Росія почала платити Китаю за необхідні для війни товари криптовалютою - ЗМІ

Російська влада почала переводити торгівлю з Китаєм на криптовалюту. Пріоритет був наданий компаніям, які закуповують товари подвійного призначення.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Moscow Times.

За словами джерел, знайомих з питанням, до першої групи імпортерів, яким в експериментальному правовому режимі (ЕПР) дозволили розраховуватися в цифрових валютах за китайські товари, увійшли виробники електроніки, окремі члени Торгово-промислової палати Росії та кілька банків.

Пріоритет був наданий компаніям, які закуповують товари, що можуть застосовуватися не лише у мирних, а й у військових цілях. Саме у таких імпортерів виникли найбільші труднощі з платежами до банків Китаю та інших країн, зазначило одне джерело.

Також в російському уряді відбирали компанії із найбільшим оборотом, додав інший співрозмовник видання. Однак надалі, за його словами, у рамках ЕПР планується залучити ще більше учасників.

Поправки про розрахунки в криптовалюті щодо зовнішньоторговельних контрактів у рамках ЕПР глава РФ підписав на початку серпня, 1 вересня вони набули чинності. Також зміни дають можливість проводити біржові торги криптовалютою під наглядом Центробанку Росії. За формування кола осіб, включених у роботу ЕПР, відповідають Центробанк та Мінфін.

На цей момент ЦБ організував «фейсконтроль в елітарний клуб ЕПР», представники середнього бізнесу потрапити до нього не можуть, каже член експертної ради із законодавчого регулювання криптовалют Держдуми, керуючий консалтингової агенції Parallax Михайло Успенський. За його словами, попри його глибоке залучення до обговорення питання, він сам поки що не зміг домогтися від регулятора схвалення заявки на включення його компанії в ЕПР.

На думку партнера консалтингової компанії Digital & Anologue Partners Юрія Брісова, спроби використовувати криптовалюту для обходу санкцій будуть швидко виявлені, оскільки всі транзакції у блокчейні відкриті для перевірки. Це досить швидко приведе експеримент російської влади до фіаско. Тому ЕПР має бути строго орієнтований на види діяльності, які не підпадають під секторальні санкції, і на роботу з країнами, які не вводили обмеження проти Росії, наголосив експерт.

Як повідомлялось, у серпні маленькі регіональні банки Китаю, слідом за великими, почали відмовлятися приймати платежі з Росії.

Ситуація з російськими платежами до Китаю різко змінилася у грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ про вторинні санкції, у тому числі проти іноземних банків, за допомогу з угодами підсанкційним особам та з постачанням російському ВПК. Після цього великі китайські банки перестали приймати платежі із Росії, зокрема у юанях. У липні стало відомо, що фінансові організації Китаю негласно ділять юань на «чистий» і «брудний», тобто той, що має відношення до Росії. З останнім китайські банки вважають за краще не працювати.