Генасамблея ООН встановила день вшанування пам’яті жертв геноциду у Сребрениці

Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про щорічне вшанування пам'яті жертв геноциду в Сребрениці, попри опір з боку Сербії та Росії.

Документ підтримали 84 країни, зокрема Україна, проти голосували 19, утрималися 68, передає кореспондент Укрінформу.

Проти виступили, зокрема, РФ, Сербія, Білорусь, Північна Корея, Китай, Куба, Сирія. Резолюцію підтримали країни Євросоюзу, окрім Угорщини, яка проголосувала проти, і Словаччини, що утрималася.

Автори документа - Німеччина та Руанда - вважають, що масові вбивства, скоєні 1995 року, не повинні заперечуватися й забуватися.

Відповідно до резолюції, 11 липня оголошується Міжнародним днем роздумів і вшанування пам'яті жертв геноциду 1995 року в Сребрениці, він відзначатиметься починаючи з наступного місяця.

Генасамблея виступає за підтримку «стабільності й зміцнення єдності в розмаїтті Боснії і Герцеговини».

Резолюція беззастережно засуджує «будь-яке заперечення геноциду в Сребрениці як історичної події», а також «дії, які прославляють осіб, засуджених міжнародними судами за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, у тому числі осіб, відповідальних за геноцид у Сребрениці».

У документі серби не названі винуватцями, водночас Сербія заявила, що це він може затаврувати її народ як прихильників геноциду та масового вбивства.

Як повідомлялося, Сребреницький анклав, оголошений РБ ООН у квітні 1993 року «зоною безпеки», був захоплений армією боснійських сербів 11 липня 1995 р. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що було вбито від 7 до 8 тисяч чоловіків - боснійських мусульман. Розслідування встановило, що вбивства вчинили солдати армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича. У червні 2021 року Апеляційна палата суду у Гаазі затвердила довічний вирок Младичу.

У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував події у Сребрениці як «злочини геноциду».