«Пластик-фантастик» з майстерні ресайклінгу

Чернігівські екоактивісти навчилися перетворювати пластикове сміття хоч на вази, хоч на дитячі іграшки

Вази для фруктів, кашпо для вазонів, мильниці, дитячі іграшки, "клейонка", заготовки для виробництва барних столів і творчості – ці та інші речі вчаться виготовляти з пластикових відходів у Чернігові, в першій нещодавно відкритій майстерні ресайклінгу. І не тільки самі вчаться, а й залучають до процесу студентство, творчу молодь, дизайнерів – усіх, кому цікаво робити світ чистішим і експериментувати з новим матеріалом. Водночас проводять просвітницьку роботу серед школярів, аби діти росли з усвідомленням: пластик – це не сміття, а вторинна сировина, яку можна пускати в переробку. Усім переліченим займаються активісти й волонтери чернігівської громадської організації "Еко Місто". Торік вони відкрили першу в Чернігові станцію сортування твердих побутових відходів, а згодом пішли ще далі.

НЕПОТРІБ – НА КОНВЕЙЄР

Ознайомитися з роботою майстерні їду в призначений день і час до одного з кампусів національного університету "Чернігівська політехніка". Вглибині двору, біля старих навчальних майстерень находжу керівника ГО "Еко Місто" Сергія Безбородька. Доки він закінчує нагальні справи, заходжу під навіс, де організована станція сортування сміття. По периметру там на кронштейнах розвішані великі мішки-контейнери з посортованими за матеріалом, кольором, якістю та іншими параметрами твердими побутовими відходами (ТПВ). Скрізь – ідеальна чистота, за столом, що посередині, працюють двоє волонтерів – студент і жінка трохи старшого віку. Вони сортують різнокольорові пластикові кришечки. Їх на столі, може й тисяча, і це вражає. Бо ж скільки терпіння й праці треба докласти, щоб розібрати оцю дрібноту. Волонтери кажуть, що прийшли сюди за власним бажанням у вільний час, аби допомогти.

«Взагалі у нас сьогодні неприйомний день, та накопичилася різна робота й ми вийшли попрацювати. А загалом відходи приймаємо в суботу й неділю з 11 до 17 години. Люди самі їх привозять і самі сортують», – підходить і пояснює Безбородько.

Відкриту торік у центрі Чернігова першу сортувальну станцію "Еко Місто" цього року довелося перенести сюди, але виграш від цього очевидний. Тут можна розмістити більше контейнерів, збирати більше видів непотребу і забезпечити його глибше сортування. Зокрема, тепер тут приймають навіть пластик, який не підлягає переробці – його відправляють на високотемпературну утилізацію. За це треба трохи доплачувати, але в Чернігові, зазначає співрозмовник, уже є свідомі громадяни, які готові це робити.

Також цього року на станції додали контейнер для збору електронних відходів – дрібних ґаджетів, мікросхем, плат, телефонів, зарядних пристроїв. Віднедавна приймають також усі види упаковки – пластикову, скляну, паперову, металеву та ін. Загалом на станцію можна привозити 26 видів твердих побутових відходів, і в Чернігові це – єдине місце з таким великим асортиментом в одній точці. І тому, зауважує Безбородько, воно користується великим попитом. Відходи сюди везуть не тільки чернігівці, а й жителі інших міст області. Пластик дехто готовий навіть поштою пересилати. Проте організатори станції – проти створення додаткового сміття при пересилці.

«Переміщувати відходи Україною – це не є вирішення проблеми. Треба працювати локально», – говорить Сергій.

Станція приймає різні види ПЕТ-тари, скло та склобій, макулатуру, алюмінієві бляшанки та кришечки, упаковки Tetra Pak, одноразовий паперовий посуд, целофан, кур'єрські пакети, плівку з бульбашками, пакети з-під молочної продукції тощо. За місяць тут накопичується близько 2 т відходів (за вихідні, в середньому, 500 кг). Частину вторсировини забирають чернігівські заготівельники, щось їде в Київ або Одесу на переробку чи утилізацію. Але це – межа можливостей станції. «Зараз кількість користувачів у нас збільшується, і ми бачимо потребу відкриття сортувальних станцій у різних районах міста з доступністю 10-15 хвилин пішки. Але наш ресурс, на жаль, обмежений, і не дозволяє створити кілька таких об’єктів», – пояснює Безбородько.

ПЕРЕРОБКА ЯК ШЛЯХ ДО МЕЙКЕРСТВА

Заробляти багато на смітті поки що не виходить. Та активісти ГО рук не опускають, адже проєкт – соціально-екологічний і його першочергові задачі – зовсім інші. Ті невеликі суми, які вони отримують від здачі вторсировини, витрачають на адміністрування, логістику й доставку відходів на переробку чи утилізацію.

Тут важливо зазначити, що загалом станція сортування була створена влітку 2020 року в партнерстві з Чернігівським обласним молодіжним центром за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Але той грант закінчився і партнер теж змінився. Тепер це – Національний університет "Чернігівська політехніка", з яким підписана угода про співпрацю й розвиток екологічних ініціатив. Навчальний заклад надав "Еко Місту" в користування приміщення майстерень, які довго не використовувались, і прилеглу територію.

Ремонтувати ангар і прибудовувати до нього станцію сортування громадським активістам довелося власними силами. Вони зібрали 65 тис. грн благодійних внесків і все, що треба для початку розвиткового проєкту, зробили.

Нова ідея знайшла своє втілення у створенні майстерні з вторинної переробки пластикових відходів (ресайклінгу). Проєкт називається "Plastic Fantastic" і фінансово підтриманий тим же чеським МЗС у рамках Transition Promotion Program.

«Переробку ми додали, щоб мати можливість стало розвиватися. Майстерню відкрили, щоб зруйнувати міф про те, що в Україні переробки пластику немає і переробляти його взагалі неможливо. Окрім того, в наших планах – розвивати мейкерський рух, тобто, працювати з молодими дизайнерами, митцями, винахідниками, дати їм платформу для експериментів з відносно новим матеріалом», – пояснює Безбородько.

За його словами, як сміття пластик – катастрофічний матеріал, зате як ресурс – фантастичний, і його потенціал та можливості ще недостатньо вивчені. Над цим теж треба працювати, а те, що вже відомо – розповідати населенню.

Проєкт "Plastic Fantastic", наприклад – багатокомпонентний, включає не тільки переробку відходів, а й просвітницьку діяльність, зокрема, серед учнівської молоді. Аби долучити її, школи, які погодилися на співпрацю, "Еко Місто" забезпечило боксами для роздільного збору пластику, підготувало цікаві уроки про сортування, навчило старшокласників, на допомогу яких розраховує, екоменторству та екоблогерству.

ЕЛЕКТРО-ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОМІЧНИК

Одна справа потягнула за собою іншу. Зібраний у школах пластик треба якось доставляти на переробку. І бажано не автомобілем, який здійснюватиме викиди в атмосферу, а екологічним транспортом. Чистота – значить скрізь чистота, і своїми принципами "Еко Місто" не поступається. На доказ цього частину грантових коштів проєкту "Plastic Fantastic" громадська організація витратила на придбання спеціального вантажного електровелосипеда.

Виготовили його майстри "Чернігівської політехніки", де реалізується стартап із виробництва електротранспорту. Велосипед – триколісний, має механічний привід, електродвигун і акумулятор, який дозволяє на одному заряді проїхати 60 км, експлуатаційні витрати – мінімальні. Вантажна платформа транспортного засобу може витримувати до 500 кг ваги. Єдиним виявленим одразу недоліком була надто висока, як для велосипеда, швидкість – до 50 км/год. Задля безпеки ровер модернізували і зменшили її до 35 км/год.

Такого роду велосипед, зауважує Безбородько, – єдиний у Чернігові й, можливо, навіть в Україні.

«Ми хочемо показати приклад, як можна перевозити вантажі без використання двигунів внутрішнього згоряння та вуглецевого сліду і таким чином популяризувати електротранспорт», – пояснює керівник ГО.

Робота з дітьми взагалі – справа перспективна, впевнений він. Вони швидко сприймають інновації й їх легко захопити новою справою. Через дітей, на думку Безбородька, можна змінювати ставлення старших поколінь до поводження з відходами. Тому у вересні в чернігівських школах активісти "Еко Міста" встановили контейнери для пластику і відкрили майстерню з його переробки.

НОВЕ ЖИТТЯ ПЛАСТИКОВОЇ КРИШЕЧКИ

І ось нарешті ми заходимо в приміщення майстерні, або, як її ще називають партнери з університету – лабораторії ресайклінгу. Тут теж скрізь порядок – робота з відходами, вважають в ГО, не має асоціюватися з брудом. Попід стінами стоїть різноманітне обладнання, частково зроблене з переробленого пластику. Майже все воно – саморобне, виготовлене одеським інженером на замовлення "Еко Міста" за схемами голландського винахідника Дейва Хаккенса. Останній виклав ці схеми у загальний доступ, щоб усі охочі могли ними користуватися.

Сергій демонструє кожен вид обладнання окремо й показує – що можна отримати на виході. Ось, наприклад, шредер – він подрібнює посортований за типом і кольорами пластик. Далі – термопрес. Туди дівчата-волонтерки щось заклали, і він розігрівається. Проте на стелажі поруч – готова продукція. Це різні за кольором і товщиною тверді й міцні пластини, такий собі напівфабрикат, який можна пустити на виготовлення барних стійок, столів, стільців, навіть повісити, як картину. Ці пластини роблять із розплавлених пластикових кришечок і флакончиків з-під побутової хімії. З кольорами й товщиною можна експериментувати. Ці листи, зауважує Безбородько, піддаються будь-якій обробці – свердлінню, шліфуванню, фрезеруванню, гравіруванню, їх можна різати і створювати з них якісь функціональні речі.

Зі стосу різнобарвних пластин Сергій виокремлює темно-зелену і майже прозору. Її отримали з кришечок від пляшок із водою "Боржомі". На поверхні навіть залишився відповідний напис. Це тому, що він нанесений фарбою. Проте сам по собі лист дуже гарний. Якщо з цим пластиком ще попрацювати й добитися зникнення напису, то з таких пластин можна робити вітражі чи інші арт-об’єкти.

Я розглядаю ці листи із захопленням. Сама не очікувала, що ті нікому не потрібні викинуті в сміття кришечки можна перетворювати на ось такий корисний у багатьох сферах матеріал.

З екструдера, куди засипають подрібнений пластик, на виході отримують пластмасову нитку. Ще теплою і гнучкою її намотують на заготовлену форму і роблять елементи декору та предмети побуту – вазочки для фруктів, кашпо для вазонів, мильниці, підставки... Поряд на столі – ціла купа вже готових таких речей. Не сказати, що вони високої якості, але ж це тільки початок.

«Ми працюємо з харчовим, нетоксичним пластиком, від переробки якого немає шкідливих викидів і з якого можна робити тарілки, виделки, стаканчики. А ще – з поліетиленом високої щільності – пластиком HDPE», – в ході екскурсії розповідає очільник організації.

На іншому, планшетному термопресі розплавляють пластикові пакети (так звані маєчки, пакувальну плівку, пакетики з молочної продукції та ін.) На виході отримують або креативний витвір мистецтва, або щось типу клейонки. З цієї сировини, зауважує Сергій, можна знову робити пакетики, виготовляти рюкзаки чи косметички.

Ще один корисний верстатик називається інжектор. Його можна використовувати для серійного виробництва якихось предметів.

«У нашого електровелосипеда, наприклад, є багато китайських пластикових деталей. Але якби ми захотіли, то могли б зробити прес-форми для кожної з них і виробляти такі транспортні засоби. Проте зараз в інжектора задача інша – робити розвиваючі іграшки для дітей», – говорить Безбородько. І розповідає про нову ініціативу "Еко Міста: залучення малечі дитсадків до збору пластикових кришечок. Для цього в дошкільних закладах теж встановлюються відповідні бокси. Пізніше відбуватиметься обмін кришечками та іграшками.

«Щоб діти змалку розуміли, що кришечки від пляшок – не сміття, а ресурс, щоб мали мотивацію, долучалися, бачили логічний зв’язок: ось кришка – ось верстат – ось іграшка», – ділиться планами співрозмовник.

Палітра ідей та ініціатив громадської організації приємно вражає. Запитую, звідки всі ці технології. "Еко Місто" слідкує за світовими інноваціями в цьому напрямку, за рухом з ресайклінгу і апсайклінгу – це коли сміття перетворюють у ресурс і надають йому нових функцій. Звідти й знання, пояснює Сергій.

Після відкриття майстерні з переробки пластику нею зацікавилося багато молоді, студентів, учителів. Одні просяться прийти й попрацювати тут зі своїми відходами, інші приводять і навіть привозять з інших міст області дітей на екскурсії. Школярі з натхненням власноруч виготовляють різні поробки, а потім, як сувеніри та доказ, що пластик – придатна для переробки сировина, забирають їх додому. Просвітницька роль майстерні тут очевидна.

Будують в "Еко Місті" й перспективні плани. Адже із закінченням коштів іноземного гранту – припиняти започатковану роботу організація не збирається. Спочатку вироби з пластикових відходів активісти хочуть виготовляти на замовлення й реалізовувати за благодійні внески. А після набуття досвіду – заснувати власне соціальне підприємництво. Зароблені кошти організація має намір витрачати на статутну діяльність, гонорари для штатних працівників та інші проєкти.

А поки що майстерня працює у форматі Fab Lab, де організовуються демонстраційні та навчальні заходи для молоді й студентів, а вироби з пластикових відходів – просто даруються.

Наталія Потапчук, Чернігів

Фотографії автора і ГО «Еко Місто»