Заморожені російські активи: Чому в ЄС не наважуються передати їх Україні

Ризики та механізми конфіскації російських активів на користь України

Минулого тижня під час засідання Ради асоціації Україна–ЄС високий представник ЄС Жозеп Боррель запропонував скерувати на користь України відсоткові нарахування на заморожені російські активи. Якщо цю пропозицію підтримають країни-члени ЄС, усю суму таких нарахувань спрямовуватимуть до бюджету ЄС і передаватимуть Україні. Зокрема, 90 відсотків – на військові потреби, ще 10 відсотків – на програми відновлення країни та на розвиток української оборонної промисловості.

За словами Борреля, загальна сума суверенних активів російського Центробанку, що були заморожені у західних країнах, може сягати 350 млрд доларів.

Європейський Союз досить багато зробив, щоб заморозити російські активи та обмежити використання їх у фінансуванні російської «машини війни». Натомість можливість їхнього вилучення та спрямування на відновлення України потребує правового опрацювання, адже є побоювання, що це може призвести до великої кількості судових розглядів.

БІЛЬШЕ НЕ ПІД САНКЦІЯМИ, РОЗМОРОЖЕНІ АКТИВИ

У жовтні 2022 року в Амстердамі сквотери (люди, що заселяються у порожні будинки, – ред.) зайняли приміщення колишнього гендиректора «Яндексу», на той час підсанкційного російського мільярдера Аркадія Воложа.

За даними дослідження NRC і «De Groene Amsterdammer», Волож купив в Амстердамі будівлю вартістю мільйон євро через компанію «Paraseven Limited», зареєстровану на Британських Віргінських островах. Завдяки цій схемі його майно певний час залишалося «непомітним» для команди нідерландських чиновників, які шукають активи росіян із санкційного списку. Виселити сквотерів Волож намагався через суд, та Апеляційний суд Амстердама, як і суд першої інстанції, дозволив їм залишитися в будинку.

Однією з причин внесення росіянина до санкційного списку було те, що пошукова система «Яндекс» цензурувала критичне висвітлення війни та сприяла кремлівській пропаганді.

Отже, через санкції Воложу не було дозволено продавати, здавати в оренду чи ремонтувати будівлі в Амстердамі. Сквотери скористалися ситуацією і на півтора року зайняли будівлю. Однак уже у березні 2024 року Європейський Союз вилучив засновника російського «Яндексу» Аркадія Воложа із санкційних списків, оскільки вони нібито є «юридично необґрунтованими».

Додатковою причиною скасування обмежень вважають і те, що торік бізнесмен назвав війну Росії проти України «варварською». Тож Волож більше не під санкціями, а його будинок в Амстердамі перестав бути замороженою нерухомістю. «Візит до будинку – одна з його перших справ після скасування обмежень», – повідомило близьке до росіянина джерело NOS.

За інформацією нідерландських ЗМІ, днями сквотери звільнили будинок Воложа в Амстердамі. Схоже, вони злякалися, що мільярдер може подати позов про відшкодування збитків.

КРИМІНАЛЬНИЙ ВИРОК ДЛЯ КОНФІСКАЦІЇ ЗАМОРОЖЕНИХ АКТИВІВ РФ

Нідерландська адвокатка Гелен Овер де Лінден, яка вивчає питання санкцій ЄС проти Росії, а також відстежує порушників цих обмежень, каже, що історія з Воложем – це приклад ризиків конфіскації заморожених активів РФ на користь України.

«Волож після зняття санкцій знову стає повноцінним господарем, який може мешкати в будинку, продавати його, здавати в оренду, робити все, що досі було неможливо. Тепер він фактично та людина, якою був до обмежень. Але хочу зазначити: якщо хтось думає, що санкції були марними, то це не так. Волож був дуже багатий, санкції сильно вдарили по ньому, він утратив багато грошей. Він не хотів більше бути пов'язаний із Росією, з режимом, із Путіним, тому попрощався зі своїм майном і з тим, що мав у Росії. І це також мета санкцій – коли багаті люди, як він, кажуть «до побачення» Путіну, йдуть із ринку та з країни.

Але також на його прикладі видно, чому так складно передати заморожені російські активи на допомогу Україні. Бо якщо санкції згодом скасовують, то країни, які пішли на цей крок, опиняються у скрутному становищі та повинні відшкодувати втрати. Річ у тім, що заморожені гроші та майно – це тимчасово. І після розмороження їх можна знову використовувати», – сказала нідерландська адвокатка Гелен Овер де Лінден в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.

На її думку, конфіскація за рішенням суду у кримінальному провадженні є добрим варіантом. Тоді не виникатиме питань щодо вилучення активів осіб, які винні у скоєнні кримінальних злочинів, а також осіб, чиї активи визнали необґрунтовано набутими.

«Отже, якщо не було порушено кримінальної справи, то їх дуже складно конфіскувати. Приміром, якби передали активи Воложа, коли він був під санкціями, то тепер після скасування обмежень він міг би вимагати йому все повернути. Це приклад того, що конфіскація без кримінального вироку – це дуже небезпечно, оскільки потім, можливо, доведеться повністю компенсувати», – пояснює експертка.

У коментарі Укрінформу в МЗС Нідерландів повідомили, що у квітні 2023 року загальна сума активів, які заморозили фінансові установи в Нідерландах, сягнула 644,5 млн євро.

Активи, заморожені на основі відповідних санкцій ЄС, можуть бути розморожені, якщо зобов'язання щодо заморожування більше не діють. Наприклад, власника активів було видалено із санкційного списку, або уповноважені органи надали дозвіл для розмороження активів на підставі відхилення від вимог, передбачених у відповідних положеннях ЄС про санкції. Прикладами відхилень, зокрема, є такі: платежі на користь сторони, що не перебуває під санкціями, які мають бути сплачені за контрактом, укладеним до запровадження обмежень; платежі для задоволення основних потреб сторони, що перебуває під санкціями; платежі за юридичні послуги.

Колишній депутат Генеральних штатів Королівства Нідерландів Шурд Шурдсма, який був одним із лідерів ухвалення парламентом Нідерландів ключових рішень і резолюцій на підтримку України та засудження російської агресії проти України, в ексклюзивному коментарі Укрінформу наголосив, що було би справедливо, щоб російські активи, розміщені на європейських теренах, Україна використала для відновлення.

«Було би справедливо використати російські гроші для відшкодування збитків, спричинених російською агресією у вашій країні. Єдина проблема полягає в тому, зі слів юристів, що за принципами верховенства права дуже складно здійснити таку конфіскацію активів. Йдеться не про їхнє замороження, а саме про конфіскацію та передавання Україні. Оскільки це може створити правовий прецедент, за яким уряд Китаю та інших держав також зможуть конфіскувати деякі європейські та американські активи у цих країнах», – каже колишній депутат від партії «D 66» Шурд Шурдсма.

НАДПРИБУТКИ ВІД ЗАМОРОЖЕНИХ АКТИВІВ ЦБ РФ ДЛЯ УКРАЇНИ

Нині триває активна дискусія серед країн, у яких розміщена переважна частина російських заморожених активів, стосовно ефективних способів і механізмів передавання їх Україні. Неодноразово на офіційному рівні йшлося про те, що суверенні активи лишатимуться замороженими, допоки Росія не компенсує всіх збитків, завданих унаслідок агресії проти нашої держави.

«Тепер у центрі уваги Нідерландів та інших держав-партнерів – передавання Україні непередбачуваних прибутків, згенерованих замороженими активами ЦБ РФ. Зокрема, за підсумками Європейського саміту 21–22 березня 2024 року лідери держав-членів ЄС офіційно наголосили на важливості запровадження найближчим часом юридичного механізму передавання Україні надприбутків від заморожених активів ЦБ РФ, левова частка яких розміщена у бельгійському депозитарії цінних паперів «Euroclear» (191 млрд євро). Водночас активно обговорюють питання повної конфіскації заморожених російських активів на користь України у результаті застосування контрзаходів щодо Росії державами, у яких ці активи розміщені. Якщо казати про конкретні складнощі, то наразі основною перешкодою у справі конфіскації та передавання Україні заморожених російських активів є політичний чинник. З огляду на специфіку ухвалення рішень на рівні Ради ЄС та Європейської Ради в результаті консенсусу всіх держав-членів ЄС щодо використання суверенних активів РФ виникають складнощі», – сказала в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Відповідаючи на запитання щодо механізмів, урядниця зазначила, що «насамперед, ми говоримо про впровадження національного законодавства держав, на території яких розміщені заморожені російські активи, або укладення міжнародного договору стосовно цього питання. Для країн ЄС важливо ухвалити рішення на рівні Євросоюзу, і ми бачимо важливий крок у цьому напрямі: затвердження регламенту Ради ЄС про окремий облік надприбутків із використання заморожених суверенних активів РФ від 12 лютого 2024 року. Ми сподіваємося на остаточне рішення про конфіскацію на рівні ЄС, дискусія щодо якого наразі активно триває», – сказала вона.

