Європейський Союз: випробування на зрілість

Глобальні проблеми потребують відповідальних рішень. Як ЄС компенсує затягування з наданням Україні допомоги США

Сьогодні поговоримо більш детально про Європейський Союз, про те, як Європа об’єднується, щоби протистояти загрозам, і як Європейський Союз допомагає Україні. Для цього є кілька причин і кілька подій, які відбулися останніми днями, і ще триватимуть 21–22 березня у Брюсселі.

У ці ж дні березня відбувається відзначення 10-ї річниці підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Цей документ був підписаний 10 років тому в Брюсселі, одразу після Революції Гідності, і цей акт поставив крапку на спробах колишнього президента-втікача затримати рух України до Європейського Союзу.

Це було 10 років тому, вже 10 років триває російська агресія, але якщо подивитися на події десятирічної давності, і те, що відбувається зараз, можна побачити, що Європейський Союз став зовсім іншим. Велика війна і повномасштабна агресія Російської Федерації проти України змусила багато речей переосмислити, подивитися на світ інакше, а Європейському Союзу допомогло прийняти такі рішення, які докорінно змінюють як його роль у світі, так і можливості щодо забезпечення власної оборони і допомоги Україні.

21–22 березня – Європейська Рада, це важливий форум, саміт Європейського Союзу, до якого Європа йшла упродовж декількох етапів. Цього разу Європейська Рада також буде приймати рішення, які безпосередньо стосуються допомоги Україні та посилення спроможностей ЄС в галузі оборони. У ці ж дні, 21–22 березня, в українській столиці – Київський безпековий форум, вже 16-й такий захід, який організує фонд «Відкрий Україну». І цього року він присвячений саме 10-річчю підписання політичної частини Угоди про асоціацію.

Отже, з чим приходить Європейський Союз до чергового етапу, що відбулося напередодні і чого ми очікуємо у майбутньому? У цьому зв’язку варто згадати кілька подій, які пов’язані між собою і пов’язані з тим, які умови складаються зараз, коли американська допомога затримується, а Україна потребує підтримки щодня, постійно і регулярно. Як Європейський Союз реагує на ситуацію і як приймає рішення, щоб забезпечити Збройні сили України всім необхідним, тримати оборону і розвивати спроможності наших Збройних сил.

На жаль, ситуація в Сполучених Штатах Америки з голосуванням за пакет допомоги Україні і далі залишається невизначеною. На жаль, після того, як псевдовибори відбулися в Росії, диктатор має ще більші амбіції і наміри, які він, власне кажучи, вже давно не приховує. Путін зараз вважає, що отримав карт-бланш діяти так, як йому здається правильним, щоб повернути імперську роль Росії в Європі і в світі. Протистояти цьому необхідно, для цього потрібні спільні дії і спільні зусилля.

Веймарський трикутник. Фото: dpa

Варто розглянути кілька подій, і першою з них по часу був саміт Веймарського трикутника. Ця політична організація об’єднує Францію, Федеративну Республіку Німеччину і Польщу. Лідери цих трьох держав збиралися минулого тижня для того, щоб обговорити, зокрема, допомогу Україні і підтримку нашої держави у протистоянні агресії. Цей форум є важливим, оскільки ці три країни Європейського Союзу відіграють особливу роль у складі ЄС і впливають на прийняття багатьох рішень.

Для України також важливо, що Польща, як член Веймарського трикутника, є найближчим нашим сусідом і має, як і Україна, безпосередній кордон з агресором. А Франція і Німеччина є найбільш потужними в економічному плані й в сенсі можливостей нарощування оборонної промисловості країнами в Європі, отже, також безпосередньо залучені до тих процесів, які відбуваються в Європейському Союзі.

Головний меседж, який лідери країн Веймарського трикутника адресували світові, передусім Україні, Європі, але також і Москві, був дуже простим: наша єдність є нашою силою. Отже, лідери Веймарського трикутника зробили наступні кроки для того, щоб зміцнити єдність, консолідувати європейські країни, консолідувати їх у зусиллях допомогти, наростити підтримку України.

Одним з таких конкретних кроків стало створення нової профільної коаліції – Коаліції далекобійних ракет. Про це було заявлено після зустрічі Веймарського трикутника, і це саме те, що вкрай необхідно. Після чергової масової ракетної атаки на Київ ми бачимо, що ворог не заспокоївся, має спроможності і, на жаль, буде повторювати атаки. Ця загроза нікуди не зникла, їй треба протидіяти, отже треба посилювати спроможності протиповітряної оборони.

