Саміт БРІКС у Казані: як Росія провалила спробу створити дієздатну опозицію Заходу
Чому ця зустріч посилила розкол і непорозуміння всередині клубу
Північнокорейський реверанс, БРІКС, Китай і ось це все…
Саміт БРІКС у Казані мав стати помпезною та пафосною вітриною того, що формується потужна опозиція Заходу у вигляді країн, що зачаїли образи та претензії історичного контексту, на держави, завдяки яким багато хто з «ображених» заробляють собі на хліб і часом навіть з маслом.
Але він таким не став, навіть більше, вніс певну дисгармонію в пихату атмосферу клубу без мети та перспективи.
Насамперед виділяється на цьому тлі Китай, який займає вагому позицію у сучасного світоустрої і не намагається, на відміну від Ірану чи Індії, ПАР чи Бразилії, продемонструвати якусь ефемерно-фундаментальну самостійність колишніх колоній. Сі Цзіньпін прибув до Казані як потенційний господар самого клубу БРІКС, представник країни, що домінує серед хуліганів, які шукають однодумців у вузькому колі, але за підсумком вийшло дещо інакше.
Поява глави Китаю в Казані затьмарила появу північнокорейських військових у Росії та відповідну хвилю у світових ЗМІ з цього приводу.
Адже, за фактом, КНДР стабільно асоціюють з КНР, а отже, якщо північнокорейські військові були відправлені до російських військових частин, то на це була згода з боку Пекіна.
Асоціативність дій КНДР з дозволу КНР – це усталений історичний стереотип, і в нинішній ситуації він шкодить Пекіну, який намагається дотримуватись миротворчої політики, та якому зовнішньополітична турбулентність зовсім ні до чого.
У діях Кім Чен Ина проглядається дедалі більше самоуправства, яке лише збільшується на тлі його зближення з Росією, посилюється і його почуття незалежності в ухваленні рішень. А заяви Володимира Путіна на саміті БРІКС, які звучали так, ніби він є беззаперечним лідером клубу, що визначає майбутнє цього об’єднання, і зовсім кинули Сі Цзіньпіна в подив і нерозуміння, – скільки може бути нахабства в цьому маленькому чоловічкові.
Російська пропаганда тепер роздмухує значення саміту БРІКС у Казані до рівня події всесвітнього масштабу, хоча сама собою ця організація навіть близько не тягла і на десяту частку від того, що їй приписують у питаннях протиставлення країнам Заходу.
От коли Індія та Китай почнуть торгувати між собою хоча б на 25% від того обсягу, який вони обидві експортують до ЄС та США, тоді можна розпочинати розмову про якусь противагу. Але, все ж таки не про те мова…
Саміт БРІКС у Казані став корисним тим, що він посилив розкол та непорозуміння всередині клубу, хоча б за тим фактом, що перетягування ковдри Росією в регіональних пріоритетах Китаю дало зрозуміти Сі Цзіньпіню, що з-під його ніг вибивають підлогу на його власній кухні. Як думаєте, буде в такій ситуації діяти лідер Піднебесної? Уже точно не на користь ні Володимиру Путіну, ні Кім Чен Ину.
Україна погано обізнана з внутрішньополітичною розстановкою сил у КНДР, оскільки десятиліттями ця країна для нас була не просто закритою, а й нецікавою. А тим часом там багато чого цікавого. І ось хоча б один аспект.
Кім Чен Ин готує своєю спадкоємицею 12-річну дочку Кім Джу Е. Хоча після того як з’явилися перші повідомлення про проблеми з його здоров’ям, на його місце мітила рідна сестра – Кім Йо Чжон, яку в кількох колах вважають навіть більш жорстокою та владною, ніж товстун Кім. Невеликий нюанс, для розуміння: у 2013 році Кім Чен Ин стратив свого дядька Чан Сон Тхека, який організував переворот проти голови держради КНДР.
Власне, у КНДР своя гра престолів, про яку ми дуже мало знаємо, а тому й думаємо, що безрозмірне єдиновладдя є тільки в руках товстуна Кіма. І не виключено, що на тлі тих подій, за якими можемо спостерігати останнім часом, особливо після «пафосного» саміту БРІКС, у Північній Кореї можуть початися якісь тектонічні рухи не на користь Кім Чен Ина.
Оскомина – вона така, спати не дає.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач