Фонд громади у роботі: куди звертатися з ідеями й стартапами
В Україні набирає обертів новий рух: діяльність майданчиків, що об’єднують заради суспільного добра активних громадян і меценатів-інвесторів
Українцям часто закидають схильність до очікувань, що їхні проблеми вирішить хтось інший. Причому, це стосується й окремих людей, і цілих громад. Утім, є спосіб їм допомогти, не плекаючи патерналізму: об'єднати їх, змусити повірити у власні сили і спонукати до дій. Саме такий спосіб благодійності у Фонді громади «Подільська громада» вважають найліпшим. Тут кажуть: «Ми допомагаємо тим, хто допомагає іншим». Тому й працюють, як фонд громади, а не індивідуальний «рятівний гаманець».
Голова правління Фонду Олена Данілова каже, що за 13 років роботи «Подільської громади» змогла переконатися в цьому особисто. Бо саме в такий спосіб фонду вже вдалося реалізувати 268 великих проєктів з бюджетом у понад 55,7 мільйона гривень. І це – далеко не кінець. Але як працює на практиці цей новий принцип?
ГУРТОМ ЛЕГШЕ Й КОВІД БИТИ
Фонд з’явився, як стверджує його сторінка в соцмережі, для активізації громади, об’єднання її ресурсів задля вирішення актуальних проблем. Часи, так би мовити, його породили. У команді – місцеві підприємці, топменеджери, чиновники. Про все, що реалізується, детально звітують на своїй фейсбук-сторінці. Відкриєш її – таке враження, що діяльність вирує, причому у всіх напрямках одночасно: грантова підтримка молоді, збір уживаних речей, курси домедичної допомоги і встановлення дефібриляторів у публічних місцях…
Спочатку було важко пояснити людям, у чому відмінність фонду громади від звичайного благодійного фонду, пригадує Олена Данілова. Що місія «Подільської громади» – об'єднувати громаду, владу, бізнес для розвитку територіальної громади, або швидко реагувати на якісь серйозні виклики й потреби. Так було (і є досі) з війною на Сході, з ковідом. «До речі, саме під час пандемії наша громада зрозуміла, що таке фонд громади і для чого ми існуємо. Бо тоді ми почали збирати кошти, і нам почали носити все – і гроші, й рукавички, – пригадує вона. – І казали: «Ви знаєте, що кому треба розподілити». Ми той фонд, який акумулює все, що є в місті, збирає, а потім рівномірно розподіляє ці ресурси на нагальні потреби». Так у розпал пандемії в «Подільській громаді» створили спецфонд «СтопВірус». У межах лиш однієї з його ініціатив 25 лікарень, опорних з лікування СOVID-19, отримали «пакунки пацієнта». В наборах було усе, що потрібно людині в лікарні на момент екстреної госпіталізації. Данілова каже, що робота «СтопВірусу» увійшла до десятки найкращих світових практик з об'єднання зусиль громад у боротьбі з COVID-19.
Це – якщо коротко про те, що може громада, згуртувавшись під чиїмось крилом. Хоча нічого новенького для світу в тому немає.
«У рамках програми ІСАР «Єднання» «Школа фондів громад» нас возили на гостину в схожі фонди Європи – дивитися, як вони працюють (хоча у нас такі фонди працюють не гірше), – розповідає Олена. – За кордоном фонди громад створені для того, щоб на місцях вчити організації та ініціативні групи працювати з грантовими проєктами. «Подільська громада» теж має такий досвід».
ФОНД НАЙПЕРШОГО ГРАНТУ
Цінно, коли тобі дають не тільки рибку, а й вудку. До такого фонду можна прийти зі своїми ідеями, взяти участь у конкурсах й отримати грант на цікавий проєкт або стартап. А ідей, кажуть у фонді, у людей чималенько.
«Ми себе, до речі, часто так і називаємо, – ті, хто дає перші гранти. Наприклад, у Вінниці є такі імениті громадські організації, як «Центр Поділля-Соціум» і «Вісь». А свої перші гранти на тисячу-півтори гривень вони виграли саме у «Подільській громаді». І пройшли у «тепличних» умовах всі етапи їх здобуття, – від подання заявки і відбору до звітності про використання коштів», – ділиться Данілова.
Працюють у фонді й з ініціативними групами, консультуючи покроково – як реєструватися, що робити далі. Ось нещодавно вінничанин звернувся з ідеєю створити дитячі кімнати у всіх торговельних центрах. У «Подільській громаді» йому допомогли знайти однодумців – громадські організації, які теж перейнялися цим питанням.
«Коли люди бачать, що робляться суспільно корисні справи, вони сміливі на ідеї. Буває, звертаються ОСББ, цікавляться, як згуртувати людей. А зараз – бум звернень з територіальних громад. Вони теж запитують: з чого потрібно починати, щоб розворушити і згуртувати людей, щоб із ними далі можна було працювати», – пишається плодами праці представниця фонду.
ГОЛОВНЕ – ПОЧАТИ
Гасло «Подільської громади» – «Ми допомагаємо тим, хто допомагає іншим». Так ефективність благодійної допомоги збільшується у квадраті. А ще це гарантує появу синергії, бо з людьми, активними сьогодні, об'єднуються ті, хто захоче і зможе розвивати громади вже завтра. Найкраще – починати зі свята, яке змусить людей вийти зі своїх домівок, упевнена Данілова. А ще – швидко й ефективно об'єднуватися людей спонукають спільні проблеми чи якесь лихо. Якщо ж вони вже щось разом зроблять, то потім вже залишаються активними й беруться за інші справи.
«Дуже багато громадських організацій вийшли з волонтерського руху після 2014 року. Хтось так і займається волонтерством для АТО/ООС, а хтось уже іншим, – розповідає Олена. – Приємно бачити плоди цієї праці. Коли ти зробив корисну справу для громади, чи, скажімо, для вулиці. Оце відчуття людської вдячності дуже заряджає, і якщо його «спіймаєш» – позбутися дуже важко. Часом так втомлюєшся, що й собі хочеться піти з «Подільської громади», але не виходить: ідеш, а потім повертаєшся назад».
Особливо помітні такі трансформації у людей з невеличких громад. Згадує, що спостерігала це під час спільного проєкту з БФ «МХП-Громаді» «Спільнофонд» – громади із трьох областей навчали залучати кошти на свій розвиток. У невеличкому селі, де тебе усі знають, важче насмілитися взяти на себе ініціативу та відповідальність щось зробити, об'єднати довкола себе інших. Але якщо спробуєш – воно виходить!
«Коли бачимо в їхніх очах сумніви, я завжди кажу: якщо вам повірили люди і об'єдналися навколо вас, то вже просто не маєте права повертатися назад. Бо дуже небагатьом удається завоювати цю довіру. Якщо ж це вдалося, люди прийшли на заходи, зібрали там кошти, ваша життєва місія – рухатись далі», – каже Данілова.
Під час проєкту «Спільнофонд» учасники тренінгів отримували невеличкі гранти на фандрайзингові заходи. Наприклад, одна із громад захотіла у себе в селі відкрити хореографічний клас. Вони отримали 2,5 тис. грн і влаштували танцювальний концерт. Попри невпевненість і сумніви, спрацювали дуже ефективно: зібрали 40 тисяч гривень! Відтак, вважає голова правління «Подільської громади», реалізовувати такі речі можна не тільки у великому місті, а й практично в будь-якій маленькій громаді. Головне, щоб були люди, готові взяти на себе відповідальність і щось організувати.
«Ми спеціально шукаємо такі фонди, як «Подільська громада». У них є багатий досвід «прокачування» навичок самостійності громад, щоб люди навчилися реалізовувати цікаві ідеї. Ми налагоджуємо партнерство з такими фондами, бо вони збагачують «асортимент» того хорошого, що ми можемо дати громадам», – у свою чергу пояснює Тетяна Волочай, директорка Фонду «МХП-Громаді». Каже, що спільний проєкт «Спільнофонд» цікавий тим, що навчає саме залучати кошти для вирішення якоїсь проблеми. «Не завжди громади можуть побачити її корені й обрати найкращий шлях вирішення. Один із показників, чи буде він ефективний – кількість залучених людей. Бо якщо все вирішують тільки сільський голова і бізнес, то для громади такий досвід не буде корисним і повчальним, вона й надалі мислитиме по-споживацькому», – впевнена пані Тетяна.
ЦІЛИЙ АРСЕНАЛ ПІДТРИМКИ
Однією з цільових груп, з якою працює фонд, є ветерани АТО/ООС, яким важко повернутися до мирного життя і знайти себе після війни. У «Подільській громаді» вирішили створити тематичний фонд «Арсенал підтримки». Він започаткував конкурс «Ти зможеш! Ми допоможемо». А в роботі з ветеранами АТО/ООС допоміг фонду… іноземний науковець Людо Ван дер Хейден. Він перераховував фондові кошти, зароблені від прочитаних ним в Україні лекцій. «Ми їх вирішили використати ось на що. Для ветеранів проводять багато навчань із заснування бізнесу, але кошти на старт дають украй рідко. Ми тоді організували конкурс, в якому взяли участь переможці проєкту з написання бізнес-планів від міської ради і Київської школи економіки. В конкурсі перемогли четверо, і двом за нашої допомоги вдалося створити власну справу, – розповідає Данілова. – Так з’явилися майстерня пончиків «Вінницькі пончики «Intermezzo» і медобар «Мед щасливих бджіл»».
Наразі в «Арсенал підтримки» перераховують гроші вінницькі підприємці, й серед них – новоспечені бізнесмени, вчорашні атовці. Конкурс цьогоріч повторили – і знову двоє переможців з «їстівними» проєктами: виготовлення пастили і в'яленого м'яса. Тут уже йшлося про підсилення бізнесу ветеранів, які тільки почали власну справу.
Серед найвдаліших «свіжих» проєктів Фонду Олена називає співпрацю з медиками.
Так, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» «Подільській громаді» вдалося організувати для персоналу міськлікарні №1, опорної з лікування коронавірусу, навчання з написання конкурсних проєктів та відпочинок у Бакоті.
«За чотири поїздки ми вивезли на відпочинок 200 медиків з нашої міськлікарні №1, яка була опорною з лікування пацієнтів із ковідом. Спочатку вони навіть жартували: «А можна на ваші «уроки» не приходити?» Але приходили усі! Прописували ідеї, які їм подобаються, визначали необхідний ресурс. Вони гуртувалися, працювали на рівних, у команді», – розповідає Данілова.
Кошти, зібрані медиками на поїздку, зібрали у фонд – і за ці 40 тисяч реконструювали з'їзд від «чорного ходу» одного з корпусів. «Там було незручно перевозити хворих на каталках. Тепер це робити комфортніше, і медики пишаються, що самі це придумали», – пояснює Олена. Каже, що для них це стало гарним прикладом того, що треба і можна щось змінювати самостійно. Вони почали дізнаватися про інші проєкти фонду, стипендіальні програми, почали брати у них участь. Так один невеликий реалізований проєкт справив величезний вплив на людей.
Інший конкурс – «Медикам громади» – продемонстрував, що лікарі з медсестрами також хочуть розвивати соціум і робити своє перебування на роботі цікавішим і комфортнішим. Йшлося про невеликі грантові суми, – 8-10 тисяч гривень. У фонді казали: навіть якщо ви попросите кавоварку – це теж добре, бо ж для вашого колективу.
«Ми хотіли, щоб вони зрозуміли, що теж щось можуть і що ініціатором проєкту може бути навіть звичайна медсестра. Серед переможців – поданий працівниками сільських амбулаторій проєкт щодо ларингоскопів, крісла-каталки, якого у них не було, бактерицидних ламп. А, наприклад, тренувальний центр екстреної медичної допомоги бажав купити тренувальний автоматичний зовнішній дефібрилятор», – каже пані Олена.
А наразі «Подільська громада» спільно з ГО «Агенція екстреної медичної допомоги», міськрадою, а також обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф реалізують новий проєкт: «АЗД рятує життя». Шість автоматичних зовнішніх дефібриляторів встановлять у людних місцях Вінниці, зокрема, на вокзалах і в «прозорих офісах». Працювати з ними навчають міських службовців, а також усіх бажаючих. За планом, користуватися цими пристроями і надавати домедичну допомогу умітимуть 200 вінничан. Скільки життів вдасться порятувати завдяки цьому, ще не рахували. Але й одне – варте зусиль.
ДЕ ВЗЯТИ «ГРОШІ НА ДОБРО»?
Олена Данілова каже, що реалізувати будь-який проєкт можна, коли є фінансова підтримка. Для цього «Подільська громада» використовує різні інструменти. Головне – мати солідний «стаж», репутацію і гарантовану прозорість та звітність про використання коштів. Щоб підприємці бачили ефект від «роботи» їхніх пожертв. У першу чергу йдуть до тих, з ким уже попрацювали. Є кілька видів діяльності, де знаходять точки дотикання. Скажімо, аукціон проєктів, де підприємці можуть прийти, обрати ідею, яка їм подобається, і дати якусь суму. «Навіть якщо вона зовсім невелика, ми підтримуємо цей зв'язок. Потім, коли у нас проводяться якісь конкурси чи назріла якась ідея, скажімо, про стипендіальні програми, – розповідаємо про них партнерам. Кажемо, що це дуже піарний проєкт. Тому що на всіх етапах ми пишемо і говоримо про них. Але, хоч як дивно, більшість підприємців кажуть, що для них піар – не найважливіше, – розповідає пані Олена.
Усім громадам варто було б створити фонди на кшталт «Подільської громади», вважає Данілова. І дуже потрібно, щоб їх хтось на початку підтримував, надавав кошти на адміністрування. Тільки так фонди громад будуть готовими до викликів серйозного рівня. А далі, проєкт за проєктом, – і люди, й бізнес почнуть довіряти. І для цього, знов таки, необхідні активні та небайдужі громадяни. «Щоб такі фонди громад з'являлися повсюди, насамперед потрібні люди, які захочуть вирішувати проблеми на професійному рівні. А фонд (так же, як наш та «Подільська громада»), допоможе їм організуватися», – говорить Тетяна Волочай.
Антоніна Мніх
Фото автора та Фонду "МХП-Громаді"