Зелена країна: як Туреччина вкриває себе лісами

Площа республіки вже у 2023 році на 30% буде складатися з лісів. Такий досвід корисний і нам

Туреччина за рівнем озеленення посідає перше місце в Європі та шосте місце у світі. Зусилля по збільшенню кількості лісових площ, догляду за існуючими лісами, зеленими зонами на приміських територіях та в населених пунктах регламентовані законодавством, національною програмою й окремими проєктами.

Туреччина за рівнем зусиль, що докладаються до озеленення країни, відповідно до міжнародного звіту Глобальної оцінки лісових ресурсів, у 2015 році була на 46-му місті в світі, у 2020 році – на 27-му. Цьому процесу навіть відвели окремий день: з 2019 року 11 листопада оголошене Національним днем ​​відновлення лісів у Туреччині.

РЕКОРД ДО 100-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ РЕСПУБЛІКИ

Перший «лісовий кодекс» Туреччина прийняла ще у 1937 році. У документі визначили стратегію збереження лісів, раціонального використання та збільшення лісових площ. За офіційними даними, в 1973 році лісові площі складали 20,2 млн га, у 2005 році – 21,2 млн га, у 2020 році – 22,9 млн га (загальна площа країни 783,6 тис.км²). За останні 18 років лісові активи в Туреччині були збільшені на 2,1 млн гектарів. Визначена на національному рівні мета – досягти 23,4 мільйона гектарів лісових площ, що відповідає 30% загальної площі країни, у 2023 році, коли Туреччина відзначатиме 100-річчя створення Турецької Республіки.

За останні десятиліття ліси покрили не лише рівнинні місцевості, а й гори, навіть ті, які раніше були зовсім голими. Озеленення таких гір – одна із найскладніших задач. Для озеленення складних рельєфів розробили та використовують спеціальний підхід. Спочатку на пологих схилах гір роблять «сходи», які дозволяють рослинам закріплюватися, бути захищеними від вітру, на цих «сходинках» затримується волога. Залежно від умов, спочатку схили засаджують низькорослими породами, здебільшого хвойними. З часом можуть додавати інші породи дерев, яким допоможуть прижитися висаджені раніше. Попри трудомісткість процесу та значну кількість рослин, які не приживаються (основна причина цьому – недостатня кількість вологи), по всій Туреччині можна спостерігати гірські схили, засаджені рівними рядами дерев. Ці штучні насадження – і додаткове джерело кисню, і захист від надмірного сходження води.

БЕЗПІЛОТНИКИ НА СЛУЖБІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Туреччина за останні роки значно просунулася у створенні та виробництві не лише бойових безпілотників. БПЛА взяли на службу й у лісове господарство. Їх використовують для оцінки рельєфів, ґрунтів та площ для подальшого озеленення. Потім з безпілотників спостерігають, як розвиваються молоді ліси. Особливе значення БПЛА мають для захисту від пожеж. Виявлення місця займання, точних координат для прибуття пожежників, завдяки безпілотникам, скоротили до лічених хвилин.

Нині розглядається можливість висадження лісів за допомогою БПЛА. Принцип простий: насіння в спеціальних желеподібних капсулах за допомогою безпілотників розкидають над територією, призначеною для засадження лісом. Капсула захищає насіння до першого дощу, який її розчиняє та «висаджує» насінину в ґрунт. Складність у тому, що якщо навіть зробити капсулу поживною, ймовірність проростання насіння лишається доволі низькою –особливо у посушливих місцевостях. А сам процес висівання залежить від напрямку вітру та інших природних умов, які заважають пропорційному потраплянню насінин на одиницю площі. Старе і перевірене, хоч і більш затратне та трудомістке висадження готових саджанців – все ще більш продуктивне та надійне.

ДЕРЕВА ЗРОСТАЮТЬ РАЗОМ З ДІТЬМИ

Національна програма з озеленення країни тісно «вплетена» в шкільну програму. Берегти зелені насадження, брати участь в озелененні, дотримуватися правил безпеки при розкладанні вогнищ та оперативно реагувати на виявлення загорянь – дітей вчать змалечку.

Допомогти в озелененні можуть усі охочі, перерахувавши посильну суму на рахунки головного управління лісового господарства. Час від часу в торговельних центрах з’являються стійки, де можна зробити пожертву на озеленення або отримати насіння, проростити його вдома та висадити дерева.

До ювілейного, 2023 року міністерство сільського та лісового господарства поставило за мету висадити більш як 7 млрд нових дерев. Число символічне – по дереву на кожного жителя планети.

11 листопада минулого року об 11:11 за місцевим часом у більш ніж у двох тисячах населених пунктів по всій країні було висаджено понад 11 мільйонів дерев та кущів. Проєкт назвали «Дихання для майбутнього» та мають намір реалізувати масову висадку дерев щороку.

