Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ

Щільність міжнародних подій, які відбуваються цими днями і заплановані на найближчий місяць, додає роботи політикам, дипломатам і аналітикам у всьому світі. Однак прогнози щодо впливу цих подій на Україну ґрунтуються переважно на внутрішньому налаштуванні стосовно того, чи «склянка напів порожня, чи напів повна».

Тому Укрінформ вирішив «звірити годинники» з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою і попросив його прокоментувати мінливу геополітичну ситуацію в контексті інтересів нашої країни. З огляду на щільний графік глава української дипломатії надав письмові відповіді на наші запитання.

МИ ЗАДОВОЛЕНІ ТИМ, ЯКА ІСТЕРИЧНА АТМОСФЕРА ПАНУЄ В МОСКВІ ЧЕРЕЗ САМІТ МИРУ

- Участь в інавгураційному Саміті миру, який відбудеться в Швейцарії 15-16 червня, наразі підтвердили 107 країн і міжнародних організацій. За яку кількість країн наразі триває дипломатична боротьба між Україною та Росією? Наскільки може змінитися число учасників Саміту?

- Це глобальна дипломатична битва, яку ми ведемо просто зараз на всіх континентах і в усіх куточках світу. І що ближче до саміту, то запеклішою стає ця боротьба. Сили російської та української дипломатій, м’яко кажучи, не рівні, коли йдеться про ресурси. Але разом з нашими союзниками та завдяки грамотним і системним діям – ми переграємо ворога.

Подивіться на географію та інтенсивність зовнішньополітичної активності Президента Зеленського, його команди, усіх українських дипломатів за останні дні та тижні. Ви побачите, що Україна діє, висловлюючись військовими термінами, проактивно, потужно та, зокрема, в глибокому тилу ворога.

Ми задоволені тим, яка істерична атмосфера панує в Москві через Саміт миру. Ми бачимо це за їхніми діями та спробами перешкодити проведенню Саміту. Вони розуміють, що на кону – російський міф про поділ світу на Європу та Америку, які підтримують Україну, та решту світу, що підтримує Росію.

Насправді світова більшість підтримує Статут ООН і міжнародне право. Адже ніхто не хоче жити у світі, в якому агресорам дозволено нападати на сусідів, вчиняти звірства та відхоплювати шматки чужої території. Саміт миру чітко зафіксує це, а отже, посилить позиції України та зробить важливий крок до відновлення справедливого миру для нашої країни.

- Який результат Глобального саміту миру Україна вважатиме успішним? За задумом української сторони, Саміт мав об’єднати світ навколо української Формули миру. Наскільки вдалося досягти цієї мети? У Китаї заявили, що план Пекіна щодо врегулювання війни в Україні підтримали вже понад два десятки країн. Чи не виглядає так, що участь-неучасть у Саміті позначила лінії розколу?

- Україна перебуває в активному діалозі з Китаєм щодо бачення шляхів досягнення миру. Ми переконуємо китайську сторону, що принцип територіальної цілісності є фундаментальним для обидвох наших країн. Відповідно, він має лежати в основі будь-якого плану врегулювання.

Ми переконані, що саме Формула миру є тією основою, яка дає можливість просуватися до справедливого миру, що заснований на принципі територіальної цілісності та поваги до Статуту ООН.

Між Україною та Китаєм наразі триває активний діалог на цю тему. Ми відповіли публічно на китайську позицію, а цього тижня в Пекіні відбулися перші за багато років політичні консультації між МЗС двох країн.

Ми також переконані, що участь Китаю в Саміті миру була би правильним кроком, який наблизив би мир і продемонстрував дійсно збалансовану позицію Пекіна щодо російсько-української війни.

МЕТОЮ УКРАЇНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВТІЛЕННЯ ВСІХ ПУНКТІВ ФОРМУЛИ МИРУ

- За даними ЗМІ, Саміт у Швейцарії буде зосереджений на трьох пунктах Формули миру – щодо ядерної безпеки, продовольчої безпеки та повернення викрадених дітей. Водночас повідомляється, що проєкт рішення містить згадку про подальше залучення представників Росії для переговорів щодо української Формули миру.

- У нас дуже чесна позиція. Ми всі розуміємо, що Росія наразі не налаштована на мир. Росія прагне війни та знищення України. В таких умовах просування до миру буде поступовим. Саме тому обрані перші три пункти Формули миру, які мають найширший консенсус. Починаємо з них, далі просуваємося до решти пунктів. Наголошую, що метою України залишається втілення всіх пунктів Формули миру.

Принцип паралельного залучення Росії вже був відпрацьований у 2022 році під час переговорів про «Чорноморську зернову ініціативу»: Україна обговорює з низкою країн низку умов, потім ці країни обговорюють їх з Росією. Тоді це були Туреччина та ООН, зараз це набагато масштабніша ініціатива, але й рівень викликів масштабніший.

