Інформаційний фронт: цинізм рашистів і відповідь України
Про що йдеться? Кремлівський держканал "россия 1" видав відеокадри зруйнованої російською ракетою багатоповерхівки в Умані, які вкрав з телеграм-каналу пресслужби ДСНС України, за нібито “обстріл ЗСУ окупованого Донбасу”.
ЯК «ДОМБИЛИ БАМБАС»
“Обстрел Донбаса «украинскими боевиками» – под огонь «киевских формирований» ночью попали Никольськое, Яковлевка і Ясинуватая» – такий сюжеті у засобі масової ідіотизації під назвою «росія 1» видали росіяни. Розповідаючи про цей «страх і жах» майже зі сльозами на очах, росЗМІ «підкріпило» слова пропагандиста в телевізорі відеокадрами не з вищеперелічених населених пунктів, а з... Умані. Так, саме з Умані, що на Черкащині, де з ракета країни-терориста під ранок 28 квітня влучила у житлову багатоповерхівку і забрала життя 23 мирних людей, серед яких шестеро дітей”, - повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Але це ще не все. Кадри з жорстоко обстріляної державою-терористом Умані російським убивцям так сподобалися, що й один із головних пропагандистів рф соловйов використав відео постраждалої мешканки зруйнованого ними будинку для реклами програми про “жорстокі обстріли Донбасу”.
…Отак і створювався брехливий наратив про “бамбас”, який “укронацисти домбили восемь лет”. Насправді, усім давно відомо, хто саме “домбил” - варто лише поглянути на що російські окупанти перетворили місто Маріуполь, причому на за “восєм лет”, а за два місяці. Решта брехні про Україну – «пошивалася» за тими ж лекалами – «укронацисти», failed state… А насправді, нацисти — це раша і є, це вона країна терорист, failed state, з десятками приватних армій, які гризуться між собою.
“28 квітня окупанти рф скоїли два криваві злочини. Вбили українців на вільній частині України, а щоб відволікти увагу від цього злочину, вбили українців на окупованій території — у Донецьку. Невже вони так і не зрозуміли з 2014 року, що просто взяти та обстріляти житлові квартали вже давно неможливо? Всі прильоти фіксуються і визначається як напрямок, так і геолокація”, - пише у своєму Телеграмі військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Аналітик публікує відео та скрін з GoogleMaps, на якому стрілкою вказує напрямок прильоту снаряду.
Коваленко: “Є відео (з авторегістратора, - Ред.) обстрілу на вулиці Артема. Приліт припав навпроти спорткомплексу Олімпійський. А тепер, увага, питання: якщо єдиний напрямок, з якого ЗСУ могли вести вогонь по Донецьку, це із заходу на схід, то чому приліт припав у східну частину будинку, а не західну — реактивний снаряд під час польоту розгорнувся на 180 градусів. Відповідь проста. Вогонь вівся зі сходу на захід”.
Що ж, вище згадана історія — це яскравий інформаційний привід, який розкриває тупу і підлу технологію рашистів. І цьому треба ефективно протистояти. Але спершу нас цікавить поточна ситуація на інформаційному фронті Великої війни.
.
ПРО ЩО БРЕШУТЬ РАШИСТИ: ОГЛЯД ВОРОЖИХ ФЕЙКІВ
На сьогодні інфофронт насичений п’ятьма наративами роспропаганди, а саме:
- Адаптація ворогом “вічного” наративу про Україну як неспроможну державу. Мовляв, корупційні оборудки не просто нікуди не зникли після 24.02.22, а навіть збільшилися. Через це західні країни, особливо, США та їх союзники по НАТО, не повинні допомагати Україні ні фінансово, ні озброєнням і технікою. Наводимо кілька російських фейків з посиланням на пояснення фахівців організації StopFake, чому це насправді фейк.
Фейк №2: Зеленський «привласнив 400 мільйонів доларів, виділених США», – журналіст Герш;
Фейк №3: Західна зброя, що поставляється Україні, «з’являється в ОЗУ в Європі та Африці».
- Києву нічого не вдасться, контрнаступ буде провальним. А отже — на ЗСУ очікує поразка, Захід відвернеться від України.
Фейк №1: Контрнаступ ЗСУ «зазнає розгромної поразки» — FT https://www.stopfake.org/uk/fejk-na-kontrnastup-zsu-chekaye-rozgromna-porazka-ft/;
Фейк №2: Генерал ЗСУ визнав, що професійна армія країни «вже вибита»;
Фейк №3: Здача Бахмута обвалить фронт до західних кордонів України – Данілов;
Фейк №4: У разі «провалу контрнаступу ЗСУ Київ втратить підтримку Заходу, — NYT».
- Сучасна військова допомога, яку постачають Україні партнери — істотно програє перед російським озброєнням. Більш того, ЗСУ не здатні нею оволодіти.
Фейк №1: Американські танки Abrams «спалахують як сірники» під час боїв в Україні;
Фейк №2: Британці «пророкують розгром НАТО та ЗСУ через російські танки “Армата”»;
- За Україну воюватимуть війська НАТО.
Фейк №1: Україна у США «вербує безпритульних до Міжнародного легіону»;
Фейк №2: У Польщі створюють міжнародний спецкорпус для відправки на війну в Україні;
- Запровадженні обмеження та судові рішення проти рф нічого не дають. Через допомогу Україні деякі країни страждають, залишаються без захисту.
Фейк №1: Росія не постраждає від рішення Гааги на користь Нафтогазу;
Фейк №2: Фінська економіка «руйнується» через санкції та НАТО – рівень інфляції в країні склав 40%;
Фейк №3: Через Київ Латвія залишилася без захисту.
“Масив наративів, які активно просуває російська пропаганда точно не вичерпується згаданою п’ятіркою. Але останнім часом саме згадані можна зустріти найчастіше, - коментує Укрінформу директор Могилянської школи журналістики, співзасновник і головний редактор StopFake Євген Федченко. - Звісно, частина з цих наративів — це продовження того, що рф намагається просувати роками, ще з 2014-го, як от про Україну як failed state. Це масштабний наратив і під нього ворог регулярно “клепає” дуже багато різних фейків. За аналогією з конструктором Lego: кожен російський фейк — це окрема маленька деталька, з якої складається щось велике і цілісне”.
Експерт каже, що загалом фейки, які на сьогодні просуває ворожа пропаганда, можна розділити на дві категорії:
Перша — дискредитує будь-які дії військового керівництва нашої держави, здатність ЗСУ до проведення успішного контрнаступу, опанування наданої Заходом сучасної техніки та озброєння;
Друга — це більше про політико-дипломатичний рівень, тобто йдеться вже про дискредитацію в цілому України як ненадійного союзника і партнера Мовляв, гроші постійно кимось привласнюються, а зброя продається десь на “чорних ринках” і так далі.
“Крім того, ворожа пропаганда активно просуває тезу, що все те, що відбувається на полі бою — це не класична війна росії проти України, а проксі-війна, і ведуть її США та НАТО проти росії на території України. Мовляв, якби Україна справді була самостійним гравцем, то давно уже б програла”, - додав він.
За його словами, остання теза резонує з багатьма аудиторіями. Особливо це стосується тих країн, в яких панують антиамериканські настрої. Йдеться про так званий Глобальний Південь — країни Латинської Америки, Африки, Близького Сходу.
“Там російська теза про “США воюють проти рф руками українців” дуже добре спрацьовує, - наголошує пан Федченко. - Саме тому команда StopFake намагається зараз активніше працювати з цією аудиторією. Зокрема, ми посилили наш іспаномовний сегмент, маємо невеликий інформаційний хаб в Іспанії, звідки працюємо з країнами Латинської Америки. Також розпочали співпрацю з Voice of America, в тому числі виробляємо контент для її дочірньої радіостанції “Radio Martі”, яка віщає на Кубу. Мета команди StopFake — збільшення присутності України в таких проблемних з комунікативної точки зору регіонах, де позиції нашої держави є не настільки сильними в порівнянні, наприклад, з подекуди близькою до 100% підтримкою у країнах Західної Європи, північної Америки, Австралії тощо”.
МАСШТАБИ ВОРОЖОЇ ПРОПАГАНДИ: ЯК ЇХ ОЦІНИТИ
Медіексперти кажуть, що робити, наразі, оцінки масштабів глобальної роспропаганди стало набагато складніше, бо пропагандистська машина переорієнтувалася на неформальні канали ретрансляції. Це сталося відколи офіційні російські ресурси, на кшталт Russia Tuday, були прямо затавровані як пропагандистські та “забанені” у багатьох країнах, де вони раніше віщали без упину.
«Тепер російські наративи відтворюють передусім окремі західні ЗМІ та спікери, Йдеться про такі відомі у світі медіа, як The Washington Post, The New York Times, Fox News, The Times, The Daily Mail, The Independent, Der Spiegel, Die Welt, Le Figaro, La Stampa тощо, а також експертів з-поміж колишніх політиків, військових, приміром, німецького полковника у відставці Ральфа Тіля, італійського генерала Леонарда Трикаріко, екссенатор США Річарда Блека, британського лівого політика Джорджа Галловея та інших, - Ред.). Пов'язаність цих осіб з російською пропагандистською машиною ще потребує доведень, - розповідає керівник Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки Ігор Соловей. - Деякі з них і справді відпрацьовують російське замовлення, інші — просто підпали під вплив (зокрема, фінансовий, - Ред.), треті — ситуативно використовують російські наративи у власних політичних цілях».
Євген Федченко вказує, що найперше ворожа пропаганда шириться через традиційні, тобто офіційні канали, наприклад, посольства рф та їхні акаунти в соцмережах.
“До речі, в контексті соцмереж — зараз Твіттер почав підігравати російським каналам дезінформації. Раніше подібні сторінки були позбавлені блакитних позначок, втім зараз російському агітпропу їх повернули. Раніше зазначалося: “Дане ЗМІ фінансується урядом рф”, а зараз цей надпис відсутній. Більш того, днями я помітив, що російським акаунтам у Твіттер знову надали можливість для монетизації контенту. А ще — маю серйозну підозру, що у Твіттері збільшилася видача російського контенту, тобто аудиторія цієї соцмережі більше все це бачитиме, коментуватиме, робитиме репости й так далі”, - звертає увагу експерт.
Також російська пропаганда реструктуризує свою присутність у тих країнах, де проти неї введенні санкції. Здебільшого, це стосується країн Західної Європи.
“Якщо росіяни не можуть бути присутні в цих країнах у вигляді якихось великих медіаорганізацій, то вони шукають можливості для неформальної присутності там”, - додав пан Федченко.
Як приклад він наводить Іспанію, де працює Інна Афіногенова, колишня заступниця директора вебсайту Russia Tuday en Español. У травні минулого року вона заявила, що розриває відносини з RT, бо не підтримує війну.
“Але послухайте програми, які вона зараз робить в Іспанії. Хоч і приховано, але ця дамочка й надалі просуває російський порядок денний. Знову ж таки, якщо рф щось не можна робити формально через санкції, то вона намагається вибудовувати нові мережі. І їх набагато важче ідентифікувати, довести приналежність до держави-агресора, - акцентує головред StopFake. - До речі, Афіногенова веде своє телешоу в парі з колишнім лідером однієї з іспанських політичних сил. Тобто виходить, що вона не лише просуває російський порядок денний, а й має доступ до внутрішньо-політичної “кухні” цієї країни. Це ніщо інше, як підготовка до впливу на медійну та політичну ситуацію напередодні головування Іспанії в Євросоюзі. Це має відбутися у липні. І таких прикладів є ще чимало”.
А ще — дуже багато проросійського залишається в академічних колах західних університетів, у дослідницьких організаціях - теж.
“Цих людей важко «підловити» на просуванні проросійської позиції. Чому? Бо це не пряма підтримка рф як такої - вони, по-перше, висловлюють сумніви щодо здатності України перемогти у цій війні, а по-друге, пропонують різноманітні формули так званого “мирного врегулювання” за рахунок територіальних поступок з боку України. По-третє, вони озвучують позицію про недопущення програшу рф, бо, мовляв, ця країна є занадто великою й це гарантуватиме колапс усієї міжнародної системи. Нарешті, по-четверте, ретранслюються російські погрози відносно застосування ядерної зброї, що слугує одним з елементів залякування західної аудиторії, причому досить ефективним”, - перелічує Євген Федченко.
Загалом же — не лише дослідники-академіки, але точно так само “колишні” пропагандисти кремля, що переїхали за кордон й нібито виступають проти війни й, знов таки, нібито говорять уже не від імені російського агітпропу, а від свого власного — усі вони, наголошує пан Федченко, продовжують виконувати ту ж саму функцію - висловлювання сумнівів, завуальованої підтримки вигідних рф позицій…
“Багато російських медіа організацій, журналістів сьогодні переїздить за кордон. І їх підтримують західні уряди, це все сприймається, як альтернатива путінському режиму. А насправді, це ніщо інше, як побудова росією альтернативних мереж пропаганди на Заході. Це в жодному разі не є журналістикою, це не про експертизу, не про свободу слова — це про дезінформацію, про інструмент війни, який вбиває людей в прямому сенсі цього слова”, - акцентує наш співрозмовник.
Отже, російська система дезінформації стала децентралізованою, більш прихованою, через що її украй важко виявити, аби адекватно відреагувати.
ПРОТИДІЯ: ДЕМОКРАТІЇ ПОТРІБНИЙ "ІНФОРМАЦІЙНИЙ РАМШТАЙН"
Експерти констатують, що сьогодні в західних політичних дискусіях проблема дезінформації та боротьби з нею відійшла на другий план.
“У першу чергу розглядаються або військові проблеми, або питання, пов’язані з відбудовою України після війни. Це також дуже важливо. Але водночас ніхто не говорить, що робити з російською системою дезінформації, яка продовжує розбудовуватися. На жаль, ніхто це не розглядає як пріоритет, окрім, звісно, кремля”, - каже Євген Федченко.
Чим гірше буде рф на полі бою, тим більше вона звертатиметься до небойових інструментів ведення війни проти Заходу. Зокрема, шляхом використання тієї ж дезінформації, кібератак, витоку розвідданих….
“Це ті інструменти, які коштуватимуть рф порівняно недорого, втім, які матимуть серйозний вплив на західну політичну та економічну системи”, - підкреслює експерт.
То що з цим усім робити?
Перш за все, наголошують фахівці, слід повернути пріоритет боротьбі з дезінформацією, а також просувати власні стратегічні задуми по всьому світу. Для цього Україна має бути присутня на кожному майданчику як онлайн, так і офлайн. Ба більше, такі майданчики треба створювати самим.
“Жодна зустріч чи подія не повинна відбуватися без участі нашої держави або на урядовому рівні, або на рівні неурядових організацій і, звісно, на рівні взаємодії українських організацій з іноземними партнерами. Бо є ризик, що з часом війна може стати для Заходу «банальною та нецікавою», що Україна потрошку зникатиме з інформаційного поля, а цього допустити не можна, - стверджує Євген Федченко. - Раша точно використовуватиме альтернативні можливості для просування своїх тез, що й робить. Нам потрібно також вибудовувати подібні мережі. Такі організації, як StopFake, намагаються працювати в цьому напрямку. Як я уже згадував, наша команда створює регіональні хаби, збільшує власну присутність різними мовами на різних ринках, активно долучається до онлайнових та офлайнових заходів. Але цього мало — треба більше, значно більше”.
За словами експертів, починаючи з 24.02.22 Україна в інформаційному плані здобула багато перемог, але вони носять тактичний, а не стратегічний характер. Війна на цьому фронті триває і триватиме навіть після того, як ми звільнимо усі окуповані території. Саме тому нам потрібен план на завтра: з ким, як і про що конкретно ми говоримо.
“Варто розуміти, що рф такий план давно має, а отже — треба йому протидіяти. І тут нам стане в нагоді наш, український досвід. Адже краще за Україну ніхто не знає, як боротися з російськими інформаційними інструментами”, - наголошує головред StopFake.
Протягом останніх дев’яти років сегмент російської дезінформації в Україні було послаблено за рахунок відключення телеканалів, соцмереж, сайтів тощо. І це відіграло ключову роль у тому, що ми зараз не перебуваємо в тій самій жалюгідній ситуації, в якій були до 2014 року, коли роспропаганда домінувала в нашому інформпросторі. Але потрібно рухатися далі, потрібно інвестувати багато ресурсів – інтелектуальних, фінансових. Скільки б не тривала війна, але не все вирішується за допомогою hard power (жорсткої сили) і військової міці. Треба розвивати ще й soft power (м'яку силу).
І в цьому контексті варто згадати про “Інформаційний Рамштайн” - ініціативу, яку зараз намагається просувати Україна.
“Створення такого формату точно на часі. За прикладом збройового “Рамштайну” цивілізований світ повинен об’єднатися навколо цього питання. Бо зараз, усе виглядає так: Україна веде свою кампанію по боротьбі з ворожою дезою, Євросоюз — свою, так само, як і США. Це неправильний підхід, тому що серед оцих численних “своїх” не можливо знайти спільного знаменника. Фраза “гуртом і батька легше бити” ідеально сюди вписується. Пропаганда рф носить глобальний характер, а отже протидіяти їй можна також лише глобально”, - підкреслює пан Федченко.
До “Інформаційного Рамштайну” повинні долучитися не лише уряди країн-учасників формату, але й неурядові організації, медійники, академічні центри, дослідницькі інститути...
“Україна разом іншими учасниками, які межують з державою-агресором, у цьому форматі мають посісти центральне місце, бо як ніхто інший знають, що це за “звір” та як саме його приборкати. Санкції проти російських медіа — це добре, але навіть всупереч заборонам ворожа пропаганда і дезінформація продовжують кривдити світ через сателіти та згадані вище «маленькі хитрощі». “Інформаційний Рамштайн” потрібен, на нього є що винести і що обговорити”, - підсумував Євген Федченко.
Мирослав Ліскович. Київ
