Реакція на російські «вибори» за кордоном: «рекорд завдяки репресіям», «майже як Саддам»
Огляд ЗМІ, соцмереж, офіційних заяв та власних спостережень про те, як світ реагує на вибори в РФ, – від закордонних власкорів Укрінформу
Кореспонденти Укрінформу зібрали важливу інформацію про псевдовибори президента РФ в країнах своєї акредитації. Отже, що почули, побачили та прочитали журналісти від Пекіна до Нью-Йорка, – далі в публікації.
КИТАЙ: АНІ КОМЕНТАРІВ, АНІ ІНТЕРЕСУ
У дружньому і лояльному до РФ Китаї «виборів» Путіна в сусідній Росії «не помітили». Центральні державні ЗМІ не публікують жодних згадок про «волевиявлення» чи коментарів місцевих оглядачів із приводу цієї події в сусідній РФ. Офіційна влада мовчить, згадки про якісь «вибори» на окупованих територіях України, як і взагалі про будь-яку діяльність на цих «сірих» для Пекіна територіях, взагалі табу.
Частка китайців у соцмережах, які хоч якось цікавляться російським «волевиявленням», мізерна. Китайська влада традиційно не дозволяє росіянам масштабно проводити «свято виборів» Путіна, як і забороняє будь-які акції протесту іноземців у принципі.
Із високою упевненістю можна прогнозувати, що Китай аж ніяк не засудить «голосування» на окупованих українських територіях, визнає «результати» і привітає Путіна із ще однією «упевненою перемогою».
ТУРЕЧЧИНА: «НЕБЕЗПЕЧНІШИЙ ЗА СТАЛІНА»
Турецький державний телеканал «TRT Haber» повідомляв про те, що «вибори» супроводжувалися хаосом: на виборчих дільницях, де підпалювали та обливали фарбою урни для голосування, кидали «коктейлі Молотова», атакували виборчі дільниці, також атак зазнала електронна система голосування.
Турецький телеканал NTV та інші ЗМІ інформували про незаконне проведення Росією виборів на ТОТ, нібито атаки на виборчі дільниці на ТОТ з боку України (з посиланням на російські ЗМІ), кібератаки на електронні системи голосування. Турецькі ЗМІ також повідомляли про звинувачення з боку Путіна на адресу України у «спробах втручання у президентські вибори» та «намагання Києва перешкодити його переобранню».
У Туреччині висвітлювали протести проти переобрання Путіна на новий термін президентства, що відбувалися в інших країнах, зокрема у Франції, Великій Британії, Фінляндії та Литві. Наголошували також на тому, що дружина померлого у в'язниці російського опозиціонера Олексія Навального взяла участь в антипутінських протестах у Берліні.
Турецьке видання «Yeni Safak» у другий день виборів нагадало про те, що Путін у разі перемоги керуватиме країною ще 6 років, принаймні до 2030 року, і залишатиметься при владі «довше, ніж будь-який російський лідер з часів Катерини Великої у XVIII столітті».
У соціальних мережах під новинами про проведення «виборів» користувачі здебільшого негативно реагували на перемогу Путіна, вказуючи на недовіру до результатів голосування і на те, що Росія вже надовго або ж і назавжди переходить до ліги «країн-вигнанців», зокрема посилюючи Північну Корею та Іран. Також користувачі пригадували слова Сталіна про те, що неважливо, хто і як голосує, важливо, хто і як голоси рахує (натякаючи на недовіру до результату підрахунку голосів). Дехто з користувачів писав про неминучість третьої світової та можливу загрозу з боку Росії для самої Туреччини, необхідність військового посилення та недовіри до Москви, якій нічого не завадило напасти на Україну після багатьох років «братерства та дружби».
«Путін у 100 разів небезпечніший за Сталіна», «своїм вибором росіяни поставили під загрозу все людство», «росіяни живуть у космосі, якщо вірять у свої вибори», «вибори в Росії – безкоштовний театр для виборців», «Путін нічим не відрізняється від Кім Чен Ина», «усім відомо, що виборів не було, було оголошення готового рішення», – йдеться у коментарях під новинами про «вибори» в Росії. Також користувачі соцмереж висловили занепокоєння посиленням «альянсу» Росії та Китаю з наступним президентським терміном Путіна та негативни вплив на світову безпеку.