ЛІС ЯК БІЗНЕС-ПРОЄКТ

Нові лісові насадження – це також частина національного бізнес-плану та протидія міграції населення з сільської місцевості. Міністерство сільського й лісового господарства Туреччини реалізує кілька проєктів, за якими лісові площі збільшують там, де вони можуть сприяти працевлаштуванню та підвищенню доходів населення від бджолярства, вирощування диких груш, плодів ріжкового дерева, шипшини, різних видів горіхів, ягід, лікарських трав. Зараз у Туреччині є близько 3,5 тисячі таких лісових насаджень, які задовольняють потреби прилеглих сіл. Проєкт міністерства, спрямований на збільшення таких площ, реалізують під девізом «5 тисяч лісів для 5 тисяч сіл».

По бджолярству на державному рівні є окремий проєкт – «Медові ліси». Його перший етап тривав з 2013 по 2017 роки. Нині триває другий – з 2018 до 2023 року. Наразі для бджолярства придатні й доступні 77 333 га землі. У 2007 році країна виробляла 74 тисячі тонн меду, у 2020 році – 104 тисячі тонн. Завдяки проєкту «Медові ліси» Туреччина посіла друге місце з виробництва меду в світі.

ПОБАЧИВ ДИМ – НАБИРАЙ 177

Найбільшим ворогом турецьких лісів, на відміну від українських, є не вирубка (за несанкціоноване знищення зелених насаджень існує як адміністративна, так і кримінальна відповідальність), а пожежі. Більшість з них починаються через засуху та необережне поводження з вогнем.

Загалом між 2004-2019 роками в результаті більш як 37 тисяч пожеж на попіл перетворилися 141 тисяча га лісу. У 2020-му було зафіксовано 3413 пожеж, було завдано шкоди майже 21 тисячі га. Від третини до половини причин лісових пожеж фіксують як «нерозкриті». За даними МВС Туреччини, частина підпалів є навмисними, а слід веде до терористичних угруповань.

Наприклад, минулого року правоохоронці затримали учасника терористичного угруповання, за наказом якого 9 жовтня минулого року було здійснено підпали в 15 окремих районах провінції Хатай, що на південному-сході Туреччини, поблизу сирійського кордону. З 15 пожеж 9 були організовані в лісових масивах.

Минулого року вперше для боротьби з лісовими пожежами було використано безпілотники. Це допомогло скоротити час боротьби з вогнем до 12 хв. Минулорічні показники боротьби з вогнем визнано найкращими за останні 10 років.

Пожежники кажуть, що найкритичнішими для пожежі є перші три хвилини. Тому важлива не лише робота рятувальників, а й підготовленість та небайдужість населення.

Кожен громадянин ще зі школи знає: побачив дим в лісі – телефонуй 177. Цей номер можна побачити на схилах гір, на будівлях, на узбіччях. Він як швидка допомога чи поліція в переліку «гарячих» ліній реагування 24/7. Дзвінки безкоштовні для всіх операторів та мереж.

АНТАЛІЮ ВІД ПОЖЕЖ РЯТУВАТИМУТЬ БПЛА

Раніше найбільш вогненебезпечний період обмежували травнем-жовтнем, що пов’язували з погодними умовами. Зараз – через зміни клімату й тривалі посушливі періоди – великі пожежі можливі протягом усього року.

Цьогоріч у Туреччині метеорологи обіцяють близько 200 спекотних та посушливих днів. Пожежні до них готуються цілий рік. У регіонах, де лісові пожежі трапляються найчастіше, відкрито спеццентри підготовки до виявлення та боротьби саме з пожежами в лісах. Один із таких діє в Анталії. Цьогоріч тут уперше почали використовувати безпілотного робота-пожежника, який дозволяє «бачити» загоряння на відстані 70-80 км. Сканування всього Анталійського регіону із застосуванням роботів займає 15 хвилин.

Знищені вогнем ліси в Туреччині за державною програмою підлягають відновленню. Час від часу владі на місцях закидають, що після нібито випадкових підпалів площі використовують для зведення туристичних об’єктів, видобутку корисних копалин чи інших цілей. В уряді такі припущення відкидають, аргументуючи тим, що вирубка лісів для подальшого використання земель – як то зведення об’єктів інфраструктури, бізнесу та у промислових цілях – регулюється на рівні законів і чітких правил, а також генеральними планами з благоустрою й економічної діяльності. Земельні ділянки для таких потреб, якщо вони вкриті лісом, вирубують, а деревину використовують. Знищені ж лісовими пожежами ліси підлягають відновленню.

Ольга Будник, Анкара