Модний злам: як із банківського клерка стати модельєром

Фінансистка із Маріуполя пішла з банку і розвиває власний бренд одягу

Ірина Меліхова з Маріуполя у банку пропрацювала понад 10 років. А потім зрозуміла – прийшов час змін. Три роки тому вона кардинально змінила професію - стала дизайнеркою одягу. Зараз жінці 43, вона розробила свій бренд, створює нові колекції жіночого одягу і продовжує розвиватися у цьому напрямі. А ще реалізувала цікавий соціальний проєкт - створила невелику колекцію модного одягу для шкільних вчительок. У процесі реалізації Ірина довела і собі, і всім, що «у 40 років життя тільки починається», і завжди можна змінити професію і зайнятися улюбленою справою, яка надихає, рухає вперед і дарує радість і собі, і людям.

Про те, як Меліхова змінила «рахунки» на «голку», що її підштовхнуло до різких змін і стимулює рухатися далі, що є джерелом її творчості, вона поділилася у нашій розмові.

НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ, ТА БЕЗРОБІТТЯ ДОПОМОГЛО

Ірина отримала вищу економічну освіту в Приазовському технічному держуніверситеті, за спеціальністю – фінансист у банківській сфері. Здавалося б, життя склалося, робота стабільна, Професія освоєна. Але залишалася віддушина - захоплення шиттям. "Спочатку це було моїм хобі, я цим займалася постійно протягом усього життя, - розповідає Ірина. - І три роки тому вирішила зробити це хобі основним видом своєї діяльності".

Поштовхом до змін стали сімейні обставини. Так сталося, що Ірина пішла з банку і деякий час ніде не працювала. А потім звернулася до служби зайнятості, зареєструвалася приватним підприємцем - і почалося найцікавіше. Орендувала приміщення, відкрила ательє. Спочатку (близько року) займалася ремонтом одягу, а потім перейшла на пошиття. «У мене завжди була мрія, і коли я починала з ремонту одягу, мене не залишала думка, що розвиватися можна і по-іншому. І я зайнялася пошиттям, виставила свої перші роботи на сторінку в соцмережах, яку створила спеціально», – розповідає Ірина.

Успіх, як завжди, прийшов не відразу. Ірина шила потихеньку жіночі сукні, вписуючись у невелику розмірну сітку від S до L. Фасони розробляла сама.

"Почалося все з однієї сукні. Хоч вона у мене якось і не пішла, це мене не зупинило, вистачило сили духу працювати далі. І таки вдалося своїми виробами зацікавити покупця. До того ж я почала давати рекламу в соцмережах і, напевно, завдяки цьому збільшила коло своїх клієнтів, продажі пожвавилися і почали окупатися", – згадує Ірина.

Поки вона не вважає свою роботу великим успіхом, а називає її першими кроками. «Я почала реалізовувати свою мрію, стала на стезю, про яку завжди думала», – каже модельєр. І це головне.

ПЕРША МАШИНКА ПЛЮС ВЕБІНАРИ

Багато хто не проти пуститися у вільне плавання, головне – мати для цього ресурси, фінансову подушку для старту. Ірина каже, що кредит у банку для початку своєї справи вона не брала. Коли зареєструвалася в центрі зайнятості, отримала невелику фінансову підтримку і придбала нову швейну машинку. Однак знадобилася підготовка професійна: навичок вистачало для хобі, але не для серйозної роботи. Тому шиттю Ірина навчалася на онлайн-курсах, дивилася багато навчального відео, освоювала нові технології пошиття, які були більш зручними і простими в обробці. Якщо є бажання, сьогодні завжди можна навчитися, все можна знайти у вільному доступі, впевнена вона. На щастя, у Ірини був досвід, навички за спиною, основа знань, які вона заходилася удосконалювати. До них додалася підтримка Маріупольського Центру підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу. Від нього жінка отримала інтелектуальну допомогу - навчальні вебінари. А матеріальна підтримка прийшла у вигляді виграних грантів.

Через кілька місяців після реєстрації підприємницької діяльності вона написала бізнес-план і виграла перший грант від Міжнародної організації міграції (МОМ), а ще через два роки – від Програми розвитку організації Об'єднаних Націй (ПРООН). Вдалося отримати непогану, як для бізнесмена-новачка, суму.

Перший грант виграла на придбання обладнання та купила справжню професійну техніку. "Те, чого потребувала, – пряморядкову машинку і оверлок. Одна машинка - одна функція, але вона більш якісно виконує рядок", - пояснила дизайнерка.

Другий грант Ірина витратила на придбання програмного забезпечення, яке було необхідне для роботи. "Воно необхідне, щоб конструювати викрійки для шиття. З ним я на комп'ютері конструювала різні викрійки, робила кілька розмірів і на великому принтері, який виграла у цьому ж гранті, роздруковувала викрійки", – розповіла Ірина.

Ідеї брала з показів мод всесвітньо відомих дизайнерів. Натхненна високою модою, втілювала тренди у своїх моделях. І все-таки, зізнається, ще не чарівниця - лише учениця. "Відпрацьовую нові техніки пошиття, продовжую вдосконалюватися в цій роботі", - зазначає вона.