У соцмережах також нагадують про результат виборів президента Іраку в 2002 році, коли Саддам Хусейн «отримав» 100% голосів виборців, та порівнюють цей результат з нинішнім результатом голосування за Путіна – «майже як Саддам», «повторення «свята демократіі» 2002 року».
КРАЇНИ БАЛТІЇ: «ВІЙНА АДРЕС» І УВАГА НА ПРОТЕСТИ
Країни Балтії про «вибори» у РФ все знають, тому більше цікавляться протестом.
Після 24 лютого 2022 року російські та відкрито проросійські медіа заборонені для поширення (місцеві спецслужби слідкують за цим). Отже, на цих «виборах» головну увагу приділяли тому, як саме відбуватиметься голосування на закордонних російських дільницях у Латвії, Литві й Естонії. Зазначалося, що кількість та розташування виборчих дільниць стали додатковим нагадуванням про те, як знизився рівень дипломатичного представництва РФ у Балтії. Адже нині вже закриті консульства (і потенційні виборчі дільниці) у Даугавпілсі та Лієпаї (Латвія), Клайпеді (Литва), Нарві (Естонія).
З останнім містом – окрема історія, адже через однойменну річку від Нарви – російський Івангород. Тому російський МЗС для створення гарної картинки, як палко бажають мешканці Естонії з російськими паспортами підтримати Путіна, окремо запросило всіх перейти через КПП на мосту та проголосувати в Івангороді. Естонські прикордонники нагадали про безглуздість (у сенсі відсутності вибору на «виборах») та про ризики переходу прикордонним мостом на той бік.
Також зовнішньополітичне відомство країни-агресора від п’ятниці одразу ж радісно поширювало в соцмережах фотографії нарвитян, що голосують. У самих же країнах Балтії взяти участь у виставі «вибори президента РФ» можна було тільки в будівлях посольств у трьох столицях. І лише в неділю, а не в усі три дні (як у РФ). Через це в Латвії стався інцидент у п’ятницю зранку, 15 березня. До посольства Ерефії прийшли кілька людей і вимагали дати їм проголосувати, що було неможливо за визначенням. Двоє з присутніх проігнорували вимогу правоохоронців надати документи, агресивно чинили опір. Потім з криками впали на землю. Обох доставили до відділку поліції для подальших процесуальних дій, які тривають.
У зв'язку з голосуванням преса згадала про «війну адрес», яка почалася у 2022 році між російськими посольствами в Ризі, Вільнюсі та столичними меріями. Річ у тім, що офіційна адреса цих дипломатичних установ така: Вільнюс, вул. Героїв України, 2 (навпроти посольства – ще й Сквер Бориса Нємцова); Рига, вул. Незалежності України, 2. Проте російське МЗС використовує старі назви, що протирічить місцевим нормам. Та росіяни, прикриваючись Віденською конвенцією, далі їх порушують. (Були розмови про те, щоб поміняти адресу посольства РФ і в Таллінні. Але там воно розташоване в центрі старого міста. Тому в підсумку місцева влада вирішила все ж не міняти багатовікову назву).
Латвійська влада завчасно попередила: правоохоронці перевірятимуть документи у тих, хто прийде на голосування, зокрема дивитимуться на коректність оформлення віз і посвідок на проживання в Латвії. Водночас зазначалося, що процедура є дзеркальною, оскільки такі самі перевірки проводили російські відомства, коли громадяни Латвії ходили голосувати на виборчі дільниці в РФ.
В останній день голосування, 17 березня, головна увага преси країн Балтії була присвячена репортажам з акцій протесту навпроти посольств РФ у Ризі, Вільнюсі й Таллінні, які відбувалися в рамках всесвітньої акції «Полудень проти Путіна».