За її словами, у США зареєстровані два законопроєкти, які передбачають конфіскацію суверенних російських активів.

«На розгляд Палати представників поданий двопартійний законопроєкт H.R.4175 «Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act», скорочено – «the REPO for Ukrainians Act». Майже ідентичний законопроєкт зареєстрований у сенаті за номером S.2003. Обидва здобули підтримку комітетів із закордонних справ відповідних палат конгресу, і ми сподіваємося на їхній розгляд невдовзі після повернення конгресу з канікул», – каже Ірина Мудра.

Вона також зазначила, що в парламенті Канади розглядають зміни до чинного закону про спеціальні економічні заходи («Special Economic Measures Act», «the SEMA Act»). Зазначений документ уже дозволяє конфіскацію, але містить певні недоліки.

Запропоновані зміни дадуть урядові змогу розпоряджатися конфіскованими активами РФ без судового рішення. Це зроблено для того, щоб Росія не могла використовувати в судах загальновизнаний принцип суверенного імунітету.

У Палаті громад Великої Британії також перебуває законопроєкт про конфіскацію, і Україна теж сподіваємося на його ухвалення.

«Крім цього, важливо, щоб найближчим часом був фіналізований та узгоджений проєкт майбутнього багатостороннього договору, який має стати юридичним підґрунтям для створення всеосяжного міжнародного компенсаційного механізму, зокрема комісії з розгляду заяв і компенсаційного фонду. Отже, важливим є впровадження цих механізмів як на національному, так і на міжнародному рівнях, щоб конфіскація та передаванн російських активів на користь України повністю була легальною з погляду і міжнародного, і національного права», – зазначила Мудра.

Вона також наголосила, що Україні потрібні ресурси для оборони, без яких Росія не просто захопить нашу територію, але і знищить нашу ідентичність.

«Крім того, минулого тижня РФ здійснила наймасштабніший обстріл енергетичної інфраструктури України за всі 10 років війни. Відновлення деяких пошкоджених об’єктів потребуватиме декількох років. Ми бачимо, що Росія досі спроможна завдавати таких ударів, і що нам необхідні мільярди доларів для подолання їхніх наслідків. Просто нагадаю цифри. Згідно з Третім оцінюванням збитків і потреб на відновлення України (RDNA3), проведеним за участі Світового банку, на кінець 2023 року для відновлення внаслідок повномасштабного вторгнення було необхідно 486,2 млрд доларів. У світі заморожено приблизно 300 млрд доларів російських суверенних активів, і вони, як ви бачите, повністю поглинаються тією сумою, яка нам необхідна для відновлення. Несправедливо покладати на плечі громадян країни-жертви агресії та наших міжнародних партнерів зобов’язання з підтримки та відбудови України, коли заморожені російські активи лежать недоторканими на рахунках банків», – наголосила Мудра.

За її словами, відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права держава, яка вчинила міжнародно-протиправне діяння, несе повну відповідальність, зокрема фінансову, щодо держави, яка постраждала внаслідок такого діяння.

По-друге, конфіскація заморожених активів покаже рішучість світової спільноти не просто в підтримці України, а й у відданості підтримці світового порядку, заснованого на міжнародному праві. Притягнення РФ до міжнародно-правової відповідальності стане безперечним доказом того, що положення Статуту ООН мають не лише декларативний характер, але є цілком ефективним і живим інструментом підтримки миру та безпеки у всьому світі.

Натомість, якщо автократи та диктатори побачать, що в разі розв’язання агресивних війн можуть нічого не втратити, то майбутнє нашого світу – безрадісне.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора