Польська влада не готувалася до агресії Росії проти України - розслідування урядової комісії

Попередня польська влада не готувалася до викликів, які могли виникнути для Польщі через підготовку Росії до повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Про це під час презентації першого рапорту комісії з розслідування російських та білоруських впливів у Польщі в 2004-2024 роках заявив у середу у Варшаві голова цієї комісії Ярослав Стружик, передає кореспондент Укрінформу.

Як зазначив Стружик, під час роботи комісія «не виявила документів, які свідчили би про важливі дії уряду, що мали на меті підготувати Польщу до викликів, повʼязаних із можливою агресією Росії проти України».

Він зазначив, що з відкритих джерел відомо, що перші попередження США щодо планів агресії РФ проти України, які адресувалися НАТО і країнам-членам Альянсу, прозвучали в листопаді 2021 року.

Читайте також: Туск доручив створити комісію для розслідування впливів РФ і Білорусі на безпеку Польщі

«На практиці ми не виявили фактів проведення дискусій на цю тему в органах (Польщі – ред.), які займаються безпекою. Перший такий факт зафіксовано 24 лютого 2022 року», – констатував голова комісії.

Він зазначив, що у цьому контексті комісія вважає «дивним» те, що в грудні 2022-го і січні 2023 року представники польської влади брали участь у зустрічах європейських право-консервативних партій, окремі активісти яких відкрито підтримували політику Кремля та отримували російські гроші. Він зауважив, що у підготовці матеріалів чи рекомендацій до таких зустрічей не брали участі жодні структури МЗС чи Ради міністрів Польщі.

«Родзинкою» таких дій Стружик назвав інтервʼю посла Росії в Польщі Сергія Андрєєва для польського тижневика Sieci (на той момент провладне видання) за 28 лютого 2022 року під назвою «Росіє, для чого це робиш?». Голова комісії зазначив, що з інформації у ЗМІ відомо, що цьому інтерв’ю передував візит посередника, «який в якомусь сенсі продав можливість взяти це інтерв’ю у Сергія Андрєєва».

«Чітко і категорично можу ствердити, що ніхто не зацікавився цим посередником і не зʼясував тоді цієї справи», – наголосив голова комісії з розслідування російських та білоруських впливів в Польщі в 2004-2024 роках.

У цьому контексті він зазначив, що у прийнятому попередньою польською владою у березні 2022 року законі «Про захист вітчизни» було багато неточностей і помилок, а на етапі підготовки документа не враховано сотень важливих поправок.

Читайте також: У Гельсінській комісії закликали Байдена дозволити Польщі збивати російські ракети над Україною

«Але головним чином хочу зазначити, що результатом прийняття цього закону була ліквідація цивільної оборони. Я не мушу пояснювати, наскільки важливою є відсутність цивільної оборони, навіть з огляду на останні місяці через повінь (у вересні в Польщі – ред.)», – наголосив Стружик.

Голова комісії зазначив, що вона також перевірить ступінь підготовки збройних сил Польщі до ведення на той час воєнних дій, у тому числі на підставі вже відомих звітів Вищої контрольної палати РП.

Як повідомив Стружик, комісія подасть заяву до прокуратури щодо можливості дипломатичної зради ексміністра національної оборони Польщі Антонія Мацеревича за відмову міністерства в 2016 році від реалізації вигідної для Польщі програми купівлі літаків-заправників.

Голова комісії оцінив, що за останні 20 років, які розслідує комісія, відбувалося нищення польських спецслужб, в основному контррозвідки. Зокрема, він зауважив, що за період перебування при владі попередньої владної коаліції у Польщі було ліквідовано десять з 15-ти місцевих відділів Агенції внутрішньої безпеки Польщі, а також закритої частини архіву Інституту національної памʼяті Польщі.

Комісія з розслідування російських та білоруських впливів у Польщі в 2004-2024 роках у складі 11-ти спеціалістів з різних галузей діє при Раді міністрів Польщі.

На початку грудня 2021 року у Варшаві відбувся з’їзд правоконсервативних партій з різних країн ЄС, на якому обговорювали співпрацю і бачення майбутнього Євросоюзу. Згодом схожа зустріч відбулася наприкінці січня 2022 року в Мадриді. Під час зустрічі обговоювали, зокрема, захист європейських християнських і консервативних цінностей та напружену ситуацію на російсько-українському кордоні.