ПОЛЬЩА: ЩЕ ОДИН ПРОЯВ АКТУ АГРЕСІЇ ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
Якщо стисло, то польські ЗМІ про «вибори» в Росії писали таке: без обмеження термінів та альтернативи Путіну.
У польському публічному просторі так звані вибори в Росії не спричинили жодного ажіотажу з огляду на передбачуваність результатів. МЗС Польщі повідомило, що так звані президентські «вибори» в Росії не були «легальними, демократичними і чесними», Варшава не визнаватиме їх проведення на окупованих територіях України, Молдови та Грузії.
Представник Польщі при ООН Кшиштоф Щерський раніше, під час виступу на Радбезі, наголосив, що старанно інсценізовані президентські «вибори» в Росії, які Польща сприймає як плебісцит підтримки політики Путіна, є ніщо інше, як ще один прояв акту агресії, цього разу – політичного характеру. Він сказав, що Варшава рішуче засуджує проведення «виборів» на окупованих територіях України, а вся міжнародна спільнота має засудити цей акт політичної агресії проти України.
Як зауважило польське інформагентство PAP, «вибори» в Росії відбулися через два роки після початку повномасштабної агресії Росії проти України і місяць після смерті у в’язниці лідера опозиції Олексія Навального. Агентство наголосило, що ці «вибори» є без обмежень на кількість президентських каденцій і без альтернативи для Путіна. Зауважено, що розтягнення голосування на три дні й можливість голосування поза виборчими дільницями послабило громадський контроль та змогу спостереження за виборами. Крім того, електронне голосування дало широке поле до зловживань, а в підсумку – до фальсифікації виборів.
Польська «Gazeta Wyborcza» наголосила, що в російських «виборах» лише одне було безсумнівне – перемога Путіна, який подбав про те, щоб не мати жодних серйозних конкурентів, і не дав можливості проведення будь-якої виборчої кампанії. Газета звернула увагу на численні спроби саботажу на виборчих дільницях – підпали урн, обливання бюлетенів зеленою фарбою тощо. «Gazeta Wyborcza» повідомила, що на окупованих територіях України Росія навіть не намагалася створити ілюзію нормальних виборів: так звані члени «виборчих» комісій ходили в доми у військовому супроводі і примушували людей голосувати за Путіна.
АВСТРІЯ: «ЛИШЕ ЗАВДЯКИ РЕПРЕСІЯМ, ПРИМУСУ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЯМ»
Австрійські ЗМІ на щоденній основі інформували про хід так званих президентських виборів у Росії, звертаючи увагу на відсутність їхнього вільного та чесного характеру. Зокрема, головний австрійський телерадіомовник ORF перед початком «виборів» опублікував, у ніч на 15 березня, на своєму сайті статтю під назвою «Путін переобирається», в якій було вказано на те, що президентські «вибори» в РФ не є вільними, і що, «судячи з усього, приблизний результат «виборів», до яких не було допущено жодного представника опозиції, вже визначено». Також було спрогнозовано, що влада заявить про високу явку виборців, оскільки це «надзвичайно важливо для Кремля як інструмент пропаганди під час війни».
У подальшому ORF повідомляв, що «день відкриття голосування супроводжувався протестами та арештами», і що на ряді виборчих дільниць у різних містах і регіонах були здійснені «акти вандалізму», підпал пляшок із запалювальною сумішшю та феєрверків, а також обливання фарбою скриньок для голосування.
Також ORF інформував, що другий день «виборів» у Росії, як і перший, проходив у надзвичайному стані – «теракти в Україні, атаки на російській території та, як стверджується, на виборчу систему Москви». Зокрема, вказувалося на те, що після того, як у п'ятницю російська армія атакувала портове місто Одесу, «проукраїнські підрозділи» атакували об'єкти на російській території у Бєлгородській і Курській областях.
Австрійське інформагенство АРА , яке щодня висвітлювало хід «виборів» в РФ, у неділю пізно ввечері повідомило про присудження «виборчою комісією» РФ перемоги Путіну з рекордним результатом у 88%. У новині звертали увагу на те, що, як оцінюють критики, цей «рекордний результат» був досягнутий «лише завдяки репресіям, примусу та фальсифікаціям».
Оглядачі назвали голосування в Росії, яке супроводжувалося протестами, недемократичним, оскільки «жодному справжньому опозиційному кандидату не було дозволено балотуватися».
Водночас звернули увагу на те, що «у Росії відсутня свобода зібрань», «незалежні ЗМІ зазнають політичних переслідувань», а ті, хто критикують війну Путіна проти України або владний апарат, ризикують отримати покарання, зокрема тюремне ув'язнення.
АРА звернуло увагу й на те, що так звані президентські вибори проходили й на окупованих територіях України, що засудили Україна та інші країни. На цьому тлі, зокрема, було наведено заяву Президента України Володимира Зеленського, який у неділю в коментарі сказав, що «ця фальсифікація виборів не має і не може мати жодної легітимності», а Путін повинен опинитися на лаві підсудних в Гаазі.
Австрійське інформагентство також інформувало про те, що «голосування за п'ятий президентський термін для лідера Кремля Володимира Путіна, організоване важкою рукою російського силового апарату, супроводжувалося значною хвилею протестів з боку тисяч опонентів багаторічного президента». Попри спроби залякування з боку влади, люди зібралися біля виборчих дільниць близько 12:00 в останній день голосування, в неділю, після чого десятки з них було затримано.
Згідно з інформагентством, також у Відні пройшов тихий протест перед посольством РФ, коли майже 1300 осіб зібралося близько полудня перед російською дипмісію у «чергу для голосування».
Австрійська провідна газета «Die Presse» у неділю ввечері опублікувала статтю своєї московської кореспондентки Інни Гартвіч із заголовком «88 % за Путіна: десятки тисяч росіян були на заваді фіктивним виборам». У матеріалі зазначалося, що так звані вибори президента РФ не були ані вільними, ані чесними і є найбільш зманіпульованими «виборами» в країні за останні 30 років. Водночас десятки тисяч людей зібралися опівдні у самій Росії та за кордоном біля виборчих дільниць на знак протесту проти Путіна.
НІМЕЧЧИНА: «ІНСЦЕНОВАНА АКЛАМАЦІЯ ДЕСПОТА»
У Німеччині уважно слідкували за «псевдовиборами» в Росії, з огляду як на історичні зв’язки між країнами і нинішню роль ФРН у допомозі Україні у боротьбі з російським агресором, так і через величезну кількість росіян, які живуть у Федеративній Республіці.
Офіційно оцінили це дійство в МЗС через соцмережу X: «Псевдовибори в Росії не є ані вільними, ані чесними, результат нікого не дивує. Правління Путіна є авторитарним, він спирається на цензуру, репресії та насильство. «Вибори» на окупованих територіях України є недійсними і черговим порушенням міжнародного права», – йдеться у дописі.
Член бундестагу і Парламентської асамблеї ОБСЄ Робін Вегенер назвав те, що відбулося, «інсценованою акламацією деспота». «Вибори» президента Росії не мають нічого спільного з чесними та вільними виборами відповідно до стандартів ОБСЄ», – наголосив «зелений» політик.
Більшість видань звертають увагу, що попередній результат є рекордним для Путіна, але досягнутий він був через «хитрощі та маніпуляції», зазначає «Frankfurter Rundschau». Також ЗМІ зазначає, що до голосування за п’ятий термін президентства Путіна, яке супроводжувалося численними протестами, жодного реального опозиційного кандидата не допустили, а міжнародні спостерігачі засудили «вибори» як «фарс».
«Незалежні спостерігачі вказали на систематичне шахрайство, яке стоїть за цією високою цінністю для Путіна», – пише «Welt». Газета зауважує, що Путін може розраховувати на майже радянський результат виборів. «Скандально хороший результат» має на меті продемонструвати, що за Путіним і його війною стоять росіяни, зазначає автор замітки.
Центральна виборча комісія порахувала мільйони голосів з окупованих територій України, де людей буквально змушували голосувати, а представники окупаційної влади ходили від хати до хати з урнами у супроводі озброєних солдатів. Путін, вважає автор, насамперед стурбований встановленням внутрішньої легітимності. «Прагнення Путіна до легітимності мало бути триденним фестивалем з концертами на виборчих дільницях, виступами костюмованих акторів і конкурсами, які обіцяли «мільйонні призи», – йдеться у матеріалі. Але цю фестивальну атмосферу, заплановану путінськими виборчими стратегами, зривали частіше, ніж будь-коли раніше. Чимало людей долучилися і до заклику вдови вбитого опозиціонера Олексія Навального прийти на виборчі дільниці опівдні.
Видання «t-online» дало в неділю великий репортаж про неочікуваний візит у Берлін того дня самої Юлії Навальної. На запитання журналістів вдова не відповідала, але охоче фотографувалася з демонстрантами перед російським посольством, багато з яких мали українську символіку.
За даними поліції, біля російського посольства в Берліні Унтер-ден-Лінден зібралося загалом близько 2 тисяч виборців і до 800 демонстрантів, їх розділяв паркан. Останні встановили зображення президента Росії Володимира Путіна, який сидить у ванні в українських національних кольорах і омивається кров'ю.
НІДЕРЛАНДИ: «ЧЕКАЄМО НА ПУТІНА В ГААЗІ»
У Нідерландах перед посольством Росії в Гаазі росіяни, охочі взяти участь у «президентських виборах» вишикувалися у величезну чергу. Біля входу був напис «Ждём Путина в Гааге!», а також фото Навального та квіти. Навпроти посольства РФ майорів прапор України завдовжки 20 метрів, який місцеві жителі-нідерландці щодня вивішують і пильнують.
У Нідерландах заздалегідь упевнені в результатах голосування, адже російська диктатура давно не має нічого спільного з демократією, зокрема із процедурою відкритих і конкурентних виборів, і для переобрання Путіна було зроблено все можливе. «Путін багато зробив для свого переобрання. Від перешкоджання незалежним спостерігачам до вилучення інших кандидатів. І Путіна, як очікують, успішно буде переобрано», – повідомляло нідерландське «rtlnieuws».
Водночас телерадіокоманія NOS звертала увагу, що жителів тимчасово окупованої території України примушують брати участь у переобранні Путіна. «Не тільки Росія мала голосувати цими вихідними на президентських виборах, результат яких уже визначений. На окупованих територіях України, які Москва називає російськими, теж були відкриті виборчі дільниці, щоб забезпечити переобрання Путіна», – йдеться у повідомленні. Також зазначалося, що необов’язково йти на виборчу дільницю, адже є «пересувні виборчі дільниці», що рухаються від будинку до будинку та збирають голоси. Це відбувається під тиском, адже за процесом спостерігає озброєний військовий. «Тож про вибори, що заслуговують на довіру, не може бути й мови. Той самий метод використовували для «референдуму» про приєднання до Росії 2022 року», – зазначалося в матеріалі NOS. «Психологічний тиск на нас дуже посилюється», – наводило ЗМІ слова українського жителя окупованого міста Мелітополя, який задля безпеки побажав залишитися анонімним. Зазначалося також, що зображення місцевих мешканців, які голосують в окупованих регіонах Донеччини, Луганщини та Херсонщини, використовують для пропаганди в РФ як «доказ» задоволення життям.
Посол Королівства Нідерландів в Україні Єннес де Мол у соцмережі Х наголосив, що тимчасово окуповані території Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя, Автономна Республіка Крим – це Україна. «Фіктивні «вибори» Росії на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та порушують міжнародне право. Неповага до суверенітету України – ще одне грубе порушення Статуту ООН. Це все російський фейк», – написав він.
Також депутат Дерк Босвейк із партії «Християнсько-демократичний заклик» (CDA) у соцмережі Х запостив відео, як озброєний російський військовий відхиляє завісу та заходить у кабінку для голосування під час заповнення виборцем бюлетеня. Відео нідерландський депутат підписав: «На щастя, є ще завіса».
Депутат від партії VVD («Народна партія за свободу і демократію») Рубен Брекельманс у соцмережі Х написав, що «російські «вибори» вже є великим скандалом, особливо на окупованих територіях України». Він закликав визнати ці «вибори» нелегітимними та рішуче їх засудити. «Я сподіваюся, що вся Палата представників проголосує за цю постанову у вівторок!» – написав він.
БЕЛЬГІЯ: «ТОТАЛЬНО КОНСОЛІДОВАНА АВТОКРАТІЯ»
Бельгійське видання «La Libre» констатує, що, за попередніми підсумками екзит-полів, чинний президент РФ Путін очікувано досягає «тріумфальної» перемоги з показником понад 87 % голосів виборців за його кандидатуру. Водночас журналісти констатують діаметрально протилежні оцінки цього дійства з боку різних політичних сил.
«Президент України Володимир Зеленський заявив у неділю, що Володимир Путін, на шляху до перемоги у президентських «виборах», що проводяться в Росії без опозиції, є «сп’янілим від влади» та хоче «правити вічно»…. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв привітав Путіна з «блискучою перемогою»… Водночас команда Навального заявила, що результати «виборів» та рейтинг Путіна не мають жодного зв’язку із реальністю».
Європейське видання «Politico» констатує, що, незважаючи на оголошену перемогу Путіна з показником підтримки у майже 88%, тисячі людей протестували на виборчих дільницях як в Росії, так і в посольствах на територіях інших країн. Видання зазначає, що всі люди, які могли становити конкуренцію для Путіна, були усунуті від участі у виборчому процесі задовго до початку голосування.
Водночас видання зазначає, що оголошений результат, разом із задекларованою явкою виборців у 73,33%, свідчить про найбільшу кількість голосів, які Путін отримував на будь-яких з п’яти президентських виборів, що відбулися в Росії з 2000 року. Де-факто три дні «виборів» були проявом пропутінської мобілізації та випробуванням «на лояльність» до влади та до путінської війни проти України для усього державного апарату РФ.
За висновком «Chatham House», результати цих виборів перетворили Росію на «тотально консолідовану автократію». Безпрецедентного рівня сягнуло й використання адміністративного примусу, – державні службовці були вимушені звітувати про результати власного голосування та навіть приводити на виборчі дільниці членів своїх родин.
Водночас у двадцятити регіонах Росії спостерігали численні випадки підпалу або залиття фарбою виборчих урн. Найбільш масованих форм протест проти несправедливих виборів відбувся 17 березня, під час організованої прихильниками Олексія Навального акції «Опівдні проти Путіна». На думку авторів статті, таке дійство мало на меті поставити під сумнів легітимність Путіна в самій Росії та за її кордонами.
ФРАНЦІЯ: БЕЗ ВІТАНЬ І ВИЗНАННЯ ПСЕВДОВИБОРІВ НА ТОТ
Офіційну позицію Франція висловила у заяві МЗС: «Франція бере до відома очікувані результати президентських «виборів», згідно з якими В. Путін залишається президентом на п'ятий термін, та наголошує, що ніколи не визнає результати так званих виборів на тимчасового окупованих українських територіях».
«Франція засуджує організацію так званих виборів на тимчасово окупованих нею українських територіях: в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також в певних районах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей», – наголошує МЗС.
Франція також ніколи не визнає проведення та результати цих так званих виборів та підтверджує свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України.
«Франція засуджує створення Росією виборчих дільниць у сепаратистських регіонах Абхазії та Південної Осетії, а також у Придністровському регіоні Республіки Молдови без згоди грузинської та молдовської влади», – повідомляє головний офіс французької дипломатії. Водночас там привітали «мужність багатьох російських громадян, які мирно продемонстрували свою незгоду» у день «виборів».
Напередодні президент Франції Емануель Макрон в інтерв’ю «Le Parisien» заявив, що не вітатиме Путіна з перемогою на так званих виборах. «Смерть Олексія Навального і заборона діяльності всіх його опонентів означають, що ми не можемо привітати когось з «виборами», обірваними смертю тих, хто боровся за плюралізм в Росії», – сказав він.
