Свенья Шульце, міністерка економічного співробітництва та розвитку ФРН

Німеччина є європейським лідером не тільки з військової підтримки України, але й економічної та гуманітарної допомоги нашій державі. Невипадково в Берліні 11–12 червня відбудеться третя Конференція з відбудови – Ukraine Recovery Conference (URC).

Обидва уряди, український і німецький, активно готуються до цієї події. Навесні відбулось кілька заходів, які є підготовчими, зокрема двосторонні конференції: «Створення можливостей, будування моменту: перетворююча міська реконструкція України», «Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України», «До кваліфікованої робочої сили – відновлення людського капіталу України» тощо.

А ще за пропозицією міністерки економічного співробітництва та розвитку ФРН (BMZ) Свеньї Шульце готують міжнародну ініціативу «Кваліфіковані кадри для відбудови України» і схвалено документ із ключовими пунктами щодо мобілізації приватного сектору для реконструкції України.

З останнього ми й почали наше інтерв’ю з пані Шульце.

МАЙЖЕ НЕМАЄ КОМПАНІЙ З НІМЕЦЬКИМ КАПІТАЛОМ, ЯКІ Б ПОВНІСТЮ ПРИПИНИЛИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

- Пані Шульце, федеральний уряд нещодавно схвалив документ із ключовими пунктами щодо мобілізації можливостей приватного сектору для відновлення. Він охоплює 15 заходів сприяння економічній відбудові України. Не могли б ви розповісти про це докладніше?

- Цей документ – це передусім визнання того, що Німеччина твердо стоїть на боці України.

Окрім зброї, Україні також потрібні суспільство та економіка, здатні пережити війну та відбудуватися. Для перебігу війни та відновлення вирішальне значення має те, щоб економіка в Україні далі працювала, щоб компанії виробляли, забезпечували робочі місця та сприяли функціонуванню країни своїми податками. Ось чому ми як федеральний уряд погодилися зробити ще більше для мобілізації приватного сектору в Україні. Йдеться, зокрема, про фінансові субсидії та зниження відсотків за кредитами для малих і середніх підприємств в Україні. Як один із прикладів, можна навести сільськогосподарську компанію, що отримала підтримку, щоб мати змогу провести розмінування та повернутися до фермерства.

- Важко переконати приватний сектор інвестувати в країну, яка воює. Виключно мотиви солідарності для багатьох людей не працюють. Які, на вашу думку, можуть бути аргументи, щоби переконати компанії?

- Незважаючи на нинішню дуже складну ситуацію, Україна залишається цікавим ринком для багатьох компаній. На значній території країни виробляти можна і тепер. Україна є кандидатом на членство в ЄС – це довгостроковий аргумент для компаній.

Зрозуміло, що приватний сектор потребує позитивного інвестиційного клімату та правової визначеності. Тому ми підтримуємо Україну під час проведення відповідних реформ, особливо з огляду на процес вступу до ЄС. Подолати корупцію тут є особливо важливим. Transparency International у своєму нещодавно опублікованому дослідженні констатувала прогрес в українських міських радах, незважаючи на те, що російська війна, яка є агресією і порушує міжнародне право, все ще триває повним ходом. Це дуже позитивний сигнал для економіки.

- У вас є дані, скільки німецьких компаній тепер присутні в Україні? Скільки пішло?

- Можу навести цифри Німецько-української зовнішньоторговельної палати: до російського вторгнення у 2022 році в країні працювало близько 2000 компаній з німецьким капіталом.

Навіть після російського вторгнення майже не було компаній, які повністю припинили би свою діяльність в Україні. Вони «тримають ногу в дверях», тому що знають, що це того варте.

КОНФЕРЕНЦІЯ З ВІДБУДОВИ НЕ МАЄ ЗАВЕРШИТИСЯ ЛИШЕ ОБІЦЯНКАМИ

- У червні відбудеться конференція «Відбудова України» («Ukraine Recovery Conference», URC), і ви є однією з головних організаторів. Скільки учасників очікується?

- Очікуємо близько 1500 учасників. Особливість у тому, що, окрім представників влади та бізнесу, запрошені представники громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування. Я просуваю це особливо, тому що саме громадяни, міста та органи міського самоврядування вже беруть реконструкцію у свої руки, цілком конкретно.

- Але як місцева влада та громадянське суспільство здатні мобілізувати фінансову допомогу? Який внесок можуть зробити в цьому німецькі муніципалітети?

- URC не ставить за мету бути «конференцією обіцянок», а радше має зробити внесок у різні виміри реконструкції. Це як економіка, так і люди, які мають, власне, здійснювати відбудову. Тож на конференції ми поговоримо про охорону здоров’я чи психосоціальну підтримку та про те, як можемо підготувати спеціалістів для відновлення. Для цього я готую ініціативу з підготовки кваліфікованих працівників «SkillsAlliance for Ukraine».

