Якісний бізнес: нуль корупції й праця в ім’я планети

Щоб робити гроші по-сучасному, треба дбати про імідж партнерів, безпеку в інтернеті та про біженців

Хороша компанія – далекоглядна компанія. Цей принцип дедалі ширше вживається в сучасні підприємницькі кола. Це значить, бізнес повинен перейматися вже не тільки власними процесами й прибутками, а має озирнутися довкола і взяти на себе відповідальність за якусь соціально важливу тему, сферу життя. Не перший рік мова йде про те, що старі схеми в бізнесі вже не працюють, це звучить від топ-менеджерів та власників великих компаній. Ми вирішили розпитати їх, що ж це значить на практиці, які вони, нові схеми? Виявилось, сучасна компанія, що сама себе поважає, мусить нині жити за власним кодексом порядності й благодійності, дбати про навколишнє середовище і тримати на столі, ніби Біблію, 17 цілей сталого розвитку ООН.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ВІД ДОНОРСТВА ДО БЕЗПЕКИ В ІНТЕРНЕТІ

З 2006 року Київстар почав упроваджувати концепцію корпоративної соціальної відповідальності й вже 15 років реалізовує різні соціальні проєкти. У певний момент вести бізнес по-старому стало неможливо, говорить Анна Захараш, директорка з корпоративних комунікацій Київстар, через вимоги суспільства та кризу довіри. Бо в очах суспільства великі корпорації мають нести відповідальність за свій бізнес, за свій продукт, виробництво та співробітників. «Будь-який бізнес у результаті своєї діяльності впливає на розвиток економіки, процеси в суспільстві та навколишнє середовище, – пояснює вона. – В цій ситуації стратегія корпоративної соціальної відповідальності допомагає спрямувати зусилля компанії на сталий розвиток у країні та вдовольнити очікування своїх стейкхолдерів та клієнтів». Соціальні інвестиції компанії склали понад 110 мільйонів гривень (пряма благодійна допомога та фінансова підтримка соціальних проєктів). 

Основними напрямками стратегії корпоративної соціальної відповідальності у Київстар обрали Цифрову грамотність, Розвиток підприємництва, Безпеку в Інтернеті, Партнерство заради досягнення цілей сталого розвитку. Таким чином запрацювали, наприклад, онлайн-школа мобільної грамотності для старшого покоління «Смартфон для батьків» – відео-уроки про використання смартфона і брошури. Запустився інформаційно-просвітницький портал про небезпеки для дітей в Інтернеті StopSexтинг – рекомендації для дітей, які зіштовхнулися із погрозами в інтернеті, та для їхніх батьків (діти навіть можуть отримати у чат-бота інструкцію – що робити і куди звертатись, якщо їх шантажують та вимагають контент сексуального характеру). Працюють ініціатива СМС-благодійності «Дитяча надія» (абоненти Київстар можуть через СМС пожертвувати кошти на допомогу дітям із хворобами серця та онкологією), спільна ініціатива з Національною поліцією «Пошук Дітей», а також програма «Інновації та підприємництво» в освітніх дитячих таборах «GoCamp». Нещодавно Київстар підтримав створення курсу «Підприємництво для школярів», що вже вийшов на національній платформі Дія.Цифрова освіта.

А на рівні персоналу в компанії розвивають культуру корпоративного волонтерства. Співробітники залучаються до програм менторства для підлітків, донорства крові та просування здорового способу життя. Так, у грудневому «Марафоні добрих справ» взяли участь понад 350 волонтерів (ініціативи – від благодійних пожертв та подарунків для самотніх стареньких до донорства крові та безкоштовних лекцій для підлітків).

В компанії кажуть, що й певну вигоду з того мають. «Міжнародні дослідження, зокрема від PricewaterhouseCoopers, показують, що наявність стратегії корпоративної соціальної відповідальності позитивно впливає на лояльність клієнтів та співробітників, – говорить про результати політики Анна Захараш. – На власному досвіді ми бачимо, що абоненти, які знають про соціальні проєкти Київстар, мають більші показники довіри до компанії. А співробітники, що беруть участь у волонтерських ініціативах, показують більшу залученість у діяльність компанії». А ще соціальні ініціативи іноді допомагають вирішувати бізнес-завдання, стимулюють створення або удосконалення продукту, зізнається вона. Наприклад, проєкт «Смартфон для батьків» сприяв збільшенню дата-юзерів серед абонентів Київстар старшого віку та створенню спеціальної лінійки тарифів для людей пенсійного віку. 

НАВІЩО В ХОЛДИНГУ ОФІЦЕР

Деякі українські компанії добровільно запроваджують у себе Кодекси корпоративної етики. Це коли компанія бере на себе додаткові зобов’язання, як от: підвищені стандарти сервісу, запровадження найсучасніших світових технологій, спрощення процесів і мінімізація витрат. Декларує чесність і принциповість у веденні фінансових справ хоч з державою, хоч з партнерами або власним персоналом, і нульову толерантність до корупції. Так позиціонує свою корпоративну етику, наприклад, логістична компанія «Нова пошта» (засади цієї політики опубліковані на її сайті). Щоправда, в компанії пояснили, що поки не готові розповісти про внутрішні результати впровадження кодексу.

Про тонкощі життя за власним кодексом ділової етики розповіли в холдингу МХП. «Бізнес зацікавлений передусім у підвищенні ефективності діяльності. У зменшенні витрат і збільшенні прибутків, – пояснює, навіщо він потрібен, Олена Коновалова, комплаєнс-офіцер МХП. – А в сучасному світі для цього не досить працювати поодинці, навіть якщо ти – великий холдинг». Рано чи пізно відчуваєш, що вперся у скляну стелю і з якимсь великим проєктом вже не впораєшся сам. Сучасна економіка – це економіка груп і союзів, вважають у холдингу, і вирішили, що пора оточити себе прозорими зрозумілими і ефективними бізнесами, що могли б зацікавити інвесторів міжнародних груп. Та де взяти таких партнерів для міжнародних проєктів? Вирішили «виростити» з того, що є. «Останніми роками ми підрощуємо бізнес-середовище, створюємо собі бізнес-партнерів, з якими рано чи пізно зможемо взятися за проєкт будь-якого масштабу», – розповідає про політику холдингу Коновалова.

Відбувається це просто – елементами примусу і заохочення. «Хочете працювати з МХП – ось наші правила, стандарти, ми добровільно взяли на себе певні зобов’язання і вам радимо, – пояснює схему Олена. – Кажемо: спочатку це буде виглядати незрозумілим для вас, непотрібним. Але інакше не зможете з нами співпрацювати». Доводиться або підтягуватися до Програми ділової етики та комплаєнс, або відмовитися від колаборації. І з часом, за словами Коновалової, всі, хто лишився, втягуються в нові стандарти і стають цікавими міжнародним інвесторам, донорським організаціям, і аж тоді приходить розуміння, навіщо те все було потрібне. «Велика частка відсіюється. Але не гонимося за кількістю, тільки за якістю», – каже Коновалова.

Кожного, хто приходить на роботу на підприємства МХП, знайомлять з Комплаєнс Декларацією. Але Олена вважає, що дати один раз прочитати якийсь папір і примусити його підписати – це ще не успіх. Щоб у холдингу існувала така собі культура перфекціонізму, власна екосистема, розроблено цілу програму адаптації нових працівників. Для людей влаштовують тренінги, налагодили систему моніторингу. «Комплаєнс – це вибір моделі поведінки в ситуаціях, коли тебе не бачать сторонні. Це значить – завжди робити правильні речі. Моя задача – зробити так, щоб кожен у компанії хотів цьому слідувати, – пояснює вона. – Мене дещо побоюються, але мені подобається слово «офіцер» – воно дисциплінує». 

СУЧАСНА МОДА – ЗА СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Міжнародні компанії, що працюють мало не на увесь світ, можуть дозволити собі діяти масштабніше. Якщо можливо скоротити споживання товарів, то його треба скорочувати негайно – під таким гаслом працюють нині соціально-відповідальні європейські виробники. Так, глобальна візія відомого шведського бренду одягу H&M, що не перший рік веде бізнес в Україні – стати рушієм індустрії у напрямку циркулярної та екологічної моди, говорить Ольга Олійник, керівник відділу PR & Marketing в H&M Україна. Й український офіс H&M спрямовує свої зусилля на підтримку та втілення глобальної політики соціальної відповідальності компанії в нашій країні з урахуванням особливостей ринку та сучасних реалій. «Кожного року ми збільшуємо частку сталих матеріалів у виробництві одягу. Так, в 2019-му році 57% усіх матеріалів в H&M були переробленими або постачалися зі сталих джерел (дані за 2020-й рік будуть у середині березня)», – розповідає Ольга. І до 2030-го року 100% матеріалів будуть саме такими – таку високотехнологічну мету поставив перед собою виробник. Вже зараз він пропонує одяг з органічної та переробленої бавовни, переробленого поліестеру та нейлону, тенселю та віскози зі сталих джерел. Речі, що більше ніж на 50% складаються зі сталих матеріалів, позначені спеціальною зеленою биркою, що спрощує вибір свідомим покупцям. Бо їх стає дедалі більше. І дизайнери H&M навіть створюють спеціальні колекції з використанням інноваційних матеріалів, таких як, наприклад, VEGEA™ – веганська альтернатива шкіри, виготовлена з побічних продуктів… виноробства.

Але мовчки займатися ресайклінгом – лише пів справи. Щоб якомога більше людей зрозуміли, навіщо це потрібно, і підтримали політику сталого споживання, доводиться витрачати кошти на її пропагування. «Справжній виклик для нас – досить низька обізнаність більшості українців з темою екології та свідомого споживання, – зізнається Ольга Олійник. – Саме тому рекламні кампанії ми будуємо з освітнім елементом: розповідаємо про екологічні матеріали, надаємо доступ до коректної та релевантної інформації, популяризуємо підхід «Носіть. Дбайте. Переробляйте»». Так, у нещодавній колекції Lee x H&M вперше в історії були оприлюднені дані Оцінки Життєвого Циклу (Life Cycle Assessment) на сайті hm.com, які показують рівень витраченої води, енергії й викидів C0₂ для кожного виробу.

Важливою для шведського виробника діяльністю є співпраця з природоохоронними організаціями. В Україні, зокрема, він підтримав один з проєктів Всесвітнього фонду природи (WWF). «Цікаво, що виділені нами кошти були отримані в рамках ініціативи зі збору речей у магазинах H&M, – розповідає Ольга Олійник. – За півтора року діяльності програми в Україні було зібрано близько 15 тонн непотрібного текстилю, який був переданий глобальному партнеру I:СO для подальшої переробки чи повторної реалізації». Саме ця ініціатива H&M стала джерелом фінансів для проєкту WWF. Збору речей на переробку в Україні зашкодила лише пандемія: довелося призупинити його в травні 2020-го року з міркувань безпеки.

ЗА ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС І ПРОТИ ГЛОБАЛЬНОЇ БІДНОСТІ

ІКЕА, появи якого на українському ринку чекали так довго, – теж мало не взірець того, як можна робити гроші, поширюючи паралельно власні «просунуті» ідеї. «IKEA прагне бути інклюзивним бізнесом і створювати можливості для багатьох людей та сприяти позитивним змінам у спільнотах, де ми працюємо. Уся наша діяльність покликана досягненню Цілей сталого розвитку ООН», – пояснює Альдо Леле, менеджер зі сталого розвитку ІКЕА у регіоні Південно-Східної Європи (Румунія, Сербія, Словенія, Україна і Хорватія).

У компанії визначили три сфери, в яких ІКЕА зможе реалізувати своє бачення та прагнення створювати краще майбутнє для людей і планети до 2030 року. Йдеться про сприяння здоровому способу життя та сталому розвитку, використання відновлювальних ресурсів та створення суспільства зі справедливим ставленням та рівними правами й можливостями. «Для досягнення цих цілей ми, зокрема, дотримуємося принципу надання меблям IKEA другого життя, створення глобальної спільноти, що використовує чисту енергію, збільшення асортименту корисної їжі, що, у свою чергу, приносить користь планеті», – говорить Альдо Леле.

Для цього ж у компанії прагнуть на 100% використовувати відновлювані джерела енергії у всьому ланцюзі виробництва та постачання товарів IKEA, надавати послуги з доставки товарів додому з нульовими викидами. А ще ІКЕА взяла на себе місію боротьби з глобальною бідністю і створює проєкти підтримки біженців у всьому світі, співпраці з соціальними підприємствами й сприяння гендерному балансу та справедливій оплаті праці.

«З метою боротьби з бідністю ми співпрацюємо з соціальними підприємствами, які у місцевій спільноті наймають представників вразливих категорій населення та забезпечують нас товарами й послугами», – розповідає Альдо Леле. Протягом періоду до 2022 року планується вживати подальших кроків з підтримки вразливих спільнот у їх прагненні отримувати стабільний дохід. Це дозволяє вести безпечний та гідний спосіб життя, одночасно мінімізуючи нерівність у суспільстві. Крім того, щороку в партнерстві з фондами DIVAC та Solidarna компанія інвестує у програми з підприємництва для жінок із вразливих категорій, що дозволяє їм розпочати бізнес і мати стабільний дохід.

IKEA Foundation переймається також проблемами біженців і постраждалих від стихійних лих. Торік у березні, наприклад, відділ в ООН у справах вимушених біженців спільно з IKEA Foundation розробили дизайн тимчасових притулків для них. І то, порівняно з наметами, у які зазвичай селять вимушених переселенців, був чудовий варіант. Будиночки з хорошою теплоізоляцією мали навіть вмонтовані у дах сонячні батареї, а в розібраному вигляді могли поміститися всього у кілька коробок. 4 години – і родина з 5 біженців має дах над головою. А три роки тому Фонд ІКЕА профінансував запуск сонячної електростанції в таборі для сирійських біженців Азраг на півночі Йорданії. Тоді проєкт забезпечив теплом і світлом близько 20 тис. сирійців, які до того жили без електрики близько 2,5 року.

Тетяна Негода, Київ