Двостороння торгівля і війна в Україні: підсумки візиту канцлера Німеччини до Китаю
У Пекіні почули чітку позицію Німеччини та Європи щодо агресії РФ та продовження військової допомоги Україні
Канцлер Німеччини Олаф Шольц цього тижня вдруге за менш ніж 18 місяців відвідав Китай. Ця поїздка стала його найдовшим закордонним візитом у межах однієї країни з моменту вступу на посаду в грудні 2021 року: три дні з трьома зупинками.
Цей візит також став першим після прийняття Німеччиною минулого року власної стратегії щодо Китаю, співзвучної з раніше ухваленою Європейським Союзом, у якій Китай визначено партнером, конкурентом і суперником, що, звісно, не сподобалося Пекіну.
Розпочав свій візит канцлер із Чунціна, мегаполіса на південному заході Китаю з населенням понад 32 мільйони, де німецький бізнес створив загалом 84 компанії, більшість яких працює в автомобілебудуванні, «візитній картці» Німеччини.
Наступного дня Шольц був у Шанхаї, а завершив поїздку в Пекіні, де відбулись головні його зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпінем та прем’єр-міністром країни Лі Цяном.
ВІД ІДИЛІЇ ДО КОНКУРЕНЦІЇ: ЕВОЛЮЦІЯ БІЗНЕС-ЗВ’ЯЗКІВ ФРН І КИТАЮ
Протягом понад 20 років Китай залишався для німецької промисловості ринком, який швидко і постійно зростав, додаючи від 10% до 20% до двостороннього товарообігу щорічно. І саме німецькі концерни й корпорації отримували найбільшу вигоду, пишуть аналітики «Rhodium Group» незалежного аналітичного центру, що спеціалізується на економічній і політичній динаміці Китаю.
Німецький експорт процвітав, бо новоспечені китайські споживачі купували свої перші автомобілі, а фабрики і заводи в новому центрі світового виробництва потребували верстатів і комплектовання. Створені за участі Німеччини спільні підприємства чи не найбільше допомогли навчити китайських партнерів і здійснити економічне диво, завдяки якому Китай став другою за величиною економікою світу.
Від співробітництва з Китаєм виграла і німецька економіка. Наявність партнера зі стрімко зростальним виробництвом значно пом’якшила Німеччині проходження кількох послідовних економічних криз останніми роками, а протягом восьми років Пекін залишався головним торговельним партнером Берліна, перетнувши в 2023 році планку двосторонньої торгівлі в 254,1 млрд євро.
Тепер у Китаї працює близько п’яти тисяч німецьких компаній, завдяки чому країна має додатково мільйон робочих місць. Проте за останні кілька років почали з’являтися тріщини через посилення внутрішньої конкуренції з місцевими виробниками, які фактично вичавлюють німців зі свого ринку.
Щоразу більше економістів, коментуючи дані про зменшення попиту на продукцію німецьких компаній та стагнацію і падіння їх продажів, констатують, що тривалий період німецько-китайського медового місяця закінчився. І прогнозують, що тепер випадки все більш жорсткої конкуренції з китайськими виробниками стануть радше правилом, ніж винятком у відносинах.
«За останні п’ять років місцева конкуренція зростала шаленими темпами. Результат: 80% німецьких компаній, які хочуть інвестувати в Китай, роблять це для того, щоб зберегти конкурентоспроможність», – зазначив у коментарі виконавчий директор і член правління Німецької торгової палати в КНР Максиміліан Бутек.
Прагнення німецьких виробників, які звикли комфортно почуватись на китайському ринку, зберегти свої позиції призводить до того, що вони скорочують виробництво й робочі місця на батьківщині та інвестують у Піднебесну. Так, хімічний гігант «BASF» минулого року оголосив про втрату 2600 робочих місць у Німеччині за одночасного збільшення інвестицій у Китаї, інженерний гігант «Bosch» цього та минулого років скоротив кілька тисяч робочих місць вдома, вклавши кілька мільярдів євро в науково-дослідні та виробничі центри в КНР.
Не відстають і виробники авто. «Volkswagen» незадовго до поїздки Шольца оголосив про 2,68 млрд дол. інвестицій у розширення виробництва й дослідницьких потужностей у місті Хефей провінції Аньхой на південному сході Китаю. Подібні плани виношують і «Mercedes-Benz» та «ZF Friedrichshafen», хоча такі процеси ще не набули критичних масштабів.
Скорочення виробництва на внутрішньому ринку для розширення в Китаї не на жарт тривожать німецькі профспілки, які називають їх неприйнятними й фатальними сигналами. На тлі уповільнення економіки Німеччини та інших негативних чинників втрата робочих місць у ключових галузях її промисловості може стати надзвичайно болючою.
Крім того, усе гостріше постає питання надлишку виробничих потужностей у КНР, перевиробництва, що вже створює виклики іноземним виробникам, зосібна європейським. Йдеться, зокрема, про китайські електромобілі та обладнання «зеленої» енергетики, які у великих обсягах постачаються на європейський ринок за значно нижчими цінами і можуть поховати конкурентів, позбавивши їх покупців.
Європейська Комісія вже проводить розслідування щодо електромобілів та ініціює перевірки стосовно товарів нової енергогенерації, що спричинює обурення Пекіна. І це, напевно, лише початок.
ПРАГМАТИЧНИЙ ШОЛЬЦ
За таких умов канцлер ФРН прагне зберегти економічні відносини з Китаєм і водночас зменшити залежність від нього у критичних галузях, що повністю проявилося під час візиту. Зокрема, в тому, що Шольца супроводжувала велика бізнес-делегація, у складі якої, серед інших, були керівники «Siemens», «Bayer», «Mercedes-Benz», «BMW» і «Merck Group».
Напередодні візиту і впродовж поїздки Китаєм канцлер акцентував увагу на економічному складникові відносин із КНР, закликав до чесної конкуренції, справедливого ставлення до німецьких компаній у Китаї та наголошував, що його країна не прагне відокремлення від китайського ринку. У найбільш суперечливому питанні китайських електромобілів Шольц швидше став на бік китайців, заявивши, що європейський ринок має бути відкритим для китайських автомобілів за умови чесної конкуренції.
Коментуючи ситуацію з китайськими авто у Європі, він нагадав, що коли на європейський ринок виходили японські та південнокорейські автомобілі, також були побоювання втрати ринку виробниками з ЄС.
«Нісенітниці. Тепер у Німеччині є японські автомобілі, а в Японії – німецькі, і те саме стосується Китаю та Німеччини», – сказав канцлер, додавши, що у певний момент у Німеччині та Європі також будуть китайські автомобілі, але вони мають конкурувати нарівні.
«Єдине, що завжди має бути зрозумілим, це те, що конкуренція повинна бути чесною. Іншими словами, щоб не було демпінгу, щоб не було перевиробництва, щоб авторські права не порушувалися», – наголосив Шольц.
Подібні приємні для китайського керівництва заяви канцлер зробив і під час переговорів із Сі та прем’єром уряду.
«Німеччина готова зміцнювати комунікацію та координацію з Китаєм, щоб спільно реагувати на глобальні виклики, такі як зміна клімату, захищати багатосторонній міжнародний порядок, сприяти глобальному миру та розвитку і не схвалює конфронтацію», – сказав він лідеру Китаю.
А на зустрічі з Лі Цяном Шольц запевнив, що Німеччина виступає проти відокремлення від Китаю та торгового протекціонізму й готова співпрацювати з Китаєм для створення справедливого конкурентного середовища та розширення двосторонньої співпраці».
Китайські очільники також демонстрували прагматичний і конструктивний підхід. Зокрема, Сі сказав про відсутність між Китаєм і Німеччиною фундаментального конфлікту інтересів, а прем’єр запевнив канцлера в тому, що переваги нової енергетичної промисловості Китаю досягаються у результаті прогресу в розвитку і формуються через ринкову конкуренцію, а не завдяки державним субсидіям.
Лідери Китаю лише бідкалися, що Європа не до кінця розуміє специфіку й особливості організації виробництва у їх країні й ініціює розслідування та перевірки «чесного» китайського бізнесу. Тому Пекін сподівається на підтримку Берліна та що Європейський Союз дотримуватиметься ринкових принципів, справедливих підходів і зважено використовуватиме заходи захисту в торгівлі.
У ході візиту Шольца німецькі й китайські компанії уклали кілька угод і декларацій, проте на цьому складникові акцент не робиться. Найбільше уваги привернули саме заяви канцлера і його китайських візаві, оцінки яких відрізняються, залежно від коментатора.
Зокрема, китайські медіа в один голос, напевно, скоригований у владних кабінетах, стверджують, що візит дуже успішний. «Китай і Німеччина посилають сильний сигнал про взаємовигідну співпрацю для стабілізації світу», – з подібними заголовками вийшли всі державні ЗМІ Китаю, які надзвичайно позитивно оцінили заяви і сигнали німецького канцлера.
Натомість тональність європейських медіа й особливо коментарі аналітиків абсолютно протилежні, деякі навіть доволі жорсткі. Шольцу закинули відступ від єдиного європейського курсу щодо Китаю і лобіювання виключно національного інтересу.
«Повинна сказати, що це катастрофа... Європейського виміру не було ні в підготовці, ні в результатах візиту, і це демонструє, наскільки Шольц зіграв національно і наскільки він був неєвропейцем», – прокоментувала поїздку керівник програми зовнішніх зв’язків авторитетного німецького центру «Institute for China Studies Mercator» Абігаель Вассельє.
На її думку, канцлер Німеччини в ході візиту до Китаю діяв так, ніби те, що відбувається в Брюсселі, є зовсім іншим всесвітом. І такі оцінки загалом превалюють у європейському експертному середовищі.
УКРАЇНА І РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ
Питання російського вторгнення в Україну Шольц виніс в окремий великий блок. Іще напередодні поїздки й безпосередньо перед зустріччю з лідерами Китаю він зазначав, що обговорить російську війну проти України з керівництвом КНР і наголосить на неприпустимості підтримки держави-агресора.
«Я буду говорити про цю війну, яку Росія веде проти України, яка є загарбницькою війною, і наполягатиму, щоб ніхто не допомагав, щоби вона відбувалась», – заявляв канцлер.
І своєї обіцянки він дотримався. Варто зауважити, що питання російсько-української війни дуже неприємне для китайського керівництва. У Пекіні його намагаються усіляко уникати, а особливо, коли йдеться про переговори із лідером країни, теми яких ретельно узгоджуються задовго до зустрічі.
Однак на переговорах із Шольцем, схоже, неприємній темі війни Сі вимушений був приділити не менше уваги, ніж двосторонній торгівлі й економіці, що вже можна вважати важливим здобутком для України. Українському питанню китайська сторона підготувала навіть окремий пресреліз, що теж знаково, навіть попри його зміст.
Лідери Китаю, які декларують нейтралітет стосовно війни, інтенсивно комунікують із Москвою, але далі уникають контактів із Києвом. Тож у такій ситуації допомога партнерів, які нагадують Пекіну про агресивний характер російського вторгнення в Україну і неприйнятність підтримки РФ, є вкрай важливою. У Києві належно оцінили таку підтримку. Президент Володимир Зеленський окремо подякував Шольцу за зусилля та міжнародну комунікацію – за сигнали, які почули з Пекіна.
Самі ж заяви лідера Китаю сенсацій не створили. В них він, як і вся підпорядкована йому вертикаль влади раніше, сказав про відсутність у КНР інтересів у війні та необхідність якнайшвидше припинити бойові дії.
«Китай не є стороною чи учасником «української кризи», але він по-своєму просуває мирні переговори. Китай заохочує та підтримує всі зусилля, які сприяють мирному вирішенню "кризи"», – зазначив Сі.
І також повторив, що Китай підтримує міжнародну мирну конференцію стосовно України, але за участі Росії та зі справедливим обговоренням усіх варіантів миру. Щоправда, свого бачення того, на яких позиціях Україна тепер може дійти порозуміння з Росією, маючи взаємовиключні позиції, китайська сторона жодного разу не пояснювала.
Канцлер Німеччини висловився більш конкретно. Підбиваючи підсумки переговорів у Пекіні, він сказав, що Берлін має намір далі надавати Україні військову допомогу і водночас активізувати дипломатичні зусилля задля завершення війни.
«Важливо, щоб для Німеччини, як і для багатьох друзів України, було зрозуміло, що ми будемо підтримувати Україну так інтенсивно і так довго, як це необхідно, і водночас будемо сприяти дипломатичним зусиллям, якими опікується дуже інтенсивно й Україна», – заявив Шольц.
Вочевидь, те саме він сказав і очільникам Китаю, а це потужний сигнал від країни-лідера ЄС, який у Пекіні точно почули і зафіксували. Канцлер також повідомив, що під час візиту були отримані сигнали, які свідчать про широку підтримку і розуміння необхідності продовження зустрічей стосовно миру в Україні, розпочатих у Копенгагені, Джидді, Валлетті й Давосі.
І хоча «розуміння» у Китаю може бути власним, як і просування мирних переговорів, але це також беззаперечний позитив для українців. На початок травня запланований візит Сі до Франції, і можна не сумніватися, що Еммануель Макрон повторить слова Шольца про підтримку України й несправедливе російське вторгнення, а можливо, висловиться й жорсткіше.
Наразі складно прогнозувати, чи зможуть лідери потужних європейських держав вплинути на підходи Сі до війни, але це точно потрібно робити разом із запровадженням санкцій. Урешті-решт, Китай за понад два роки війни не один раз демонстрував, що його власні інтереси є безумовним пріоритетом і «безмежне» стратегічне партнерство з Росією насправді має кордони, або ж червоні лінії, наближення до яких демонструє реальне значення російських зв’язків для Пекіна.
Володимир Сидоренко, Пекін
Перше фото: DPA