Органи місцевого самоврядування  відіграють надзвичайно важливу роль у відбудові. Тому що вони точно знають, чого не вистачає на місцях. Тут партнерство європейської та української громад може допомогти цілком практично. На сьогодні є понад 200 німецько-українських партнерств.

ДЛЯ ПОТРЕБ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ ПОТРІБНІ ВСІ МОЖЛИВІ РЕСУРСИ

- Я розумію, що це не в компетенції вашого відомства, але хотіла би запитати вашу особисту думку: наскільки реально спрямувати заморожені російські активи на відновлення України?

- На мій погляд, важливо, щоб для різних потреб у підтримці України об’єднувалося якомога більше ресурсів.

У рамках ЄС ми погодилися використовувати на користь України надзвичайні доходи від «знерухомлених» активів Росії, тобто доходи з відсотків. Я вважаю, що це дуже гарне рішення, на базі якого ми можемо далі працювати.

- Ви в BMZ запустили «Платформу для реконструкції в Україні», щоб краще представити різноманітну підтримку Німеччини та відкрити можливості для залучення до неї. Метою платформи є знайомство, зведення разом акторів, які беруть участь у реконструкції. Ця платформа працює?

- «Платформа відбудови України» – це ініціатива всієї федеральної влади. Вона спрямована на громадянське суспільство, приватний сектор, науку та муніципалітети в Німеччині, які хотіли б долучитися до відбудови України або вже роблять це. За допомогою Платформи внесок Німеччини у відбудову України посилюється завдяки обміну знаннями, використанню синергії та об’єднанню зусиль. Вона зумовлює великий інтерес. Понад 600 організацій зареєструвалися та обмінюються ідеями.

УРЯД ФРН СПРЯМУВАВ НА ВСЕБІЧНУ ДОПОМОГУ ВЖЕ 32 МІЛЬЯРДИ ЄВРО

- BMZ надає Україні велику допомогу, часто разом із міністерством закордонних справ. Чи не могли б ви представити цифри, що було відправлено з 24 лютого 2022 року, в які регіони та в які області?

- Федеральний уряд зміг надати Україні близько 32 мільярдів євро з початку російського вторгнення у 2022 році – у вигляді цивільної підтримки, прямих виплат чи зброї.

Близько 1,3 мільярда євро з них надходить від BMZ. Кошти BMZ ми інвестуємо у відбудову територіальних громад, економічний розвиток та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

Ми також підтримуємо компанії в підготовці кваліфікованих кадрів та зміцненні енергопостачання, оскільки Росія постійно атакує саме критичну інфраструктуру. Не можна дозволити Росії досягти в цьому успіху.

Мені також важливо в усьому враховувати перспективу вступу до ЄС: що б ми тепер не робили, ми все робимо з довгостроковою перспективою – для вільної європейської України.

- Ваше міністерство, до того ж, у рамках співробітництва з Україною у сфері охорони здоров’я надало медичну підтримку понад трьом мільйонам українців після початку повномасштабного російського вторгнення. Це було сказано кілька місяців тому. Чи могли б ви уточнити?

- На війні надзвичайно важливу роль відіграють госпіталі, медична допомога та спеціалісти, але також психосоціальна підтримка травмованих війною осіб. Тому ми в цьому питанні дуже активні.

Ми оснастили мобільні клініки та медичні заклади, наприклад, діагностичним і лабораторним обладнанням, створили реабілітаційні центри. Ми працюємо з Українським фондом соціальних інвестицій (USIF).

Ми також маємо 18 німецько-українських партнерств між клініками, завдяки яким українські лікарні та заклади охорони здоров’я отримують фінансову підтримку та користь від навчання, підготовки кадрів та передавання знань.

- У січні минулого року ви були в Україні, в Одесі. Як вплинув на вас цей візит і чи бажаєте ви ще колись відвідати Україну?

- Неодмінно ще поїду в Україну, адже ніщо не може замінити враження від особистого відвідання місць.

З поїздки в Одесу мені особливо запам’яталися дві речі. Перше – це школярі, які під час сигналу повітряної тривоги пішли у підвал і продовжували там вчитися. Це було так звично і буденно, але я подумала: ніде діти не повинні рости з такою загрозою.

Друге – це підстанція, яку я відвідала. Її кілька разів атакувала Росія, але українці завжди відбудовували. Ця невтомність мене вражає.

Росія знову і знову дізнається, що вона може знищити електростанції, але не силу українців.

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото автора і BMZ