Російська пропаганда реалізує на Заході дезінформаційну кампанію «Doppelganger»
На замовлення Кремля російське "Агентство соціального аналізу та прогнозування" (АСАП) розробило дезінформаційну кампанію "Doppelganger", щоб реалізовувати її в демократичних країнах, у тому числі Латвії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Delfi із посиланням на розслідування групи журналістів.
Міжнародний журналістський консорціум отримав архіви АСАП, які свідчать про плани операцій впливу на вибори до Європарламенту, а також окремо – у США, Франції, Німеччині, Україні, Італії, Ізраїлі та Латвії. Документи були передані партнерам, у тому числі німецьким ЗМІ Süddeutsche Zeitung, NDR, WDR, естонському Delfi, латвійському Re:Baltica.
На думку останнього з видань, документи свідчать про те, що АСАП - це пропагандистська "фабрика" промислового масштабу: за перші чотири місяці 2024 року армія ботів створила 34 мільйони коментарів та майже 40 000 елементів контенту для соцмереж. За даними Re:Baltica, кампанії систематичні та підготовлені - спочатку пропагандисти аналізують інформаційний простір кожної країни, визначають ключових гравців та повідомлення, які варто посилити та тиражувати, потім складається контент-план, і тролі "починають друкувати".
Для Латвії АСАП підготувала документ Background, у якому аналізується ситуація та пропонуються плани впливу на суспільство. За мету ставиться розворот цінностей Латвії на користь Росії та "мирна соціальна революція". Початок операції – друга половина 2022 року.
Згідно з інформацією Re:Baltica, вперше дезінформаційна кампанія АСАП в Латвії проявилася у хвилі ботів на захист латвійських хокеїстів, які поїхали грати до Росії.
В цілому, аналізуючи ситуацію в історичному розрізі, пропагандисти з жалем зазначають, що події в України навесні 2014 року, окупація Криму, підтримувана Кремлем війна у східних регіонах, спочатку були популярними серед російськомовного населення Латвії. Тепер же їх підтримують лише "бідні, неосвічені та антиваксери". Як приклад наводиться знесення пам'ятника радянським воїнам в Ризі, який не викликав помітної реакції.
Зазначається також, що латвійці російського походження не мають політичних лідерів. Популярний у минулому Ніл Ушаков був "відтіснений на узбіччя", коли пройшов до Європарламенту, а його партія "Злагода", втративши владу у Ризькому самоврядуванні, деградує. Як позитивний приклад у документах наводиться мер Даугавпілса Андрій Елксніньш, який виступив проти демонтажу радянських пам'яток.
У документах АСАП також висловлюється невдоволення тим, що російськомовні жителі Латвії "надто негативно" реагують на вторгнення Росії в Україну і, наприклад, на новини про різанину в Бучі. Ідея "російського світу" популярна лише серед старшого покоління - молодь дуже інтегрована в європейський простір. Ліберальний присмак привносять також опозиціонери, які переїхали з Росії.
АСАП докладно описує меседжі, які мають поширюватися в латвійському суспільстві під час операції, наприклад, що "підтримуючи Захід, Латвія бере участь у зниженні рівня міжнародної безпеки", "конфронтація з Росією призведе до зростання вартості життя", будуть "труднощі з підготовкою до опалювального сезону", латиші ризикують замерзнути, а також, що в Латвії проводиться "геноцид російськомовного населення".
Крім того, АСАП пропонувало розпалювати ненависть латвійців російського походження до біженців з України, наголошуючи, що приїжджі перебувають у привілейованому становищі порівняно з місцевими жителями. Також планувалася кампанія "Ми теж біженці", в рамках якої російськомовні повинні були вимагати соціальної рівності, оскільки вони, мовляв, стали біженцями у Латвії після розпаду СРСР. За даними Re:Baltica, план передбачав використання соціальних мереж для створення хвилі, яка переросте у реальні дії.
Є також ідея перезапустити в Латвії політичні проєкти російськомовних, тому що "зараз вони працюють тільки в якості політичних ліфтів для особистих інтересів [окремих] лідерів, а не для інтересів [всієї проросійської] аудиторії".
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Відземський окружний суд Латвії засудив прокремлівську активістку Олену Крейле до року в'язниці у справі про виправдання геноциду, а також військових злочинів та злочинів проти людяності та миру