ВИСОКІЙ МОДІ МІСЦЕ В... ШКОЛІ

Минулої весни Ірина брала участь у програмі Львівської школи бізнесу з інтелектуальної підтримки. І в рамках цієї програми запустили проєкт "Гарна вчителька – розумні діти". Для неї вона розробила і показала кілька варіантів одягу для вчителів.

"Я пропонувала моделі ділового стилю для програми і тому своєю аудиторією вибрала викладачів. У цьому сегменті дуже багато жінок, а я якраз займаюся жіночим одягом, – пояснює появу шкільної колекції Ірина. - Та й специфіка їхньої роботи для мене є зрозумілою та близькою: моя тітка - вчителька". Її образ неодноразово під час роботи згадувався - як тітка вбиралася, який у неї був стиль. "Хотілося щось перенести з її нарядів в сьогоднішній день, тільки в більш сучасному ракурсі", – пояснює Ірина.

Кожна жінка хоче бути красивою, і будь-яка вчителька не є винятком. Тож і своїми луками Ірина хотіла підкреслити жіночність, красу кожної. Таким був меседж її проєкту. А потім вона звернулася до директора Маріупольської школи №15, в якій навчається її дочка, і запропонувала педагогам бути амбасадорами цієї програми. Показала кілька варіантів своїх ескізів, які розробила і хотіла відшити. Викладачі поділилися своїм баченням того, що хотіли б побачити. Робота зайняла понад місяць, поки не народилося ідеальне рішення.

Звичайно, для педагогів це була незвичайна подія, яка виходить за рамки повсякденності, згадує модельєр. Але кілька з них щиро захопилися ідеєю, захотіли взяти участь у демонстрації нового одягу. Потім цю ідею підтримали місцеві журналісти. І все склалося - відбувся показ моделей на подіумі.

«Брали участь у показі вчителі різного віку, і це було цікаво. Тим більше, що зараз у світі дуже багато моделей старшого віку, яким і 60, і 70 років, і це завжди красиво, – каже Ірина. - Найголовніше, що жінка показує свою жіночність і здатна бути красунею у будь-якому віці». Саме це дизайнерка і знайшла в учителях.

Незвичайний проєкт завершився минулої весни фотосесією, показом в актовому залі школи за присутності преси. "Ми показали моделі блузок, сарафана і суконь", – згадує Ірина. А минулої осені проєкт отримав продовження. Цього разу в ньому взяли участь вчителі вже двох шкіл міста - №15 та №33. Ірина попрацювала на славу - розробила моделі брючних костюмів. Показ і фотосесії презентувала у соцмережі, і результати її роботи міг побачити кожен зацікавлений. А одяг учителям настільки сподобався, що став успішно купуватися. На ці ж "вчительські" моделі Ірина отримала замовлення від представниць інших професій. Красиво ж!

БУДНІ МОДЕЛЬЄРА

Тканини для пошиття своїх виробів Меліхова знаходить в інтернеті: вибір хороший, велика палітра і якість – на будь-який запит. Роботи продає там само - через соцмережі.

"Продовжую поки працювати одна, і великих обсягів виробництва у мене немає, все шиється під замовлення. Демонструються мої варіанти моделей, і клієнти, яких щось зацікавило, замовляють пошиття для себе", - розповідає Ірина.

Оскільки пошив адресний, робота не призводить до зайвої розтрати ресурсів, електроенергії. Навіть склад не потрібен - усе відразу йде замовникам. Зате готовий свій маленький, але робочий бренд - Ірина назвала його "Like MIRAM". "Хотілося б більше створювати моделей, зацікавлювати потенційних клієнтів. Розширюватися, наймати працівників у своє ательє, - ділиться Ірина. - Дочці скоро 13 років, її теж цікавить моделювання одягу, шиття, і я її вже м'яко вводжу в курс справи, намагаюся всіляко зацікавлювати. Їй подобається".

Іноді згадує, як три роки тому пішла з банку в зовсім іншу сферу. Каже, розуміла, що все в її руках, «не Боги горщики обпалюють». І якщо сильно захотіти, то знайдуться і ресурси для здійснення мрії, і за ідеями діло не стане, якщо ти творча і працьовита людина.

"Зараз я заробляю приблизно стільки ж, як і в банку, але задоволення, яке отримую від своєї роботи, однозначно є набагато більшим, його не виміряти жодними грошима. Я бачу великі перспективи свого розвитку - як особистісного, так і фінансового. Тут багато творчості, тобто, одні плюси, все те, чого я хотіла", – посміхаючись, каже Ірина.

У Ірини, звичайно, є нові ідеї і проєкти, але поки вона ними не ділиться. А з учителями продовжує працювати, розробляє діловий, офісний стиль, в якому домінують стриманість і різноманітність кольору. Великі надії покладає на гранти - важливе, навіть основне джерело інвестицій у справу. "Періодично подаю заявки, отримую різну підтримку", - розповідає. Одяг від Ірини вже носять у Києві, Житомирі, Львові і дизайнерка впевнена, що географія продажів розширюватиметься. Можна і треба приносити користь суспільству в сфері, якою цікаво займатися, впевнена Ірина. "І, звичайно, треба пам'ятати, що із закінченням школи, університету навчання не закінчується, ти постійно розвиваєшся і вдосконалюєшся. Я це і дочці весь час кажу", – підкреслює дизайнерка.

Олена Колгушева, Маріуполь