Фото: picture alliance / dpa

Важливим було й те, що лідери трьох країн – Макрон, Шольц і Туск – обговорили можливість використання прибутків від заморожених активів РФ, які зберігаються в Європі, для підтримки України. І ця можливість нарешті стає реальною. Більше того, йдеться не про спрямування прибутків на проєкти допомоги чи підтримки України, а використання цих коштів саме для воєнної підтримки України, для закупівлі озброєнь і для передачі їх Україні.

Йдеться про досить вагомі суми, які також будуть використані для того, щоб посилити обороноздатність нашої держави. Важливим також було рішення лідерів країн Веймарського трикутника про те, що необхідно оборонну промисловість розвивати спільно з Україною і на території України. Ці проєкти також розвиваються, вони вже працюють, ми зараз не можемо і не будемо розкривати всі такі можливості, але вони активно використовуються.

Час від часу з’являються повідомлення про те, що Україна збільшує власне виробництво боєприпасів, що також в умовах тих процесів, які відбуваються у світі, не так просто, оскільки існують дефіцити і проблеми логістики. Проте наші власні спроможності розвиваються, у т.ч. й завдяки рішенням, які приймаються лідерами Європейського Союзу та Веймарського трикутника.

Треба сказати, що після саміту Веймарського трикутника вже відбулася зустріч міністрів оборони Німеччини і Польщі, які заявили про те, що наприкінці березня буде активована коаліція бронетехніки для України. Ця коаліція існує і створена в рамках Рамштайна, отже, чекаємо на те, що і тут наші спроможності будуть посилені.

Також міністри оборони Польщі та Німеччини заявили про рішення сформувати сили швидкого реагування в Європі, основою цих сил стануть контингенти Німеччини і Польщі, по 2,5 тис. військовослужбовців, які вже на липень будуть готові до взаємодії і нарощування спроможностей.

Це конкретні рішення, за якими будуть наступні кроки і наступні зустрічі та пошук додаткових спроможностей. Зокрема, вже оголошено про те, що міністри оборони країн Веймарського трикутника зустрінуться у травні у Вроцлаві, також відомо, що наступний саміт Веймарського трикутника буде в Польщі у червні.

Чому окремо варто зупинитися на рішеннях Веймарського трикутника і чому він для нас є таким важливим? По-перше, завдяки тій ролі, яку ці три країни відіграють в Європейському Союзі, а також завдяки тим спроможностям і можливостям, які вони мають у галузі оборонної промисловості, в галузі виробництва зброї та боєприпасів.

Важливо, що таке виробництво всі три країни готові розвивати спільно з Україною, в т.ч. і на нашій території, там, де це можливо, і в тих обсягах, які можливі зараз і будуть нарощуватися у майбутньому.

Ця зустріч лідерів Веймарського трикутника відбулася напередодні чергового засідання Рамштайна, контактної групи з оборони України. Рамштайн провів свою 20-ту зустріч, цього разу це була зустріч не онлайн, всі міністри зібралися на авіабазі Рамштайн у Німеччині, після тривалої відсутності участь взяв і міністр оборони Сполучених Штатів Америки.

Фото: APA/dpa/Uwe Anspach

Зустріч була важливою, оскільки в Рамштайні оцінювалися всі додаткові можливості і спроможності, які необхідно задіяти на той період, поки рішення в Сполучених Штатах відкладається, і не відомо, коли буде прийняте. Єдність, спільність, взаємодія – це також головний підсумок Рамштайна, крім тих додаткових оголошень про додаткову підтримку, які зробили декілька країн.

Важливо, що цей рух військової допомоги і рух боєприпасів не припиняється, він постійно триває, збільшується і буде збільшуватися, оскільки вже необхідні фінансові внески зроблені для того, щоб забезпечити виконання проєкту, запропонованого президентом Чехії, про придбання і надання Україні великої кількості снарядів калібру 155 мм. Оскільки таку кількість боєприпасів виготовити за короткий час в Європі, на європейських потужностях, неможливо, цей фонд створений і кошти зібрані спеціально для того, щоб закупити потрібні боєприпаси за межами Європейського Союзу. І це рішення ухвалено, очікуємо вже незабаром постачання цих так необхідних боєприпасів.

Ллойд Остін на цьому засіданні заявив, що коаліція продовжить залишатися об’єднаною проти Путіна. Це головна мета створення такого формату і зміст його роботи – забезпечувати планове надходження техніки і боєприпасів, які необхідні Україні для виконання наших завдань.

Те саме сказав і Міністр оборони України Умєров після засідання. Він зазначив, що боєприпаси – те, чого критично потребують наші воїни, і ці боєприпаси будуть надходити. За словами Умєрова, також ухвалені рішення про постачання більшої кількості ракет для систем протиповітряної оборони, ми бачимо, що це також необхідно тут і зараз.

Отже, 20-те засідання Рамштайна відбулося. Відбулось також інше засідання в Брюсселі, яке є важливим не тільки в плані оборони, але зараз все пов’язано з обороною, тому про нього варто сказати, – це 9-те засідання Ради асоціації Україна-Європейський Союз. Цей формат виник якраз у результаті підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, і в цьому форматі розглядаються плани, їхнє виконання і потреби підтримки України для того, щоб Угода про асоціацію виконувалася в повному обсязі.

Важливими були заяви, які зробили Прем’єр-міністр України, який очолював українську делегацію, заяви Високого представника Європейського Союзу Бореля, заяви Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. І найбільш вагомим з цих рішень і заяв, які лунали в Брюсселі після закінчення Ради асоціації Україна–ЄС, були заяви про створення спеціального інструменту в рамках Європейського фонду миру. Це Фонд підтримки України, і цей фонд –значний внесок в оборону України, розмір його щорічно буде складати додатково 5 млрд євро.

Крім того, говорилося про те, що використання прибутків від заморожених активів Росії, які зберігаються на території країн Європейського Союзу, будуть використані для закупівлі зброї для України. Сподіваємося, що Європейська Рада цими днями схвалить таке рішення, і ці додаткові кошти в обсязі до 3 млрд євро щорічно також будуть використані для посилення наших спроможностей.

В цілому, як заявив Високий представник Європейського Союзу, на підтримку оборони України вже на цей рік окремі країни Європейського Союзу заявили про свої зобов’язання на суму в 20 млрд євро. Це додатковий ресурс, який вкрай необхідний, особливо в цей період, поки ми чекаємо на рішення, які мають бути прийняті у Вашингтоні. Європейська Рада має схвалити ці додаткові рішення.

Відомо, що до цього засідання Шарль Мішель, Президент Європейського Союзу, звернувся до лідерів країн ЄС, і в цьому зверненні він наголосив, що Європейський Союз і країни Європейського Союзу мають серйозно сприймати Російську Федерацію як воєнну загрозу і готуватися до усіх можливих сценаріїв.

І це так, на жаль. Зараз ми живемо в тому світі і в тих умовах, коли агресор не припиняє планувати нові кроки, і немає ніяких гарантій, що напад на Україну стане тією точкою, яка буде найвищим елементом напруги, і після перемоги України Росія відмовиться від своїх подальших планів. Це не так, більше того, ми чуємо з Москви дедалі більш тривожні та безглузді заяви. Найбільш виразним носієм цих ненормальних ідей є колишній “запасний президент” Медведєв, який днями оголосив «російську формулу миру», як він сказав, яка нічого, крім огиди, не викликає. І це свідчить про те, що жодних планів і намірів вести переговори Російська Федерація не готова і не буде. Отже, є один шлях – військовий, метод стримування агресії і вектор перемоги.

Тому Європі необхідно взяти на себе відповідальність за власну безпеку. Це вже робиться і, якщо подивитися на два роки Великої війни, то Європейський Союз здійснив неймовірний стрибок від організації, яка займалася переважно економічними питаннями та розвитком всіх інших сфер співпраці, крім оборони, що ніколи не було на першому місці, за ці 2 роки Європейський Союз перетворився на організацію, яка думає і дбає про необхідність захищати себе, захищати своїх членів так, як це зараз робить Україна.

Війна в Україні показала, що для того, щоб бути здатними захищатися, треба бути сильними, щоб бути сильними – треба мати зброю, а війна в Україні, знову ж таки, показала, що наявних запасів недостатньо, треба нарощувати виробництво, і в цьому напрямі робляться конкретні кроки, за якими стоїть велика робота, і які вже починають здійснюватися.

Ухвалена європейська стратегія оборонної промисловості, є план реалізації цієї стратегії, важливо, що в цих планах передбачено, з самого початку, включення і використання українських спроможностей та потреб України. Більше того, в Україні буде відкрито, я думаю, що це буде зроблено дуже швидко, офіс з інвестицій в оборонну промисловість. Це свідчить про те, що Європейський Союз всерйоз сприйняв чинні загрози і робить кроки, які наближають ЄС до здатності захищати себе.

Це тим більш важливо, що НАТО перебуває в ситуації, коли після відомих заяв Трампа не можна повністю покладатися на підтримку з боку Сполучених Штатів Америки в усіх сценаріях, які можуть виникнути. І тому, як заявив Шарль Мішель, Європейський Союз має йти шляхом збільшення потужностей військового виробництва на 50%, а це потребує інвестицій у власну безпеку та оборону.

І Європейський Союз буде обговорювати можливості вжиття додаткових заходів для того, щоб сприяти таким інвестиціям і нарощувати інвестиції в оборонну промисловість.

Європі вдалося подолати кілька бар’єрів, заявив цими днями канцлер Федеративної Республіки Німеччини Шольц. Я б сказав, що ці бар’єри були дуже високими і дуже вагомими. Європейський Союз від учасника засідань «Великої сімки», Групи 7-ми, перетворився на активного гравця, активного діяча глобальної безпеки і глобального світоустрою.

Те, що відбувається тепер, – це усвідомлення, по-перше, ролі України і необхідності підтримувати Україну, яка, фактично, виконує головне завдання з стримування ворога і від можливого поширення його агресії на територію країн-членів Європейського Союзу. Для того, щоб це стримування було успішним, Україна потребує підтримки, і така допомога буде з боку Європейського Союзу надаватися.

Європейський Союз має чітке бачення і розуміє необхідність об’єднати зусилля, свої власні напрацювання, з НАТО і зміцнити співробітництво з Україною. Тому це є головним напрямком діяльності на сьогодні, і тому вже в цьому році буде проведено Форум оборонної промисловості Україна-Європейський Союз, і тому Європейський Союз відкриє в Києві Офіс інновацій.

Отже, світ змінюється, Європа змінюється, а Україна воює. Для того, щоб бути успішними на фронті, нам потрібна підтримка. Україна вже зараз здійснює свій внесок у розвиток оперативних планів НАТО, у забезпечення захисту Європи і європейських цінностей.

Чому на початку розмови був названий Веймарський трикутник? Тому що цей політичний організм, який народився в Європі в 1991 році як інструмент допомоги Польщі з боку Німеччини і Франції для того, щоб приєднатися до Європейського Союзу і до НАТО, потрібний і зараз. Веймарський трикутник має стати не тільки опорою всередині ЄС, він також, як мені здається, вже невдовзі має поширитися і охопити також і Україну, тому що саме ця співпраця – Париж, Берлін, Варшава, Київ – є запорукою міцності України, готовності відбити ворога, готовності перемогти і забезпечити оборону і обороноздатність Європейського Союзу і НАТО у майбутньому.

Будемо сподіватися, що всі ці плани реалізуються, а Україна отримає необхідні засоби і зброю та боєприпаси для того, щоб ціль перемогти ворога була досягнута найближчим часом, а Європа була більш спроможною захищати і себе, і Україну в об'єднаному, ширшому колі партнерів і членів Європейського Союзу.

Ігор Долгов, український дипломат

Повну відеоверсію цього блог-проєкту дивіться на каналі Ukrinform TV

Читайте та дивіться й інші випуски проєкту «Блог Ігоря Долгова»:


НАТО після двох років війни: розширення і приведення у повну бойову готовність Кремля

Велика війна в Україні й ядерний шантаж РФ: небезпечна стратегія Кремля

Два роки Великої війни: чому партнери не стали союзниками

Від Вільнюса до Вашингтона: Україна, НАТО, безпека

Мюнхенська безпекова конференція: Мир через діалог

Чи залишиться Європа з Україною без підтримки США

Стривожена Європа готується до війни

Рамштайн: від Контактної групи з питань оборони України до “коаліції коаліцій”

Формула миру: вища математика геополітики. Перший Глобальний саміт миру замість Третьої світової

БРІКС: Що по той бік «стіни» та з якої цегли її складено

Державний тероризм. Шлях злочинця

Що показав досвід нейтралітету Фінляндії і Швеції

Геополітичний вимір Євросоюзу: Як змінюється ЄС і як на це впливає Україна

Глобальний Південь: що це таке, як з цим жити і куди рухатися далі