Ассанж виступив із першою публічною промовою після звільнення

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж зробив першу публічну заяву після свого звільнення із британської в'язниці у червні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.

Виступаючи перед комітетом з юридичних питань та прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, Ассанж розповів про затяжну судову битву, яка визначала його життя протягом більше десяти років.

"Сьогодні я вільний не тому, що система спрацювала. Сьогодні я вільний після довгих років ув’язнення тому, що визнав себе винним у журналістській діяльності", - сказав Ассанж законодавцям з 46 країн.

Він додав: "Я визнав себе винним в отриманні інформації від джерела. І я визнав себе винним в інформуванні громадськості про те, якою була ця інформація".

Засновник WikiLeaks заявив, що "визнав себе винним у журналістській діяльності" після угоди про визнання провини, яка забезпечила йому свободу в червні. Він назвав свій виступ перед європейськими законодавцями "глибоким зрушенням" після років ув'язнення.

Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Джуліан Ассанж залишив в’язницю у Британії після досягнення угоди з владою США, згідно з якою він визнає себе винним у кримінальних звинуваченнях та виходить на свободу.

Читайте також: Угода, що звільняє від в’язниці: Ассанж визнав провину в оприлюдненні військових таємниць США

Наступного дня літак із Ассанжем на борту приземлився в аеропорту австралійської столиці Канберрі.

Звільнення Ассанжа завершило юридичну сагу, яка тривала 14 років, протягом яких журналіст провів п'ять років у в'язниці суворого режиму та сім років у посольстві Еквадору в Лондоні, щоб не бути екстрадованим до США, де йому було висунуто 18 кримінальних звинувачень. Якби його визнали винним, йому б загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 175 років.

Ассанжа, зокрема, звинувачували у змові з метою отримання та розголошення інформації про національну оборону. Протягом багатьох років США стверджували, що файли Wikileaks, які розкривали інформацію про війни в Іраку та Афганістані, ставили під загрозу життя людей.

Фото: The Australian