КАНАДА: РЕАКЦІЯ ЩЕ ДО ВИБОРІВ
Цьогорічні президентські «вибори» у РФ висвітлювали канадські ЗМІ досить мляво. Більшість матеріалів із цього приводу – передруки міжнародних агентств («Reuters», AP). Власні матеріали переважно стосувалися ходу голосування й підготовки до нього у посольстві та консульствах РФ, а також акцій протесту.
Приміром, в Оттаві відносно широко обговорювалося відхилення місцевою поліцією запиту опозиційної російської групи на проведення неофіційного екзит-полу біля посольства РФ. Загальна тональність висвітлення була критичною, хоча й зваженою.
Відверто пропутінської позиції жодне із ЗМІ не займало. Слід відзначити, що всі російські державні пропагандистські ЗМІ перебувають під дією канадських санкцій, тому мовлення в країні не ведуть.
Щодо офіційної реакції, то МЗС Канади ще в п’ятницю (15 березня) виступило із заявою, в якій засудило проведення російських «виборів» на тимчасово окупованих територіях України.
У соцмережах більшість дописів стосувалися процесу голосування за кордоном, адрес виборчих дільниць, необхідних документів тощо. Значна кількість дописувачів стверджувала, що не братиме участі у голосуванні, результати якого визначені наперед.
США: «НА ТЛІ БЕЗЖАЛЬНИХ РЕПРЕСІЙ» ТА ПІД ДУЛАМИ АВТОМАТІВ
Офіційна влада США засудила так звані вибори російського президента на тимчасово окупованих територіях України ще до початку їх проведення. Зокрема, у четвер Державний департамент наголосив, що фіктивні вибори «підривають суверенітет, територіальну цілісність і політичну незалежність України». Також речник Держдепу Метью Міллер заявив, що Сполучені Штати Америки не визнавали й ніколи не визнають легітимність чи результати фіктивних голосувань на окупованих українських територіях.
«Сполучені Штати Америки і надалі використовуватимуть всі доступні інструменти для притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за дії, які підривають суверенітет, територіальну цілісність або політичну незалежність вільних країн, зосібна тих, хто є спостерігачами на фіктивних виборах Кремля на окупованих частинах України», – заявили у цьому зв’язку в Держдепі.
Крім того, увагу на нелегітимні дії Росії звернули й провідні американські ЗМІ. Наприклад, телеканал CNN у суботу повідомив американцям офіційну позицію українського уряду, який закликав мешканців ТОТ ігнорувати псевдовибори. «Для Києва та його міжнародних союзників це голосування розглядається як подальша спроба РФ створити видимість легітимності їхнього контролю над захопленою українською територією», – зауважує телеканал.
Газета «The Washington Post» наголошує, що голосування на «виборах» Путіна проходять під дулами автоматів. «Українців на територіях, окупованих російськими військовими, примушують голосувати на «виборах» президента РФ під наглядом озброєних солдатів у масках, які супроводжують представників виборчих органів, ходять від дому до дому, стукають у двері, намагаючись примусити до голосувань», – пише видання.
Також газета нагадує, що організація росіянами «виборів» на ТОТ є порушенням міжнародного права. Тож РФ була засуджена в заяві в ООН за її «явну зневагу до принципів суверенітету й територіальної цілісності».
Інформагентство «Associated Press» пише про голосування по всій Росії. «Вибори відбуваються на тлі безжальних репресій, які придушили незалежні ЗМІ та відомі правозахисні групи. Найзапекліший ворог Путіна, Олексій Навальний, помер в арктичній в’язниці в лютому, а інші критики – або у в’язниці, або у вигнанні», – зазначає агентство.
Воднораз агентство звертає увагу, що 71-річний Путін протистоїть трьом «символічним суперникам» із дружніх Кремлю партій, які не критикують його та підтримують вторгнення в Україну.