- Якщо переговори з Росією все одно мають відбутися, наскільки Саміт миру посилить позиції України? Адже підтримка його учасниками навіть згаданих трьох пунктів не змусить Росію їх виконати.

- Саміт миру, безперечно, посилить позиції України. Він зафіксує, що бачення шляхів досягнення справедливого миру та підтримки принципів Статуту ООН поділяє не лише Україна. Це думка світової більшості. Навіть така країна, як Росія, не може цілковито ігнорувати думку світової більшості.

Ця подія також змінить розрахунки в багатьох столицях. Після Саміту миру – Росії буде загалом значно важче просувати свої міжнародні ініціативи.

МИ ВСІ ПРАЦЮЄМО НАД ТИМ, ЩОБ ДИНАМІКА ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ З ЄС НАБИРАЛА ОБЕРТІВ

- Україна робить усе, щоб міжурядова конференція щодо переговорів про вступ України до ЄС відбулась у червні, а українська урядова команда готується до цього засідання 25-27 червня. Чи наразі все іде за українським планом? Що може стати на заваді для проведення цієї конференції?

- Президент Зеленський особисто доклав надзвичайних зусиль, щоб зробити європейську мрію України реальністю. Зараз ми бачимо вже результати цього важкого шляху. Дуже важливо, що прогрес України визнає і сторона ЄС. Саме тому ми бачимо ухвалення історичних рішень, які реально наближають нашу державу до вступу в Євросоюз.

Україна виконала сім рекомендацій Єврокомісії, що є підставою для ухвалення Радою ЄС рамки на переговори щодо членства України в ЄС.

Як свідчать результати внутрішніх переговорів у Євросоюзі та діалогу Україна-ЄС, схвалення переговорної рамки і проведення Першої міжурядової конференції, якою мають розпочатися переговори про вступ, виглядають цілком досяжними вже в червні, за Бельгійського головування. Якщо, звісно, не станеться якийсь форс-мажор.

Попередньо заплановано, що перші міжурядові конференції з Україною та Молдовою відбудуться 25 червня в Люксембурзі, після засідання Ради ЄС із загальних питань. Спочатку з Україною, потім із Молдовою. Вони відбуватимуться на рівні міністрів з європейських справ держав-членів за участю представників Єврокомісії на рівні комісара Олівера Варгеї.

Після фактичного відкриття переговорів двосторонні зустрічі щодо скринінгу в рамках першого кластеру можуть розпочатися вже на початку липня.

Переговорна рамка наразі перебуває на погодженні в Комітеті постійних представників держав-членів ЄС.

Ми всі працюємо над тим, щоб динаміка переговорного процесу набирала обертів, а держави-члени ЄС продемонстрували політичну волю та схвалили переговорну рамку та фактичний початок переговорів з проведенням першої міжурядової конференції наприкінці цього місяця.

ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ МИ БУДЕМО ПРАЦЮВАТИ З БУДЬ-ЯКИМИ ПОЛІТИЧНИМИ СИЛАМИ ТА ЛІДЕРАМИ

- Прогнозується, що у новому Європейському парламенті, вибори до якого проходять цими днями, посиляться позиції правих партій. Чи може це стати новим викликом для України? Як ми можемо до цього підготуватися?

- За попередніми оцінками, після проведення виборів до Європарламенту Україна може розраховувати на збереження сталої підтримки з боку основних політичних груп – EPP (Група Європейської народної партії), S&D (Група Прогресивного альянсу соціалістів та демократів), Renew Europe («Оновити Європу»), Greens («Зелені»).

На початку червня електоральні тенденції свідчать, що проєвропейські центристські сили EPP, S&D і Renew зможуть зберегти більшість у наступному складі Європарламенту. Водночас посилення правого крила та велика кількість нових євродепутатів, які поки не афілійовані з політичними групами, допускають ймовірність створення ситуативних коаліцій або долучення до центристів, залежно від питань порядку денного.

Мене часто питають в інтервʼю іноземним ЗМІ, чи Україна переймається тими чи іншими виборами, чи є у нас тривога через ті чи інші результати. Тривоги немає, бо є планомірна дипломатична робота. В України є чітке завдання – вижити та перемогти у війні, повернути нашій країні мир, відновитися від заподіяної Росією руїни. Заради цього ми будемо працювати з будь-якими політичними силами та лідерами. І будемо досягати необхідних результатів.

На чому заснована моя впевненість? По-перше, до всіх можна знайти підхід. По-друге, питання відновлення справедливого миру – це питання безпеки Європи та світу. Реально будь-який уряд у будь-якій країні-партнері зацікавлений у такому розвитку подій. Будь-які інші сценарії нестимуть прямі загрози безпеці та благополуччю для цих країн.

- Польські фермери на початку червня поновили блокування українсько-польського кордону. Чи існує наразі можливість вирішення цього питання між Польщею та Україною на політичному рівні?

- Ми вже маємо великий досвід таких подій і їхнього вирішення. Така ситуація не йде на користь жодній з наших країн. Ми підтримуємо активний діалог з урядом Польщі та розраховуємо, що польські партнери докладуть зі свого боку зусиль для вирішення проблемних питань.

З нашого боку, ми завжди демонстрували конструктив і готовність долати будь-які труднощі в дусі взаємної поваги.

МИ БАЧИМО, ЩО КРОК ЗА КРОКОМ ПАРТНЕРИ РУХАЮТЬСЯ ДО РІШЕННЯ ЩОДО ЗАМОРОЖЕНИХ АКТИВІВ

- Ключовим пунктом порядку денного саміту «Групи семи» будуть шляхи використання прибутків від заморожених російських активів для допомоги Україні. Чи можна очікувати проривних рішень від червневої зустрічі лідерів «Сімки» в Італії?

- Ми не лише очікуємо, але й активно працюємо над тим, щоб на саміті «Групи семи» були ухвалені амбітні рішення щодо використання заморожених російських активів.

Ми розуміємо занепокоєння партнерів щодо наслідків цього кроку. Але вважаємо, що всі міжнародно-правові підстави до використання не лише прибутків, а й самих активів в інтересах України є. Міжнародне право достатньо чітко їх визначає.

Побоювання щодо стабільності резервних валют чи дотримання принципу верховенства права також значно перебільшені. Навпаки, такий крок продемонструє всім потенційним агресорам, що за напад на іншу країну доведеться платити. Важливо, що рішення створить прецедент на майбутнє.

Загалом ми бачимо, що крок за кроком наші партнери рухаються до цього рішення. Кроки щодо використання прибутків уже досить значні, ми вдячні за них. Нещодавно приклад іншим продемонструвала також Естонія, ухваливши законодавство, яке де-юре дозволяє використання активів.

Я вдячний естонським партнерам за те, що вони мають сміливість створювати прецеденти. Працюємо над тим, щоб інші партнери також робили амбітні кроки. Їх рано чи пізно доведеться ухвалювати.

- Недавня заява президента США Джо Байдена щодо НАТО й України викликає двозначні почуття. З одного боку, він сказав, що «Україна вже є частиною НАТО», а з другого – що він «був тим, хто не готовий підтримати НАТОїзацію України». На якій частині цієї заяви ви зробили акцент для себе?

- Президент Байден беззаперечно підтримує Україну, і ми вдячні йому за все, що він зробив для нашої держави у ці важкі та визначальні роки. Я переконаний, що він щиро прагне перемоги України над російською агресією.

Щодо членства України в НАТО – я переконаний, що це історична даність. Україна буде в Альянсі, бо в сучасному світі уявити безпеку євроатлантичної спільноти без України та нашого війська просто неможливо. Подобається це комусь чи ні, такою є реальність.

Тому це питання вікна можливостей. Зараз ми максимально готуємося до цього історичного моменту. Коли він настане, вступ України в НАТО має зайняти лічені тижні, а не місяці чи роки.

ДУМАЮ, ЩО РЕЗУЛЬТАТИ УКРАЇНИ ПОЗИТИВНО ЗДИВУЮТЬ І УКРАЇНЦІВ, І ЛЮДЕЙ ЗА КОРДОНОМ

- Процедуру призначення В. Залужного послом у Велику Британію було запущено на початку березня, 9 травня Президент видав відповідний Указ. Сам Залужний жодного разу не коментував цей процес, але причетні до призначення офіційні особи повідомляють, що він готується до майбутньої дипломатичної служби. Як визначатиметься ступінь цієї готовності? Коли новий посол розпочне роботу в Сполученому Королівстві?

- Цей процес – уже наприкінці фінішної прямої. Розумію підвищений інтерес до цієї теми, але нагадую, що всіх послів оцінюють однаково: за результатами. Тож бажаю нашому новому послу в Сполученому Королівстві насамперед успіхів і результатів у дипломатичній роботі заради нашої держави.

- У серпні минулого року ви попередили українців про дуже важкий політичний сезон. Які у вас прогнози на цю осінь?

- Почекайте, давайте літо переживемо. Ми знаходимося у точці дуже занижених очікувань. Але хоч як би парадоксально це звучало, я думаю, що натомість результати України позитивно здивують і українців, і людей за кордоном.

Головне – зберігати єдність попри будь-які спроби ворога її підривати та всім разом важко працювати на перемогу і не втрачати надії. Маємо зробити все, щоб зберегти країну та людей. Маємо триматися та допомагати одне одному. Ми переможемо. Бережімо цю віру одне в одного та рухаймося вперед.

Укрінформ