Шкільний одяг: як купити якісне й гарне

Розповідаємо, що з чим вдягати на уроки, скільки це - «на виріст»  та чи доречне мереживо на блузах школярок

Завершення літа для батьків школярів перетворюється на квест зі збору необхідної амуніції для нового навчального року.  Відкладати до останнього купівлю учнівського одягу завжди змушує багатьом відоме «витягнувся за місяць – як за попередні півроку». Ще й карантин відлякує багатьох від шопінгу. Поки зелена зона повсюди і 1 вересня не скасовується, відкладати шкільні закупи вже не випадає. Де і як найвигідніше купити якісну, зручну і недорогу шкільну форму? Як не прогадати з розрахунками «на виріст»? Яких речей варто уникати в дитячому гардеробі? Розібратися з усім  нам допоможуть експерти. 

ЗРУЧНА ФОРМА –  ЦЕ ПОЛО І БЕЗ КНОПОК

Два роки тому сталася істинно революційна подія: було скасовано кабмінівську постанову більш ніж 20-літньої давності, яка зобов’язувала дітей носити шкільну форму. Відтоді, у більшості навчальних закладів – за рішеннями батьківських комітетів та адміністрацій – єдина форма лишається хіба для учнів молодшої школи, середній рекомендують темний низ і світлий верх, а старшій – діловий стиль. Хоча, принаймні, у Києва точно є школи, у яких усі без винятку діти можуть носити будь-який зручний одяг.

Хоча це ще питання: зручно – це як? Дитині головне – щоб шкільний одяг був передусім зручний в експлуатації, каже професійна стилістка і мама школярки Надія Рибка. «Дуже важливо для школяра, особливо 1-2 класу, щоб форму (якщо все-таки вирішили носити форму - ред.) можна було легко вдягти й застібнути без сторонньої допомоги і втрати часу, - каже вона. – Форма має бути скроєна таким чином, щоб усі застібки були на видному, доступному місці (найкраще – блискавка чи гудзики спереду». Так, шкільний сарафан для дівчинки в ідеалі має блискавку не збоку і не на спині, а хлопчикам замість класичної сорочки взагалі стилістка радила б бавовняний трикотажний реглан чи футболку-поло з комірцем і планочкою з гудзиками. «А ось кнопки чи гачки для застібання не рекомендую – не кожну кнопку дитина має сили як слід притиснути», - говорить Надія.  А гачки – непевна річ: часто розстібаються, чого діти не помічають.

Новинка сезону: повертаються шкільні фартушки, їх запропонували відразу кілька вітчизняних виробників. У батьківських групах у соціальних мережах влітку уже відбулися бурхливі обговорення: чи припустимо одягати їх? Дизайнерка, керівниця приватного виробництва Ірина Микитюк каже, що більшість мам на святі першого дзвоника уявляють образи своїх дітей урочистими. Тому виробники і запропонували комплекти для дівчаток із білими фатиновими фартушками і нижньою спідницею. «Забираючи з комплекту ці два аксесуари, мама отримує практичну сукню на щодень», - каже пані Ірина.  З одного боку – ніби й зручно, два в одному – і ошатне, і повсякденне. Але стилістка Надія Рибка від таких речей відмовилась би – каже, це перевантажує образ школярки, ускладнює рухи. «А ще викликає у деяких дорослих напади ностальгії за радянськими часами, коли на свята пришивалися білі мереживні комірці й манжети, - зауважує вона. – Часи йдуть, цінності змінюються, тому я – за «простоту й легкість» у використанні. Не дарма вже довгий час у тренді позиція "simple design" (простий дизайн -ред)».

ГОЛОВНЕ – ЩОБ ОДЯГ НЕ «КУСАВСЯ»

Вибираючи шкільну форму для дітей, принципово варто уникати кількох моментів, радить стиліст-іміджмейкер Катя Жураківська. Найперше – тканин,  в яких тілу буде некомфортно: у теплі дні вересня і жовтня вони «паритимуть», а взимку у них буде холодно. Ще гірше, коли повсякденний одяг буде «кусати» чи  «скрипіти» – такий ефект часто спричиняє чиста синтетика. Максимально комфортними та гігієнічними є натуральні тканини: бавовна, сатин, льон, фланель, шовк, віскоза. Непогано носяться вироби з полікотону –  поєднання бавовни (краще, коли його буде 65%, а не 15) та поліестеру. Добре подумайте, чи купувати дитині речі з  акрилом, який виготовляється з нафтохімічного продукту. Вироби з такого матеріалу дешеві, але «не дихають» і створюю парниковий ефект. Якщо у складі светра, сукні чи брюк є акрил, – уже через кілька тижнів доведеться намагатися знімати з такого одягу «ковтунці».

МОЗ вчергове нагадує, що згідно з нормами, для дітей молодших і середніх класів шкільний одяг, блузки і сорочки, шкарпетки і колготи мають бути повністю натуральними або виготовленими зі змішаних тканин. Мінімальний вміст натуральних волокон має становити хоча б 50%. Натільну білизну дітям до 7 років рекомендують купувати 100% натуральну. Щоправда, дотриматися цього складно: якісний натуральний одяг – це дуже дорого, а неякісний – жахливо виглядає. Керівниця приватного виробництва Ірина Микитюк радить для другого шару одягу (суконь, сарафанів, піджаків, брюк і спідниць) тканини, в яких є хоча б 2-3%  стрейчу, який допомагає речам тримати форму і натуральна складова, яка створює «дихаючий» матеріал. Наприклад, котон-меморі – досить щільна, її легко прати і прасувати, при цьому вона не втрачає привабливості.

Для батьків важлива ще й зручність шкільного одягу – їм аби догляд був безпроблемним. «Раджу купувати форму, в складі матеріалу якої  змішані волокна (бавовна чи вовна 50 на 50 з поліестером, поліамідом тощо). Такий одяг  не «сідатиме» при пранні, при правильному висушуванні його можна не прасувати і зносостійкість буде високою», – говорить Надія Рибка. Сушити правильно вона радить так: після машинного прання на делікатному режимі з мінімальними оборотами віджимання (400) одяг відразу треба дістати з машинки, добре струснути і вивісити на теплу, не гарячу рушникосушку. Чи нехай сохне на рівному за кімнатної температури. 

А от скільки мати одягу для школи – питання можливостей батьківських гаманців. Та мінімум дівчинці знадобляться хоча би дві блузи, гольф чи інший легкий трикотажний светр на прохолоднішу пору, сукня або сарафан, спідницю та брюки з піджаком чи кардіганом, каже мама двох школярів киянка Олена Карпенко. Для хлопців доведеться придбати кілька сорочок – бо щодня має бути свіжа, не менше двох пар брюк, піджак, джемпер і бажано жилет.

ДО ШКОЛИ – НЕ НА ТАНЦІ

У сучасному світі ми всюди чуємо, що найважливіше – унікальність людини, нагадує стиліст-іміджмейкер Катя Жураківська.  «Модно бути собою, зрозумілим і одночасно незрозумілим. Важливо не боятись транслювати своє «я» світу за допомогою одягу, – коментує вона. – Але ми живемо в суспільстві, де є правила і, зокрема, дрес-коду. Школа - це формальна установа, де діти приходять отримувати знання, вчаться комунікувати і контактувати зі світом. Одяг - це також частина комунікації».  Стилістка переконує, що вид одягу і його колір емоційно впливає на власника. Може додати чи не додати впевненості, допомогти/не допомогти сконцентруватись на важливому.  Тому він повинен бути доречним. Якщо це школа – вона радить формальний одяг (не обов'язково форма) стриманих кольорів (синій, коричневий, темно-зелений, сірий, білий) і мати чіткі лінії пошиву. Швидше нагадувати діловий дрес-код.

Дорослі мають переконати своїх школярів, що недоречним на уроках у навчальних закладах є одяг з принтами (квіти, анімалістика тощо),  паєтками і стразами, говорить Жураківська. А також той, який виглядає сексуально. Відпадають відкрита пахова зона в облягаючому одязі, прозорі і блискучі блузи, сукні, спідниці, через які просвічується білизна, топи у вигляді бюстгальтера, корсети, колготки в принти, взуття на дуже високих підборах, оголені ділянки тіла. «Щоб школа не перетворювалась на подіум, спортзал чи реперську вечірку, раджу представникам старшої школи притримуватися стилю "smart casual" – дослівно «ошатний повсякденний стиль», - говорить Надія Рибка. – Під ним розуміють класику з модними некласичними елементами». Виходить дещо середнє між звично строгими силуетами і геть вільним кежуалом. Стиль однаково добре пасує і хлопцям, і дівчатам. «Приклад для хлопців: брюки-чіноси+футболка-поло з комірцем, туфлі-сліпони на резиновій підошві, - відразу малює лук Надія. – А дівчатам сьогодні підійдуть брюки-кюлоти+тонкий бавовняний джемпер або футболка+туфлі чи балетки, шкіряні білі кеди».

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ДРЕС-КОДУ

Окрема увага – декоративним елементам, якими виробники чимдуж намагаються прикрасити шкільний одяг. «На мій погляд, не всі вони доречні і прийнятні. Наприклад, стрази адекватніше виглядають на жіночій коктейльній сукні, аніж на шкільній формі, а пайєтки, якщо пришиті ближче до манжета рукава чи комірця, можуть колоти і турбувати дитину, - пояснює Надія Рибка. – Найвдаліше декорування в цьому випадку – вишивка. Особливо, якщо школа має свій герб, емблему, які просто пришиваються до форми». Додаткові волани та рюшики на одязі – без сумніву, це гарно, але подумайте, як потім будете відпарювати, випрасовувати їх… Мереживні вставки можуть чудово розбавити строгість шкільного образу, але за умови, що не складатимуть його основу. «Мереживний комірець на бавовняній блузі чи акуратне мереживне жабо цілком допустимі, а от рукава чи спинка, виконані повністю з мережива (чи гіпюру) – перебір», - говорить Рибка.

Комбінаторика – це і про дитячий одяг теж. Якщо всі елементи шкільної форми добре пасують одне до одного, то зникає щоранкова проблема «що вдягти», говорить Рибка. З усіх прийомів комбінаторики для шкільної форми найвдалішим буде принцип «поєднання за кольорами», вважає вона. Наприклад, класичний варіант з верхом світлішим, ніж низ. «Дівчаткам підійде синій сарафан і світло-рожевий реглан, блуза, або ж спідниця у червоно-бежеву клітинку, біла блузка і бежевий жилет, - наводить приклади наша експертка. – Хлопцям – чорні брюки+біла/блакитна/у світлу смужку сорочка чи футболка-поло. Добре виглядатимуть і сині штани з білою, бежевою, світло-рожевою чи блакитною сорочкою».

На ринку тепер досить багато шкільного одягу в клітинку (славнозвісний шотландський тартан). Виглядає життєрадісніше, ніж чорний чи синій однотон, лише – з чим поєднувати? Варіантів насправді багато. «До темної клітинки (червоний, синій, зелений) беремо контрастний білий, молочний, бежевий верх. Або ж світліші відтінки кольорів, які панують у клітинці, - пояснює принципі підбору Надія. – Так, найбільше синього у клітинці – можна вдягнути зверху світло-синю, блакитну блузку, червоного – блідо-рожеву».

Красу ще ніхто не відміняв. У шкільному одязі вона теж може бути, переконана Надія Рибка, і радить, як досягти ідеального луку на щодень. «Дівчаткам я б радила шкільні сарафани чи спідниці у комплекті з м’якими віскозними кардиганами або жилетами, - пояснює вона. – А хлопцям замість брюк класичного крою – модель «чінос», більш зручну в носінні». З «чінос» чудово поєднуються трикотажні реглани і м’які жилети, що не утруднюють рухи школяра. А від піджаків, якщо школа не вимагає, стилістка відмовилась би – сьогодні для дітей придумали комфортніші і модніші варіанти.

КУПУЄМО В ІНТЕРНЕТІ БЕЗПЕЧНО

Щоб вбрати дитину,  багатьом доводиться штудіювати асортимент інтернет-магазинів. Це означає, що з сантиметром ви маєте уважно «почаклувати» над дитиною, щоб точно знати її зріст, обхват стегон і ширину талії. У відповідальних продавців є на сайтах розмірні сітки пропонованого товару  - варто лише уточнити, якщо не вказано: параметри тіла це чи готових виробів.  Щоб речі служили довго – рік чи й два - керівниця виробництва одягу Ірина Микитюк радить купувати їх «на виріст» з розрахунку +6 см до актуальних параметрів (тобто на розмір більші). Дуже зручні для тимчасового приховування зайвих сантиметрів суконь для дівчаток – трапецієвидні моделі, оздоблені поясом. Жодних проблем не виникне із задовгим  рукавом, якщо придбаєте сарафан чи жилет. Із брюками трохи складніше – їх довжину треба буде підкласти. На виріст блузи і сорочки найкращі, якщо мають рукави з функцією перетворення довжини у варіант ¾. Універсальніші піджаки – прямого силуету із красивою підкладкою, яку не соромно показати, якщо дитина вирішить зробити коротшим рукав, просто його загорнувши пару разів.

Чого не перевіриш дистанційно – то це якості. Насторожити повинна помітна дешевизна товару, застерігає захисник прав споживачів з ГО «Споживча довіра» Валентин Безрукий. Наприклад, якщо нібито польські сарафани для молодших школярок пропонують (з повною передоплатою) за 85 грн, а спіднички - за 50-60 грн., коли в інших гуртові ціни починаються з 160 грн. Це означає, що, у кращому випадку, надішлють вживані речі, або і взагалі нічого не отримаєте. «Такі випадки омани споживачів не рідкість, - каже Валентин Безрукий. – Продавці «повітря» сподіваються, що покупці не будуть активно домагатися повернення грошей, оскільки втрачають незначні суми». 

Продавці в інтернеті часто «жонглюють» цінами. Скажімо, бачимо у розділі Шкільний одяг дитячу сорочку-вишиванку з коротким рукавом із турецького котону за 399 грн. І тільки уважний споживач відразу уважно роздивиться, що зазначена ціна, виділена жирним шрифтом – оптова, або мусиш купити хоча б дві речі, щоб вона спрацювала.  Роздрібна ж  ціна -  аж 567 грн. Якщо купуєте кілька речей відразу, не полінуйтеся перевірити, за яким «тарифом» нарахував загальну суму магазин.

Уточніть ще на етапі замовлення, чи вчасно доставлять: зараз гаряча пора і може статися, не встигнете отримати й до 1 вересня.  Якщо замовляєте на закордонних торгових інтернет-платформах – чекати доведеться кілька тижнів. Наприклад, популярний польський ресурс обіцяє доставити покупку у райцентр за 7-11 днів, але додайте до них ще 3-5 на обробку замовлення і вихідні, коли кур’єр не працює. Так і набіжить 2-3 тижні.

До вартості інтернет-покупки подумки накидайте тариф перевізника (найкраще відразу скористатися калькулятором-розрахунком вартості на його сайті), радить Валентин Безрукий. «І часто це не 15 грн., як заявляє продавець (з приставкою «від»), а всі 80. Якщо товар не підійде, то його повертати доведеться теж за власний рахунок», - попереджає він.

Чим більше інформації про товар є – тим більше довіри має викликати продавець, каже експерт. Не соромтеся задавати питання консультантам – чи линяють, чи мають сторонній запах речі, який склад тканин і як їх прати. «Виробники іноді використовують шкідливі фарбники, - зауважує Валентин Безрукий. – Продавці мали б знати все про свій товар, але орієнтуються на документи поставника чи виробника або бірку товару. А фарбниками можуть бути канцерогенні речовини, які здатні  сприяти онкозахворюванням». До лабораторії спідницю, звісно, не понесеш.  «Коли відкриваєте посилку – обов'язково уважно принюхайтеся, - каже експерт. -  Не сподобався запах – не сподівайтеся, що він через деякий час вивітриться. Різкий специфічний запах у товарах завжди має насторожувати. Як правило, він свідчить про присутність небезпечних речовин, які можуть проникати в організм через шкіру і поступово спровокувати неприємні для здоров’я наслідки».

Валентина Кащенко, Київ