»» проаналізував цей документ та встановив, що він на 98% аналогічний російському закону «про іноземних агентів».

Як повідомлялося, законодавство про іноагентів у Росії з'явилося у 2012 році. Закон дозволив Мін'юсту визнавати некомерційні організації іноземними агентами, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначено, що дозволяє владі переслідувати організації, що працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров'я, екології, захисту прав людини.

Згодом з'явилася можливість визнавати агентами ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але "перебуває під іноземним впливом". Що саме слід вважати за іноземний вплив, російське законодавство не уточнює.

Фото: Adam Harangozó