Два нюанси нинішніх президентських виборів у США
І нинішні вибори в США, і післявиборчі політичні процеси в цій країні стануть дуже серйозним іспитом для інституційної системи США
Коли запитують – хто переможе на президентських виборах у США – зазвичай, є три відповіді: 1) Трамп; 2) Гарріс; 3) не знаю, бо рейтинги однакові, і неможливо однозначно передбачити переможця. З формальної точки зору це абсолютно правильні відповіді. Але коли ми говоримо про нинішні президентські вибори в США, треба враховувати два важливих нюанси.
Нюанс перший і визначальний – це великий ризик політичної кризи в США за підсумками голосування на президентських виборах. Рейтинги Трампа і Гарріс зараз майже однакові, зокрема і в тих штатах, які будуть визначати долю виборів (по голосах вибірників). І якщо в тій самій Пенсильванії (навколо якої вибухнули пристрасті з боку республіканців під час візиту Президента Зеленського в США півтора місяця тому) різниця в голосах за Трампа і Гарріс буде невеличкою (всього кілька тисяч) і не на користь Трампа, то легко спрогнозувати, що буде далі. У 2020 році Трамп уже пробував не визнавати результати голосування в окремих штатах, і навіть тиснув з цього приводу на деяких посадових осіб. Щоправда, тоді він не ризикнув кинути виклик інституційній і політичній системі США. Але зараз ситуація може розвиватися інакше. На Заході, зокрема і в Сполучених Штатах, доволі популярною є думка, що на нинішніх президентських виборах у США є лише два сценарії: 1) Трамп виграє вибори; 2) Трамп не визнає результати голосування.
До другого сценарію в США вже готуються. Проблема, однак, у тому, наскільки конфліктною буде ця ситуація і наскільки надовго вона затягнеться. Не дай бог, якщо дійде до глибокого розколу, особливо інституційного. Це буде величезна проблема для США, для нас (оскільки ми залежимо від американської воєнної допомоги) і для всього світу. Тому побажаємо американським друзям не занадто загострювати цю ймовірну ситуацію, і якщо вона все ж таки виникне, то швидко її подолати з найменшими негативними наслідками.
Другий важливий нюанс нинішніх президентських виборів у США полягає в тому, що не менш значущими будуть вибори до Конгресу США. Нагадаю, що 5 листопада, крім Президента США, обирають також весь склад нижньої палати Конгресу (Палати представників) і третину Сенату. І подальша ситуація в американській владі значною мірою буде залежати від того, яка з двох партій матиме більшість у кожній палаті Конгресу.
Цілком вірогідно, що майбутній Президент США буде належати до однієї партії, а більшість хоча б в одній палаті Конгресу буде у іншої партії. В США це називають «розділений уряд». І це ускладнюватиме вирішення багатьох питань – від ухвалення бюджету США до законодавчого затвердження допомоги України. Саме така ситуація була в американській владі останні два роки. І ми пам’ятаємо паузу в допомозі Україні з боку США, яка затягнулася на півроку. До речі, і бюджет США на поточний рік ще не ухвалено (він продовжений лише на три місяці), і питання про допомогу Україні на наступний рік також не вирішено. На жаль, ця ситуація може повторитися.
З іншого боку, ситуація «розділеного уряду» буде підштовхувати обидві конкуруючі партії до пошуку компромісів, і до взаємного контролю, що добре для демократії. Щоправда, після приходу Трампа політики компромісів між республіканцями і демократами стає все менше, а конфліктів усе більше. І це тривожна тенденція.
Може так статися, що Трамп буде обраний Президентом США, а республіканці отримають більшість і в Палаті представників, і в Сенаті. І тоді може виникнути інша проблема – авторитарні амбіції і схильності Трампа можуть законодавчо підтримуватися Конгресом. Не буду розвивати цю тему, але очевидно, до яких негативних наслідків це може призвести. Крім ризиків авторитарних тенденцій, це може спровокувати і посилення міжпартійної боротьби вже на рівні відносин між федеральною владою і тими штатами, де домінують демократи.
В будь якому випадку, і нинішні вибори в США, і післявиборчі політичні процеси в цій країні стануть дуже серйозним іспитом для інституційної системи США, навіть більш складним, ніж в 2016 і 2020 роках.
Володимир Фесенко, політолог