Політична криза у Німеччині: «Світлофор» зламався

Бундестаг 15 січня вирішить, чи оголошувати дострокові парламентські вибори

Те, чого багато хто в Німеччині очікував уже давно, зрештою сталося: часті сварки та взаємні претензії з публічним з’ясуванням відносин у трійці партій, які змушені були співіснувати в рамках урядової коаліції під назвою «Світлофор», завершилися 6 листопада тим, що канцлер фактично оголосив про завершення діяльності цієї коаліції.

У середу ввечері у відомстві канцлера зібралися керівники всіх трьох партій, які входять (входили) до складу уряду: власне канцлер, есдек Олаф Шольц (хоча він формально і не є лідером своєї партії, але зараз не про це), «зелений» віцеканцлер і міністр економіки Роберт Габек, а також ліберал і міністр фінансів Крістіан Лінднер. Через кілька годин ЗМІ рознесли новину, що останній, мовляв, запропонував Шольцу провести дострокові вибори.

Сказати, що це стало громом серед ясного неба, було би неправильно. Лінднер, представник «наймолодшого» партнера в коаліції, грався з цією ідеєю уже певний час, про що охоче розповідав журналістам, шантажуючи уряд.

Проте вийти цього вечора з гордо піднятою головою та грюкнувши дверима лідеру Вільної демократичної партії не вдалося, адже Шольц зробив «хід конем» і сам звільнив свого підлеглого, після чого вийшов до преси та сказав майже все, що про нього думає.

А думає він про колишнього вже колегу не дуже добре. Зокрема, Шольц обвинуватив Лінднера в егоїзмі, кар’єризмі, безвідповідальності, популізмі, неспроможності йти на компроміси та ще багато в чому.

Каменем спотикання цього конкретного разу став бюджет на наступний рік. Цей нещасний документ уряд робив і переробляв неодноразово, виносив у сесійну залу бундестагу, а потім знову забирав. Ситуація в економіці Федеративної Республіки та її фінансах наразі аж ніяк не радісна, тому потрібно було насправді чимало зусиль для того, щоби «скроїти» основний фінансовий документ. Але у Лінднера постійно виникали щоразу нові й нові зауваження. Тому на зустріч він прийшов з черговими пропозиціями з «удосконалення» витрат, щоб за будь-яку ціну утримати так зване боргове гальмо, що обмежує зростання державної заборгованості.

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ Й УРЯДОВА КРИЗА

Прикметним є те, що одним з найгостріших спірних питань бюджету стала підтримка України.

У документі на військову допомогу передбачено 4 млрд євро, майже вдвічі менше, ніж цього року (що стало великим розчаруванням для Києва, який боровся за цю статтю до останнього). Не зовсім зрозуміло те, чи намагався міністр фінансів ще більше скоротити суму, чи виступив проти змоги її збільшення. Непрямі ознаки такої можливості є з огляду на заяви різних політиків, також канцлера, щодо необхідності посилювати безпекові витрати на тлі результатів виборів у США (які Берлін дуже сильно засмутили).  

Як би не було, але Шольц у своїй майже 15-хвилинній промові зробив на темі підтримки України особливий акцент, зазначивши її важливість. Він назвав особливо цинічним «егоїзм» Лінднера наступного після американських виборів дня і заявив, що не готовий обирати між необхідністю підтримки України, інвестуванням у власну оборону та розв’язанням внутрішньоекономічних і соціальних проблем. Зрештою, зауважив глава уряду, підтримка України відповідає національним інтересам ФРН, а перемога Росії обійдеться їй набагато дорожче.

Правильною він назвав також допомогу 1,2 млн українців, які знайшли захист у Німеччині від російської війни.

Загалом Шольц, очевидно, перебував під сильним емоційним впливом від результатів американських виборів і визнавав, що саме на Німеччину в цій ситуації падає особлива відповідальність: як у підтримці України, так і в посиленні власної оборони. А як же зручно було до цього ховатися за спиною Вашингтона!

Про відповідальність заявила і міністерка закордонних справ Анналена Бербок, коментуючи звільнення глави Мінфіну.

«Ми не тільки не залишимо Україну наодинці, ми посилимо нашу допомогу. Додаткові мільярдні інвестиції в Україну є інвестиціями в нашу безпеку, адже Путін веде гібридну війну і проти нас», – заявила «зелена» політикиня.

ШЛЯХ ДО НОВИХ ВИБОРІВ

Однопартієць Бербок – міністр економіки Роберт Габек – заявив, що їх політична сила «швидко звільнить шлях до упорядкованих нових виборів», а поки що працюватиме у тому формуванні, що залишилося від коаліції.

Зрозуміло, що не промовчав і «герой дня» – Крістіан Лінднер. Він кинув на адресу канцлера свої обвинувачення у неготовності прислухатися до його пропозицій, відсутності новаторства та амбіційних планів. Водночас запевнив, що вільні демократи готові бути відповідальними за країну і «боротимуться за це в іншому уряді наступного року».

От тільки ліберальна партія не те що на участь у новому уряді навряд чи може розраховувати, але й на саму присутність у майбутньому парламенті. Згідно з останніми опитуваннями, якби вибори в бундестаг відбулися цими вихідними, ВДП набрала би аж 4% і не подолала би п’ятивідсотковий бар’єр.

Однак вибори не відбуватимуться найближчими вихідними. Утім, не факт, що з ними чекатимуть до вересня наступного року, як мало б бути. На першому пленарному тижні в новому році буде порушено питання про довіру уряду, 15 січня має бути ухвалене рішення щодо необхідності проведення дострокових виборів, які у такому випадку мають відбутися не пізніше ніж наприкінці березня.

У принципі, і без ВДП Шольц міг би далі очолювати уряд меншості: або сам зі своїми соціал-демократами, або із «Зеленими», другою за величиною партією, спираючись на сформовану спеціальну парламентську більшість.

За словами Шольца, він «буде якнайшвидше шукати зустрічі» з лідером опозиції, Християнсько-демократичного союзу, Фрідріхом Мерцем і запропонує йому «конструктивну роботу» з важливих для країни питань на період до нових виборів.

Слід додати, що за конституцією ФРН дострокові вибори може призначити лише федеральний президент, якщо парламент оголосить канцлеру вотум недовіри.

НЕЛЮБИМИЙ УРЯД

Слід визнати, що ситуація, в якій опинився уряд Шольца, є закономірною. Коаліція, створена 8 грудня 2021 року, народжувалася в муках, а про вірогідність її розвалу останніми місяцями не говорив лише ледачий.

Регулярні опитування демонстрували сумні показники підтримки. Згідно з останнім, від 6 листопада (оприлюдненого до оголошення про звільнення міністра), задоволення роботою «Світлофора» висловили лише 14% респондентів, 53% підтримали проведення дострокових виборів.

А сам Шольц протягом тижнів утримує «титул» «найбільш нелюбимого канцлера всіх часів».

У нових виборах зацікавлені консерватори (колишня партія Ангели Меркель), які наразі мають найбільшу підтримку (34%), але також популісти з крайніх правої «Альтернативи для Німеччини» та лівого Союзу Сари Вагенкнехт, які далі набирають популярність.

Як би не вирішилося питання з виборами та майбутньою урядовою коаліцією, те, що політична криза вибухнула в Німеччині саме тепер, коли результати виборів у США стали такими, якими стали, погано і для самої Німеччини, і для Європи, і для України, адже ФРН є (і, сподіваємося, залишиться) найбільшим нашим партнером в ЄС і другим у світі.

Ольга Танасійчук, Берлін
Фото авторки