У публікації також йдеться, що в усіх виборчих округах встановлено жорсткий контроль, але попри це в п’ятницю та суботу були повідомлення про пів дюжини випадків вандалізму на виборчих дільницях. Зокрема, йшлося про підрив запалювальної бомби та псування фарбою урн для голосування.
ООН: СПРОБИ РОСІЇ ПРОВЕСТИ ВИБОРИ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ Є НЕПРИЙНЯТНИМИ
На прохання власкора Укрінформу прояснити позицію Генсека Антоніу Гутерреша щодо цього питання його речник Стефан Дюжаррік заявив таке: «ООН залишається непохитно відданою суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї».
За словами Дюжарріка, Гутерреш наголосив, що спроба незаконної анексії регіонів України не має жодної юридичної сили згідно з міжнародним правом.
У п’ятницю на засіданні Ради Безпеки, що відбулося на запит України, заступниця генсека з політичних питань Розмарі Дікарло повторила позицію секретаріату ООН стосовно цього питання. «Спроби Росії провести президентські вибори… 15–17 березня в районах України, що перебувають під контролем РФ, є неприйнятними», – сказала вона.
Майже всі члени Радбезу засудили електоральні потуги Росії на окупованих територіях.
Засідання РБ показало цілковиту ізоляцію РФ. «На цьому засіданні не було жодної делегації, яка б знайшла бодай одне слово підтримки незаконних спроб Росії організувати вибори на тимчасово окупованій території України», – заявив постпред України при ООН Сергій Кислиця. Також він закликав міжнародну спільноту рішуче засудити незаконні спроби Росії імітувати президентські «вибори» на тимчасово окупованих територіях, утриматися від визнання їхніх результатів і запровадити санкції щодо осіб, причетних до їх організації та проведення.
Того самого дня майже 60 країн ООН підписали заяву, у якій рішуче засудили дії Росії, наголосивши, що такі «вибори» не мають жодної юридичної сили.
***
У неділю біля російського генконсульства у Нью-Йорку, на Мангеттені, людно й гамірно. Довжелезна вервечка учасників дійства, яке в РФ називають «виборами президента», зміїться довкола всього блоку, розтягнувшись на багато сотень метрів. Але більшість «виборців», а це тисячі людей, прийшли сюди, за їхніми словами, для участі в акції «Полудень проти Путіна».
- За кого голосуватимете? – запитав власкор Укрінформу в Нью-Йорку в пані, яка натхненно розмовляла про щось зі своїми сусідами в черзі.
- А чого ви запитуєте? – у голосі напруга.
- Я український журналіст, – кажу. – Цікавлюся процесами в Росії.
- Так би й зразу сказали! Я сюди прийшла, як і більшість цих людей, для участі в «Полудень проти Путіна». Адже Путін має сидіти у в’язниці, а не в Кремлі.
Звуть її Олександра, вона москвичка, вісім років живе у США.
- То гадаєте, що ваша акція наблизить Путіна до в’язничної камери?
- Так! – вигукує чоловік, поки Олександра добирає слова. – Кожен крок проти Путіна наближає його до Гааги!
- То як ви голосуватимете, що ставитиме в бюлетенях?
- Псуватимемо, – каже Олександра. – В ідеалі – домогтися другого туру, але ми розуміємо, що цього не буде. То принаймні вони побачать, як багато людей не хочуть п’ятого терміну Путіна.
- І доповідатимуть про це в Москву, – додає чоловік, якого звуть Влад (виїхав з Росії 15 років тому). – А ця інформація неодмінно пошириться з владних кабінетів. Усі побачать, що Путін – самозванець.
Наприкінці дня я зателефонував Олександрі. Сказала, що вистояла в черзі п’ять годин. Переважна більшість тих, хто прийшов до консульства, – її однодумці. Вони також зібрали сотні підписів під зверненням до Конгресу США з проханням не визнавати Путіна президентом Росії.
Пекін – Анкара – Рига – Варшава – Відень – Берлін – Гаага – Брюссель – Париж – Оттава – Вашингтон – Нью-Йорк